Місце держрегулювання в господарському механізмі: У системі сучасного капіталізму господарське життя суспільства

Головна

Економіка

Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз

Головна → Економіка → Загальні роботи →

« Попередня		Наступна »

А.С. Булатов. ЕКОНОМІКА, 2003 - перейти до змісту підручника
Місце держрегулювання в господарському механізмі
В системі сучасного капіталізму господарське життя суспільства регулюється не стільки державою, скільки ринком. Для всіх країн з розвиненою ринковою економікою характерний трирівневий («тришаровий») господарський механізм як сукупність форм і методів регулювання господарського життя (він спирається на ті його фундаментальні елементи, які були розглянуті в гл. 4). Історично ці три рівня сформувалися не одночасно. Рівень стіхійнориночного регулювання почав формуватися ще в XVI-XVII ст., Тобто в період зародження капіталістичних відносин у Західній Європі (раніше всього в Нідерландах і Великобританії), і цілком склався там і в США до 50-60-их рр.. XIX в., Коли матеріальною базою господарського життя стало велике машинне виробництво і високого рівня розвитку досягло суспільний поділ праці. Це викликало до життя систему ринкових відносин, найважливішим регулятором яких виступає ринкова ціна товару. Рух цін відбувається залежно від витрат виробництва і співвідношення попиту на товар і його пропозиції. Рівень корпоративного регулювання сформувався за 20-25 років до початку Першої світової війни. Сформовані до цього часу потужні корпорації, зосереджуючи у своїх руках значну або навіть переважну частку виробництва того чи іншого товару, отримали можливість цілеспрямовано впливати на ціни, а також на обсяг виробництва і збуту відповідних товарів. На відміну від цього для дрібних фірм ціна виступає як зовнішній регулятор їх виробництва і збуту, на який вони не можуть впливати і до якого вони повинні пристосовуватися. Рівень державного (макроекономічного) регулювання склався після найглибшої в історії капіталізму кризи 1929-1933 рр.. (Так званого великого кризи), особливо після Другої світової війни. Ця криза показала, що існував у той час «двошаровий» господарський механізм не здатний був забезпечувати більш-менш стабільний стан і розвиток капіталістичної економіки, а отже, і суспільства в цілому. Стало очевидним, що без різкого посилення економічної ролі держави традиційний капіталізм не має майбутнього. Помітне підвищення ролі держави в економіці чітко виразилося, наприклад, у збільшенні сукупних державних витрат по відношенню до ВВП (рис. 26.1). Після Другої світової війни в усіх країнах Заходу повною мірою сформувалися багатогранні системи держрегулювання. Причому в організації цих систем переважає загальне (це відноситься до всіх тих проблем, про які йдеться нижче), а не приватна, хоча останнє немаловажно. У сучасному світі бурхливо протікають процеси інтернаціоналізації господарського життя та її глобалізації, в які найбільшою мірою залучені країни з розвиненою ринковою економікою. Внутрішньоекономічна життя і зовнішньоекономічні аспекти держрегулювання тут повинні розглядатися в нерозривній єдності і з урахуванням того, що в Європейському союзі (ЄС) вже склалися форми наднаціонального держрегулювання. Таким чином, в ЄС складається чотирьохрівневий механізм регулювання. Рис. 26.1. Сукупні державні витрати в країнах -% ВВП - членах ОЕСР, При порівнянні трьох «центрів сили» сучасного капіталізму (США, Західна Європа, Японія) з організації господарського механізму можна констатувати, що на першому і другому рівнях «шарів» відмінності між ними проглядаються в найменшій мірі. Це цілком закономірно, бо саме на цих рівнях найбільш повно знаходить вираз сутність капіталізму як соціально-економічної системи, рухомої мотивом приватної прибутку і ринковою конкуренцією. Водночас третій рівень найбільш активно проявляється в Західній Європі у порівнянні з США і Японією. Особливо це відноситься до тих аспектів держрегулювання, де реалізується соціальна політика західноєвропейських держав. У кожному з «центрів сили» склалася своя модель держрегулювання. Так, в США переважають податково-бюджетні методи при невеликих розмірах держвласності. Для Західної Європи характерне поєднання високої частки державних витрат у ВВП з наявністю (особливо в 50-80-х рр..) Значного госсекторa, насамперед у фінансовій сфері та галузях інфраструктури. У Японії при відносно невеликій частці бюджетних витрат у ВВП і незначних розмірах держсектора склалася унікальна система взаємодії державних органів і найбільших корпорацій для реалізації стратегічних цілей в економіці.
