Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаМакроекономіка → 
« Попередня Наступна »
І.В. Дегтярьова. ЕКОНОМІКА.Макроекономіка, 2004 - перейти до змісту підручника

6.1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ. ТЕОРІЇ ГРОШЕЙ


Походження і сутність грошей прийнято пов'язувати з розвитком форм вартості, тобто з процесами розвитку обміну, торгівлі та умо-виями господарювання. Дану залежність визначила концепція марксизму, яка пов'язує історичний розвиток людського суспільства з розвитком грошей як особливої категорії.
До найдавніших видів грошей відносяться товари, які були най-більш поширені, а при обміні служили загальним еквівалентом. Якщо це було скотарське господарство, то в якості грошей виступав худобу, якщо хліборобське господарство, - зерно, ремісниче - различ-ная домашнє начиння. Поступово роль загального еквівалента пере-йшла до таких рідкісним і компактним товарам, як мідь, потім срібло і золото.
З кожним новим історичним етапом розвитку суспільства вимірюв-рівнялася значимість грошей, а відповідно розвивалася система обра-домлення грошей. Все це вплинуло на формування функцій грошей, кото-які проявлялися в більшій або в меншій мірі на певних стадіях розвитку товарного обміну. Таким чином, виділи-лись п'ять функцій грошей, через які проявляється їх сутність. Функції грошей представлені у вигляді рис. 6.1.
Гроші виступають у двох видах: дійсні гроші і заме нітелей дійсних грошей (знаки вартості).
Дійсні гроші - гроші, у яких номінальна вар-тість (позначена на них вартість) відповідає реальній вар-тості. До дійсним грошей відносять металеві гроші (мідні, срібні, золоті). Вартість металу, з яких вони виготовлялися, відповідала вартості, яка позначалася на цих монетах. У різні періоди грошового обігу металеві-ські гроші змінювали свою форму, зовнішній вигляд, ваговий вміст, а також види металів (від мідних до срібних монет, потім одне-тимчасове звернення срібних монет і золотих і, нарешті, перехід тільки до золотих монет). Дійсним грошам притаманні всі п'ять функцій.
Розширення товарообміну сприяло появі в звертання-нии нарівні з дійсними грошима нових видів грошей, званих замінниками.
Замінники дійсних грошей (знаки вартості) - гроші, номінальна вартість яких вище реальної. До них відносять бу-мажной-кредитні гроші і розмінну (Білона) монету, випускає-мую для зручності обслуговування роздрібного обігу, коли необхід-мо здійснити платежі в дробових частинах грошової одиниці.
При виготовленні замінників дійсних грошей виникає різниця між номінальною вартістю випущених грошей і вар-мостью витраченого на їх виробництво праці (витрати на папір, друкування, карбування монет і т.п.), тому вони не відображають дійсної вартості грошей, а лише виступають як знаки вартості. Ця різниця у вартості надходить в доход скарбниці тієї країни, яка ви-пускає гроші.


