Головна |
« Попередня | Наступна » | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
§ 2. СТАТИСТИКА ЗАЙНЯТОСТІ І БЕЗРОБІТТЯ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У міжнародних статистичних стандартах йдеться про те, що термін «економічно активне населення» може мати два значення залежно від тривалості періоду, до якого воно застосовується. Якщо визначається економічно активне населення за короткий період, що дорівнює тижня або дня, то мається на увазі населення, активне в даний період, до якого застосовується також термін «робоча сила», якщо за тривалий період - то мається на увазі звичайно активне населення. Населення, активне в даний період (або робоча сила), - це найбільш часто використовуваний показник, що характеризує чисельність економічно активного населення. Коефіцієнт економічної активності населення визначається як співвідношення між чисельністю економічно активного населення і чисельністю всього населення країни:
де Ре.ак-чисельність економічно активного населення на t-дату; Pt - чисельність всього населення на?-ю дату. Економічно активне населення включає дві категорії - зайнятих і безробітних. До зайнятих відносяться особи обох статей у віці від I б років і старше, а також особи молодших віків, що у розглянутий період: а) виконували роботу за наймом за винагороду, гроші або з ними розплачувалися в натуральній формі, а також іншу роботу, що приносить Дохід, самостійно або з компаньйонами як із залученням, так і без залучення найманих працівників незалежно від термінів отримання безпосередньої оплати або доходу за свою діяльність; б) тимчасово відсутні на роботі з причини: хвороби або травми; вихідних днів; щорічної відпустки; різного роду відпусток як із збереженням змісту, так і без збереження утримання, відгулів; відпустки з ініціативи адміністрації; страйки і інших причин; в) виконували роботу без оплати на сімейному підприємстві. Поняття «зайнятість» безпосередньо пов'язане з поняттям «кордони виробництва», оскільки в системі національних рахунків (СНР) визначено, що зайнятими слід вважати осіб, які беруть участь у створенні товарів та наданні послуг в межах кордонів виробництва. Такий підхід до визначення зайнятості дозволяє проводити спільний аналіз показників зайнятості і виробництва. При віднесенні або невіднесення тієї чи іншої особи до числа зайнятих використовується критерій однієї години, згідно з яким роботи протягом однієї години у звітному періоді у сфері економічної активності досить, щоб це обличчя було віднесено до числа зайнятих. У міжнародних стандартах уточнюється, що до звітного періоду застосовується критерій одного тижня або одного дня. У Росії при обстеженні зайнятості до числа зайнятих відносяться особи, що працювали одну годину і більше в обследуемую тиждень. Застосування критерію однієї години викликане тим, що необхідно охопити всі види зайнятості, які можуть існувати в країні, включаючи короткострокову, випадкову й інші види нерегулярної зайнятості. Це дозволяє визначати сумарні витрати праці, які в економічному аналізі співвідносяться з розмірами продукції, доходами від економічної діяльності та іншими величинами. На основі даних про чисельність зайнятого населення та економічно активного населення можна розрахувати коефіцієнт зайнятості населення:
де Tt - чисельність зайнятих на t-у дату. Коефіцієнт зайнятості розраховується як по населенню в цілому, так і за статтю та окремими віковими групами населення. Таблиця 4.Чисельність населення і економічно активного населення Російської Федерації * (на кінець року, млн. осіб)
* Російський статистичний щорічник: Стат. СБ - М., 1998. З, 97, 173. З таблиці. 4.1 видно, що в Росії в останні роки рівень падіння економічної активності населення супроводжується і падінням рівня зайнятості населення, причому ця тенденція характерна як для рівня зайнятості всього населення, так і для рівня зайнятості серед чоловіків і жінок. Якщо в 1992 р. коефіцієнт зайнятості по населенню в цілому склав 95,2% (у тому числі у чоловіків 95,4% і у жінок 95,1%), то в 1997 р. - 87,7% (у тому числі у чоловіків 88,5% і у жінок 88,9%). Рівень економічної активності аналізується також по підлозі окремими віковими групами населення. Практика обстежень зайнятості населення в Росії охоплює населення віком від 15 до 72 років. При цьому зазвичай виділяються наступні вікові групи: 15-19 років, 20-24 роки, 25-29 років, 30-49 років, 50-54 роки, 55-59 років, 60-72 роки. При розрахунку коефіцієнтів зайнятості за окремими віковими групами іноді в знаменнику формули коефіцієнта замість чисельності економічно активного населення в цій віковій групі береться чисельність всього населення цієї групи. При міжнародних порівняннях рівня зайнятості для визначення рівня загальної зайнятості населення чисельність зайнятих співвідноситься з чисельністю всього населення у віці від 10 років і старше. Використання такого низького вікового порогу пояснюється тим, що в багатьох країнах рівень зайнятості в дитячому віці дуже високий. До безробітних належать особи від 16 років і старше, які протягом аналізованого періоду: а) не мали роботи (або заняття, що приносить дохід); б) шукали роботу; в) готові були приступити до роботи. При віднесенні тієї чи іншої особи до категорії безробітних повинні враховуватися всі три критерії, зазначені вище. Якщо мова йде про пошуки роботи, то мається на увазі активний пошук роботи: звернення в державні або приватні служби зайнятості, до адміністрації підприємств і організацій, використання або приміщення оголошень у пресі, спроби