| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. Людський капітал |
||
|
Поняття людського капіталу було введено дляоб'ясненія того, чому освіту і досвід впливав-ють на оплату праці, а також того, що определяетуровень освіти, одержуваного людьми. It 1 Ці дані (істочнік. Statistical Abstract of the United States, 1986, Table 713) прізедени для медіани заробітної плати. Медіанний уро-вень зарплати якої-небудь групи означає такий рівень заробітків, при якому половина групи заробляє більше, а половина-менше цього рівня. Взагалі медианой будь-якого безлічі чисел є-ється елемент цієї множини, який ділив його на дві рівні половини, числа в одній з яких більше, а в іншій - менше медіани. К1985 р. відмінність в заробітках між робітниками, що перебувають і відбутися у-ящімі в профспілках, скоротилося до 16% (Statistical Abstract, 1987, Table 693). 2 Це зіставлення, засноване на даних Бюро цензів США (см.Current Population Reports: Money Incomes of Households, Families, andPersons in the United States: 1984, Table 34), оперує середнім уровнемзарплати. Цей показник для якої-небудь групи дорівнює сумі заро-ков членів групи, розділеної на кількість її членів. 1, Аспірантура Законченноевисшее Незакінчена вища (дворічний коледж) Середня школа Початкова школа Вік РІС 17-1. Криві залежностей доходів від віку чоловіків, з різним освітнім рівнем, США, 1984 р. Цифри вказують середній дохід у Сполучених Штатах для різного віку і тривалості навчання. Кожен образователь-вий рівень представлений окремою кривої. Доходи підвищуються в міру зростання рівня освіти і, до певної межі,-віку (Джерело US Bureau of Census . Current Population Reports, Series P-60, Money Incomes of Household, families, and Persons inthe United States: 1984, Table 34.) Про Людський капітал є міра крик-щенной в людині здатності приносити до-хід. Людський капітал включає вроджений-ві здібності і талант, а також освітньої-ня і придбану кваліфікацію. Зазвичай коли ми говоримо про капітал, ми подра-зумевает активи (обладнання, будинки, примушує -лені будівлі), що володіють двома ознаками: вони є результатом інвестицій і генерує-ють протягом певного періоду време-ні потік доходу. Подібним чином человеческійкапітал створюється тоді, коли людина (можливо, за допомогою своїх батьків) інвестує в самогосебя, оплачуючи освіту і придбання ква-ліфікації. Інвестиції в людський капітал современем окупаються, даючи віддачу у вигляді більшевисоку заробітної плати або здатності ви-конувати роботу, що приносить більшу задоволений-ня. У цьому параграфі ми використовуємо поняття челове-чеського капіталу для аналізу впливу вищого про- разованія3 на рівень доходів. Потім у п. 2 ми рас-дивимося економіку інвестицій у вищу освітньої-ня, а також обговоримо питання проізводственногообученія і заробітної плати в спорті і сценічної -ському мистецтві. Аналіз, проведений в цих двухпараграфах, припускає, що відмінності в заро-бітної плати повністю залежать від відмінностей у вироб-водительности різних типів праці Це відповідними-ет теорії, викладеної в гол. 16, згідно которойтруд отримує як дохід свій предельнийпродукт. Графіки залежності доходовот освіти та віку Спочатку відзначимо, що працівники з більш високімуровнем освіти мають в середньому і більше ви-сокіе доходи. На рис. 17 - 1 видно, як величина до- * Тут і далі термін «вища освіта» використовується як си-ноніма поняття «освіта на рівні коледжу» (college education). (Прим. пер.) ходів змінюється залежно від віку і обра-тання. На малюнку зображені криві залежностей середніх доходів від віку чоловіків в 1984 р. Про Крива залежності доходів від возрастапоказивает взаємозв'язок між доходом і віз-ростили окремої людини або групи людей. Кожна з кривих показує, яка була в 1984 г.велічіна доходів чоловіків різного віку з дан-ним рівнем освіти. Малюнок іллюстріруетдва ключових факту Під -перше, за винятком са-екпортувати молодих, працівники заробляють в среднемтем більше, чим вище їх освітній уровень.