| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Криза заборгованості 1982 г |
||
|
У серпні 1982 Мексика заявила, що вона не в со-стоянні обслуговувати свій зовнішній борг (тобто виплачується відсотки і повертати борги, по которимнаступіл термін погашення) відповідно до підпи-санними угодами. Незабаром більшість странЛатінской Америки, Азії та Африки последоваліпрімеру Мексики і попросили переглянути гра-фік виплати (реструктуризації) своїх боргів. Про При реструктуризації боргу умови егопредоставленія (відсоток, сума, строки началавозврата) переглядаються. Реструктуризації ція має місце в тому випадку, коли країна неможуть здійснювати виплати відповідно спервоначальнимі угодами. Труднощі з виплатою боргу, подібні тим, з кото-римі зіткнулася Мексика, з певною періоди-дічностью виникають в ситуаціях, коли в результатеошібок в управлінні або потрясінь зовнішнього про-виходи, наприклад внаслідок падіння експорт- вих доходів, окремі країни не можуть платити засвоїми векселями. Але щоб відразу багато країн одно-тимчасово зазнавали труднощів з обслужіваніемсвоего боргу, - таке трапляється досить рідкісна Поет-му цікаво і повчально досліджувати фактори, які призвели до кризи, що почалось в 1982 р. 12 Якщо загальні масштаби запозичення перевершують дефіцит текущегоплатежного балансу, то з рівняння (1) випливає, що чисте запозичення ня за кордоном було насправді менше його загальної суми. Отсюдами можемо зробити висновок, що ці країни самі придбали некотороеколічество іноземних активів. Ці іноземні активи могли битьдобавлени до резервів або переведені за кордон вітчизняними резидентами. Насправді резерви не зростали, активи ж дійсними-але були придбані громадянами цих країн; іншими словами, імелместо відтік (вивезення) приватного капіталу. 19 Необхідно зауважити, що в конкретних умовах, що розвиваються страніспользованіе позик на уели виробничого інвестування неявляется саме по собі гарантією від кризи заборгованості. (Прім.науч. Ред) ПОХОДЖЕННЯ КРИЗИ. Криза заборгова-ності вибухнув з трьох причин. По-перше, країни-боржники погано керували своєю економі-кою. Деталі і причини цього різні, однак про-щей практикою були бюджетний дефіцит і зави-шенний курс національної валюти. Країни-дол-жников встановлювали курси своїх валют на стольвисоком рівні, що спекуляція на прийдешній де-девальвації валюти стала масовим явищем. В не-яких країнах ця спекуляція прийняла формурезко зрослого імпорту, закупівлі за рубежомосуществлялісь за заниженим обмінним курсу.В інших країнах вона прийняла форму втечі капі-тала, при якому громадяни LDC закуповували іност-ранние активи, наприклад банківські депозити вНью-Йорку або нерухомість в Маямі. Масшта-би цієї втечі були колосальні. За некоторимоценкам, втеча капіталу з Латинської Америки вконце 70-х років досягло 100 млрд. дол Другою причиною кризи заборгованості билоопрометчівое надання кредитів комерційним б-ськими банками. У разі пред'явлення требованійна нові позики комерційні банки не задавалімного питань. Вони просто кредитували, що не обра-щая уваги на ненормальні масштаби збільшен-ня боргу. А адже без цих кредитів країни-должни-ки не змогли б продовжувати проведення помилковий-ної внутрішньої макроекономічної політики дотой критичної ситуації, до якої вони впослед-відно прийшли. Третьою причиною було різке погіршення в на-чалі 80-х років ситуації у світовій економіке.Процентние ставки зросли, економічне зростання вцілому сповільнилося, а ціни на товари впали. Зростання процентних ставок означав, що должнікамнужно було платити вищі відсотки засвоїми зовнішніми боргами. Зниження цін на товари ізамедленіе темпів економічного зростання країн-споживачів продукції боржників означали со-кращения експортних доходів, що представляли со- бій джерело виплати боргу. Таким чином, какраз в той момент, коли для обслуговування боргу по-турбувалися більше доларів, кількість доступнихсредств скоротилося в результаті зниження експор-тних надходжень. Що означає криза ЗАБОРГОВАНОСТІ? Для країн-кредиторів криза заборгованості билполной несподіванкою. Виявилося, що вони давалу борг країнам, які насправді не імелісредств для виплати боргу Комерційні банки від-крили для себе той факт, що їхні клієнти в Латин-ської Америці не тільки не мали возможностівернуть самі борги, за якими підійшли сроківозврата, але навіть не могли виплатити більшої ча-сти відсотків. Мова йшла не про надання до виконавчих кредитів, а про те, як отримати об-ратно вже видані кошти Для країн-боржників криза задолженностіпрінял форму драматичної необхідності при-вести в порядок стан справ в економіці. Есліраньше вони могли взяти в борг, щоб виплатити всепроценти, то тепер доступу до кредитів вже не було. Доходи, необхідні для виплати відсотків, потрібно було отримати за рахунок швидкого і змушений-ного зміни поточного платіжного балансу з по-міццю скорочення імпорту і збільшення експор-та Це означало величезне