Головна |
« Попередня | ЗМІСТ | Наступна » |
---|
Крім ВВП, в макроекономічній статистиці розраховуються й інші показники, що характеризують економіку країни або економічну діяльність її громадян в цілому за певний період (рис. 2.3). Одним з часто використовуваних показників поряд з ВВП є валовий національний продукт, який представляє собою ринкову вартість усіх товарів і послуг для кінцевого споживання, вироблених резидентами даної країни за певний проміжок часу. Відмінність цього показника від ВВП полягає в тому, що ВВП дає оцінку економічної діяльності, грунтуючись на географічному ознаці (на території даної країни), а ВНП дає оцінку економічної діяльності підприємств і громадян, які є резидентами даної країни, незалежно від того, на території якої держави вони справили товари і послуги.
Мал. 2.3. Система показників національного доходу
У макроекономічній статистиці також розраховуються показники «чистий валовий продукт» або «чистий національний продукт», що представляють собою, відповідно, ВВП або ВНП за вирахуванням амортизації. Амортизація характеризує вибуття капіталу протягом аналізованого періоду, а тому чистий валовий продукт і чистий національний продукт дають більш точну характеристику результатам економічної діяльності протягом аналізованого періоду, так як враховують знос капіталу внаслідок виробничого процесу. Більш точно охарактеризувати ситуацію з капіталом дозволяє зміна запасу капіталу за той же період.
Важливою характеристикою економічної діяльності є національний дохід. Цей показник можна визначити двома способами. По-перше, національний дохід дорівнює чистому національному продукту за вирахуванням чистих непрямих податків. Слово «чистий» вказує, що враховується різниця між непрямими податками і непрямими субсидіями (якщо такі є в державній економіці). Непрямі податки представляють собою надбавку до ціни чи тарифу (наприклад, акцизи, мита, податку на додану вартість). Фактично визначення національного доходу передбачає, що держава не використовує зібрані непрямі податки продуктивним чином. Другим способом національний дохід можна розрахувати як суму заробітних плат, рентних доходів, процентних платежів, прибутків корпорацій і чистого доходу власників, т. Е. Національний дохід визначається як сума всіх категорій доходів без урахування перерозподільній функції держави.
Національний дохід є основою для визначення особистого доходу. Особистий дохід представляє собою національний доход за вирахуванням нерозподіленого прибутку корпорацій, виплат, що здійснюються роботодавцем державі на користь працівника (соцстрах), корпоративних податків, плюс трансферти (пенсії, стипендії, допомоги від держави і корпорацій). На основі особистого доходу визначається особистий наявний дохід як різниця між особистим доходом і податками на доходи фізичних осіб. Особистий наявний дохід являє собою той дохід, який індивіди можуть витратити на споживання товарів і послуг і заощадження.