Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаІсторія економіки → 
« Попередня Наступна »
О.Д. Кузнєцова, І.М. Шапкін. Історія економіки, 2002 - перейти до змісту підручника

Післявоєнний економічний розвиток Німеччини.

Після першої світової війни країна переживала господарський хаос, який тривав до 1924 р. У період з 1919 по 1924 р. спостерігалося різке падіння загального економічного рівня, викликаного втратою ряду промислових районів, зношеним і застарілим обладнанням, втратою зовнішніх ринків і скороченням внутрішнього ринку, а також зубожінням народу.
Уряд Веймарської республіки намагалося зняти економічні та соціальні протиріччя. Проте великих успіхів не добився. У 1919-1924 рр.. в економіці країни посилився вплив великого капіталу. Якщо в довоєнній Німеччині налічувалося 500-600 картелів, то в 1922 р. їх кількість досягла 1000. Міцної залишалася позиція юнкерства. Поміщицькі землі, а це 1,5% всіх господарств, займали майже 34% земельної площі країни, в той час як 57,3% дрібних селян мали всього 4% землі.
Післявоєнна криза вразив сільське господарство. Через нестачу добрив впала врожайність. Загальний збір основних сільськогосподарських культур в 1923 р. склав приблизно 70% довоєнного рівня. Істотно знизилися обороти зовнішньої торгівлі. У порівнянні з довоєнним періодом імпорт зменшився на 38%, а експорт - на 33%.
Не маючи внутрішніх накопичень, уряд пустив в хід друкарський верстат. Випуск паперових грошей набув небачених масштабів. Інфляція стала справжнім лихом, посиливши спад виробництва. Валютна криза викликав кредитна криза.
Від економічних потрясінь в першу чергу страждали наймані працівники. В кінці 1923 р. 25% німецьких робітників не мали роботи. Заробітна плата в 1920-1922 рр.. покривала вартість життя лише на 50-60%.
Купівельна спроможність в середньому за весь 1923 склала тільки 30-40%, у вересні - 25%, а в жовтні-листопаді тільки 1/6 довоєнного рівня.
Важке соціальне становище робітничого класу вело до загострення політичної ситуації в країні. У 1919 р. на території Баварії виникла Радянська республіка. Навесні 1923 було створено робочі уряду в Саксонії і Тюрінгії. 23 жовтня о Гамбурзі почалося повстання, придушене регулярними військами.
Ситуація в Німеччині ставала критичною. Країна йшла до повторення російського досвіду. Подібне положення стурбувало країни-переможниці, які вирішили піти на поступки. Головною з них став новий репараційний план, названий по імені голови міжнародної ради експертів американського банкіра Ч. Дауеса. План Дауеса передбачав зниження розмірів щорічних репарацій, припинення окупації Францією Рурського вугільного басейну, надання Німеччині кредитів. Формально кредити надавалися для забезпечення репараційних виплат, фактично ж вони йшли на відновлення військово-промислового потенціалу Німеччини. У 1924-1929 рр.. іноземні інвестиції досягли майже 21 млрд золотих марок, тоді як репараційні виплати - лише 10,2 млрд. Переважна частина коштів - близько 70% - була надана США. План був досить ефективний. Під цим «золотим дощем» почалося відновлення і зростання німецької промисловості.
У 1923 р. була проведена грошова реформа, в результаті якої курс марки стабілізувався. У 1924 р. було скасовано військовий стан.
З 1923 р. в Німеччині почалася стабілізація, що було пов'язано з розгромом революційного руху, полегшенням репарационного тягаря, очищенням Рурської області від окупантів, стабілізацією валюти та припиненням інфляції.