Рис. 6.1. Функції грошей
Паперові гроші випускає держава. Головне їх призначення - це заміщення в обігу повноцінних грошей. Спочатку на бу-мажной гроші накладалося обов'язкова вимога конвертації їх в монети або в деяку кількість дорогоцінного металу. Впоследст-вії паперові гроші перетворилися в нерозмінні гроші, тобто бу-мажной гроші, встановлені урядом в якості законного засобу платежу, але не конвертовані в монети або дорогоцінні метали. З подальшим зростанням товарообміну і платіжного обороту готівкова грошова маса перестала справлятися зі своїм завданням як засобу обігу і платежу. Тому виникла необ-ходимость введення в обіг нових видів грошових коштів, ко-торие стали називатися кредитними грошима. Кредитні гроші на-чали обслуговувати товарне виробництво, коли купівля-продаж стала здійснюватися в розстрочку платежу, т.
е. в кредит. З розвитком поня-ку кредитування кредитні гроші удосконалювалися, з'являлися різні їх види (векселі, банкноти, чеки, електронні день-ги).
Вексель - це боргове зобов'язання, або інакше - письмове зобов'язання боржника сплатити заздалегідь обумовлену суму грошей в заздалегідь обумовлений термін і у встановленому місці. Вексель дає відстрочки платежу за товар, надаючи тим самим векселедавця (по-покупцю товару) своєрідний кредит від векселедержателя (продавця товару). Вексель пройшов тривалий шлях розвитку, починаючи з довери-тельного угоди між лихварем і покупцем, переростаючи в юридичний документ встановленого зразка, де агентами виступила-пают вже спеціалізовані кредитні установи. Виходячи з це-го, з'явилися різні види векселів, які діляться за функціональ-нальним ознаками, за статусом емітента, за тривалістю, по струк-турі обігу.
Векселі, засновані на товарних угодах, отримали назву комерційних. Комерційні векселі виписуються під заставу товару, а їх емітентами виступають різні господарюючі суб'єкти, які не-посередньо беруть участь у товарних операціях.
Банківські векселя випускають в обіг (або інакше Еміті-руют) комерційні банки за наявності певної суми грошей клієнта на депозиті. Банківський вексель дає господарюючим суб'єктів-там новий платіжний засіб, гарантоване банком. Крім полу-чення доходу за депозитом, на основі якого банк видає вексель, підприємство отримує можливість розрахунку зі своїми партнерами. Особливо це актуально через брак «живих» грошей і неплатити-жей.
Казначейські векселі випускаються державою і є короткострокові зобов'язання держави.
Слідом за векселем з'явилися інші кредитні гроші - банкно-ти. Банкноти - грошові знаки, що випускаються в обіг цін-тральні або емісійним банком країни.
На відміну від векселя банкнота є безстроковим борговим зобов'язанням національних банків і забезпечується їх гарантією. Має всеосяжний характер обігу на території випустивши-шей їх країни.
Чек - це грошовий документ встановленої форми, утримуючи-щий безумовний наказ власника рахунку в кредитній установі про виплату власникові чека зазначеної суми. Таким чином, за допомогою чека можна розрахуватися за товар або надані послуги, при цьому з відстрочкою платежу на певний час.
Отримавши в грошово-кредитному обігу широке поширеною-ня, чек став виконувати функції грошей - засобу обігу і засобу платежу.
Розвиток електронно-обчислювальної техніки дозволило авто-матизировать обробку розрахункових і кредитних операцій. Широкий перелік операцій (наприклад, зарахування або списання грошових коштів з рахунків покупців і продавців, перекази з рахунку на рахунок і т.д.) став можливий без участі паперових носіїв за допомогою пе-редачі електронних сигналів. Все це сприяло появі в обігу електронних грошей.
Електронні гроші дали розвиток пластикових картках, ко-торие все більше входять у наше повсякденне життя через зручності їх застосування в розрахунках. За порівняно короткий період часу розвитку пластикових карток виникли різноманітні їхні види, що розрізняються призначенням, функціональними і технічними ха-рактеристиками.
За функціональною ознакою розрізняють кредитні та Дебет-ші картки. Кредитні картки пов'язані з відкриттям кредитної лінії в комерційному банку, що дає її власнику можливість поль-зоваться кредитом при оплаті за товари за допомогою даної картки. Дебетові картки також призначені для оплати товарів без участі готівки або для отримання готівки в банків-ських автоматах, але в розмірі суми, яка знаходиться на рахунку в банку власника даної картки.

Для сучасного грошово-кредитного обігу характерно все більшого впровадження в систему розрахунків саме електронних грошей. Перевага даного виду грошей очевидно - це і збільшення скоро-сти платіжного обороту як країни в цілому, так і окремих госпо-ських суб'єктів, і зменшення в обігу готівкової грошової маси, і, нарешті, простота застосування.
Вищеперелічені види грошей та їх взаємозв'язок відображені на рис. 6.2.