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна " Місце держрегулювання в господарському механізмі "
Коментарі місце боям найманих писак, неупереджені наукові вишукування, замінюються упередженою, догідливою апологетикою (Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2 -е вид. Т. 23. С. 17). [9] Спіноза Б. Етика. СПб.: Аста прес ltd, 1993. С. 74. [10] промислова революція (переворот) цим терміном в історії прийнято позначати період з 60-х років XVIII ст. до 1020-х років XIX ст., коли у Великобританії стався 1.1. Сутність аналізу господарської діяльності як функції управління бюджетною організацією місце і взаємозв'язок з іншими керуючими функціями - плануванням, обліком і регулюванням - наочно представлені на рис. 1.1. Функція планування задає певну програму дій бюджетної організації, а також рівень технічних, економічних і фінансових параметрів, які необхідно досягти в результаті господарської діяльності. За допомогою функції обліку забезпечується 4.5. Кредитний консалтинг місце ведення бізнесу, проводить огляд і перевірку фактичної наявності майна, відповідності даним про кількість і асортименту (по виду і родовим ознаками), проводить перевірку наявності документів, що підтверджують право власності. При заставі товарів в обороті обов'язково перевіряються сертифікати відповідності (вибірково, але не менше 10 позицій). Сума кредиту=сума забезпечення * дисконт 4.6. Додаткова інформація місце закладений в залежності від характеру законодавства щодо об'єктів нерухомості. Акт передачі засвідчує передачу титулу на землю дочірньому особі (іпотечної компанії або банку) в якості застави, який забезпечує гарантію виплати боргу на умовах і який повертається після виплати боргу. У разі невиконання зобов'язань з боку позичальника довірена особа має право Методи і засоби ведення конкурентної боротьби монополій наступні місце в конкурентній боротьбі. Суть її ясна. Коли створюється можливість і необхідність, то моно-полііі намагаються «бити» своїх супротивників дешевим товаром. У Великобританії, наприклад, практикується «система охорони», спрямована на перехоплення замовлень у аутсайдерів. Монополії часто роблять значні зниження цін з метою масового розорення аутсайдерів або примусового підпорядкування їх своєму 3. Антимонопольне регулювання місце неефективність в розподілі ресурсів. Діяльність монополій посилює диференціацію доходів, чревата соціальними конфліктами. У силу всього перерахованого в розвинених країнах існує антимонопольне регулювання економіки. Як відомо, у країнах Заходу держава активно втручається в господарську діяльність монополій і олігополії. Воно прагне не допустити надмірного 1. Необхідність державного втручання в економіку місце займає економічне програмування, або індикативне (рекомендаційне) планування, тобто процес орієнтації державою розвитку суспільного виробництва за допомогою регулярного і комплексного впливу на його структуру відповідно до передбаченого варіантом соціально-економічного розвитку та господарської стратегії. Досвід програмування економіки мають багато країн. Державний бюджет, фінанси і фінансова система місце в системі державних фінансів. Фінанси - система сформованих у суспільстві економічних відносин з формування і використання фондів грошових коштів або фінансових ресурсів через спеціальні фонди та установи. Фінанси - історична категорія. Вони виникли в умовах товарно-грошових відносин під впливом розвитку функцій та потреб держави. Термін «фінанси» походить від Пропозиція грошей і грошовий мультиплікатор місце в структурі грошової маси займають так звані квазиденьги (від лат. Начебто, майже), т. е. грошові кошти на термінових рахунках, ощадних вкладах, у депозитних сертифікатах, в акціях інвестиційних фондів, які вкладають кошти тільки в короткострокові грошові зобов'язання. Сукупність готівки (металеві гроші і банкноти) і грошей безготівкових розрахунків в Структура кредитно-банківської системи місце, виконуючи роль головного координуючого і регулюючого кредитного органу системи. Центральний банк не веде операцій з діловими фірмами або населенням, його клієнтура - комерційні банки та інші кредитні установи, а також урядові організації, яким він надає різноманітні послуги. Основні функції центрального банку: - емісія кредитних грошей (банкнот); -

© 2014-2022 epi.cc.ua