|
« Попередня
|
|
|
|
|
|
§ 2. РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ РОЗМІЩЕННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
|
|
Економічне обгрунтування розміщення підприємств промисловості здійснюється в наступній послідовності.
1. Визначається потреба в додатковій потужності з переробки сировини або з виробництва готових продуктів відповідно до вимог ринку.
2. Визначається макрорайон розміщення цих додаткових потужностей.
3. Визначається мікрорайон розміщення підприємства з урахуванням всіх вимог.
4. Визначається пункт розміщення та будівельний майданчик з урахуванням транспортних можливостей і інших вимог.
Додаткова потужність з переробки сировини визначається за формулою:
де: - додаткова потужність з переробки сировини на добу, тонн, шт.
- Додатковий обсяг сировини, що вимагає переробку з цієї галузі, тонн, шт.
- Оптимальний період переробки сировини
- коефіцієнт використання виробничої потужності (0,85-0,9).
Додаткові потужності з виробництва готової продукції визначаються так:
де: - додаткові потужності з виробництва продукції на добу (зміну), тонн, шт.
- Додатковий реквізит обсяг виробництва ПРОДУКЦІЇ, тонн, шт.
- Робочий період роботи підприємства, добу.
- Коефіцієнт використання потужності (0,85-0,9). При обгрунтуванні розміщення необхідно враховувати закони і потреби ринку. Ринок - це вільне пересування товарів, ресурсів, персоналу, капіталу.
Але ринок з його жорсткою конкуренцією відсікає зайві витрати з транспортування того ж сировини, товарів, персоналу. Тому треба обов'язково враховувати і можливості, і обмеження ринку при розміщенні галузей промисловості, як правило, виробляють продукцію масової та повсякденної потреби.
Раціональне розміщення галузей промисловості дуже важливо. Це найважливіший фактор успішного функціонування не тільки самих галузей промисловості, а й всієї національної економіки.
Окремі галузі сучасної промисловості зменшили обсяги виробництва. На вимогу закону ринку змінюється не тільки характер розміщення самих підприємств, а й вироблена ними продукція на основі диверсифікації. Розрив господарських зв'язків між регіонами, зниження купівельної спроможності населення в перехідний період, зрослий імпорт хоча і дешевих, але недоброякісних товарів негативно впливає на сучасне розміщення галузей промисловості, розмиває логічно усталене. Все це з часом відновиться, тому необхідна об'єктивна оцінка сучасному стану розміщення цих галузей і його раціоналізація з урахуванням майбутніх позитивних змін.
Принцип розміщення продуктивних сил так, як це зручно і вигідно саме їм є найбільш оптимальним і затребуваним. Тому важливо виявити і деякі тенденції раціоналізації розміщення галузей промисловості.
Основними тенденціями раціоналізації розміщення галузей промисловості будуть наступні.
1. Наближення окремих галузей промисловості не тільки до джерел сировини для їх первинної обробки, а й глибока переробка цієї сировини з отриманням готового продукту аж до останнього переділу. Адже з кожним переділом ціна продукту зростає в 1,5-2 рази, що може перекрити виникають додаткові транспортні витрати.
2. Максимальне наближення ряду галузей промисловості до районів з найбільш сприятливими природно-кліматичними та соціально-економічними умовами виробництва сировини-цукробурякова, шкіряна і ін Без цього вони не тільки не будуть процвітати, а й залишаться недовантаженими, а значить функціонуючими на межі банкрутства. Цим галузям необхідно не тільки наближатися максимально до своїх сировинних зон, але у всі зростаючому масштабі формувати їх.
3. Зміна розміщення з урахуванням диверсифікації, міжгалузевий концентрації і комбінування виробництва. Це торкнеться суміжних галузей, найбільш технологічно і економічно взаємопов'язаних між собою. При цьому галузі можуть укрупнюватися, ускладнюватися аж до їх злиття.
Така тенденція повинна привести розміщення галузей промисловості так, як це зручно їм для свого розвитку, а значить - до найменшим втрат, до найбільшої вигоди в масштабі національної економіки.