Рис. 6.2. Види грошей
Проблеми теорії грошей в останні десятиліття по праву увійшли до сфери економічного аналізу, що свідчить про визнання економістами впливу грошових факторів на економічний роз-виток.
Залежно від цього формуються різні школи, будуючи-щие свої теорії на основі тих чи інших економічних факторів, ко-торие, на їх думку, визначають структуру грошового звертання.
Металева теорія грошей
Для представників даної теорії (меркантилісти - XV-XVI ст.) Було характерно ототожнення багатства з грошима і отожде-ствления грошей з благородними металами, що і становить основу металевої теорії грошей. Вони проголосили: багатство - це лише те, що може бути звернено в гроші. Для даної школи була характе-терну турбота про грошове балансі країни, зокрема, виявлення оптимальних співвідношення кількості ввезених в країну грошей і виводи-зімих з неї. Меркантилісти вважали, що для створення благоприят-ного торгового балансу держава повинна активно втручатися в економіку.
Меркантилізм завершив формування уявлення про день-Гах як про особливе товар, виконуючому роль загального еквівалента, що висловила вартість усіх інших товарів. На гроші можна обме-няти будь-який товар. Неспроможність теорії полягає в слідую-щем:
- ототожнення грошей з благородними металами, приписуючи-ня золоту і сріблу властивості грошей;
- одностороннє розгляд тільки деяких функцій де- млості;
- нездатність пояснити існування паперових грошей.
Номіналістична теорія грошей
Відповідно до даної теорії (XVIII-XX ст.) Гроші - це умовні знаки вартості, що не мають нічого спільного з товарами. Важливо толь-ко найменування грошової одиниці, а металеве зміст не має ніякого значення. Помилка номіналістичної теорії - отри-цание товарної природи грошей і змішування міри вартості з мас-штабом цін.
Кількісна теорія грошей
Представники кількісної теорії грошей заперечують впливів-ствие грошової сфери на відтворення і визнають лише її впливав-ня на рівень цін. Зв'язок між цими величинами, по їх затверджений-нию, прямо пропорційна. Гроші розглядаються лише як засіб обігу. Такий підхід до грошей, тобто з точки зору їх участі в товарообмінних операціях, особливо проявився у трансакціях-ційної версії кількісної теорії грошей, запропонованої І. Фіше-ром на базі так званого рівняння обміну. Суть його полягає в двоякому вираженні суми товарообмінних угод (по англ. Transactions, звідси і назва концепції) як твори маси платіжних засобів на швидкість їх обігу і як твори рівня цін на кількість реалізованих товарів, що, на думку Фішера, свідчить про вплив грошової маси на ціни.
M - V=P - Q,
де M - кількість грошей, що перебувають в обігу (грошова маса, згрупована в грошові агрегати М0, М1, М2 і т . д.); V - швидкість їх обігу; P - середня ціна товарів і послуг; Q - кількість това-рів і послуг, проданих за певний час.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6.1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ. ТЕОРІЇ ГРОШЕЙ "
  1. 5. Стан спокою і рівномірно функціонуюча економіка
    сутність продажів; вони нейтральні по відношенню до економічної активності людей. Але поняття нейтральних грошей нездійсненно і незбагненно саме по собі [Див: нижче. С. 389 392. * Доказ від протилежного (лат.). Прим. пер.]. Якби ми побажали скористатися недоречною термінологією, що застосовується в багатьох сучасних економічних роботах, ми повинні були б сказати: гроші необхідно є
  2. 7. Інтеграція каталлактіческіх функцій
    сутності, працівник перебуває у такому ж становищі. З народження він є власником певних здібностей; його вроджені таланти є засобами виробництва, краще підходящими для одних видів роботи, менш придатними для інших і взагалі не годяться для інших [Про сенс, в якому праця повинна розглядатися в якості неспецифічного фактора виробництва, см. з . 126128.]. Якщо
  3. 3. Попит на гроші і пропозиція грошей
    сутністю кількісної теорії грошей. За своєю суттю ця теорія була додатком загальної теорії попиту та пропозиції до особливого випадку грошей. Її перевагою була спроба визначити купівельну спроможність грошей за допомогою таких же міркувань, які використовуються для пояснення всіх інших мінових відносин. Її недолік в холістичної інтерпретації. Вона дивилася на сукупне
  4. 19. Золотий стандарт
    сутність грошей. Насправді противники золотого стандарту і не ставлять своєю метою домогтися стабільності купівельної спроможності грошей. Швидше вони бажають дати державі влада маніпулювати купівельною спроможністю без втручання зовнішнього чинника, а саме грошового відношення золотого стандарту. Основне заперечення, висунуте проти золотого стандарту, полягає в тому, що він
  5. БІЛЬШЕ СИЛЬНІ фінансових потрясінь
    сутності політику страхування для стабілізації світової фінансової системи? Можна ж надати тим, хто користується цією системою, сплатити необхідні страхові премії. Так що гасло «Не можу платити, значить, не плачу», висунутий протестуючої групою середнього класу, наступного разу може стати національним гаслом мексиканців. Може бути, найбільш цікава риса цієї події полягала
  6. Гроші і їх функції
    функції. Таких функцій чотири: 1) засобу обігу; 2) одиниці рахунку; 3) засобу платежу; 4) запасу цінності. 1. Як засіб обігу гроші є посередником в обміні товарів, в здійсненні операцій. Все купується і продається за гроші. Альтернативою грошового обміну виступає бартер - обмін товару не на гроші, а на інший товар. Однак бартер пов'язаний зі значними витратами.
  7. Процентна ставка
      сутності відсотка в економічній літературі широке поширення набули трактування відсотка в рамках теорії чистої продуктивності капіталу і психологічний підхід до поняття відсотка в теорії граничної корисності. Так, американський економіст І. Фішер, що заклав основи теорії чистої продуктивності капіталу, стверджував, що відсоток виникає в результаті обміну суми поточних благ на
  8. Висновки
      сутність парадоксу ощадливості, тому правильна політика стимулювання не заощаджень, а підтримання сукупного попиту в умовах неповної зайнятості в
  9. 1. Гроші та їх сутність
      сутності грошей: раціоналістична і еволюційна. Раціоналістична концепція пояснює походження грошей як результат угоди між людьми, які переконалися в тому, що для пересування вартостей в обміні товарів необхідні спеціальні інструменти. Ця ідея про гроші як договорі безроздільно панувала аж до кінця XV11I в. Суб'єктивно-психологічно-йподход до походження грошей
  10. Висновки
      сутність грошей виводиться з функцій). Види і форми грошей: неповноцінні, паперові, металеві (золото, срібло), кредитні, електронні. 2. Функції грошей, що виражають сутність грошей: міра вартості (порівняння), засіб обігу, засіб накопичення (заощаджень і утворення скарбів), засіб платежу, світові гроші. Від функції міра вартості слід відрізняти масштаб цін -
© 2014-2022  epi.cc.ua