|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
5. Допомога розвитку
|
|
Багато з претензій, висунутих Півднем або раз-Віва країнами, зводяться до того, що Севердолжен надавати більш значну помощьЮгу. Які економічні аргументи можуть битьпріведени на користь прямих платежів або мягкогорежіма кредитування?
Це питання можна розділити на дві частини. По-перше, наскільки добре справляються з кредито-ристанням приватні фінансові інститути розвиваю-трудящих країн за ринковими відсотковими ставками? Іншими словами, чи не занадто малий обсяг кредитуванні Півдня при існуючому рівні нормипроцента, по якій надаються позики намірових ринках капіталу? Це питання ефективно-сті: чи існують на Півдні інвестиційні можли-вості, здатні принести більш високу нор-
му прибутку, ніж на Півночі, але не реалізованниеіз-за того, що ці країни не можуть отримати креди-ти? Якщо це так, то звідси випливає, що з якоїсь причини приватні ринки капіталу не бажають фі-нансіровать вигідні проекти на Півдні
Досить імовірно, що в середині і наприкінці 80-хроків багато перспективні інвестіціонниевозможності на Півдні були упущені через недостат-ка капіталу.
З початком кризи заборгованості в1982 р. валові інвестиції в країни Латинської скоротилися на 5 процентних пунктовВНП цих країн. Деяка частина цього падіння, ймовірно, була цілком бажана, оскільки прибільш значних масштабах інвестування впредшествующем періоді частина соответствующіхрасходов була б викинута на вітер. Але те, чтохорошіе інвестиційні можливості як в част-ном, так і в державному секторі були упущені-ни лише тому, що стурбовані кредитори вразвітіі країнах відмовилися від їх фінансування, майже не викликає сумнівів. З точки зору ефек-тивності в цьому випадку більший обсяг ресурсовмог і мав бути притягнутий з прибутком. Осьчому настільки важливо знайти нові канали фінансу-вання країн, що розвиваються.
Друга проблема: чи повинен Північ предоставлятьЮгу кредити за особливими ставками або він долженоказивать допомогу в якій іншій формі? Хоча даний час основні суперечки ведуться вокругкредітов за низькими відсотковими ставками, такіекредіти є лише одним із видів допомоги; принципове питання полягає в тому, переді-ставлять чи допомогу, і якщо так, то в якому вигляді
Основні проблеми, пов'язані з наданням-ем допомоги, по суті ті ж, що виникають при об-судженні питань перерозподілу доходів вразвітіі країнах.
Чи володіє уряд СШАправом або покладаються на нього обязанностіпредоставлять своїм найбільш бідним гражданампомощь при одночасному оподаткуванні дру-гих громадян? Зазвичай, хоча і не завжди, відповідь дер-жави (і суспільства, в якому воно діє) ствердна. Мають чи жителі багатьох странправом або покладаються на них обов'язки на-правляться додаткові ресурси людям, жівущімв інших, надзвичайно бідних, країнах? І тут від-вет представляється питанням моралі, усложняемимк того ж доводом Півдня про те, що частково про-Цветанов Півночі було досягнуто в результаті нече-стного використання ресурсів Півдня в часи, коли країни Півдня були колоніями
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "5. Допомога розвитку" |
- Державний бюджет, фінанси і фінансова система
допомогу в розвитку північних регіонів, стимулює інвестиційні процеси в областях і республіках. Від фінансів слід відрізняти фінансову систему, яка охоплює численні інститути державних і приватних фінансів, що діють в тісній взаємодії з кредитними інститутами різного призначення. Структура бюджету країни залежить насамперед від її державного устрою. В
- Неокейнсианская теорія
допомоги розвитку держав Африки, Азії та Латинської Америки з боку країн з ринковою економікою. Адже відповідно до цієї теорії експорт капіталу в країни, що розвиваються стимулює ділову активність як у країнах-експортерах, так і в країнах-імпортерах. Однак оскільки цьому вивезення заважають сильний ризик та інші перешкоди в багатьох країнах, що розвиваються, західним урядам необхідно заохочувати
- 24.1 Реформування в охороні здоров'я
допомогою. Провідними напрямами таких програм визначені: - забезпечення гарантованих обсягів і підвищення якості медичної допомоги; - розвиток високоспеціалізованих видів медичної допомоги; - оптимізація існуючих і впровадження нових організаційно-господарських форм діяльності медичних організацій в умовах бюджетно-страхового фінансування галузі та формування ринку
- Вплив соціально-економічних аспектів
допомоги розвитку країнам, що розвиваються в 1998 р. Створення найбільш сприятливих умов для основних експортних товарів країн, що розвиваються може забезпечити додатковий експорт для них, який буде в 4 рази перевершувати середньорічний приплив приватного капіталу. Для підтримки зовнішнього і внутрішнього балансів країни, що розвиваються змушені вдаватися до обтяжує їх економічний розвиток
- Рух капіталу
допомоги країнам (12 - 14% загального обсягу, що еквівалентно 0, 3% німецького ВВП). Близько половини коштів в рамках допомоги розвитку отримують 16 країн, що розвиваються, в тому числі Індія, АРЄ, Пакистан, Туреччина, Індонезія, Танзанія, Бангладеш, Кенія, Намібія. Фінансові результати зовнішньоекономічних відносин країни втілюються в платіжному балансі, який в 90-і роки зводився з
- Економічна допомога
допомоги. Вона грає важливу роль у наданні урядової допомоги розвитку, ставши найбільшим донором (1998 р. - 20%). Значна частина допомоги традиційно направляється в азіатський регіон (понад 60%), де Японія є найбільшим донором (близько 50%). Саму значну частину її одержують КНР, Індія, Індонезія, Таїланд, Філіппіни. Відбулися зміни в географічному напрямку допомоги. В
- Політика Заходу щодо країн, що розвиваються
допомогу. При її наданні розвинені країни використовують форми колективної політики. Ще в 1950 р. здійснювався «план Коломбо», перший в післявоєнні роки план спільної допомоги країнам Південно-Східної Азії. Концепція допомоги розвитку відповідає відомої теорії «великого поштовху», яка обгрунтовує необхідність масованої допомоги колишнім колоніальним країнам з тим, щоб
- Економічна допомога
допомога, що надається країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою. Вона формально класифікується як офіційне фінансування розвитку і ділиться на два підвиди - офіційна допомога розвитку та інше офіційне фінансування розвитку. Відмінності між ними визначаються умовами надання коштів. Найбільш пільгові кошти офіційної допомоги розвитку, меншою мірою - інше
- Інститути підсистем світового господарства
допомогою регулюється попит і виявляється вплив на довгострокові тенденції розвитку. Інший напрям діяльності ОЕСР - структурна політика. Через відповідні канали вона підсилює здатність країн-членів своєчасно пристосовуватися до тенденцій розвитку світової економіки. У цих цілях ОЕСР визначає ознаки занепаду тих чи інших галузей, стимулює нові інструменти
- 1. Економічна теорія і праксиология
допомогою нових методів; в ній до цих пір відкриваються непомічені області, і люди на відміну від своїх попередників починають бачити речі в новому світлі. Сама область і не розширилася. Але економічна теорія відкрила для людської науки предмет, перш недоступний і неосмислений. Відкриття регулярності в послідовності і взаємозалежність ринкових явищ вийшли за рамки традиційної системи
|