Головна |
« Попередня | Наступна » | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
§ 8.2. Типовий склад договорів підряду |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. Найменування сторін. Наводиться повне юридичне найменування сторін, Ф. І.О. перших осіб, що представляють обидві сторони, та перелік нормативно-правових актів, на підставі яких укладено договір. 2. Предмет договору. Предметами договору можуть бути: ? будівництво об'єкта відповідно до проекту; ? здача об'єкта державної приймальної комісії: ? проектування, будівництво і здача об'єкта "під ключ"; ? усунення підрядником дефектів будівельного походження в період гарантійного терміну; ? виробництво спеціальних робіт для генпідрядника (за договорами субпідрядника; ? інше (наприклад, інжинірингові послуги в процесі експлуатації побудованого об'єкта). 3. Ціна договору. У ціну договору відповідно до ст. 709 ЦК України повинні включатися всі витрати підрядника, пов'язані з виконанням положень договору. Ціна договору тут наводиться однією цифрою за підсумком відомості договірної ціни, що є обов'язковим додатком (прил.1) до договору. Ця ціпа може бути твердою, визначеної в момент укладення договору і незмінною до кінця будівництва, або відкритою, що підлягає щомісячній коригуванню у міру зміни ціноутворюючих факторів і темпів інфляції. Для останнього випадку слід вказати спосіб обліку зазначених факторів. Одним з таких поширених способів може бути застосування щомісячних індексів, що розробляються регіональними центрами з ціноутворення в будівництві; У відомості договірної ціни можуть перераховуватися додаткові витрати підрядника, які не пов'язані з виробництвом робіт безпосередньо, що не враховуються в їх кошторисної вартості та підлягають оплаті замовником понад договірну ціну (наприклад, витрати по страхуванню ризиків та змістом позавідомчої охорони). 4. Терміни будівництва. Можливі за погодженням сторін різні способи вказівки термінів: - дати календарних термінів початку та закінчення будівництва; - загальна тривалість будівництва (у місяцях) через певний період часу від дати підписання договору; - тривалість будівництва від дати передачі замовником підряднику будівельного майданчика під забудову. У цьому ж розділі можуть бути і такі умови: - які саме події будуть вважатися датами початку та закінчення будівництва; - можливість зміни термінів будівництва і підстави для цього; - можливість (або неможливість) дострокового введення об'єкта; - посилання на терміни виконання окремих видів робіт, визначених графіком виробництва робіт з дод. 2 до договору. 5. Розрахунки та платежі. На розсуд сторін можуть бути встановлені будь-які форми розрахунків : щомісячна оплата виконаних робіт, прийнятих замовником за формою 2, розрахунки за технологічно закінчений етап (земляні роботи, нульовий цикл і т. д.) і за об'єкт в цілому (для нескладних об'єктів з невеликим терміном будівництва). Найбільш поширений спосіб розрахунків перший, і, якщо він приймається, треба обумовити за часом терміни трьох дій сторін: термін подання підрядником форми 2 (наприклад, до 25-го числа кожного місяця), термін прийняття робіт і її підписання замовником (наприклад, до 1-го числа) і термін оплати ним прийнятих робіт (наприклад, до 10-го числа наступного місяця). У більшості договорів в цьому розділі сторони домовляються про перерахування замовником підряднику авансу в розмірі 15-20% від вартості робіт у строк не пізніше 15-20 днів до початку робіт за договором. 6. Обов'язки замовника. Типові обов'язки замовника перед підрядником за традиційним договором підряду: - оформлення земельної ділянки та одержання дозволу на будівництво; - узгодження технічних умов на підключення будівельного майданчика до всіх джерел енергопостачання; - передача підряднику комплектної проектно-кошторисної документації в терміни, визначені договором підряду; - відкриття фінансування в строки, що забезпечують своєчасні платежі підряднику; - замовлення, отримання та передача підряднику на будмайданчику технологічного обладнання; - перерахування підряднику авансу в терміни, обумовлені в розд. - своєчасна прийняття та оплата виконаних підрядником робіт у строки, зазначені в розд. 5 договору підряду; - здійснення функцій технічного нагляду за ходом будівництва відповідно до Положення про технічний нагляд; - створення робочої і державної приймальних комісій для приймання закінченого об'єкта; - своєчасний розгляд усіх претензій та позовів підрядника відповідно до Арбітражно-процесуальним кодексом. 7. Обов'язки підрядника. Типові обов'язки підрядника перед замовником за традиційним договором підряду: - виробництво робіт, будівництво і здача об'єкта в договірні терміни і в повній відповідності з проектом; - виконання всіх приписів замовника, зроблених ним у ході здійснення технічного нагляду; - усунення в технічно найкоротші терміни всіх дефектів будівельного походження, виявлених замовником на зданому об'єкті протягом гарантійного терміну його експлуатації. Можливо, надання замовнику інших прав за погодженням з підрядником. 8. Права замовника за традиційним договором підряду. Ці права полягають у наступному: - контролювати виконання підрядником його зобов'язань без втручання у внутрішню господарську діяльність; - не приймати і не оплачувати роботи, виконані неякісно і з відступами від проекту; - вносити до проекту зміни в ході будівництва з адекватною коригуванням умов договору за вартістю і строками; - затвердити (не затвердили) список субпідрядників, яких генпідрядник має намір залучити для виконання спеціальних робіт; - розірвати договір підряду з підстав, наведених в розділі "Особливі умови договору". 