Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Області застосування схеми простих відсотків |
||
Де r - річна процентна ставка в частках одиниці; t - тривалість фінансової операції в днях; Т - кількість днів в році; f - відносна довжина періоду до погашення позички. Для наочності формулу (2.10.4) можна записати таким чином:
тобто дріб r / Т являє собою денну ставку, а твір t - r / T - ставку за t днів. Визначаючи тривалість фінансової операції, прийнято день видачі та день погашення позики вважати за один день. Залежно від того, чому береться рівній тривалість року (кварталу, місяця), розмір проміжної процентної ставки може бути різним. Можливі два варіанти: - точний відсоток, який визначається виходячи з точного числа днів у році (365 або 366), в кварталі (від 89 до 92), у місяці (від 28 до 31); - звичайний відсоток, який визначається виходячи з наближеного числа днів у році, кварталі і місяці (відповідно 360, 90, 30). При визначенні тривалості періоду, на який видана позичка, також можливі два варіанти: - приймається в розрахунок точне число днів позики (розрахунок ведеться по днях); - приймається в розрахунок приблизне число днів позики (виходячи з тривалості місяця в 30 днів). Для спрощення процедури розрахунку точного числа днів користуються спеціальними таблицями (одна - для звичайного року, друга - для високосного), в яких всі дні в році послідовно пронумеровані. Тривалість фінансової операції визначається вирахуванням номера першого дня з номера останнього дня. У тому випадку, коли в розрахунках використовується точний відсоток, береться і точна величина тривалості фінансової операції; при використанні звичайного відсотка може застосовуватися як точне, так і наближене число днів позики. Таким чином, розрахунок може виконуватися одним з трьох способів: - звичайний відсоток з точним числом днів (застосовується в Бельгії, Франції); - звичайний відсоток з наближеним числом днів (Німеччина, Данія, Швеція); - точний відсоток з точним числом днів (Великобританія, США). У практичному сенсі ефект від вибору того чи іншого способу залежить від значущості суми, що фігурує в процесі фінансової операції. Але й так ясно, що використання звичайних відсотків з точним числом днів позики, як правило, дає більший результат, ніж застосування звичайних відсотків з наближеним числом днів позики. Приклад 2.16. Надано позика в розмірі 7 тис. руб. 10 лютого з погашенням 10 червня під 20% річних (рік невисокосний). Розрахувати різними способами суму до погашення (F). Величина сплачують за користування позичкою відсотків залежить від кількості днів, яке береться в розрахунок. Точне число днів фінансової операції дорівнює 120. Наближене число днів позики одно: 18 дн. Лютий + 90 дн. (По 30 дн. Трьох місяців: березень, квітень, травень) + 10 дн. Червень=118 дн. Можливі варіанти повернення боргу: 1. У розрахунок приймаються точні відсотки і точне число днів позики: F=7 - (1 + 120: 365 - 0,2)=7,460 тис. руб. 2. У розрахунок приймаються звичайні відсотки і точне число днів: F=7 - (1 + 120: 360 - 0,2)=7,467 тис. 3. У розрахунок приймаються звичайні відсотки і наближене число днів: F=7 - (1 + 118: 360 - 0,2)=7,459 тис. руб. Інший вельми поширеною операцією короткострокового характеру, для оцінки якої використовуються розглянуті формули, є операція з обліку векселів банком. У цьому випадку користуються дисконтною ставкою. Одна з причин полягає в тому, що векселі можуть оформлятися по-різному, однак найчастіше банку доводиться мати справу з сумою до погашення, тобто з величиною FV. Схема дій у цьому випадку може бути наступною. Власник векселя на суму FV пред'являє його банку, який погоджується врахувати його, тобто купити, утримуючи на свою користь частину вексельної суми, яка нерідко також називається дисконтом. У цьому випадку банк пропонує власникові суму (PV), яке обчислюється виходячи з оголошеною банком ставки дисконтування (d). Очевидно, що чим вище значення дисконтної ставки, тим більшу суму утримує банк на свою користь. Розрахунок надається банком суми ведеться за формулою, що є наслідком формули (2.10.2):