Во-друге, ступінь крутизни кривих найбільш ви-соку для молодих людей, особливо на графи-ках, що відповідають більш високому рівню обра- тання. З віком залежності набувають по-логій вид, а деякі навіть зменшуються при наближенні до пенсійного возрасту4. З усього цього випливає найважливіше питання: почім-му взагалі більш освічені повинні получатьболее високу плату? Існують по меншій ме-ре два можливі відповіді перше, ймовірно, етіданние просто відображають той факт, що в цілому улюдей з великими здібностями вище і уровеньобразованія. По-друге, можливо, школа виробок-ють спеціальні навички, такі, як читання, лист, витяг квадратного кореня, а такжеформірует звичку до праці, яка впоследствііоказивается корисною на виробництві. Було зроблено безліч спроб виявити, чи існує така різниця в доходах (при одина-ковом рівні здібностей), яка могла бибить вменена виключно освіти. Сопо-уявлення доходів окремих людей з одінаковимікоеффіціентамі інтелектуального розвитку (IQ), але з різним рівнем освіти показало, що по-височини освітнього рівня веде до збільшен-нію доходов5. Це, однак, не доводить того, чтоуровень освіти впливає на проізводітельность.Дело в тому, що IQ не може виміряти всіх аспек-тів здібностей, які впливають на продуктивність праці Деякі люди, скажімо, простоусерднее працюють, а показник IQ це не враховуються 4 Це явище вимагає роз'яснення. Графік показує доходи людей раз-особистих віків в 1984 р. З нього не видно, як доходи одного і тогож людини змінюються з віком. Для того щоб дізнатися про це, намнужно визначити, скільки заробляв людина в різні періоди своейжізні. На таких графіках зазвичай видно, що до відходу людини на пенсію його доходи з віком збільшуються. Причина різниці междукрівимі, зображеними на рис 17-1, та графіком залежності доходаот віку для даної людини полягає в тому, що в середньому каждоепоколеніе заробляє більше попереднього. Таким чином, поколе-ня, яке надходить до коледжу в кінці 80-х років, матиме графік сболее високим рівнем доходів у будь-якому своєму віці, ніж мало по-коліна 70-х років. 5 Доходи залежать, звичайно, не тільки від здібностей та освіти. ет. Таким чином, визначити залежність доходовот освіти при однаковому рівні здібностей досить важко, оскільки важко врахувати всеаспекти здібностей. Освіта: формальна ознака реальне свидетельствопрофессиональной підготовки? Виходячи з цих спостережень, деякі економі-сти висували тезу про тому, що роботодавці готовиплатіть більше освіченим працівникам толькопотому, що наявність освіти служить прізнакомспособностей, які важко або неможливо з-міряти непосредственно6. Логіка тут полягає вте, що саме навчання в коледжі і здача екзаменовкак би «сигналізують» фірмам, що студенти спо-собни добре робити деякі речі, які мо-жуть виявитися корисними в роботі, наприклад умеютвовремя приходити на роботу і добиватися поставлених цілей. Подібним же чином хороші від-мітки вказують на прагнення до конкурентнойборьбе, а позакласна діяльність свідчите здатності співпрацювати з іншими. Дипломи, позначки та громадська діяльність є ін-формацією для фірм, які заощаджують свій час іденьгі, які вони були б змушені тратітьна оцінювання кандидатів. Що стосується студентів, то навчання в коледжі має для них прямойсмисл, оскільки фірми охоче платять надбавку кзарплате випускників коледжів. Звідси випливає цікавий висновок. Студенти (ііх батьки) мають можливість проізводітьогромние інвестиції в освіту, а нанімателімогут платити освіченим людям більше, навітьякщо освіту насправді не повышаетпроизводительность. Така позиція раціональналішь в тій мірі, в якій освіта виявляетсячерез відмінності в продуктивності , тобто дає мож-ливість зрозуміти, чи збільшує воно виробляй-ність. Якщо для окремої людини витрати наобразованіе можуть бути раціональними, для загально-ства в цілому вони мають сенс тільки в тому випадку, якщо утворення дійсно підвищує вироб-тивність. В іншому випадку суспільство можетсекономіть свої кошти, відшукавши більш дешевийспособ відбору тих, чия кваліфікація знайде спросна ринку Наявні свідчення говорять про те, що ті-зис про освіту тільки як про якийсь «сигналі» помилковий: вища освіта і справді по-вишает продуктивність. Однак через те, що 6 Основне джерело Michael Spence, Market Signaling: Informationaltransfer in Hiring and Related Screening Processes, Harvard University Press, Cambridge, Mass , 1974. природні здібності насилу піддаються вимірюванні, дуже складно визначити точні межі, в яких освіта може підвищити виробляй-ність. Ніхто не думає, що в коледжі студен-ти не вивчають нічого корисного , хоча б тому, що такі курси, як бухгалтерський облік і комп'ю-Терно програмування, безпосередньо связа-ни з виробництвом. З іншого боку, важко по-вірити, що наявність освіти не розглядає-ся наймачами в якості «сигналу». Разумнопредположіть, що освіта сприяє роступроізводітельності і знаходить у ньому своє отраж-ня Надалі ми й будемо виходити з етогопредположенія. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "1. Людський капітал" |
||
|
||