| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ЄС як найбільш зріла інтеграційне угруповання |
||
|
Офіційно до 1 листопада 1993 ведуча інтеграційне угруповання західноєвропейських країн називалася Європейські співтовариства, так як вона з'явилася після злиття в 1967 р. органів трьох раніше самостійних регіональних організацій: - Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС); Паризький договір про створення ЄОВС набув чинності в 1951 р.; - Європейського економічного співтовариства (ЄЕС); Римський договір про створення ЄЕС укладений в 1957 р., набув чинності в 1958р.; - Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом) ; договір набув чинності з 1958 р. Важливою віхою в розвитку ЄС з'явився набув чинності з 1 липня 1987 Єдиний європейський акт, схвалений і ратифікований всіма членами Співтовариства. Цим актом внесені і юридично закріплені глибокі зміни в договори про утворення ЄС. По-перше, діяльність ЄС в галузі економічної інтеграції з'єднувалася з європейським політичним співробітництвом у єдиний процес. Було передбачено створення Європейського союзу, який повинен був забезпечити не тільки високий ступінь економічного, валютно-фінансового, гуманітарного співробітництва країн-учасниць, а й узгодження зовнішньої політики та забезпечення безпеки. Реалізація Єдиного європейського акта призведе до того, що Європейський союз буде мати структуру федеративного типу. Bo-друге, в Єдиному європейському акті було поставлено завдання завершення створення в рамках ЄС єдиного внутрішнього ринку як простору без внутрішніх кордонів, в якому забезпечується вільний рух товарів, капіталів, послуг і цивільних осіб, що й було досягнуто. У 1991 і 1992 рр.. були підписані договори про формування економічного і валютного союзу (Маастрихтські угоди). З 1 листопада 1993 р., після вступу в силу Маастрихтських угод, офіційна назва цього угруповання - Європейський союз. Розвиток інтеграції в рамках ЄС пройшло ряд етапів, що характеризуються як її поглибленням, переходом від нижчих форм (зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок) до вищих (економічний і валютний союз), так і збільшенням числа учасників. З 1 січня 1995 в ЄС, як повноправні члени, входять 15 країн: Австрія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Франція, Фінляндія, Швеція. В даний час в ЄС завершилося створення єдиного ринку, системи міждержавного управління, і країни оформили економічний, валютний і політичний союз. Існування економічного союзу передбачає, що Рада міністрів ЄС розробляє основні напрями економічної політики ЄС і контролює відповідність їм економічного розвитку кожної країни-члена. Політичний союз спрямований на проведення єдиної зовнішньої політики, зокрема в галузі безпеки, і вироблення спільних підходів у рамках внутрішнього законодавства: цивільного і кримінального. Валютний союз означає проведення єдиної грошово-кредитної політики в рамках ЄС і функціонування загальної для всіх країн валюти. - 1997 Країни - члени ЄС намагаються дотримати норми, необхідні для введення на їх території євро: дефіцит бюджету - менше 3% ВВП, інфляція - не більше ніж на 1,5 процентного пункту перевищує показники трьох країн з найменшою інфляцією з числа кандидатів на введення євро; - початок 1998 м. Визначаються країни, які виконали вимоги і можуть увійти у валютний союз; - 1 січня 1999 Країни остаточно прив'язують курси своїх валют до євро. Починає працювати Центральний банк ЄС; - 1999-2002 рр.. Банки та інші фінансові інститути переходять на користування безготівковим євро; - 1 січня 2002 З'являються банкноти євро, національні валюти продовжують ходіння; - 1 липня 2002 Старі валюти припиняють своє існування. З 1 січня 1999 р. євро функціонує як розрахункова одиниця. Однак у валютний союз 1 січня 1999 р. увійшли не всі члени ЄС. Поза зоною євро залишилися Великобританія, Греція, Данія і Швеція. За підсумками 1998 р. Греція не відповідала «маастрихтським критеріям» за величиною державного боргу (107,7% до ВВП) та темпами інфляції (4,5%). Великобританія відклала свій вступ як мінімум до 2002 р., не бажаючи розлучатися з власною валютою до чергових парламентських виборів. Швеція і Данія - проти скорочення соціальних витрат держави, що передбачається в рамках ЄС. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " ЄС як найбільш зріла інтеграційне угруповання " |
||
|
||