| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Тема 24 Особливості податкових систем федеративних і конфедеративних держав |
||
|
В останні роки в західних країнах активно поводятся податкові реформи з метою активізації ринкового механізму стимулювання ділової активності та науково-технічного прогресу. Удосконалення податкових систем в розвинених країнах визначається об'єктивними факторами, як необхідність державного втручання в процес формування виробничих відносин і соціально-економічними кордонами оподаткування. Протиріччя між потребами в податкових доходах і можливостями їх отримання є основним при формуванні всіх податкових систем. У розвинених країнах йде постійний пошук шляхів, з одного боку, як зменшити державні витрати і тим самим скоротити потреби в податкових доходах, а з іншого - як збільшити ефективність податкових систем. Розвинені країни стикаються із загальними податковими проблемами: - сучасні податкові системи складні для розуміння платників податків та ефективного управління з боку податкових органів. Це породжує способи ухилення від податків; - приватне прибуткове оподаткування характеризується несправедливістю розподілу податкового тягаря, яка полягає у тому, що нерідко однаковий рівень доходів супроводжується неоднаковим рівнем оподаткування; - високі маржинальні ставки негативно позначаються на процесі прийняття економічних рішень. Платники податків, які стосуються цій групі, починають тяжіти до "підпільної" економіці, втрачають стимули до роботи; - оподаткування компаній стимулює їхні інвестиції і перебудову не по економічним, а по податкових причинах. Це негативно позначається на якості капіталовкладень та розподілі обмежених ресурсів; - невеликі відмінності в ставках особистого прибуткового оподаткування та обкладання компаній стимулюють компанії приймати рішення про інкорпорацію за податковими причинами. Дискримінація дивідендів веде до того, що нові інвестиції переважніше фінансувати за рахунок позикових коштів; - податкові системи тяжіють до прямих податків, що посилює перераховані вище недоліки. Управління оподаткуванням - науково-практична сфера загальної теорії і практики управління. Управління оподаткуванням містить у своїй основі положення податкового права. Норми податкового права дозволяють в свою чергу організовувати процес управління оподаткуванням. Податкове право - взаємообумовлених комплекс законів, механізмів та їх реалізації на практиці, а також система органів законодавчої та виконавчої влади, їх права та обов'язки. Податкові норми визначаються відповідними законами: - фінансовими; - спеціальними, в тому числі податковим кодексом; - неподаткового характеру, регулюючими податкову систему, наприклад, порядок розподілу податкових надходжень між центральними і місцевими бюджетами. Місце податкового права в системі фінансового законодавства будь-якої держави визначається тим значенням, яке податкові надходження займають в економіці країни. Законодавством більшості країн передбачається, що податок може бути встановлений, змінений або скасований тільки на основі закону. Закони, що містять податкові норми, приймаються зазвичай парламентом, однак законодавство деяких країн допускає відхід від цього принципу. Так, прийняття податкового акта у формі рішення парламентської комісії допускається у Швеції та Ізраїлі. Принципи законодавчого оформлення податку доповнюється вимогою регулярності перегляду податкових законів. Наприклад, у Норвегії обов'язкове процедура підтвердження або перегляду податкового законодавства після закінчення терміну повноважень парламенту. Загальноприйнятим є принцип юридичної рівності громадян перед податковим законом. Надання податкових пільг окремим категоріям платників податків та персональні пільги повинні обов'язково оформлятися законом Принцип справедливого обкладення податками також закріплений в більшості країн на конституційному рівні. Не менш важливим є і законодавче закріплення правила, згідно з яким закон не має зворотної сили. Однак законодавства окремих держав містять ті чи інші особливості щодо фактора часу. Так, в США в разі реалізації довгострокових інвестиційних програм, об'єкти. що потрапляють під обкладення за податковими ставками, виводяться з під дії цих ставок. Податкові надходження, як правило, не призначені для покриття конкретних державних витрат. Водночас закордонне законодавство допускає установа цільових або спеціальних податків, за допомогою яких формуються кошти для фінансування певних програм. Податкове законодавство передбачає і відповідальність за скоєні податкові правопорушення (прострочення платежів, подання неправдивих відомостей і т.