Завдяки створенню першої в історії людства фабрично-заводської промисловості, Англія в останній чверті ХVIII в. зайняла виняткове місце в світовому господарстві та міжнародній політиці. Хоча темпи її економічного зростання були невеликі і становили близько 0,5% на рік, цей показник вищий, ніж у інших європейських країн. У 1820-1870 р. темпи зростання англійської промисловості досягли вже 1,5% на рік. Англія добувала 2/3 всього вугілля, виробляла більше половини металу і полотна. До 1870 р. вона мала у своєму розпорядженні 31,9% світового промислового потенціалу (торговий оборот більше, ніж у Франції, Німеччині, Італії, разом узятих, в 3 рази вище, ніж у США). Англія виступає не тільки як виробник, а й великий споживач сировини і харчових продуктів. Це стимулює розвиток торгівлі і торгового флоту, тоннаж якого становить 10 млн.
(Для порівняння - у Франції та Німеччині цей показник досягав 1 млн., у Німеччині - 2 млн.). У силу особливостей свого розвитку Англія виступає і світовим кредитором, граючи роль диригента міжнародного оркестру золотого стандарту. Промислово-торговельної гегемонії сприяла економічна політика держави. До 40-х рр.. ХIХ в. вона протікає в рамках протекціонізму, супроводжуваного високими митами на іноземні товари. Із зміцненням панівного становища, потребуючи ринках збуту своєї продукції, Англія переходить до політики фритредерства, яке проявилося в тому числі у скасуванні «Хлібних законів» (1846 р.) і Навігаційного акта (1860). Яскравим проявом нових пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності підприємств став розвиток відносин з Францією. Так, за договором 1860 Англія скасувала мито на французькі шовку і продовольство, а Франція - на англійські машини, металовироби, вугілля, шерсть.
Подібні договори не були рівноправними, т. к. дешевизна англійських товарів приводила до витіснення національних французьких товарів з внутрішнього ринку. До середини 60-х р. ХІХ ст. Англія має активний торговий баланс, потім торговий баланс стає пасивним, але загальний розрахунковий баланс залишається активним (пасивне сальдо компенсувалося «невидимим експортом»: транспортними послугами і рухом капіталу). Однак відсутність конкуренції на внутрішньому і колоніальних ринках, а також стереотипи поведінки країни-лідера спричинили до стагнації в розвитку і, в кінцевому рахунку, втрати Англією свого становища на світовому ринку, де з 80-х рр.. першість оспорюють США, Німеччина і Японія.
|
- Тема 6. Історія промислового перевороту та індустріалізації кінця XVIII-XIX ст.
Зміст промислового перевороту Його джерела, направле-ня, наслідки. Особливості в європейських країнах, США та Японії. Зрушення в структурі економіки та зайнятості населення. Розвиток фінан-совою системи. Країни-лідери та їх економічна роль у світі. Господарський розвиток Росії в 1830-1860 рр.. Передумови і умо-ви промислового перевороту. Основні проблеми та протиріччя
- 3. Теми контрольних робіт для студентів дистанційної форми навчання
1. Загальна характеристика економіки стародавнього світу. 2. Основні риси розвитку первісної економіки. Значення не-олітіческой революції. 3. Загальна характеристика і етапи розвитку економіки средневеко-ров'я. 4. Господарські реформи в Росії XV - пер. підлог. XVII в. 5. Особливості первісного нагромадження капіталу і мануфак-турне виробництва (на прикладі однієї з країн за вибором студен-та).
- 6.4. Країни-лідери та їх економічна роль у світі
Завдяки створенню першої в історії людства фабрично-заводської промисловості, Англія в останній чверті ХVIII в. за-няла виняткове місце в світовому господарстві та міжнародній політиці. Хоча темпи її економічного зростання були невеликі і со-ставляли близько 0,5% на рік, цей показник вищий, ніж у інших европейських країн. У 1820-1870 р. темпи зростання англійської промисловості досягли вже
- Тема 6. Історія промислового перевороту та індустріалізації кінця XVIII-XIX ст.
Зміст промислового перевороту Його джерела, напрямки, наслідки. Особливості в європейських країнах, США та Японії. Зрушення в структурі економіки та зайнятості населення. Розвиток фінансової системи. Країни-лідери та їх економічна роль у світі. Господарський розвиток Росії в 1830-1860 рр.. Передумови та умови промислового перевороту. Основні проблеми та протиріччя індустріального
- 3. Теми контрольних робіт для студентів дистанційної форми навчання
1. Загальна характеристика економіки стародавнього світу. 2. Основні риси розвитку первісної економіки. Значення неолітичної революції. 3. Загальна характеристика і етапи розвитку економіки середньовіччя. 4. Господарські реформи в Росії XV - пер. підлог. XVII в. 5. Особливості первісного нагромадження капіталу і мануфактурного виробництва (на прикладі однієї з країн за вибором студента). 6.
- 6. Монопольні ціни
Конкурентні ціни являють собою результат повного пристосування продавців до попиту споживачів. В умовах конкурентних цін продається весь наявний запас, а специфічні фактори виробництва використовуються в тій мірі, наскільки дозволяють ціни на неспецифічні компліментарні чинники. Жодна частина наявного запасу не таїв від ринку, а гранична одиниця специфічного фактора
- Коментарі
[1] хитрість природи Мізес має на увазі І. Канта [см. Кант І. Ідея загальної історії у всесвітньо-цивільному плані / / Соч. Т. 6. С. 523] і Г. Гегеля, якому належить вираз хитрість розуму (List der Vernft) [Гегель Г. Філософія історії / / Соч. Т. VII. М., 1935. С. 32.]. [2] праксиология Supplement to Oxford English Dictionary (1982) повідомляє, що англійське слово praxeology (вар. praxiology,
- ГОЛОВНІ лінії розлому
Як ми побачимо в наступних главах , в епоху штучної інтелектуальної промисловості капіталізму будуть потрібні довготривалі громадські інвестиції в наукові дослідження і розробки, в освіту та в інфраструктуру. Але коли використовуються нормальні для капіталізму способи прийняття рішень, капіталізм ніколи не дивиться в майбутнє далі, ніж на вісім-десять років, а частіше, всього - на три
- ЗНИКНЕННЯ КЛАСИЧНИХ порівняльних переваг
Класична теорія порівняльної переваги була розвинена для пояснення географічного розташування галузей промисловості в дев'ятнадцятому та двадцятому століттях. У теорії порівняльної переваги Розташування виробництва залежало від двох факторів - від наявності природних ресурсів і від фактора пропорцій (відносного наявності капіталу або праці) (1). Країни з хорошим грунтом, кліматом і
- КВАЛІФІКАЦІЯ: ЄДИНИЙ ДЖЕРЕЛО СТАЛОГО КОНКУРЕНТНОГО ПЕРЕВАГИ
Знання стає єдиним джерелом довготривалої стійкої конкурентної переваги, оскільки все інше випадає з рівняння конкуренції; але знання може бути використане тільки через кваліфікацію індивідів. Як і все інше, знання і кваліфікації будуть двігатьсявокруг світла - але повільніше, ніж все інше. Для завершення освіти та професійної підготовки
|