Головна |
« Попередня | Наступна » | |
6.1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ. ТЕОРІЇ ГРОШЕЙ |
||
Походження і сутність грошей прийнято пов'язувати з розвитком форм вартості, тобто з процесами розвитку обміну, торгівлі та умо-виями господарювання. Дану залежність визначила концепція марксизму, яка пов'язує історичний розвиток людського суспільства з розвитком грошей як особливої категорії. До найдавніших видів грошей відносяться товари, які були най-більш поширені, а при обміні служили загальним еквівалентом. Якщо це було скотарське господарство, то в якості грошей виступав худобу, якщо хліборобське господарство, - зерно, ремісниче - различ-ная домашнє начиння. Поступово роль загального еквівалента пере-йшла до таких рідкісним і компактним товарам, як мідь, потім срібло і золото. З кожним новим історичним етапом розвитку суспільства вимірюв-рівнялася значимість грошей, а відповідно розвивалася система обра-домлення грошей. Все це вплинуло на формування функцій грошей, кото-які проявлялися в більшій або в меншій мірі на певних стадіях розвитку товарного обміну. Таким чином, виділи-лись п'ять функцій грошей, через які проявляється їх сутність. Функції грошей представлені у вигляді рис. 6.1. Гроші виступають у двох видах: дійсні гроші і заме нітелей дійсних грошей (знаки вартості). Дійсні гроші - гроші, у яких номінальна вар-тість (позначена на них вартість) відповідає реальній вар-тості. До дійсним грошей відносять металеві гроші (мідні, срібні, золоті). Вартість металу, з яких вони виготовлялися, відповідала вартості, яка позначалася на цих монетах. У різні періоди грошового обігу металеві-ські гроші змінювали свою форму, зовнішній вигляд, ваговий вміст, а також види металів (від мідних до срібних монет, потім одне-тимчасове звернення срібних монет і золотих і, нарешті, перехід тільки до золотих монет). Дійсним грошам притаманні всі п'ять функцій. Розширення товарообміну сприяло появі в звертання-нии нарівні з дійсними грошима нових видів грошей, званих замінниками. Замінники дійсних грошей (знаки вартості) - гроші, номінальна вартість яких вище реальної. До них відносять бу-мажной-кредитні гроші і розмінну (Білона) монету, випускає-мую для зручності обслуговування роздрібного обігу, коли необхід-мо здійснити платежі в дробових частинах грошової одиниці. При виготовленні замінників дійсних грошей виникає різниця між номінальною вартістю випущених грошей і вар-мостью витраченого на їх виробництво праці (витрати на папір, друкування, карбування монет і т.п.), тому вони не відображають дійсної вартості грошей, а лише виступають як знаки вартості. Ця різниця у вартості надходить в доход скарбниці тієї країни, яка ви-пускає гроші.
Рис. 6.1. Функції грошей Паперові гроші випускає держава. Головне їх призначення - це заміщення в обігу повноцінних грошей. Спочатку на бу-мажной гроші накладалося обов'язкова вимога конвертації їх в монети або в деяку кількість дорогоцінного металу. Впоследст-вії паперові гроші перетворилися в нерозмінні гроші, тобто бу-мажной гроші, встановлені урядом в якості законного засобу платежу, але не конвертовані в монети або дорогоцінні метали. З подальшим зростанням товарообміну і платіжного обороту готівкова грошова маса перестала справлятися зі своїм завданням як засобу обігу і платежу. Тому виникла необ-ходимость введення в обіг нових видів грошових коштів, ко-торие стали називатися кредитними грошима. Кредитні гроші на-чали обслуговувати товарне виробництво, коли купівля-продаж стала здійснюватися в розстрочку платежу, т. Вексель - це боргове зобов'язання, або інакше - письмове зобов'язання боржника сплатити заздалегідь обумовлену суму грошей в заздалегідь обумовлений термін і у встановленому місці. Вексель дає відстрочки платежу за товар, надаючи тим самим векселедавця (по-покупцю товару) своєрідний кредит від векселедержателя (продавця товару). Вексель пройшов тривалий шлях розвитку, починаючи з довери-тельного угоди між лихварем і покупцем, переростаючи в юридичний документ встановленого зразка, де агентами виступила-пают вже спеціалізовані кредитні установи. Виходячи з це-го, з'явилися різні види векселів, які діляться за функціональ-нальним ознаками, за статусом емітента, за тривалістю, по струк-турі обігу. Векселі, засновані на товарних угодах, отримали назву комерційних. Комерційні векселі виписуються під заставу товару, а їх емітентами виступають різні господарюючі суб'єкти, які не-посередньо беруть участь у товарних операціях. Банківські векселя випускають в обіг (або інакше Еміті-руют) комерційні банки за наявності певної суми грошей клієнта на депозиті. Банківський вексель дає господарюючим суб'єктів-там новий платіжний засіб, гарантоване банком. Крім полу-чення доходу за депозитом, на основі якого банк видає вексель, підприємство отримує можливість розрахунку зі своїми партнерами. Особливо це актуально через брак «живих» грошей і неплатити-жей. Казначейські векселі випускаються державою і є короткострокові зобов'язання держави. Слідом за векселем з'явилися інші кредитні гроші - банкно-ти. Банкноти - грошові знаки, що випускаються в обіг цін-тральні або емісійним банком країни. На