Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
В.К. Ломакін. Світова економіка, 2002 - перейти до змісту підручника

Структурна політика

. Вся економічна стратегія західних країн стала спрямовуватися на підвищення гнучкості економічної системи в цілому, її здатності досить швидко реагувати на структурні зміни у світовій економіці.
Зміни в цілях були пов'язані з положенням держави в сукупному попиті. Урядові витрати на товари та послуги забезпечували 20% кінцевого споживання в країнах ОЕСР, а загальноурядовий витрати становили приблизно 40% ВВП. Ця обставина протидіяло різких змін у діловій активності в результаті дії фіскальних стабілізаторів, які автоматично збільшують попит, коли витрати падають.

Важливу роль грали зовнішні впливи, що порушують функціонування економічної системи. Коли негативний вплив різких зовнішніх впливів (шоків), що виявлялося з боку пропозиції, викликало падіння виробництва, збільшення безробіття, політика сукупного попиту виявилася неефективною. Мінімізація впливу зовнішніх шоків могла досягатися за рахунок пристосування економіки з боку пропозиції без генерування інфляції.
Тому в 80-ті роки у всіх основних західних країнах пріоритети віддавалися структурної політиці, яка підкоряла елементи соціальної, науково-технічної, регіональної політик єдиної мети - підвищення конкурентоспроможності та зміцненню становища тієї чи іншої країни у світовому господарстві.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Структурна політика "
  1. Соціально-економічні наслідки інфляції
    структурної політики держави і навіть прямими адміністративними методами, зокрема скороченням військових витрат, раціоналізацією виробничих капіталовкладень, переходом з бюджетного фінансування частини виробничих капіталовкладень на використання коштів підприємств, залученням акціонерного капіталу, ламкою монополістичної структури економіки і т.д. Все це необхідно
  2. 3. Структурні зрушення в економіці. Формування відкритої економіки
    структурна політика, що проводиться державою, не має строгого юридичного оформлення у вигляді спеціальних законодавчих актів, її практична реалізація здійснюється в рамках загальної системи державних заходів з регулювання економічних процесів. Уявлення про структурної трансформації економіки США дає характер відбувалися змін структури ВВП країни протягом останніх
  3. Відкрита і закрита економіка
    структурну політику, при розумному поєднанні заходів лібералізації і протекціонізму. Неминуча в майбутньому реструктуризація зовнішньоекономічної діяльності в Росії може тим, що необхідно одночасно підтримувати хоча б на колишньому рівні діючий палив-но-сировинної експортний потенціал (в міру розширення внутрішнього попиту значення цих видів експорту може відносно знизитися)
  4. Державні фінанси
    структурної політики, сприяння підготовці та перепідготовці робочої сили відповідної кваліфікації та стимулювання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт
  5. Регулювання інвестицій
    структурної
  6. 4. Форми державного регулювання економіки
    структурну політику і політику загального стимулювання економічного зростання на певну
  7. Довгострокове регулювання
    структурної політики і політики зростання взаємопов'язаних середньострокових і довгострокових прогнозів і програм для всієї економіки, а також окремих галузей і регіонів. У теорії та практиці держрегулювання дана форма отримала різні назви: макроекономічне, рамкову та індикативне планування, ПЛАНІФІКАЦІЇ, глобальне регулювання і інш. Що ж до «програмування», то під ним на
  8. Висновки
    структурну політику і політику загального стимулювання економічного зростання на певну перспективу), яке, як правило, здійснюється за допомоги різного роду прогнозів і програм. 6. Ефективність держрегулювання далеко не безмежна. Воно не може подолати циклічність капіталістичного відтворення з її численними негативними наслідками, постійно забезпечувати
  9. 2. Стабілізаційна і структурна політика
    Перехідний період майже у всіх країнах починався з системної кризи, проявами якого на макроекономічному рівні були: 1) інфляція, підриває стимули до виробничої діяльності; 2) трансформаційний спад, глибина якого залежить від величини накопичилися в структурі економіки диспропорцій, що встановлюються в ході макроекономічної стабілізації обмежень платоспроможного
  10. Структурна політика та її головні напрямки в перехідний період
    структурної політики є створення умов для сталого довгострокового економічного зростання випуску продукції, що користується платоспроможним попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках або служить національним інтересам. Структурна політика надає вплив насамперед на сукупну пропозицію. При цьому розрізняють як пряме, так і непряме вплив на економіку. Прямий вплив
© 2014-2022  epi.cc.ua