Відносний консерватизм і стійкість середньовічної економіки багато в чому визначалися пануванням «духу традиціоналізму» в суспільстві. Це проявлялося в успадкованому від більш ранніх аграрних суспільств прагненні підтримувати лише отримання життєвого мінімуму в рамках простого відтворення. Традиційний тип споживання в умовах збереження самообеспечиваться господарства визначав досить вузький попит. У доіндустріальну епоху переважна частина населення витрачала на придбання продуктів харчування більше половини своїх доходів. Структура харчування варіювалася залежно від регіону і соціального шару. Разом з тим поварені книги і керівництва свідчать про вже достатньою техніці приготування та зберігання їжі. Недостатність даних не дозволяє точно визначити межі мінімуму засобів існування. Деяке наближення дають спроби визначити калорійність раціону харчування: в XIV-XV ст.
Вона коливалася від 2,5 до 6-7 тис. калорій. Відсутність прибутку (навіть як поняття) цілком відповідало існуючої етики праці, для якої було характерно протиставлення «праці» (рабів) і «роботи» (ремісників). При цьому остання розглядалася не просто як заробіток, а спосіб життя, підкріплюваний релігійними догматами. Рутинність технологій також пояснювалася роллю традицій. Зміна господарської культури повсякденності почалося з середини XV в. під впливом економічних, соціальних і культурних процесів. Пауперизація, зростання жебрацтва та бродяжництва, з одного боку, і посилення бюргерства, з іншого, сприяли зміні структури цінностей і традицій пізньосередньовічного суспільства. Однією з форм відповіді на порушення стереотипів поведінки було велика кількість припадають саме на XVI в. заборонних постанов верховної влади, що регламентують всі зовнішні прояви повсякденному житті як показників соціального статусу.
Проте з середини XVI в. під впливом ідей Відродження і Реформації характер регламентують постанов змінюється: ускладнюється градація населення, з'являється більш чітка його класифікація за професійним принципом. Зростає виробництво дешевих імітацій дорогих матеріалів, фальшивих виробів, які задовольняли престижні устремління простих людей. Зміна ментальних установок господарської поведінки, що реалізувалася в переході від «порівняльної статичності» до «духу неспокою» (Л. Февр), сприяла активізації економічної діяльності.
Тест по темі
|
- Тема 3. Економічний розвиток в епоху средневе-ковья
економічному розвитку середньовічної Європи. Ганзейського союзу. Осо-сті фінансової системи. Грошовий обіг і грошова тор-Гауліт. Середньовічні банкіри та їхні операції. Початок вексельного об-рощення. Економічний побут і господарська культура
- Тема 3. Економічний розвиток в епоху середньовіччя
економічному розвитку середньовічної Європи. Ганзейського союзу. Особливості фінансової системи. Грошовий обіг і грошова торгівля. Середньовічні банкіри та їхні операції. Початок вексельного обігу. Економічний побут і господарська культура
- 3.4. Економічний побут і господарська культура середньовіччя
економічних, соціальних і культур-них процесів. Пауперизація, зростання жебрацтва та бродяжництва, з одного боку, і посилення бюргерства, з іншого, сприяли вимірюв-нению структури цінностей і традицій пізньосередньовічного гро-ва. Однією з форм відповіді на порушення стереотипів поведінки було велика кількість припадають саме на XVI в. заборонних постанов верховної влади, що регламентують
- Коментарі
економічна теорія може бути розчленована на свої найпростіші елементи, а історії та соціології відводилася допоміжна роль. На думку Менгера, емпіричний матеріал відіграє допоміжну роль в економічному дослідженні. Історичний метод дослідження характеризувався при цьому як чисто описовий. Менгер дотримувався точки зору Берка щодо непланованої розвитку суспільства і
- 1. Меркантилізм - теорія і практика
економічні дослідження носили фрагментарний характер, в основному стосувалися аналізу господарської практичної діяльності, зрідка освітлюючись геніальними здогадками щодо глибинних законів перебігу економічних процесів. Економічні дослідження не носили самостійного характеру, а виступали як складова частина робіт, присвячених дослідженню загальних проблем функціонування
- 1.1. Предмет історії економіки та його еволюція
економічна наука оформилася як самостійна гілка системи економічних наук в XIX в. Спочатку відбулося станов-ня історії економічної думки, потім в другій половині XIX в. утвердилася історія народного господарства (історія господарського побуту, економічна історія, історія еконо-мічного побуту). Засновниками нової науки стали представники не-німецьких історичної школи (В. Рошер, В.
- 3.2. Особливості еволюції форм господарство-вання та структури економіки в макромоделі феодалізму
економічного розвитку цієї країни. Сильними були позиції державної собст-ності на Близькому Сході, де держава була не тільки основ-ним власником землі, а й виступало в ролі організатора вироб-ництва і регулятора всіх сфер економічної діяльності. Становлення державної власності супроводжувалося виникненню військово -ленній системи, тобто системи умовного
- Економічне зростання
економічного розвитку. Бурхливий підйом науки і техніки викликав істотні зміни в продуктивних силах західних країн. Насамперед змінилася енергетична база виробництва, де пар був витіснений електрикою. Темпи приросту ВМП на душу населення збільшилися з 0,1% в 1830-1870 рр.. до 1,4% в 1890-1913 рр.. Двигуном економічного зростання було промислове виробництво, його обсяг за
- Введення
економічного прогресу, сьогодні стала невід'ємною частиною підготовки висококваліфікованих фахівців економічного профілю. Вона дозволяє не тільки розширити кругозір, а й вчить давати свою оцінку еконо-мическим подіям, допомагає у пошуку найбільш прийнятних шляхів виходу з кризи, в ви-борі найбільш ефективних напрямків економічного розвитку та підвищення рівня жит-ні. Студент
- 3. Особливості феодальної економіки країн Західної Європи (V - XV століття)
економічних систем: рабовласницької і первісної общини. Розрив між ними величезний. Якщо перша була високоорганізованна, то друга знаходилася на дуже низькому рівні розвитку, не знала класового ладу. У Франції, Іспанії, Італії, перебували під впливом Древнього Риму , феодалізм прийшов на зміну рабовладению. Але частіше феодальний лад приходив на зміну первіснообщинному. У Скандинавських
|