відміну від векселя банкнота є безстроковим борговим зобов'язанням національних банків і забезпечується їх гарантією. Має всеосяжний характер обігу на території випустивши-шей їх країни. Чек - це грошовий документ встановленої форми, утримуючи-щий безумовний наказ власника рахунку в кредитній установі про виплату власникові чека зазначеної суми. Таким чином, за допомогою чека можна розрахуватися за товар або надані послуги, при цьому з відстрочкою платежу на певний час. Отримавши в грошово-кредитному обігу широке поширеною-ня, чек став виконувати функції грошей - засобу обігу і засобу платежу. Розвиток електронно-обчислювальної техніки дозволило авто-матизировать обробку розрахункових і кредитних операцій. Широкий перелік операцій (наприклад, зарахування або списання грошових коштів з рахунків покупців і продавців, перекази з рахунку на рахунок і т.д.) став можливий без участі паперових носіїв за допомогою пе-редачі електронних сигналів. Все це сприяло появі в обігу електронних грошей. Електронні гроші дали розвиток пластикових картках, ко-торие все більше входять у наше повсякденне життя через зручності їх застосування в розрахунках. За порівняно короткий період часу розвитку пластикових карток виникли різноманітні їхні види, що розрізняються призначенням, функціональними і технічними ха-рактеристиками. За функціональною ознакою розрізняють кредитні та Дебет-ші картки. Кредитні картки пов'язані з відкриттям кредитної лінії в комерційному банку, що дає її власнику можливість поль-зоваться кредитом при оплаті за товари за допомогою даної картки. Дебетові картки також призначені для оплати товарів без участі готівки або для отримання готівки в банків-ських автоматах, але в розмірі суми, яка знаходиться на рахунку в банку власника даної картки. Для сучасного грошово-кредитного обігу характерно все більшого впровадження в систему розрахунків саме електронних грошей. Перевага даного виду грошей очевидно - це і збільшення скоро-сти платіжного обороту як країни в цілому, так і окремих госпо-ських суб'єктів, і зменшення в обігу готівкової грошової маси, і, нарешті, простота застосування. Вищеперелічені види грошей та їх взаємозв'язок відображені на рис. 6.2.
Рис. 6.2. Види грошей Проблеми теорії грошей в останні десятиліття по праву увійшли до сфери економічного аналізу, що свідчить про визнання економістами впливу грошових факторів на економічний роз-виток. Залежно від цього формуються різні школи, будуючи-щие свої теорії на основі тих чи інших економічних факторів, ко-торие, на їх думку, визначають структуру грошового звертання. Металева теорія грошей Для представників даної теорії (меркантилісти - XV-XVI ст.) Було характерно ототожнення багатства з грошима і отожде-ствления грошей з благородними металами, що і становить основу металевої теорії грошей. Вони проголосили: багатство - це лише те, що може бути звернено в гроші. Для даної школи була характе-терну турбота про грошове балансі країни, зокрема, виявлення оптимальних співвідношення кількості ввезених в країну грошей і виводи-зімих з неї. Меркантилісти вважали, що для створення благоприят-ного торгового балансу держава повинна активно втручатися в економіку. Меркантилізм завершив формування уявлення про день-Гах як про особливе товар, виконуючому роль загального еквівалента, що висловила вартість усіх інших товарів. На гроші можна обме-няти будь-який товар. Неспроможність теорії полягає в слідую-щем: - ототожнення грошей з благородними металами, приписуючи-ня золоту і сріблу властивості грошей; - одностороннє розгляд тільки деяких функцій де- млості; - нездатність пояснити існування паперових грошей. Номіналістична теорія грошей Відповідно до даної теорії (XVIII-XX ст.) Гроші - це умовні знаки вартості, що не мають нічого спільного з товарами. Важливо толь-ко найменування грошової одиниці, а металеве зміст не має ніякого значення. Помилка номіналістичної теорії - отри-цание товарної природи грошей і змішування міри вартості з мас-штабом цін. Кількісна теорія грошей Представники кількісної теорії грошей заперечують впливів-ствие грошової сфери на відтворення і визнають лише її впливав-ня на рівень цін. Зв'язок між цими величинами, по їх затверджений-нию, прямо пропорційна. Гроші розглядаються лише як засіб обігу. Такий підхід до грошей, тобто з точки зору їх участі в товарообмінних операціях, особливо проявився у трансакціях-ційної версії кількісної теорії грошей, запропонованої І. Фіше-ром на базі так званого рівняння обміну. Суть його полягає в двоякому вираженні суми товарообмінних угод (по англ. Transactions, звідси і назва концепції) як твори маси платіжних засобів на швидкість їх обігу і як твори рівня цін на кількість реалізованих товарів, що, на думку Фішера, свідчить про вплив грошової маси на ціни. M - V=P - Q, де M - кількість грошей, що перебувають в обігу (грошова маса, згрупована в грошові агрегати М0, М1, М2 і т . д.); V - швидкість їх обігу; P - середня ціна товарів і послуг; Q - кількість това-рів і послуг, проданих за певний час. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 6.1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ. ТЕОРІЇ ГРОШЕЙ " |
||
|