Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Місце держрегулювання в господарському механізмі |
||
В системі сучасного капіталізму господарське життя суспільства регулюється не стільки державою, скільки ринком. Для всіх країн з розвиненою ринковою економікою характерний трирівневий («тришаровий») господарський механізм як сукупність форм і методів регулювання господарського життя (він спирається на ті його фундаментальні елементи, які були розглянуті в гл. 4). Історично ці три рівня сформувалися не одночасно. Рівень стіхійнориночного регулювання почав формуватися ще в XVI-XVII ст., Тобто в період зародження капіталістичних відносин у Західній Європі (раніше всього в Нідерландах і Великобританії), і цілком склався там і в США до 50-60-их рр.. XIX в., Коли матеріальною базою господарського життя стало велике машинне виробництво і високого рівня розвитку досягло суспільний поділ праці. Це викликало до життя систему ринкових відносин, найважливішим регулятором яких виступає ринкова ціна товару. Рух цін відбувається залежно від витрат виробництва і співвідношення попиту на товар і його пропозиції. Рівень корпоративного регулювання сформувався за 20-25 років до початку Першої світової війни. Сформовані до цього часу потужні корпорації, зосереджуючи у своїх руках значну або навіть переважну частку виробництва того чи іншого товару, отримали можливість цілеспрямовано впливати на ціни, а також на обсяг виробництва і збуту відповідних товарів. На відміну від цього для дрібних фірм ціна виступає як зовнішній регулятор їх виробництва і збуту, на який вони не можуть впливати і до якого вони повинні пристосовуватися. Рівень державного (макроекономічного) регулювання склався після найглибшої в історії капіталізму кризи 1929-1933 рр.. (Так званого великого кризи), особливо після Другої світової війни. Ця криза показала, що існував у той час «двошаровий» господарський механізм не здатний був забезпечувати більш-менш стабільний стан і розвиток капіталістичної економіки, а отже, і суспільства в цілому. Стало очевидним, що без різкого посилення економічної ролі держави традиційний капіталізм не має майбутнього. Помітне підвищення ролі держави в економіці чітко виразилося, наприклад, у збільшенні сукупних державних витрат по відношенню до ВВП (рис. 26.1). Після Другої світової війни в усіх країнах Заходу повною мірою сформувалися багатогранні системи держрегулювання. Причому в організації цих систем переважає загальне (це відноситься до всіх тих проблем, про які йдеться нижче), а не приватна, хоча останнє немаловажно. У сучасному світі бурхливо протікають процеси інтернаціоналізації господарського життя та її глобалізації, в які найбільшою мірою залучені країни з розвиненою ринковою економікою. Внутрішньоекономічна життя і зовнішньоекономічні аспекти держрегулювання тут повинні розглядатися в нерозривній єдності і з урахуванням того, що в Європейському союзі (ЄС) вже склалися форми наднаціонального держрегулювання. Таким чином, в ЄС складається чотирьохрівневий механізм регулювання. Рис. При порівнянні трьох «центрів сили» сучасного капіталізму (США, Західна Європа, Японія) з організації господарського механізму можна констатувати, що на першому і другому рівнях «шарів» відмінності між ними проглядаються в найменшій мірі. Це цілком закономірно, бо саме на цих рівнях найбільш повно знаходить вираз сутність капіталізму як соціально-економічної системи, рухомої мотивом приватної прибутку і ринковою конкуренцією. Водночас третій рівень найбільш активно проявляється в Західній Європі у порівнянні з США і Японією. Особливо це відноситься до тих аспектів держрегулювання, де реалізується соціальна політика західноєвропейських держав. У кожному з «центрів сили» склалася своя модель держрегулювання. Так, в США переважають податково-бюджетні методи при невеликих розмірах держвласності. Для Західної Європи характерне поєднання високої частки державних витрат у ВВП з наявністю (особливо в 50-80-х рр..) Значного госсекторa, насамперед у фінансовій сфері та галузях інфраструктури. У Японії при відносно невеликій частці бюджетних витрат у ВВП і незначних розмірах держсектора склалася унікальна система взаємодії державних органів і найбільших корпорацій для реалізації стратегічних цілей в економіці. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Місце держрегулювання в господарському механізмі " |
||
|