| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. Умови виникнення та сутність ринку |
||
|
В основі економічних систем більшості країн світу в даний час лежать ринкові принципи господарювання. Існує безліч підходів до визначення ринку. У повсякденному сенсі під ринком розуміється місце або територія, де зустрічаються продавець і покупець і де здійснюється регулярний процес купівлі-продажу тих чи інших економічних благ. В економічній теорії ринок розглядається як економічна категорія, що виражає специфічний характер зв'язків між економічними суб'єктами. Для того, щоб відносини між ними брали ринковий характер необхідний ряд умов. Першою умовою виникнення ринкових відносин є суспільний поділ праці, а точніше розподіл праці за сферами діяльності, за галузями і між різними господарюючими осередками. Невід'ємною стороною суспільного поділу праці виступає спеціалізація, тобто закріплення працівників за певним специфічним видом діяльності. Тому виникає нагальна потреба в обміні результатами спеціалізованої праці. Сьогодні налічується безліч тисяч різних професій, причому значна частина з них вимагає досить тривалого навчання. В даний час спеціалізація досягла такого ступеня, коли практично всі навколишні нас предмети неможливо призвести поодинці. У даному випадку працівник, що виконує певні операції, отримує можливість користуватися продуктами іншого виду праці. І, отже, ринкові відносини охоплюють сферу обміну. Поглиблення суспільного поділу праці та спеціалізація пов'язані з розвитком економічних потреб суб'єктів і обмеженістю економічних ресурсів. Саме поділ праці і спеціалізація дозволяють збільшити ступінь задоволення змінюються людських потреб на основі вдосконалення економічних ресурсів, бо забезпечують можливість виявити і закріпити навички та здібності людини до певного конкретного виду праці (до певної професії), а, отже, дозволяють збільшити продуктивність праці (кількість економічних благ в одиницю часу або кількість економічних благ на одного працівника), зменшити втрати робочого часу і поліпшити якість створюваних економічних благ. Однак суспільний поділ праці та спеціалізація є необхідними, але недостатніми умовами для того, щоб відносини між суб'єктами взяли ринковий характер. Другим обов'язковою умовою виникнення ринкових відносин є економічна відособленість суб'єктів господарювання, як приватних власників, які мають свій особливий (окремий) від інших членів суспільства економічний інтерес, і через обмін вони хочуть отримати вигоду, що виражається в отриманні або інших економічних благ, або певних доходів. Одночасно економічна відособленість суб'єктів господарювання передбачає, що вони є економічно вільними, можуть самостійно розпоряджатися тими чи іншими об'єктами власності і можуть самостійно, вільно приймати економічні рішення, у тому числі рішення щодо того: що, як і для кого виробляти. Чим більше об'єктів знаходиться у приватній власності, тим ширше розвинені ринкові відносини. Саме приватна власність на економічні ресурси дозволяє економічним агентам повніше реалізовувати свої господарські здібності і повніше витягати корисні властивості з економічних ресурсів, а тим самим і повніше реалізувати свої особливі економічні інтереси. При суспільному розподілі праці та відокремленості суб'єктів господарювання, а, отже, і відособленості економічних інтересів продавців і покупців, ринок є способом взаємозв'язку продавців і покупців через купівлю-продаж. Тому з наукової точки зору під ринком розуміється спосіб зв'язку між суб'єктами господарювання, що займаються спеціалізованої діяльністю та мають свій особливий економічний інтерес, який виражається у формі купівлі-продажу економічних благ. Одночасно ринок виступає способом координації різних економічних інтересів продавців і покупців. Продаж економічних благ - це шлях до реалізації економічного інтересу продавця, а купівля - шлях до реалізації економічного інтересу покупця. Совершившийся процес (акт) купівлі-продажу виступає процесом взаимоувязки інтересів одних і інших. При цьому, продаж товару для виробника-продавця означає, що товар довів свою необхідність якогось суб'єкту як члену суспільства. Тому через ринок приватний, окремий працю тих чи інших виробників щодо створення певних благ визнається суспільством як суспільно необхідний. Ринок у цьому сенсі виступає специфічним способом включення приватного відокремленого конкретної праці до сукупного працю суспільства через обмін, через купівлю-продаж. Поняття «ринкова економіка» є більш широким поняттям, ніж поняття «ринок». Поняття «ринкова економіка» передбачає: по-перше, існування специфічного способу організації господарського життя, при якій продукти та послуги переміщуються від виробника до споживача під впливом законів товарно-грошових відносин, коли відносини між суб'єктами господарювання носять ринковий характер. По-друге, це поняття передбачає функціонування всіх тих організацій, які покликані швидше, з меншими витратами провести необхідні споживачам економічні блага і звести разом виробників і споживачів, продавців і покупців. Тому, характеризуючи ринкову економіку мова ведеться не тільки про специфічну форму зв'язку між продавцями і покупцями, а й про різні форми господарювання (приватні підприємства, кооперативи, товариства, акціонерні товариства тощо), про різні форми торгівлі, про елементи ринкової інфраструктури. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 1. Умови виникнення та сутність ринку " |
||
|
||