д.). Специфічні питання про відповідальність за податкові правопорушення представлені і в окремих законах про податки. Аналізуючи сучасну податкову систему промислово розвинених країн світу, слід детально зупинитися на податковій системі США. Безумовно, вона не є еталоном вирішення всіх питань оподаткування будь-якого суспільства. Однак солідний досвід, накопичений американцями в цій області може допомогти сьогодні нашій країні в питанні вдосконалення діючої в Російській Федерації податкової політики. У післявоєнний період одним із широко використовуваних інструментів державного регулювання економіки став у США державний (федеральний) бюджет. Бюджетно-податкове регулювання застосовується урядом насамперед для згладжування гостроти кризових явищ в економіці або для створення штучних стимулів з підтримки знижуються темпів економічного зростання. В даний вірячи через бюджет перерозподіляється близько 25% ВНП країни. Система державних фінансів США відображає триступеневу організацію державної влади. Відповідно є і три умови фінансової структури: 1. Федеральний бюджет; 2. бюджет штатів; 3. бюджети місцевих органів влади. З метою економічного регулювання можуть бути використані як видаткова, так і прибуткова частини федерального бюджету. Видаткова частина ділиться на 20 основних бюджетних категорій у тому числі витрати на національну оборону, на ведення міжнародних справ, на сільське господарство, транспорт, розвиток енергетики, охорона здоров'я, соціальне страхування, на виплату відсотків за державним боргом і т.д. Федеральні витрати становлять приблизно 60% загальнодержавних витрат. Близько 49% державних витрат здійснюється через бюджети штатів і місцевих органів влади. Центральне місце в економічній політиці уряду США в 30-ті роки зайняли заходи в податковій сфері. У 1986 році здійснено радикальний перегляд всієї системи федерального прибуткового оподаткування населення і корпорацій. Значним недоліком старій податковій системи визнавалися її економічна неефективність і надмірна складність. Прийнятий у вересні 1986 м. Новий Закон про податкову реформу став найбільшим за післявоєнний період податковим заходом в США. Решта мети реформи - це спрощення системи федерального оподаткування, спроба надати оподаткуванню більш рівномірний і "справедливий" характер і за допомогою цього стимулювати прискорення темпів економічного зростання в країні. У результаті даної реформи вельми істотної перебудови піддаються як система індивідуального прибуткового оподаткування, так і система податків на прибуток корпорацій. Новий закон передбачає лише дві ставки індивідуальних прибуткових податків - 15 і 2% замість існуючих раніше 15% (з максимальною ставкою в 50%), знижена і максимальна ставка податків на доходи корпорацій до 34% замість колишньої ставки в 46%. Таким чином, в цьому випадку "прогресивний" прибутковий податок фактично поступився місцем "модифікованої" формі податку з фіксованою ставкою, хоча деяка прогресія і зберігається. За нижчої з двох зазначених ставок податки, починаючи з 1988 р., сплачуються приблизно на 80% індивідуальними платниками податків. Законом 1986 встановлюється, що незалежно від загального обсягу прибутку, що підлягає оподаткуванню, перші 50 тис. дол обкладаються за нижчою ставкою - 15%, наступні 25 тис. - за ставкою 25%, нарешті , з вищої ставкою в 34% - доходи понад 75 тис. дол За розрахунками оподаткуванню за вищої ставкою підлягають понад 85% всіх доходів корпорацій. Нові правила оподаткування корпорацій введені в дію з 1 липня 1987 р. на доходи від 100 тис. дол до 335 тис. дол встановлюється додатковий податок у 5% (подібний такому ж додатковому податку для індивідуальних платників податків). Реформа повинна була: 1) сприяти розширенню споживчого попиту; 2) збільшити суми заощаджень серед населення в розрахунку на подальше розширення інвестиційної бази і, нарешті, зробити більш рівномірним оподаткування доходів корпорацій; 3) надавати стимулюючу дію на темпи економічного зростання, за рахунок підвищення ділової активності зростання в країні, розширення бази оподаткування в результаті зменшення масштабів доходів, не підлягають обкладенню податками чи оподатковуються на пільгових умовах, зниження мінімальних розмірів суми, з якої застосовується ставка податків, більш вільного розподілу інвестицій за галузями і підприємствами виходячи з реальної ефективності капітальних вкладень. Для сучасної американської податкової системи характерно паралельне використання основних видів податків як федеральним урядом, так і урядами штатів і місцевими органами влади. Це відноситься як прибутковим податках і акцизах на окремі товари, до податків з нерухомості та землі, до внесків до фондів соціального страхування. У результаті населення сплачує три види прибуткового податку (федеральний, штатний і місцевий), два види майнові податку і універсального акцизу (штатний і місцевий). У ціні ряду товарів широкого вжитку, наприклад, тютюнових та винно-горілчаних виробів, пального міститься п'ять видів акцизу (федеральний акциз, штатні та суміжні універсальні та специфічні акцизи) акцизи на окремі товари на відміну від загального, або універсального, акцизу (загального податку з продажів, яким обкладаються всі види товарів і цілий ряд послуг). Окремі податки стягуються або тільки федеральним урядом (митні збори), або урядами штатів і місцевими органами влади (майнові податки й універсальні акцизи). Найбільш значними в сучасній податковій системі федерального уряду є прибуткові податки, в податкових системах штатів - універсальні та специфічні акцизи, в місцевих податкових системах - майнові податок. Більше 70% всіх податкових надходжень дають прямі податки. В прямих податках велику питому вагу в даний час займають федеральні прибуткові податки - більше 10%. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Тема 24 Особливості податкових систем федеративних і конфедеративних держав " |
||
|
||