Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаІсторія економіки → 
« Попередня Наступна »
Д.А. Шевчук. Історія економіки, 2009 - перейти до змісту підручника

6.4. Країни-лідери та їх економічна роль у світі


Завдяки створенню першої в історії людства фабрично-заводської промисловості, Англія в останній чверті ХVIII в. зайняла виняткове місце в світовому господарстві та міжнародній політиці. Хоча темпи її економічного зростання були невеликі і становили близько 0,5% на рік, цей показник вищий, ніж у інших європейських країн. У 1820-1870 р. темпи зростання англійської промисловості досягли вже 1,5% на рік. Англія добувала 2/3 всього вугілля, виробляла більше половини металу і полотна. До 1870 р. вона мала у своєму розпорядженні 31,9% світового промислового потенціалу (торговий оборот більше, ніж у Франції, Німеччині, Італії, разом узятих, в 3 рази вище, ніж у США). Англія виступає не тільки як виробник, а й великий споживач сировини і харчових продуктів. Це стимулює розвиток торгівлі і торгового флоту, тоннаж якого становить 10 млн.
(Для порівняння - у Франції та Німеччині цей показник досягав 1 млн., у Німеччині - 2 млн.). У силу особливостей свого розвитку Англія виступає і світовим кредитором, граючи роль диригента міжнародного оркестру золотого стандарту.
Промислово-торговельної гегемонії сприяла економічна політика держави. До 40-х рр.. ХIХ в. вона протікає в рамках протекціонізму, супроводжуваного високими митами на іноземні товари. Із зміцненням панівного становища, потребуючи ринках збуту своєї продукції, Англія переходить до політики фритредерства, яке проявилося в тому числі у скасуванні «Хлібних законів» (1846 р.) і Навігаційного акта (1860). Яскравим проявом нових пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності підприємств став розвиток відносин з Францією. Так, за договором 1860 Англія скасувала мито на французькі шовку і продовольство, а Франція - на англійські машини, металовироби, вугілля, шерсть.
Подібні договори не були рівноправними, т. к. дешевизна англійських товарів приводила до витіснення національних французьких товарів з внутрішнього ринку.
До середини 60-х р. ХІХ ст. Англія має активний торговий баланс, потім торговий баланс стає пасивним, але загальний розрахунковий баланс залишається активним (пасивне сальдо компенсувалося «невидимим експортом»: транспортними послугами і рухом капіталу). Однак відсутність конкуренції на внутрішньому і колоніальних ринках, а також стереотипи поведінки країни-лідера спричинили до стагнації в розвитку і, в кінцевому рахунку, втрати Англією свого становища на світовому ринку, де з 80-х рр.. першість оспорюють США, Німеччина і Японія.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6.4. Країни-лідери та їх економічна роль у світі "
  1. Тема 6. Історія промислового перевороту та індустріалізації кінця XVIII-XIX ст.
    Зміст промислового перевороту Його джерела, направле-ня, наслідки. Особливості в європейських країнах, США та Японії. Зрушення в структурі економіки та зайнятості населення. Розвиток фінан-совою системи. Країни-лідери та їх економічна роль у світі. Господарський розвиток Росії в 1830-1860 рр.. Передумови і умо-ви промислового перевороту. Основні проблеми та протиріччя
  2. 3. Теми контрольних робіт для студентів дистанційної форми навчання
    1. Загальна характеристика економіки стародавнього світу. 2. Основні риси розвитку первісної економіки. Значення не-олітіческой революції. 3. Загальна характеристика і етапи розвитку економіки средневеко-ров'я. 4. Господарські реформи в Росії XV - пер. підлог. XVII в. 5. Особливості первісного нагромадження капіталу і мануфак-турне виробництва (на прикладі однієї з країн за вибором студен-та).
  3. 6.4. Країни-лідери та їх економічна роль у світі
    Завдяки створенню першої в історії людства фабрично-заводської промисловості, Англія в останній чверті ХVIII в. за-няла виняткове місце в світовому господарстві та міжнародній політиці. Хоча темпи її економічного зростання були невеликі і со-ставляли близько 0,5% на рік, цей показник вищий, ніж у інших европейських країн. У 1820-1870 р. темпи зростання англійської промисловості досягли вже
  4. Тема 6. Історія промислового перевороту та індустріалізації кінця XVIII-XIX ст.
    Зміст промислового перевороту Його джерела, напрямки, наслідки. Особливості в європейських країнах, США та Японії. Зрушення в структурі економіки та зайнятості населення. Розвиток фінансової системи. Країни-лідери та їх економічна роль у світі. Господарський розвиток Росії в 1830-1860 рр.. Передумови та умови промислового перевороту. Основні проблеми та протиріччя індустріального
  5. 3. Теми контрольних робіт для студентів дистанційної форми навчання
    1. Загальна характеристика економіки стародавнього світу. 2. Основні риси розвитку первісної економіки. Значення неолітичної революції. 3. Загальна характеристика і етапи розвитку економіки середньовіччя. 4. Господарські реформи в Росії XV - пер. підлог. XVII в. 5. Особливості первісного нагромадження капіталу і мануфактурного виробництва (на прикладі однієї з країн за вибором студента). 6.
  6. 6. Монопольні ціни
    Конкурентні ціни являють собою результат повного пристосування продавців до попиту споживачів. В умовах конкурентних цін продається весь наявний запас, а специфічні фактори виробництва використовуються в тій мірі, наскільки дозволяють ціни на неспецифічні компліментарні чинники. Жодна частина наявного запасу не таїв від ринку, а гранична одиниця специфічного фактора
  7. Коментарі
    [1] хитрість природи Мізес має на увазі І. Канта [см. Кант І. Ідея загальної історії у всесвітньо-цивільному плані / / Соч. Т. 6. С. 523] і Г. Гегеля, якому належить вираз хитрість розуму (List der Vernft) [Гегель Г. Філософія історії / / Соч. Т. VII. М., 1935. С. 32.]. [2] праксиология Supplement to Oxford English Dictionary (1982) повідомляє, що англійське слово praxeology (вар. praxiology,
  8. ГОЛОВНІ лінії розлому
    Як ми побачимо в наступних главах , в епоху штучної інтелектуальної промисловості капіталізму будуть потрібні довготривалі громадські інвестиції в наукові дослідження і розробки, в освіту та в інфраструктуру. Але коли використовуються нормальні для капіталізму способи прийняття рішень, капіталізм ніколи не дивиться в майбутнє далі, ніж на вісім-десять років, а частіше, всього - на три
  9. ЗНИКНЕННЯ КЛАСИЧНИХ порівняльних переваг
    Класична теорія порівняльної переваги була розвинена для пояснення географічного розташування галузей промисловості в дев'ятнадцятому та двадцятому століттях. У теорії порівняльної переваги Розташування виробництва залежало від двох факторів - від наявності природних ресурсів і від фактора пропорцій (відносного наявності капіталу або праці) (1). Країни з хорошим грунтом, кліматом і
  10. КВАЛІФІКАЦІЯ: ЄДИНИЙ ДЖЕРЕЛО СТАЛОГО КОНКУРЕНТНОГО ПЕРЕВАГИ
    Знання стає єдиним джерелом довготривалої стійкої конкурентної переваги, оскільки все інше випадає з рівняння конкуренції; але знання може бути використане тільки через кваліфікацію індивідів. Як і все інше, знання і кваліфікації будуть двігатьсявокруг світла - але повільніше, ніж все інше. Для завершення освіти та професійної підготовки
© 2014-2022  epi.cc.ua