де f - відносна довжина періоду до погашення позики (відзначимо, що операція має сенс, коли число в дужках неотрицательно). Приклад 2.17. Векселедержатель пред'явив для обліку вексель на суму 50 тис. руб. з терміном погашення 28.09.1997 р. Вексель пред'явлено 13.09.1997 р. Банк погодився врахувати вексель за обліковою ставкою 30% річних. Визначити суму, яку векселедержатель отримає від банку .. Величина цієї суми розраховується за формулою (2.10.5) і становитиме: PV=50 - (1 - 15: 360 - 0,3)=49,375 тис . руб. Різниця між FV (номінальною величиною векселі) та PV (дисконтованою величиною векселя) являє собою комісійні, утримувані банком на свою користь за надану послугу. У даному прикладі вона склала 625 руб. Можна виконати і більш глибокий факторний аналіз. Справа в тому, що дохід банку при обліку векселів складається з двох частин - відсотків за векселем, належних за час, що залишився до моменту погашення векселя, і власне комісійних за надану послугу. Як вже згадувалося вище, теоретична дисконтна ставка менше відсотковою. Однак на практиці, встановлюючи дисконтну ставку, банк, як правило, підвищує її залежно від умов, на яких видано вексель, ризику, пов'язаного з його погашенням, комісійних, які банк вважає за доцільне отримати за надану послугу, і т.п. Оскільки величина відсотків за векселем за період з моменту обліку до моменту погашення зумовлена, банк може варіювати лише розміром комісійних шляхом зміни облікової ставки. Перш ніж розглянути найпростіший приклад, викладемо логіку факторного аналізу доходу банку в цьому випадку. Введемо наступні позначення: PV - вартість векселя в момент його оформлення; P1 - теоретична вартість векселя в момент обліку; P2 - пропонована банком сума в обмін на вексель; FV - вартість векселя до погашення; ? 0 - загальний дохід банку від операції. З формул (2.10.4) і (2.10.5) видно, що функції PV=f (t) і FV=g (t) є лінійними щодо t, тобто процеси переходу PV> FV і FV> РV, а також структура факторного розкладання при обліку векселів можуть бути представлені графічно таким чином (рис. 2.6). Логіка факторного розкладання доходу банку при обліку векселя
Швидкість нарощення вартості векселя, тобто крутизна нахилу прямої РVFV, залежить від рівня процентної ставки r, узгодженої між векселедавцем і векселедержателем. У міру наближення терміну погашення векселя його теоретична вартість постійно зростає на суму належних за минулий період відсотків, таким чином, в момент обліку векселя вона складе величину Р1, яку можна розрахувати за формулою (2. Приклад 2.18. Підприємство продало товар на умовах споживчого кредиту з оформленням простого векселя: номінальна вартість 150 тис. руб., Термін векселя - 60 днів, ставка відсотка за наданий кредит - 15% річних. Через 45 днів з моменту оформлення векселя підприємство вирішило врахувати вексель у банку; запропонована банком дисконтна ставка становить: а) 20%, б) 25%. Розрахувати суми, одержувані підприємством і банком, якщо використовуються звичайні відсотки з точним числом днів. Майбутня вартість векселя до моменту його погашення складе: FV=150 - (l + 60: 360 - 0,15)=153,75 тис. руб. Термінова вартість векселя в момент урахування його банком складе: P1=150 - (1 + 45: 360 - 0,15)=152,813 тис. руб. Пропонована банком сума розраховується за формулою (2.10.5): а) P2=153,75 - (1 - 15: 360 - 0,2)=152,469 тис. руб.; б) Р2=153,75 - (1 - 15: 360 - 0,25)=152,148 тис. руб. Таким чином, банк отримує від операції відсотки за векселем за решту 15 днів у розмірі 937 руб. (153,75 - 152,81?), Величина яких не залежить від рівня дисконтної ставки, і комісійні за надану послугу в розмірі: у випадку а): 344 руб. (152,813 - 152,469); у разі 6): 665 руб. (152,813 - 152,148). Дисконтування, здійснюване за формулою (2.10.5), називається банківським дисконтированием на відміну від математичного дисконтування, що є процесом, зворотним нарощенню первинного капіталу. При математичному дисконтуванні вирішується завдання знаходження такої величини капіталу Р, яка через п років при нарощенні по простих відсотках за ставкою r дорівнюватиме Rn. Вирішуючи (2.10.3) щодо Р, отримаємо:
де п необов'язково ціле число років. Приклад 2.19. Через півроку після укладення фінансової угоди про отримання кредиту боржник зобов'язаний заплатити 2,14 тис. руб. Яка початкова величина кредиту, якщо він виданий під 14% річних і нараховуються звичайні відсотки з наближеним числом днів? Позначаючи Rn=2,14, п=180/360=0,5, r=0,14 і використовуючи математичне дисконтування, отримаємо: P=2 , 14 / (1 + 0,5 - 0,14)=2 тис. руб. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Області застосування схеми простих відсотків " |
||
|