У 1923-1929 рр.. в економіці Німеччини відбулися істотні зрушення. До кінця 20-х років обсяг промислового виробництва на 13% перевищив довоєнний рівень, більш ніж на 1/3 зріс видобуток кам'яного вугілля, на 43% - виплавка чавуну, на 30% - виплавка сталі. Розширення виробництва здійснювалося на новій технічній основі - у виробництві активно йшов процес електрифікації. Значних успіхів домоглося машинобудування. Було освоєно виробництво синтетичного бензину, штучного шовку. Німецькі промислові вироби почали повертатися на світовий ринок. Підсумкова вартість німецького експорту в 1929 р. перевищила довоєнну майже на 3 млрд марок, а позитивне сальдо торгового балансу склало 34 млрд марок.
Разом з тим зростання виробництва стримувався вузькістю внутрішнього ринку. Його наслідком стала недозавантаження виробничих потужностей і безробіття. У цей час налічувалося 4 млн безробітних.
Промисловий підйом посилив концентрацію і централізацію капіталу. Домінуючу роль стали грати концерни і трести. У 1926 р., наприклад, було створено «Сталевий трест», що представляв собою «державу в державі». У нього входили шахти, електростанції, металургійні, машинобудівні і суднобудівельні заводи - всього майже 300 підприємств. На них працювало близько 200 тис. робітників. Незабаром «Сталевий трест» захопив контроль над 43% випуску чавуну і 40% виробництва сталі та заліза.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Повоєнне економічний розвиток Німеччини. "
  1. 7.4. Досвід міжнародного співробітництва у подоланні кризи
    післявоєнній Європі подібні завдання: було відновлено виробництво, здійснено його структурна перебудова, а Західна Німеччина зуміла успішно перейти від тоталітарної економіки до ринкової, відродити і зміцнити демократичні цінності. «План Маршалла» створив основи для подальшого міжнародного економічного співробітництва. Стан сучасної російської економіки в деякому відношенні
  2. Запитання до теми
    економічного розвитку ФРН у другій половині XX в. 2. Оцініть позиції Німеччини в 90-ті роки у світовому господарстві і в Європі. 3. Проаналізуйте основні риси господарського механізму Німеччини. 4. Охарактеризуйте розвиток економічних відносин Німеччини з Російською Федерацією. 5. Які позиції Німеччини в
  3. Тема 6 Економіка країн з розвиненою ринковою системою після другої світової війни
    післявоєнного господарства країн Західної Європи. Економічна програма Л.Ерхарда в ФРН. Німецьке "Економічне диво" і висунення ФРН на провідні позиції в Європі наприкінці 50-х років - 60-і роки. Розвиток економіки Франції після другої світової війни. Післявоєнна націоналізація. Основні напрями економічної політики Франції в 50 - 60-і роки. Індикативне планування у Франції. Політика
  4. 48. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ І ІНТЕГРАЦІЯ ЕКОНОМІКИ
    післявоєнного економічного устрою. Світовими грошима продовжувало залишатися золото, але в якості розрахункового засобу стали використовувати долари США. Повоєнний період відзначений створенням все нових міжнародних інститутів і органів, що регулюють різні аспекти світової системи, постійним формуванням регіональних та міжнародних блоків та угруповань, були створені Міжнародний валютний
  5. 1.1 Умови і фактори післявоєнного розвитку італійської економіки
    післявоєнного розвитку італійської
  6. № 81. Версальський договір і його оцінка Дж.М.Кейнсом
    післявоєнного розвитку капіталізму в Європі, і на знак протесту навіть склав із себе повноваження радника англійської делегації. Свої міркування з приводу Версальського договору і післявоєнного розвитку Європи він виклав у двох статтях, відразу ж принесли йому величезну популярність: «Економічні наслідки Версальського миру» і «Перегляд мирного договору»
  7. Висновки
    післявоєнний період міжнародні економічні інтеграційні процеси. 8. Країни Східної Європи вибрали після війни соціалістичну орієнтацію, використовуючи досвід будівництва соціалістичної економіки в СРСР. Для координації їх економічної діяльності в 1949 р. був створений РЕВ, до якого приєдналися надалі В'єтнам, Монголія і Куба. 9. Важливими віхами післявоєнного
  8. Теми рефератів
    розвитку капіталізму в Англії, Німеччині та Франції. Порівняльна характеристика розвитку капіталізму в Німеччині та
  9. 53. ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ СРСР
    післявоєнні роки тривало відновлення економіки і здійснювалася перебудова на мирні потреби. Але одночасно з скороченням випуску військової продукції старих зразків величезні кошти вкладалися в розробку нових видів техніки і озброєнь. У 1949 р. СРСР випробував атомну бомбу, в 1953 г - водневу. Військові витрати поглинали не менше 25% державного бюджету. Іншим пріоритетом
  10. Лекція 9. Історія світової економіки в післявоєнний період
    післявоєнний
  11. Глава 1 Економічна характеристика держави в післявоєнний час
    повоєнний
  12. Лекція 9. Історія світової економіки в післявоєнний період
    післявоєнний
  13. Глава 24 ФРН у світовому господарстві
    повоєнні десятиліття економічна політика проводилася під знаком соціального ринкового господарства з метою з'єднати конкуренцію, приватну ініціативу з соціальним прогресом, забезпеченим продуктивністю економіки. Включення до складу ФРН в 1990 р. НДР і розвал Радянського Союзу докорінно змінили економічні та геополітичні позиції Німеччини в Європі. Вона стала найбільшою
© 2014-2022  epi.cc.ua