|
Відбуваються зміни в технічному базисі громадського виробництва неминуче викликають зміни у функціях робітників формах організації праці і виробництва. Ці процеси характеризують стан продуктивних сил як чинників будь-якого суспільного виробництва в їх взаємодії. Отже, в даному випадку мова йде про відносини обміну діяльністю, що диктуються самими засобами праці. Це якраз ті відносини, які ми назвали організаційно-технічними; вони зумовлюються рухом самих «речей» і властиві будь-якому способу виробництва. Якщо відбуваються зміни в застосовуваних засобах виробництва, то за цим має слідувати перетворення в організаційному взаємодії сукупної робочої сили. Дане перетворення - це диктат, вимога знов з'явилися і використовуваних продуктивних сил.
Можливості реалізації цієї вимоги залежать від соціально-економічної форми, в якій функціонують продуктивні сили. Якби в реальній дійсності подібного роду перетворення реалізовувалися незалежно від соціально-економічних відносин, то це свідчило б про автоматизмі розвитку поділу праці й усуспільнення виробництва з появою нових продуктивних сил. Але цього немає і не може бути, бо сама поява нових продуктивних сил і особливо їх використання визначаються соціально-економічною формою їхнього існування. Підкреслюючи техніко-технологічну зумовленість поділу праці, усуспільнення виробництва, ми тим самим виділяємо природний першоджерело розвитку організаційно-технічних відносин.
Виділивши це загальне умова технічного та економічного прогресу, необхідно розглянути інший бік поділу праці й усуспільнення виробництва - їх конкретну історичну форму. Адже в процесах відокремлення та усуспільнення виробництва знаходять саме безпосереднє вираження і власне виробничі відносини, і відносини власності.
При незмінному технологічному способі виробництва перехід від ремісництва до мануфактури був обумовлений накопиченням капіталу, його зростанням, який забезпечував залучення в процес праці значного числа робітників, що, в свою чергу, викликало переворот в його матеріальних умовах. Зокрема, мануфактура в корені
змінила організацію праці, трансформувала використовувані знаряддя праці, його поділ та обмін діяльністю. Саме процес усуспільнення виробництва у вигляді мануфактури створив умови для перетворення самих матеріальних умов, технічного базису і підготував передумови для появи машин, які викликали якісні зміни в організації виробництва.
Глибоке знання техніко-технологічної конкретності виробництва має стати одним з аспектів спеціальних економічних досліджень. Йдеться про ту техніко-технологічної стороні продуктивних сил, знання якої дозволяє заздалегідь (у зародковому стані) побачити ті зміни, які повинні будуть відбутися в процесах суспільного розподілу праці й усуспільнення виробництва як загальних формах його існування. Тільки пізнавши зароджуються і розвиваються тенденції суспільного виробництва, можна в об'єктивно обумовленому напрямку сприяти формуванню прогресивних організаційних форм і методів сучасного господарювання.
У той же час відносини суспільного розподілу праці, усуспільнення виробництва не можна характеризувати тільки як техніко-економічні відносини, які нібито приходять в зіткнення з відносинами власності. У такій інтерпретації відносин відокремлення та усуспільнення виробництва виявляється, що економічні відносини, породжувані пануючою формою власності, не впливають на процеси суспільного розподілу праці, усуспільнення виробництва. Якщо навіть і прийняти дану версію можливого зіткнення відносин власності з відносинами виробництва, що виникають на стороні безпосередньо продуктивних сил (суспільного розподілу праці й усуспільнення виробництва), то залишається неясним, в чому полягає суперечність між ними і чим викликане це зіткнення.
Насправді зіткнення двох протилежних сторін економічного ладу відбувається безпосередньо в самій системі відносин поділу праці й усуспільнення виробництва, розглянутих і як загальні форми існування продуктивних сил (організаційно-технічні відносини), і як специфічні економічні відносини (організаційно-економічні відносини). Це знаходило і знаходить свій прояв у змінах, які відбуваються у функціях робітників, громадських комбінаціях процесу праці під впливом переворотів в технічному базисі, революціонірующіх поділ праці і приходять у зіткнення зі старими його формами, які утримуються колишніми економічними відносинами. Тут чітко видно протиріччя між технічним змістом поділу праці та її економічною формою. Для вирішення даного протиріччя в загальному методологічному сенсі на цьому рівні взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин необхідно вдосконалювати панівні економічні відносини, що знаходять свій прояв в організаційно-економічних відносинах.
Таким чином, через організаційно-економічні відносини у процесах відокремлення та усуспільнення виробництва знаходить безпосереднє або опосередковане прояв власність. Саме відносини власності на засоби виробництва визначають соціальні межі і диктують форми, методи і способи розгортання поділу праці в усуспільнення виробництва, тоді як розподіл праці і усуспільнення виробництва як загальні форми виробництва знаходять своє вираження в організаційно-технічних відносинах.
|
- Організаційно-економічна структура виробництва
протиріччя між сторонами способу виробництва вийшло на наступний рівень свого прояву. Це протиріччя між вимогами перетворення сформованої організаційно-економічної структури суспільного виробництва і діючою системою виробничих відносин. Необхідність перетворення останніх обумовлена саме тим, що саме вони, всупереч тенденціям розвитку
- Організаційно-економічні відносини
протиріччі зазначених сторін відокремлення та усуспільнення виробництва, яке на кожному етапі розвитку суспільства дозволялося еволюційним шляхом перетворення системи
- Посвята
організаційно-технічних завдань. А. В.
