Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Карасьов. Економіка, 2011 - перейти до змісту підручника

§ 2. РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ


Як зазначено вище, прибуток є підсумковим показником діяльності підприємств галузі. Це також найважливіший економічний показник. Однак прибуток не показує, не характеризує, якою ціною вона досягнута, якими розмірами засобів. У прибутку не видний розмір виробничого потенціалу, за допомогою якого вона отримана.
Для порівняння розміру прибутку і величини використаних засобів для її досягнення у галузевій економіці використовується показник рентабельності виробництва.
Рентабельність виробництва є найбільш узагальнюючим, якісним показником економічної ефективності виробництва, ефективності функціонування підприємств галузі. Рентабельність виробництва якраз порівнює величину отриманого прибутку з розмірами тих коштів - основних фондів і оборотних коштів, за допомогою яких вона отримана. Ці використані у виробництві засоби для отримання відомої прибутку є як би її ціною. І чим нижче ця ціна, тобто чим менше витребуваних коштів при тій же величині отриманого прибутку, тим, зрозуміло, ефективніше виробництво, а підприємство функціонує з великим ефектом.
Рентабельність виробництва в узагальненому вигляді в галузевій економіці визначають як:

де: Р - рентабельність виробництва,%
П - сума прибутку, млн. руб.
ОФ - вартість основних фондів, млн. руб.
ОС - вартість оборотних коштів, млн. руб. Період функціонування підприємства може бути різним-місяць,
квартал, рік, а тому вартість основних фондів і оборотних коштів обчислюють в середньому значенні. Рентабельність
виробництва можна взагалі визначити в будь-якому діапазоні часу, в будь-який період цільового функціонування, щоб
знати ефективність проведених виробничих операцій. Як правило, при стабільному функціонуванні вона
обчислюється за квартал, а частіше за рік.
У галузевій економіці розрізняють рентабельність виробництва загальну і розрахункову. Загальна рентабельність практично збігається з раніше певної рентабельністю:

Прибуток приймається у вигляді загальної, балансової суми, а вартість оборотних коштів до нормованої її частини, що невірно.
Треба приймати в розрахунок всю використану вартість оборотних коштів - власних і позикових.
Розрахункова рентабельність обчислюється як відношення розрахункової (чистої) суми прибутку до вартості основних фондів і нормованих оборотних коштів за мінусом пільгових фондів (звільнених від плати за майно):

Розрахункова рентабельність як показник ефективності втратила сенс, і по суті не має якого-небудь практичного значення. Вона може тільки характеризувати, якою ціною, розмірами яких коштів отримано прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства.
Набагато більший інтерес представляє показник рентабельності продукції, обчислений як відношення прибутку до повної собівартості продукції:

де: Рі - рентабельність конкретного виробу,% П - прибуток від виробу, руб. Сп - повна собівартість продукції, руб. Якщо виріб одне, то формула приймає вигляд:

де: Ц - ціна одиниці виробу
- повна собівартість одиниці даного вироби.
А рентабельність усієї реалізованої продукції обчислюється як відношення всієї отриманого прибутку від реалізації продукції до повної собівартості всієї реалізованої продукції.
Цей показник дуже важливий для прийняття поточних і стратегічних рішень. Зазначений показник у ході аналізу показує рентабельність або збитковість виробленої продукції, ступінь їх рентабельності і збитковості. У ринку, де мета підприємницької діяльності - одержання максимуму прибутку, підприємство після такого аналізу має прийняти відповідне рішення - позбутися збиткових і малорентабельних виробів і, навпаки, за допомогою маркетингу збільшити високорентабельні види продукції. Якщо ж галузь дотаційна або окремі вироби дотуються, то слід зробити певні коригування.
Аналіз рентабельності окремих видів продукції, а також всієї сукупності її, допоможе виявити внутрішні резерви зниження собівартості продукції, шляхи підвищення якості продукції для можливого відповідного збільшення цін, що в кожному разі підвищить рентабельність продукції, а значить поліпшить фінансове, соціально-економічний стан підприємств промисловості.

