|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Вартість як громадська та індивідуальна категорія
|
|
У трудовій теорії підкреслюється громадський, а не індивідуальний характер вартості. Це положення можна розуміти двояко. По-перше, вартість проявляється тільки в сфері обміну, тобто, громадській сфері. Вона породжується економічними відносинами між людьми і поза їх не існує. З цієї точки зору вартість та в синтетичної концепції носить суспільний характер.
Однак трудова теорія не обмежується цим. Вона розглядає суспільний характер категорії «вартість» і з іншого боку. Вона вважає, що вартість - не природне властивість блага, а суспільне відношення між товаровиробниками з приводу пропорції обміну належних їм товарів. Це проявляється в тому, що «суб-станцією» вартості є не індивідуальні, а суспільно необхідні витрати праці і величину вартості становить не індивідуальне, а суспільно необхідний робочий час.
У синтетичної концепції подібне розуміння суспільного характеру катего-рії повною мірою відноситься до ціни, але не до вартості. Величина вартості формується самим суб'єктом, і тільки їм. Він не вступає ні в які «суспільні відносини» зі своїм контрагентом? ні з приводу витрати ними обома суспільної праці на вироб-ництво різних за своєю споживної вартості товарів, ні з приводу витрати інших чинників виробництва, ні з приводу оцінки цінності обмінюваних товарів. Суб'єкт формує вартість на основі не суспільних (визнаних ринком) і абстрактних, а індивідуальних і конкретних (що входять в калькуляцію собівартості його товару) за-трат факторів виробництва.
При цьому він бере до уваги частку цінності чужого товару в сукупній цінності свого МНТ (пцч.т). З цієї точки зору вартість перед-ставлять собою не «суспільне ставлення», а суто індивідуальну категорію.
Інше становище з ціною. Успішне завершення обміну і встановлення ціни (відповідно з відбивають «закон вартості» нерівностями (10а) або (10б)) означає визнання здійснених суб'єктом витрат з боку суспільства. Без цього визнання обмін немає здійсниться і обмінне відношення (виражене в ціні) не виникне. Поет-му, на відміну від вартості, величина ціни визначається не індивідуальними, а гро-венно необхідними витратами факторів виробництва, потрібних для виробництва товару. У синтетичної концепції не вартість, а ціна являє собою гро-ве відношення (у розумінні трудовий теорії).
1. Вартість товару формується суб'єктом на підставі конкретних витрат факторів виробництва. Однак у процесі обміну суспільство (в особі покупців) нічого не знає і нічого не бажає про них знати. Тому витрати факторів виробництва отримують гро-дарське визнання в знеособленому, позбавленому конкретних відмінностей, тобто, абстрактному вигляді.
Таким чином, абстрактний характер здійснених суб'єктом витрат факторів виробництва проявляється не на етапі формування вартості, а на етапі формування ціни, як результат дії «закону вартості». Власне кажучи, те ж має місце і в трудовій теорії: суб'єкт не знає заздалегідь, чи будуть витрати його праці визнані суспільством необхідними і перетворяться вони на вартість, або його товар стане матеріальним во-площеніем марно витрачених сил і засобів.
Різниця полягає в тому, що у трудовій теорії вартість не існує без загально-жавного визнання витрат праці, а в синтетичної концепції вартість формується індивідом і тому не залежить від визнання необхідності витрат факторів виробництва з боку суспільства (ринку).
