Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Система соціального забезпечення |
||
Перше звинувачення на адресу системи соціальногообеспеченія полягає в тому, що, оскільки вона діе за принципом «плати , скільки зібрав, неоставляя резерву », це призводить до зменшення со-сукупними норми заощаджень нації. Якби не б-ло системи соціального забезпечення, кожен повинен був би робити заощадження на старість в част-ном порядку. Деякі з цих заощаджень вкла-дивает б у банки, які в свою чергу даваліби їх у кредит фірмам, які бажають інвестувати. Тепер припустимо, що система соціальногообеспеченія щойно придумана і від кожного людино потрібно, щоб він зберігав рівно стільки, скільки він зберігав раніше. У цих умовах вместотого, щоб посилати чек в банк, сберегающий по-силает його уряду. Уряд у свою оче- 14 См попередню виноску. Редь відправляє чеки на потреби клієнтів сістемисоціального забезпечення, які витрачають їх. Прітакой системі кошти людей ідуть на здійснення ня соціальних виплат, тоді як приватні збережемо-ня витрачалися б на фінансування інвести-цій. Отже, при приватних заощадженнях вели-чину основного капіталу більше, ніж в умовах си-стеми соціального забезпечення. Величину цього еф-фекта важко оцінити, але, враховуючи, що в 1985 г.полученние урядом відрахування на соціаль-ве страхування склали більше 350 млрдлолл. (Бо-леї 9% ВНП), а валові приватні заощадження - по-шануй 700 млрд. дол, можна допустити, що істота-вання системи соціального забезпечення оказалокрітіческое вплив на величину сукупних сбе-реженій15. Система соціального забезпечення, очевидно, впли-яет і на термін виходу на пенсію, а тим самим - ина пропозиція праці в економіці. Кількість ви-ходів на пенсію групується в основному на рів-ні віків 62 і 65 років, тобто тих віків, по до-сягнення яких система соціального забезпечення надає відповідно ранню пенсіюі регулярне допомогу по старості. 15 З приводу впливу соціального забезпечення на величину сбереженійразгорелась дискусія. Мартін фелдштейн (Martin Feldstein) з Гар-вардского університету стверджує, що система соціального забезпечення значно зменшує суму, яку приватні особи сберегаютдля себе. Інші ж кажуть, що люди сприймають систему соціального забезпечення лише як сукупність перерозподільних про-грам і, отже, як систему, не вліяюпгую на рівень їх Ощад-жений. На основі вивчення фактичних даних цю проблему доз-шити неймовірно важко. Ливість виходити на пенсію в найбільш підходячи-щем для цього віці, зовсім не спотворюючи опти-мальності вибору В умовах системи соціального забезпечення в1970-ті роки відбувся швидкий ріст виплат понетрудоспособності, а також числа осіб, виходящіхна пенсію з причини повної нетрудоспособності.Ета тенденція також змушує припустити, чтосуществованіе відповідних програм скор-щает пропозиція праці. Втім, відомості Тому проблеми не є однозначними; главнаяпроблема полягає в тому, щоб вирішити, є лілюді, які отримують від держави виплати по які-працездатності, дійсно повністю непрацездатним або ж, як вважають, особи, пользую-щіеся цими перевагами, просто мошенніча -ють. Оскільки передбачається, що люди, отримую-щие цей вид виплат, повністю непрацездатні, важко виявити, яку роль відіграє мошенніче-ство при наданні допомоги. Вважається, що Медікейд і Медікейр несуть насебе принаймні частину відповідальності за ска-чок цін в медичному обслуговуванні в 70-х годах.Многіе літні люди, які були слішкомбедни, щоб відвідувати лікаря, тепер можуть позво-лити собі медичне обслуговування. Це означалосдвіг кривої попиту на медичні послуги вгору, що й повинно було привести до підвищення цін. Допомога по безробіттю також створює проблемуморального ризику. Якщо витрати від того, що чоло-вік не має роботи, зменшуються, зростає імовірність того, що він кине роботу або буде ве-сти себе так, що його звільнять. Аналогічним образомвозрастает ймовірність і того, що люди будуть оста-тися безробітними до тих пір, поки їм доступнипособія з безробіття. У нещодавно проведеному ис-прямування виявлено, що цей ефект находітсвое відображення в значному зростанні (по порівняй-нію з середнім рівнем) випадків надходження нароботу напередодні закінчення терміну отримання допомоги по безработіце16. Стимули спотворюються нетільки у працівників: коли доступні посібники побезработіце, зростає ймовірність того, що фір-ми звільнятимуть працівників, оскільки в цьомувипадку з боку останніх виникає менше віз-раженій, ніж за відсутності посібників. Таким чином, всі програми соціального стра-хованія17, ймовірно, за винятком лише пособійпо непрацездатності, зменшують стимули до тру-ду. Це означає, що благо, яке вони виробляють, зменшуючи позбавлення і нужду, обходиться для гро- 16 Див Lawrence Katz, «Layoffis, Recall and the Duration of Unemployment», Working Paper 1825, National Bureau of Economic Research, Cambridge, Mass, January 1986. 17 Програми соціального забезпечення представлені в табл. 22-1. Ва дорожче, ніж самі по собі бюджетні расходина здійснення цих програм. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Система соціального забезпечення " |
||
|