Як видно із загальної формули рентабельності виробництва

факторами зростання будуть:
1. Величина прибутку.
2. Вартість і ефективність використання основних фондів.
3. Вартість і ефективність використання оборотних коштів.
Чим вищий прибуток, ніж з меншою вартістю основних фондів і оборотних коштів вона досягнута і більш ефективно вони використовуються, тим вище рентабельність виробництва, а значить вище економічна ефективність функціонування галузі.
Таким чином, з факторів рентабельності виробництва слідують і основні шляхи її підвищення.
У галузевій економіці до найбільш узагальнюючим шляхам підвищення рентабельності виробництва з урахуванням усього вищевикладеного будуть наступні.
1. Всі шляхи і заходи, що підвищують суму прибутку.
2. Всі шляхи, що поліпшують ефективність використання основних фондів.
3. Всі шляхи, що поліпшують ефективність використання оборотних коштів, що прискорюють їх оборотність.
В економічній літературі, в тому числі з фінансів, економіки підприємств, аналізі господарської діяльності та інших використовується безліч специфічних показників рентабельності. Всі вони відіграють в економіці певну роль. Однак для галузевої економіки, для загального погляду на економічні процеси, викладені тут показники цілком достатні і вірні.
При нормально функціонуючої економіці рівень рентабельності в промисловості знаходиться в межах 20-25%, а в сільському господарстві - 40-50%. При регулюванні цін державою використовується фиксируемая рентабельність.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ "
  1. СКОРОЧЕННЯ КОРПОРАЦІЙ
    рентабельними, а їх індивідуальна діяльність - задовільною. У нинішньому прекрасному новому світі деякі робітники і менеджери в кінцевому рахунку будуть все життя мати роботу, але дуже небагатьом робітникам і менеджерам це буде гарантовано на майбутнє. Скорочення, розпочавшись в Сполучених Штатах, поширилися на Європу і тепер загрожують Японії. У перші чотири місяці 1994р. 180000
  2. Лекція 17-я Реформістські ілюзії і зрадницька роль лейборизму
    рентабельним чи ні. Якщо дане підприємство є нерентабельним, то компенсація виплачується за рахунок дер-жавного бюджету. Іншими словами, держава гаранти-рует певний прибуток колишнім власникам націона-лу підприємств. Загальна сума компенсації переви-щує три мільярди фунтів стерлінгів; значну частину цієї компенсації доводиться покривати за рахунок
  3. Глосарій
    рентабельності) - відносний показник ефективності інвестиційного проекту Внутрігалузева конкуренція - суперництво між підприємцями, зайнятими виробництвом і реалізацією однакової або взаимозаменяемой продукції Вхідні бар'єри (бар'єри входу, входження) - фактори, що перешкоджають проникненню в галузь (на ринок) нових конкурентів за допомогою зростання ризику і збільшення
  4. 9.3. Основні тенденції розвитку світової економіки в 50-70-і рр..
    Рентабельні, а також екологічно шкідливі підприємства. У країні залишаються галузі з технологічно складним виробництвом, на про-дукцію яких є високий попит. Важливе значення для зміцнення ролі і місця ФРН в Західній Єв-ропе мало завершення створення вільної торгівлі промисловими товарами та освіта в 1979 р. Європейської валютної системи. Отримавши самостійність від
  5. 20.1. Фінанси підприємств і бюджет
    рентабельність вкладень. Для подолання негативних тенденцій у реальному секторі економіки в 1998 р. була прийнята Програма фінансово-економічної стабілізації, яка передбачає: - зниження загального обсягу податкових платежів з підприємств; - зниження тарифів на вантажні залізничні перевезення і оптових цін на газ і електроенергію для промислових споживачів; - реструктуризацію
  6. 21.3. Комунальне господарство і бюджет
    рентабельність водопровідно-каналізаційних підприємств. У цих умовах необхідно проводити роботу з регулювання тарифів. Встановлювані тарифи повинні покривати всі витрати системи водопровідно-каналізаційного господарства, сприяти посиленню його зацікавленості в досягненні найкращих результатів, активізувати роботу промислових, транспортних, будівельних та інших підприємств і
  7. 11.4.4. Подолання структурних диспропорцій
    рентабельності до незначного рівня, недостатнього для стійкої роботи. Таким чином, саме «підтримку на плаву» великих державних промислових підприємств є основною причиною ситуації, при якій уряду Китаю доводиться періодично направляти на підтримку банківської системи суми, які доходять до десятків мільярдів доларів. За офіційними даними, питома
  8. 17.2.1. Транс'євразійського магістраль створить нове геоекономічний простір - з Росією чи без неї
    рентабельне торговельному обороті, а частиною представляють собою принципово не інвестуються запаси «на чорний день». Нетерпимо низький рівень доходів основної частини громадян залишається абсолютно недостатнім для здійснення ними інвестицій в скільки-небудь помітному обсязі. Природний резервуар коштів населення - Ощадбанк - буде використовувати їх в першу чергу для підтримки власної
  9. 4.1.2. Поетапна реалізація концепції економічного зростання в Росії
    рентабельності по промисловості в 2 рази. Хоча коефіцієнт даного перевищення скорочується (у 1995 р. він дорівнював приблизно 2,5), але даний процес іде вкрай повільно, по-скільки банки закладають у ціну кредитів всі можливі ризики. Негативний вплив зробили також дефіцит оборотного капіталу під-приємств і платіжна криза (див. розд. 5). Щоб зупинити спад виробництва і забезпечити
  10. 6.2.3. Методи державного регулювання
    рентабельність. Це випливає здійсню-вати поступово, у міру доведення заробітної плати до рівня, що перевищує прожитковий мінімум для переважної частини найманих працівників. Розглядаючи роль держави в регулюванні ціни праці, не можна обійти дискусійну проблему поєднання централізму і самостійними підприємств, у тому числі державних, у вирішенні конкретних питань
© 2014-2022  epi.cc.ua