| Головна |
| Наступна » | ||
ПРЕДМЕТ, ОБ'ЄКТ, ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ЇЇ МІСЦЕ В ЦИКЛІ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН |
||
|
Економіка перекладається з грецької мови як мистецтво ведення домашнього господарства. Очевидно, в сучасних умовах великомасштабного виробництва, функціонування складного народногосподарського комплексу, що складається з численних підприємств різних галузей і багатогалузевих формувань, економіку можна визначити як науку про раціональне веденні народного господарства. Загальновідомо, що економіка-реальний базис, основа життя суспільства. Все інше-лише надбудова з точки зору умов життя. Економіка визначає рівень і динаміку всіх основних показників життя суспільства в будь-якому ракурсі. Цим, також очевидно, визначається сьогодні і на перспективу тяга до економічної науки, різним економічним спеціальностям, а також переорієнтація всього дієздатного та активного прошарку суспільства в сферу економічної життя - будь то фінансово-банківська система, комерція, зовнішньоекономічна діяльність, будьте, сфера виробництва чи управління. Причому, чим вище ієрархія управління, тим більше в ній економічної діяльності. Таким чином, економіку треба знати всім, хто так чи інакше пов'язаний з цими сферами людської діяльності. А майбутнім фахівцям в галузі економіки - знати глибоко професійно, повністю акумулюючи досягнення економічної теорії та практики. Для досягнення цього є лише один реальний спосіб-грунтовне вивчення предмета економіки з раціональним додатком набутих знань у подальшому до об'єкта практики. Тут цілком доречно вислів Платона про те, що найбільша зло не невігластво, а погано засвоєні знання. Погано засвоєні знання породжують ілюзію всілякі, що матрос може управляти Державним банком, учитель - агропромисловим комплексом, а польовий командир чи політик середньої руки - всією економікою країни. Спрощенський підхід, породжуваний погано засвоєними знаннями, лежить в основі всіх бід останнього століття російського суспільства і російської економіки зокрема. Курс економіки промислового виробництва є одним з основоположних, що формують майбутніх економістів. Курс в основному теоретичний, який дає фундаментальні знання з конкретної економіки - економіки промисловості. Разом з тим, курс забезпечує необхідні практичні навички з вирішення основних, вузлових проблем галузевої економіки - вміння розкрити резерви розвитку галузі в цілому, використовувати в цих цілях галузеві та міжгалузеві фактори, провести розрахунки економічної ефективності в різних аспектах та ін галузевого економіка озброює понятійним і категорійним апаратом по цій галузі знань, відповідною термінологією, вчить кореспонденції основних техніко-економічних показників, їх формалізації за допомогою економіко-математичного апарату. Економіка галузі також дає необхідний запас інформаційного матеріалу в цілому по промисловості, групами галузей і конкретної галузі на рівні сучасних параметрів за основними економічними показниками в статиці і динаміці. Причому вивчення економіки акцентується на промисловість в цілому і особливо на ті розділи, які в подальшому випадають з циклу конкретно економічних дисциплін (характеристика галузі, виявлення її специфіки, тенденції розвитку, ресурси та ефективність їх використання, чинники розвитку галузі та підвищення її ефективності - концентрація, спеціалізація, кооперування, комбінування виробництва, міжгалузева інтеграція, розміщення, економічні проблеми науково-технічного прогресу). Економіка галузі як би дає економічну анатомію в галузевому ракурсі. Курс побудований з урахуванням переведення галузей народного господарства на інтенсивні рейки розвитку в умовах ринкового господарського механізму з насиченням галузевим матеріалом. Все це робить необхідним глибоке і осмислене вивчення курсу економіки галузі із залученням фундаментальних, стали класичними, праць вітчизняних економістів з окремих розділів, нових і новітніх публікацій з різних аспектів змісту курсу, матеріалів періодичної преси і, зрозуміло , - урядових і нормативних галузевих документів. Економіка функціонує за своїми законами. Економічні закони так само об'єктивні, невблаганні і точні, як і закони математики, фізики, хімії, біохімії та ін Таким чином, закони функціонування національної економіки, народного господарства в цілому, великих його галузей - промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, зв'язку, а також їх більш спеціалізованих галузей і підгалузей-машинобудування, харчової, легкої промисловості, рослинництва, тваринництва - одні й ті ж. Однак специфіка кожної галузі, що виявляється в особливостях переробними-мого (видобувається) сировини, отриманої готового продукту і використовуваної матеріально-технічної бази, техніки, технології, персоналу робить прояв загальних економічних законів своєрідним. Саме це своєрідність, через яке переломлюються загальні закони функціонування народногосподарського комплексу, і формує економіку галузі як самостійну наукову дисципліну. Більше того, галузь як найважливіша ланка народного господарства, як правило, замикає виробництво певної кінцевої однорідної продукції і функціонує самостійно за своїми закономірностям, властивим тільки даної конкретної галузі. Наявність цих закономірностей робить економіку галузі самостійної економічної наукою, що вивчає і розкриває ці закономірності, характер їх прояву в специфічних умовах функціонування та розвитку галузі. Економіка галузі, таким чином, самостійна економічна наука, що вивчає конкретну галузь і в той же час є частиною загальноекономічної науки. З цього випливають два важливих висновки. 1. Економіка галузі, як частина загальноекономічної науки, використовує повною мірою всі економічні категорії. Поняття продуктивності праці, фондовіддачі, прибутку, собівартості продукції і т.д. єдині за своєю суттю в економіці, у тому числі в економіці будь-якої галузі - промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, а також в більш спеціалізованих галузях-харчової, легкої, машинобудівної і т.