організації власної справи та т. д. До складу безробітних включаються також особи, що навчаються за направленням служб зайнятості. В якості безробітних враховуються учні та студенти, інваліди та пенсіонери в тому випадку, якщо вони активно займаються пошуками роботи і готові до неї приступити. В даний час в Росії чисельність безробітних визначається на основі вищевикладеної методології, яка відповідає міжнародним статистичним стандартам (методологія Міжнародної організації праці), а також встановлюється чисельність осіб, зареєстрованих державними службами зайнятості і визнаних безробітними. Загальна чисельність безробітних у Росії (за методологією МОП) досить істотно відрізняється від чисельності офіційно зареєстрованих безробітних. Якщо за даними Федеральної служби зайнятості на кінець жовтня 1997 чисельність безробітних, зареєстрованих в державних службах зайнятості, склала 1809 тис.осіб, то на ту ж дату, поданим обстеження населення з проблем зайнятості, яку проводив Держкомстат Росії, чисельність безробітних склала 8, 4 млн осіб, тобто тільки 21,5% від загального числа безробітних є офіційно зареєстрованими. Для характеристики рівня безробіття обчислюється коефіцієнт безробіття:
де Бt - чисельність безробітних на t-у дату; Ре. ак-чисельність економічно активного населення на t-у дату. У тому випадку, якщо в чисельнику стоїть загальне число безробітних, то отримують коефіцієнт безробіття за методологією МОП, а якщо в чисельнику стоїть чисельність офіційно зареєструватись безробітних, то отримують коефіцієнт офіційно зареєстрованого безробіття. При обчисленні безробітних слід звернути увагу на проблему, яка з'явилася в Росії та ряді інших країн і яку необхідно вирішити. Йдеться про працівників підприємств, що відправляються в так званий адміністративний відпустку, який може бути як з частковим збереженням змісту, так і без збереження утримання. При цьому тривалість цього відпустки буває досить значною. Аналіз зарубіжного досвіду показує, що і в інших країнах також є особи, що знаходяться в подібній ситуації. Але при цьому тривалість адміністративного відпустки не перевищує 2-3 тижнів, максимум одного місяця. Після цього ці особи враховуються в категорії безробітних. З урахуванням того, що особи, що знаходяться в адміністративних відпустках, часто перебувають у ситуації більш важкою, ніж ті, які офіційно визнані безробітними і мають право на отримання допомоги по безробіттю, слід внести відповідні корективи у визначення безробіття, яке б дозволило і осіб, які мають формальні зв'язки з роботодавцями, оскільки вони знаходяться в адміністративних відпустках, після закінчення певного терміну (наприклад, місяця) враховувати як безробітних. Дані про безробіття розробляються за статтю, віком та сімейним станом. Вивчається також розподіл чисельності безробітних за освітою, професійної приналежності. При цьому враховується тривалість безробіття, яка дорівнює проміжку часу, протягом якого особа шукає роботу, тобто з моменту початку пошуку роботи і до розглянутого періоду За даними обстеження населення з проблем зайнятості, проведеного в жовтні 1997 р., середній час пошуку роботи складає 8,8 місяців, при цьому шукали роботу протягом терміну: до 3 місяців - 23,8% безробітних, від 3 до 6 місяців - 15,8%, від 6 до 12 місяців- 22,3% і більше року-38,1%. Безробітні розподіляються по способам пошуку роботи, видів роботи, яку вони шукають. Економічно неактивне населення - це населення, яке не входить до складу робочої сили (включаючи і осіб молодше віку, встановленого для обліку економічно активного населення). Чисельність економічно неактивного населення може бути визначена як різниця між чисельністю всього населення і чисельністю робочої сили. Економічно неактивне населення вимірюється по відношенню до обстежуваній періоду і включає наступні категорії: учні та студенти, слухачі та курсанти денної форми навчання (включаючи магістратуру та аспірантуру); пенсіонери по старості, на пільгових умовах і особи, які отримують пенсії в разі втрати годувальника при досягненні ними пенсійного віку; особи, які отримують пенсії по інвалідності; особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми і т. п. особи, які припинили пошуки роботи, вичерпавши всі можливості її отримання, але які можуть і готові працювати; інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела їхнього доходу. Дані про економічно неактивному населенні розробляються також за статтю, віковими групами, рівнем освіти та іншими ознаками. Всебічна інформація про економічно неактивному населенні є важливою і необхідною частиною інформації про ринок праці, оскільки, з одного боку, відбувається постійний перехід частини населення зі стану економічно активного населення в стан економічно неактивного населення (вихід на пенсію, вступ на навчання з відривом від виробництва, тимчасове припинення трудової діяльності жінок у зв'язку з народженням дітей і пр.), ас іншого - частина населення постійно вливається в економічно активне населення (студенти після закінчення навчальних закладів, жінки, що відновляють роботу, які до цього займалися доглядом за дітьми і домашнім господарством, пенсіонери , з різних причин знову початківці працювати, частина населення, вступає в працездатний вік і що пропонує свої послуги на ринку праці та ін.) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
« Попередня | Наступна » | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація, релевантна " § 2. СТАТИСТИКА ЗАЙНЯТОСТІ І БЕЗРОБІТТЯ " |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|