Економіка Росії з подоланням сформованих труднощів буде мати саме таке розміщення промисловості.
|
| « Попередня |
|
|
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна" § 2. РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ РОЗМІЩЕННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ " |
- Коментарі
розміщення, 475-476, 479; рання стадія розвитку, 475-476 Негативна корисність праці. Див Праця, негативна корисність Відсталість, технологічна, 474-475 Оцінки (ціннісні судження) (valuation (value judgments): без обчислень, 190-200; багатства, 668; важливість, 92; временнoй перевагу в, 453; временнoй перевагу і, 450-458, 460сн., 466-470; обчислення, 94, 188, 190-200;
- 3.4.2. Транснаціональні фінансово-промислові групи
раціоналізації транснаціональних кооперативних відносин підприємницькі освіти - це корпоративні структури фінансово-промислового типу, тобто транснаціональні фінансово-промислові групи (ТФПГ), хоча, природно, в конкретних умовах можуть застосовуватися й інші форми міжнародного підприємництва, наприклад спільні підприємства, стратегічні альянси і т. п.
- 4. Облік витрат виробництва
розміщені і знерухомлені в місцях, де наші сучасники їх ніколи б не помістили. Не має значення, чи були ці варіанти розміщення самими економічними з тих, що мали у своєму розпорядженні відповідні покоління. У кожному разі нинішнє покоління стикається з fait accompli *. Воно повинно пристосовувати свої дії до цього факту і враховувати при розміщенні обробних проізводств6.
- 3.1. приватнопідприємницьку структури
раціоналізації виробництва і скорочення зайвих робочих місць у разі переходу контрольного пакету акцій сторонньому інвесторові. Насправді наслідком радикальної зміни у співвідношенні голосів на зборах акціонерів може бути заміна колишньої адміністрації, невдало веде справу, тому керівники прагнуть самі заволодіти контрольним пакетом акцій. Виникає досить типова для
- 3.4.1. Національні фінансово-промислові группи1А
раціоналізація податкових плате-жеі за допомогою внутрігруппо »их цін смещаюшіх податковий тягар проміжної на кінцеву продукцію підвищення поточної конку-тоспроможності за рахунок зміцнення технологічно пов'язаними підприємствами. Підвищення рітмічнос-ти виробництва виступає принтом в якості фактора расширяюще-го можливості збуту продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. Хоча одержуваний таким
- 5.5.1. Становлення та розвиток банківської системи Росії
раціоналізацію грошового обороту. Як було показано раніше, банки є збирачами часів але вільних грошових ресурсів для їх подальшого направлення тим господарюючим суб'єктам, які потребують додаткових асигнуваннях. Зібрані по крупицях тимчасово вільні денеж ні засоби, дрібні грошові потоки перетворюються банками в ог ромни потоки грошових ресурсів. Їх
- Тема 5. ІНФЛЯЦІЯ. ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ІНФЛЯЦІЄЮ
розміщення державних цінних паперів на внутрішньому фінансовому ринку (насамперед ДКО), а також до іноземних позик. Але ринок державних цінних паперів аж ніяк не загальмував інфляційні процеси, невиправдано збільшуючи бюджетні витрати. Через недовіру інвесторів, високої інфляції, високої конкуренції на ринку запозичень вартість обслуговування державного боргу виявилася
- Тема 8. Мале та середнє підприємництво В РОСІЇ
раціоналізації та демократизації, відділення в структурах державної влади стратегічних і контролюючих функцій від виконавських і введення автономних державних структур [13, с.
- § 6. ПОКАЗНИКИ, РЕЗЕРВИ, ФАКТОРИ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПРОМИСЛОВОСТІ
розміщення, організаційно-економічний механізм функціонування підприємств галузі. Фактори і резерви підвищення ефективності виробництва визначають і конкретні шляхи їх реалізації. В умовах ринку за наявності стабільного попиту на продукцію галузі і сировинних ресурсів на їх виробництво шляхи поліпшення використання основних фондів визначаються необхідністю реалізації резервів
- § 4. ПОКАЗНИКИ І ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ФОНДІВ І ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ У ГАЛУЗЯХ ПРОМИСЛОВОСТІ
розміщення підприємств і потужностей галузей промисловості. Це прискорить доставку ресурсів і реалізацію товарів, тим самим підвищить ефективність використання оборотних коштів, збільшить швидкість обороту. 7. Удосконалення організації виробництва. Перехід на безперервно-потокові виробництва. Оптимізація рівня концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва. 8.
|