д. 2. З іншого боку, в силу специфіки конкретної галузі фактори, резерви, шляхи підвищення продуктивності праці, прибутку, рентабельності виробництва і т.д. будуть різними. Значення показників цих економічних категорій як за рівнем, так і в динаміці також будуть різними. Вони визначаються специфікою конкретної галузі. Ця обставина обумовлює необхідність вивчення економіки кожної галузі або комплексу однорідних чи взаємозалежних галузей. Галузь є найважливішою ланкою народногосподарського комплексу та національної економіки в рамках даної держави. Спроби ліквідувати, розірвати галузі по окремих регіонах країни або крупним міжгалузевим господарським формуванням типу конгломератів крім шкоди нічого не принесли національній економіці. Ігнорування галузі - це перш за все заперечення єдиної технічної політики на однорідних підприемствах, розрив сформованих зв'язків між ними та інших конкретних чинників, що впливає на розвиток однотипних підприємств, сукупність яких при відомій спільності представляє галузь. Умови функціонування кожної галузі своєрідні і конкретні. Як ніде філософське кредо «істина конкретна» вірно по відношенню до галузі. Тому галузь потрібно вивчати самостійно в конкретних умовах його функціонування. Предметом вивчення економіки галузі є економічні аспекти функціонування галузі. Це насамперед закономірності розвитку продуктивних сил і виробничих відносин в специфічних умовах даної галузі. Об'єктом вивчення економіки галузі є сама галузь в сукупності як єдиний організм, як найважливіша ланка народногосподарського комплексу, національної економіки. Мета вивчення економіки галузі - підвищення ефективності функціонування галузі на основі розкриття резервів і факторів ресурсного та організаційного характеру і розробка заходів та шляхів їх реалізації. Мета, предмет і об'єкт курсу визначають завдання і зміст економіки галузі як наукової дисципліни. Завдання курсу економіки галузі стисло можна звести до наступних. 1. Міцне оволодіння категорійним і понятійним апаратом циклу конкретно-економічних наук і дисциплін. 2. Оволодіння економічною логікою взаємозв'язку цих складних економічних категорій і понять і конкретно кореспонденції економічних показників з урахуванням техніко-технологічних параметрів галузі. 3. Отримання відомого обсягу інформації про економіку даної галузі за сукупністю значень техніко-економічних показників, таких, наприклад, як обсяг виробництва, продажу, величина прибутку, рівень продуктивності праці, собівартості виробництва, фондовіддачі, оборотності оборотних коштів і т.д. і активне використання його при подальшому навчанні та професійній діяльності. 4. Вивчення специфіки галузі, істотно визначає характер і умови функціонування галузі, рівень і динаміку показників її економічної ефективності. Усім цим повинна оволодіти студент при вивченні курсу економіки галузі - економіки промислового виробництва. Мета і завдання курсу відповідно формують зміст економіки галузі, в даному випадку економіки промислового виробництва Курс побудований в наступній логічній послідовності: формування і характеристика галузі (поняття галузі та галузевої структури, структурна політика, характеристика галузі та її місце в народногосподарському комплексі, основні етапи та економічні передумови подальшого розвитку галузі, її роль, значення і місце в народногосподарському комплексі та національній економіці); ресурси галузі (основні фонди, оборотні фонди, персонал тощо); результат використання ресурсів (собівартість продукції, витрати виробництва, обсяг виробництва і продажів); ефективність виробництва в галузі (прибуток, рентабельність виробництва); фактори підвищення ефективності та функціонування галузі (форми організації суспільного виробництва- концентрація, спеціалізація, кооперування і комбінування виробництва, розміщення підприємств галузі, науково-технічний прогрес). Все це визначає і зміст курсу. Конкретний об'єкт курсу - промислове виробництво. Методологія вивчення курсу-системний, діалектичний підхід, суть якого неідеологізірованних полягає у сприйнятті та розгляді складних економічних процесів у взаємозв'язку, взаємозумовленості, в динаміці, орієнтації в часі, просторі та облік специфіки конкретної галузі. Промисловість, як відомо, вивчається і багатьма технічними дисциплінами. Економіка галузі спирається на ці технічні дисципліни, дає їх технічним рішенням економічну оцінку і сама використовує техніко-технологічні параметри. Економіка промислового виробництва тісно пов'язана з усіма загальноекономічними і конкретно-економічними дисциплінами. Загальноекономічну теорію вона використовує як теоретичний фундамент за багатьма складовими курсу, а сама по відношенню до інших конкретно-економічних дисциплін виступає як теоретична база і в той же час самостійно виконує функції вивчення економічних аспектів цієї галузі - найважливішого самостійного ланки народногосподарського комплексу, національної економіки. Економіка галузі, зокрема, є в повній мірі теоретичної та методологічною основою для курсу економіки підприємств. Підприємства в нових умовах як самостійні суб'єкти ринку, як господарюючі суб'єкти об'єктивно потребують певного регулюванні постійно виникаючих взаємозв'язків незалежно від наявності або відсутності органів державного та регіонального управління ними. І галузь як сукупність однорідних підприємств об'єктивно грає цю роль. Водночас наявність курсу економіки підприємства цілком правомірно, маючи на увазі, що основним господарюючим суб'єктом і первинною ланкою виробництва, де формується товар і його вартість, є саме підприємство. Проте економіка підприємства має свій предмет, об'єкт, мета і завдання, а відповідно і зміст, окреслене характером функціонування підприємства на мікрорівні. При вивченні курсу широко використовуються матеріали розвитку народного господарства, великих його галузей, комплексів взаємопов'язаних галузей, але акцентує увагу на свій об'єкт-промислове виробництво. |
||
| Наступна » | ||
|
|
||
Інформація, релевантна" ПРЕДМЕТ, ОБ'ЄКТ, ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА І ЇЇ МІСЦЕ В ЦИКЛІ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН " |
||
|
||