9. Права підрядника за традиційним договором підряду. Підрядник має право: - вимагати від замовника своєчасного виконання всіх його обов'язків за договором; - пред'являти замовнику претензії і позови по стягненню штрафних санкцій та відшкодування збитків відповідно до розд. 10 договору; - використовувати за погодженням із замовником споруджуваний об'єкт для своїх господарських і побутових потреб; - розірвати договір з підстав, перелічених у розділі "Особливі умови"; - припинити роботи на об'єкті у разі настання форс-мажорних обставин, негайно повідомивши про це замовника. За погодженням із замовником підряднику можуть бути надані інші права. Зазначений розподіл прав і обов'язків сторін строго регламентовано, може варіюватися за взаємним погодженням і залежно від виду договору і преддоговорного розподілу функцій , зафіксованого в протоколі про наміри (табл. 8.1). Таблиця 8.1 Розподіл функцій замовника і підрядника залежно від виду договору підряду
10. Майнова відповідальність сторін. Це вельми важливий розділ, в якому отоварюються взаємні штрафні санкції сторін за порушення договірних зобов'язань іншою стороною. Наприклад, за невиконання щомісячних планових обсягів робіт підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості недовиконання обсягу робіт. Підрядник, в свою чергу, може встановити для замовника штраф у розмірі 0.5-1% від суми платежу за кожний день прострочення терміну оплати ним робіт, прийнятих за формою 2. Перелік та розмір таких санкцій директивно ніким не встановлений, але для посилення ролі договору підряду та зміцнення договірної дисципліни вони повинні бути встановлені для всіх можливих порушень своїх зобов'язань обома сторонами. Їх величина як економічне покарання повинна бути для порушника відчутною і невідворотною. Для ще більшої дієвості механізму економічної відповідальності в цьому розділі доцільно окремим пунктом встановити для обох сторін право стягнення неустойки до повної компенсації збитку, заподіяного фактом порушення зобов'язань іншою стороною, яку не покриває штрафними санкціями. Наприклад, замовник прострочив на 20 днів термін поставки на об'єкт технологічного обладнання, за що згідно з умовами даного розділу договору він сплатив штраф у сумі 2640 р. Але генпідрядник через це порушення зазнав збитків у розмірі 18 300 р. (оплата простоїв робочих, машин і механізмів). Звідси має слідувати його право на пред'явлення неустойки в розмірі 18300 - 2640=15660р. При цьому підрядник у своїй претензії до замовника повинен зробити розрахунок понесених збитків і довести їх причинний зв'язок з фактом порушення договору. Якщо неустойка оскаржується замовником і не оплачується добровільно, то вона може бути стягнута в примусовому порядку через арбітражний суд. 11. Набуття чинності та умови розірвання договору. Відповідно до ЦК РФ будь-який господарський договір набуває чинності з моменту його підписання. За взаємною згодою сторін умови договору в період його дії можуть бути змінені, що повинно фіксуватися спеціальним протоколом, який стане невід'ємною частиною договору. В будь-який момент договір може бути розірвано з ініціативи будь-якої сторони і з тих підстав, які повинні бути перераховані для кожної сторони. При незгоді на те боку відповідача справа повинна передаватися в арбітражний суд на примусове розірвання і повне відшкодування збитку боку позивача. 12. Форс-мажорні обставини. Це новий розділ, якого не було в колишніх договорах підряду, покликаний обумовити дії сторін при можливому настанні зовнішніх обставин непереборної сили. Наприклад, можна рекомендувати, що обидві сторони утворюють робочу комісію для визначення наслідків цих обставин і можливого коректування окремих умов договору. 13. Особливі умови. Обидві сторони мають право внести будь-які особливі умови, не передбачені попередніми розділами договору (наприклад розподіл і страхування ризиків, введення поручителів з однієї або обох сторін, відшкодування упущеної вигоди та моральної шкоди). 14. Порядок розгляду розбіжностей сторін. Традиційний порядок вирішення розбіжностей (на рівні перших керівників сторін і у разі недосягнення згоди - арбітражний суд) може бути вдосконалений введенням проміжної інстанції в особі третейського суду, що прискорює і полегшує вирішення розбіжностей. Права, обов'язки і сама процедура третейського суду визначаються спеціальним "Тимчасовим положенням про третейський суд для вирішення економічних суперечок", 1997 15. Адреси, платіжні реквізити, лінії зв'язку, відповідальні виконавці за договором від обох сторін. 16. Перелік додатків. Додатки є невід'ємною частиною договору. У будь-яких розділах договору можуть бути посилання на статті Цивільного кодексу РФ, що посилює і пояснює позиції сторін. Практика арбітражного суду показує, що більша частина розбіжностей між замовниками та генпідрядниками, генпідрядниками та субпідрядниками і пов'язаних з ними арбітражних справ виникає з причини неправильного укладання договорів підряду, помилок і різночитань у формулюванні найважливіших розділів, порядку розрахунків, прав і обов'язків сторін. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
« Попередня | Наступна » | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація, релевантна" § 8.2. Типовий склад договорів підряду " |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|