Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Соціально-відтворювальні і ринкові факто-ри товару робоча сипа |
||
Вартість робочої сили визначається сукупністю соціально-відтворювальних факторів: 1) вартістю засобів, необхідних для підтримки фізичних здібностей до праці самого працівника; 2) вартістю засобів, необхідних для задоволення його моральних потреб - отримання кваліфікації, задоволення духовних потреб; 3) вартістю засобів, необхідних для утримання сім'ї робітника. Виділення таких коштів не є примхою підприємця, а випливає з особливостей самого відтворювального процесу, оскільки робочий смертна, а процес виробництва нескінченний, отже, необхідні кошти для утримання сім'ї працівника; 4) історичним і моральним факторами, обумовленими умовами формування робітничого класу, кліматичними умовами, які вимагають в одних регіонах більше, в інших менше теплого одягу та взуття і т. д. Таким чином, вартість робочої сили визначається вартістю засобів, необхідних для виробництва і відтворення цього специфічного товару. Окрім соціально-відтворювальних на величину заробітної плати впливають ринкові чинники. Це: 1) попит і пропозиція на ринку праці. Тут діють загальні закони, що визначають динаміку ціни залежно від попиту та пропозиції. В даний час на Заході помітно знизився попит на некваліфіковану робочу силу і зріс на кваліфіковану, насамперед юристів, у них найбільш висока оплата праці - близько 1 тис. дол на тиждень, а також фахівців ряду галузей природничих наук, бухгалтерів і т. д .; 2) важливу роль відіграють конкуренція чи монополія на ринку тру-так. Конкуренція на ринку праці дозволяє вибирати найбільш віддай перевагу-тільні для працівників умови виробництва - конкретних виробників і т. д. При монополії можливості вибору обмежені. У класичній економічній теорії суб'єктами попиту на ринку праці виступають бізнес і держава, а суб'єктами пропозиції - домашні господарства. При цьому на ринку досконалої конкуренції кількість найманих підприємцем працівників визначається двома показниками: 1) величиною заробітної плати; 2) ціною граничного продукту праці. Розглянемо динаміку взаємозв'язків між ними. Як зазначалося раніше, із збільшенням кількості найманих працівників відбувається зменшення величини випускається ними граничного продукту, що "встановлює" межа залученню додаткових працівників, що визначається рівністю вартості граничного продукту величиною заробітної плати. Оскільки попит на працю перебуває у зворотній залежності від величини заробітної плати, для підтримки рівноваги при зростанні заробітної плати підприємець скорочує попит на працю, при її зниженні попит на працю зростає. Функціональна залежність між величиною заробітної плати і розміром попиту на працю виражається кривою попиту на працю (рис. 7.1). Рис.7.1. Крива попиту на працю
Крива попиту (LD) відображає попит на працю при певній величині заробітної плати: більш низькій заробітній платі відповідає більший попит на працю, і навпаки. Інша залежність пропозиції праці від величини заробітної плати: при підвищенні реальної заробітної плати пропозиція праці зростає, при зниженні - зменшується (рис. 7.2). Як і на ринку товарів, важлива роль у координуванні ринку праці та заробітної плати належить ефектам доходу і заміщення. Їх суперечлива взаємозв'язок представлена на графіку (рис. 7.3). Рис. 7.3. Ефект доходу та ефект заміщення на ринку праці
Як випливає з графіка до точки "з" "крива" фіксує збільшення про-позиції праці при зростанні заробітної плати. Однак, пройшовши точку "з", змінює напрямок у зворотний бік. При цьому видається на перший погляд парадоксальна ситуація - зменшення пропозиції праці при подальшому зростанні заробітної плати. Одна і та ж причина - збільшення заробітної плати - наводить спочатку до зростання, потім до скорочення пропозиції праці. Розглянемо їх обумовленість. Оскільки при збільшенні заробітної плати кожну годину робочого часу краще оплачується, кожну годину вільного часу сприймається працівником як упущена вигода. Вона могла б бути реалізована при перетворенні вільного часу в робочий. Звідси прагнення замістити вільний час додатковою роботою. Тому при зіставленні дозвілля заміщається тим набором товарів і послуг, які працівник може придбати на зрослу заробітну плату. Відбувається "ефект заміщення". На графіку він позначений частиною кривої, розташованої нижче "с". Ефект доходу протилежний ефекту заміщення. При насиченні споживчого попиту найважливішими споживчими благами змінюється ставлення працівника до вільного часу. З розряду "втрачених можливостей" воно постає полем дозвілля і радості, при цьому висока заробітна плата орієнтує на їх придбання. Бажання мати більше вільного часу призводить до відмови від додаткової роботи, обумовлює скорочення пропозиції праці при зростанні заробітної плати. У модифікованому вигляді це означає переважну орієнтацію працівника на скорочений робочий день або скорочений робочий тиждень, отримання додаткових відпусток "за свій рахунок" і т. д. Питання про те, який ефект більш кращий: ефект доходу або ефект заміщення при даному рівні заробітної плати однозначної відповіді не має, оскільки реакція різних людей на зростання заробітної плати не однакова. У стані рівноваги попиту та пропозиції на ринку праці має місце положення повної зайнятості. При цьому працевлаштовані усі працівники, готові запропонувати свої послуги при заробітній платі (W *) (рис. 7.4). При будь-яких інших значеннях заробітної плати рівновагу на ринку праці порушується. У разі перевищення реальної заробітної плати рівноважного рівня (W * - W2) пропозиція на ринку праці перевищує попит на величину L * - L 2. При цьому відбувається відхилення від стану повної зайнятості, робочих місць не вистачає для всіх бажаючих продати свою працю при заробітній платі W2. Виникає надлишок пропозиції праці, вимірюваний відрізком L * - L 2. Рис.7.4. Попит і пропозиція на ринку праці
У ситуації зниження заробітної плати нижче рівноважного стану - до рівня Wx попит на ринку праці перевищує пропозицію. При цьому утворюються незаповнені робочі місця L * - L 2.) Через відсутність працівників, які бажають працювати за більш низьку заробітну плату. І той і інший варіанти - крайні стану в умовах ринку досконалої конкуренції, не є стійкими. Як правило коригуються ринковим механізмом в напрямку встановлення положення повної зайнятості. Розмір заробітної плати залежить не тільки від зайнятості та кількості праці, а й від якості праці, яке визначається професійною підготовкою працівників, тяжкістю роботи, здібностями людей, талантом і т. д. Якісні зміни на ринку праці виступають фактором, пом'якшую-щим скільки-небудь тривалу безробіття. Разом з тим важливо відзначити, що ринок не гарантує рівня заробітної плати, що забезпечує соціально-відтворювальні умови життє-діяльності працівника. Механізм ринку лише коригує рівень заро-бітної плати. Ринкова конкуренція призводить до їх відповідності тільки на певному, як правило, середньому рівні. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Соціально-відтворювальні і ринкові факто-ри товару робоча сипа " |
||
|