2. У класичній політекономії мінове відношення (наприклад, 1 олень дорівнює 10-ти лососям) формується ринком під впливом стихійних ринкових сил. У всякому разі, воно формується не єдиним суб'єктом. У синтетичної концепції вже початкове мінове відношення, що описується рівністю (1), формується виключно самим суб'єктів незалежно єктом без участі будь-яких інших учасників ринку. Те ж відноситься і до приватних мено-вим відносинам власного товару суб'єкта і всіх чужих товарів, що входять до його МНТ. Тому, якщо в класичній політичній економії мінове відношення двох товарів внаслідок механізму свого формування є громадським, то в синтетичної концепції таким воно стає після встановлення ціни, а на етапі формування вартості мінове ставлення? суто індивідуальне.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Вартість як громадська та індивідуальна категорія " |
- Коментарі
вартості Маркс називає сикофант Мальтуса, але сикофант земельної аристократії, а не буржуазії (при цьому редактори зібрання творів К. Маркса і Ф. Енгельса роз'яснюють слово сикофант як підлабузник, прислужник): ... Мальтус як справжній член англійської державної церкви був професійним сикофант земельної аристократії, чиї ренти, синекури, марнотратність, безсердечність він
- 2.3. Основні принципи оцінки нерухомості
вартості нерухомості у разі використання об'єкта найкращим, найбільш ефективним чином, навіть якщо поточне використання об'єкта іншого. Найбільш вірогідне і рентабельне на момент оцінки використання об'єкта забезпечує найвищу поточну вартість нерухомості. Стан будівлі (необхідність капітального ремонту враховується покупцем при обговоренні суми угоди;
- 2.7. Методи оцінки землі
вартості землі можна врахувати витрати на відведення земельної ділянки під будівництво. У ринкових умовах за наявності необхідної інформації доцільно застосовувати методи, засновані на аналізі ринкових даних. Розпорядженням Мінмайна Росії від 07.03.2002 № 568-р затверджено Методичні рекомендації щодо визначення ринкової вартості земельних ділянок. Як правило, при оцінці ринкової
- СІМ'Ї: ЕКОНОМІЧНА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ
вартість утримання сім'ї та виховання дітей різко зростає - і це в той час, коли здатність сім'ї заробляти на життя убуває. З точки зору економічного аналізу, діти є дорогим товаром, ціна якого швидко зростає. В Америці 32% всіх чоловіків віком від двадцяти п'яти до тридцяти чотирьох років заробляють менше, ніж потрібно для утримання сім'ї з чотирьох осіб вище
- Висновки
вартості (вартості, створеної робочим і безоплатно присвоєної капіталістом), а робітник отримує заробітну плату. 12. Ринок встановлює економічну справедливість (кожен отримує по заслугах), але така справедливість не забезпечує соціальної справедливості, так як з розвитком ринку пов'язана постійна диференціація доходів, майнове розшарування . Звідси необхідно
- 2. Інституціоналізм. Економічні погляди Т. Веблена
вартості матеріальних активів корпорацій. В результаті протиріччя між "бізнесом" і "індустрією" загострюється, так як фінансова олігархія отримує все більшу частину своїх доходів за рахунок операцій з фіктивним капіталом, а не за рахунок зростання виробництва, підвищення його ефективності. Веблен постійно підкреслював, що розвиток індустрії підводить до необхідності перетворень і передбачав
- 2. Теорія монополістичної конкуренції Е. Чемберліна
вартості. Якщо в неокласичній моделі не було питання регулювання ціни заданого продукту, так як ціни були задані ззовні, і регулювання обсягу продукту при заданою ціною, то модель Чемберліна увазі пошук оптимального обсягу виробництва та відповідно рівня цін, що забезпечує фірмі максимальний прибуток. Чемберлін допускає, що в умовах монополістичної конкуренції фірма
- Лекція 8-я Історичне місце марксизму. Переворот в політичній економії
вартості. Отже, класики йшли до відкриття того, що і рента, і прибуток являють собою частини прибавоч-ної вартості. Нарешті, класична школа, аналізуючи НЕ-посередній (процес виробництва, виявила, що прибавоч-ная вартість створюється працею, що кінцевим джерелом при-були, відсотка, ренти є праця. Але, даючи таку характе-теристику класичній школі, Маркс в
- Лекція 9-я Суб'єктивізм. Австрійська школа
вартості . Воно підміняється поняттям цінності. За вченням австрійської школи, потрібно розрізняти об'єктивну цінність, існуючу незалежно від созна-ня людини, і суб'єктивну. Що ж вони розуміють під суб'єктивної цінністю? За визначенням Меігера, вона не су-суспільством поза свідомістю людей і зводиться до судженню, яке господарюючі люди мають про значення блага. Звідси напів-чає висновок, що
- Лекція 10-я Нова історична школа
вартості. В області ж безпосередньої економічної теорії представники цієї школи обмежуються лись простим повторенням ходячих вульгарних поглядів. Соб-середньо, ніякої економічної теорії вони і не висували, ис-користуючись окремі положення вульгарною літератури. Отже, ця школа зробила справжній похід проти економічної теорії. Безсумнівно, що цей похід був
|