- Організаційно-технічні відносини
організаційно-технічні або організаційно-технологічні відносини, які безпосередньо відображають технічний поділ праці, що породжується самим характером використовуваних засобів виробництва. Користування тими чи іншими засобами виробництва передбачає певне організаційне взаємодія людей, взаємозв'язку між ними. Це організаційне початок визначено самим характером
- 5. Механізм саморуху економічної системи
протиріччя між матеріально-речовими і особистісними факторами залишається загальним. Воно знаходить своє вираження як в диспропорціях у підготовці сукупної робочої сили, її структурі, так і у невідповідності її рівню підготовки структури використовуваних засобів виробництва. Тут виявляється соціальний аспект особистісного фактора, який найбільш чітко проявляється в самореалізації особистості.
- Яка структура організаційно-економічних відносин?
Організаційно-економічних відносин складається при здійсненні наступних істотних практичних завдань: - як об'єднати всіх зайнятих в господарстві під єдиним початком для досягнення спільної мети, а також розділити людей для виконання окремих видів робіт; - в яких господарських формах працювати; - хто і як буде керувати виробничої роботою людей. У зв'язку з цим
- Організаційно-управлінська структура виробництва
організаційно-економічні відносини. Відносини, через які відбувається реалізація правових форм господарювання і які знаходяться на стику базису і надбудови, називаються організаційно-управлінськими відносинами. Ці відносини або сприяють розвитку, або деформують організаційно-економічну структуру виробництва. Причому остання є і реальним матеріальним носієм
- Технічна підсистема
технічної підсистемі можна виділити шість взаємопов'язаних характеристик, які можна трактувати по-різному в ході соціотехніческогоконструювання. 1. Функціональне призначення та концептуальні установки. 2. Організаційна структура. 3. Конструювання робочих місць і роль працівників. 4. Планування та використання площ. 5. Професійна підготовка. 6. Використання
- Глава 4 Системи якості та їх моделі
організаційно-технічних систем В. В. Бойцов зауважив: «Сутність нового підходу до вирішення проблем якості полягає в об'єднанні розрізнених заходів в єдину систему цілеспрямованих, постійно здійснюваних дій на всіх стадіях життєвого циклу виробів ». У яких організаційних формах ефективно реалізується цей новий підхід? Відповіді на це питання і присвячена нижченаведена глава. Але
- Організація як сполучна ланка системи
організаційне початок, який виступає тим стрижнем, навколо якого концентруються силові лінії взаємозв'язків як у базисі, так і в надбудові. У зв'язку з тим, що організаційне початок як метод пізнання застосовано до будь-яких природних і соціальних явищ і процесів, бо в їх основі лежить організація як невід'ємний і визначальний атрибут їхнього існування, його цілком логічно використовувати
- Громадська форма існування продуктивних сил
протиріччя факторів виробництва. Однак протиріччя між наявною технічною базою і новими її можливостями, без чого не можна виробляти більше, швидше і якісніше, є результуюча особистісного фактора, людей, які діють у певній системі економічних відносин. Тому розкриття протиріччя між технічним базисом і потенційними можливостями людини виходить за
- 76. Сутність соціально-трудового конфлікту
протиріччя. Конфлікт виникає і протікає в сфері безпосереднього спілкування людей, як відповідний результат загострення протиріч між ними. Конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, точок зору, поглядів партнерів по спілкуванню. Виділяються такі типи конфлікту. Внутрішньоособистісний конфлікт виникає через стан
- 2.2. Організаційно-економічні відносини
економічні
- Який шлях до єдиної системи економічних відносин?
Суперечливо. У цій науці в XVIII-XIX ст. виникли два основних напрямки, які відстоювали неспівпадаючі і навіть протилежні погляди на предмет економічної теорії. Прихильники одного напрямку надавали першорядне значення вивченню типу соціально-економічних відносин, а представники іншого напрямку на перше місце ставили дослідження організаційно-економічних
- ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
протиріччя є основним засобом пізнання сутності економічних явищ і
- 22. Господарський механізм світового ринку
протиріч між рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Виробничі відносини (об'єктивно складаються відносини між людьми в процесі відтворення, які визначаються формами власності) роблять серйозний вплив на рівень продуктивних сил. У міру розвитку продуктивних сил відбуваються певні зміни у відносинах господарювання. Тим самим
- 2. Організаційні форми підприємств
організаційні
- Соціально-технічна система
організаційно-технічного вдосконалення виробництва з урахуванням найкращого пристосування використовуваної техніки до людини-працівникові . Йдеться насамперед про задіювання такого фактора, як ергономіка. Ергономіка - це наука комплексного вивчення взаємодії системи: людина - техніка - виробниче середовище. Основна мета ергономіки полягає в пошуку форм і методів пристосування
|