падіння рівня життя. Масштаби цієї проблеми можуть бути продемон-лись в термінах платіжного балансу Разо-б'ємо дефіцит поточного платіжного балансу на двесоставляющіе. Перша - це загальна сума процен-тних платежів, які повинні бути виплаченивнешнему світу; друга - це сума чистих виплатза іноземну валюту по всіх інших операціях (назвемо її непроцентним дефіцитом): Дефіцит поточного процентні непроцентний платіжного=+, (2) балансу платежі дефіцит Тепер уявімо собі, що в якийсь моментвнешнее фінансування у вигляді позик, прямогоінвестірованія і допомоги стає недоступ-ним, а процентні платежі залишаються незмінні-ми. Відсутність зовнішнього фінансування означає, що поточний рахунок повинен бути збалансований, по-скільки можливість використання для оплати де-фіціта припливу капіталу (позитивного сальдобаланса руху капіталів) відсутня. Крімтого, необхідність виплачувати відсотки вимагає, щоб неггроцентний дефіцит перетворився на неггро-центной позитивне сальдо. Щоб досягти це-го, країни-боржники змушені були прібегнутьк суворим заходам: провести девальвацію, сокраща- ющую обсяги імпорту, що підвищує конкурен-тоспроможність і стимулюючу експорт. У табл. 39-10 ілюструється динаміка внешнегодолга, дефіциту поточного платіжного балансу і раз-ділення між процентними платежами і непро-процентним дефіцитом для Латинської Америки. Таб-особи наочно показує різке збільшення про-процентних платежів в 1980-1982 рр.., Різке паденіедефіціта поточного платіжного балансу в періодпосле 1982 (внаслідок нестачі зовнішніх креди-тів) і той самий зрушення від непроцентного дефіцітав користь непроцентного позитивного сальдо, окотором ми тільки що говорили. До 1985 р. великачастина відсотків вже виплачувалася боржниками, ане ставилася на борг, причому ці виплати фінан-сировать за рахунок різко збільшеного позитивно-го торгового сальдо. Адаптація країн-боржників до нових условіямпроходіла, звичайно, дуже важко. У 1981-1985 гг.доход на душу населення впав фактично у всіхкраїнах-боржниках Латинської Америки. У среднемдля регіону це падіння склало 8,6%. У некот-яких країнах, наприклад в Болівії, душовою доходупал більш ніж на 20%. Величезні масштаби етойцени, платити яку доводилося зниженням до-ходів та зайнятості, ставили перед країнами-должни-ками питання про те, чи в змозі вони продолжатьобслужіваніе боргу або ж вони повинні прізнатьнеобходімость анулювання боргів, тобто об'явіті неможливості їх виплати зараз або в будущем.Аннулірованіе боргів має численні істо-рические прецеденти і було звичайною практикою В30-х роках. Однак аж до початку 1987 ні однастрана не відмовилася від своїх боргів. Перу ограни-чила свої виплати відсотків величиною своїх ек-спортних надходжень, і багато країн підхопив-ли цю ідею. У лютому 1987 Бразилія остановілавиплату відсотків за своїми банківськими кредитами, ТАБЛИЦЯ 39-10. Зовнішній борг і дефіцит торговогобаланса Латинської Америки (у млрд. дол) В середньому за 1978-1981 рр.. 1982 1983 1984 1985 Дефіцит поточного платіжного балансу 28Д 41,9 10,7 3,1 4,6 Неггроцентний дефіцит 5,3 -3,8 -29,9 -41,8 -36,5 Процентні платежі 22,9 45,7 40,6 44,9 41,1 Зовнішній борг 216 333 343 359 369 Джерело: International financial Statistics. Але оголосила, що хоче відновити виплати позд-неї Ризик торгових санкцій з боку країн-кре-діторов і страх, що згодом вони не смогутбрать кредити за кордоном, змушували должніковне вживати надмірно викликають дії. Але навіть при цьому у 1987 р. стало ясно, що нара-щування активного сальдо торгового балансу LDC (і, отже, перерозподіл ресурсів впользу багатих країн) так і не стало устойчівимпроцессом У той же час ризик конфронтації між-ду боржниками і кредиторами погрожував серьезниміпоследствіямі для комерційних банків. Амери-канські банки брали участь в кредітованііЛатінской Америки у вельми великих масштабах, і сума виданих ними кредитів в багатьох случаяхпревосходіла величину статутного (чистого власної ного) капіталу. Тому у разі відмови країн-дол-жников платити борги багато великих коммерче-ські банки в розвинених країнах перетворилися б вбанкротов, що могло б спровокувати фінансовим-вий крах в світовому масштабі. Ті труднощі, з якими стикаються коммер-етичні банки в ситуації відмови від зобов'язань, взя-тих перед ними,, і їх неготовність допустити дажевозможность поступок за рахунок зменшення, напри-мер, процентних ставок по боргу ставлять на повесткудня питання про те, чи мають уряди країн-боржників достатню політичну силу, чтобивижіть в умовах відсутності економічного Ростана інвестиційної діяльності. Це представляетсямаловероятным. Зрештою вихід з крізісазадолженності, мабуть, включатиме обмеженим цільове списання боргу, яке не прийнятий-сет значної шкоди банкам і буде сприяти-вать економічному зростанню країн-боржників. Новиработка такого рішення явно запізнилася. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Криза заборгованості 1982 г " |
||
|
||