Величина максимально одержуваного прибутку є твір різниці між ціною і середніми загальними витратами (прибуток на одиницю продукції) на обсяг випуску продукції, при якому граничний дохід (Дпред) дорівнює граничним витратам (Іпред). Отже, прибуток максимізується за умови Дпред=Іпред Дане рівність можна модифікувати шляхом підстановки замість граничного доходу ціни (Ц), яка до того ж дорівнює середньому доходу. Тому із загального умови максимізації прибутку (Дпред=Іпред), вірного для будь-якої структури моделі ринку, можна записати окремий випадок максимізації прибутку в умовах чистої конкуренції як Ц=Іпред.
Звернемося до рис. 20.5, який графічно представляє проблему максимізації прибутку. У розглянутому умовному прикладі кожна одиниця продукції продається за ціною 200 руб., Яка одночасно є і середнім, і граничним доходом. На малюнку - це крива попиту (С). Точка M знаходиться на перетині кривих попиту (граничного доходу) та граничних витрат. Їй відповідає обсяг виробництва, рівний 8 од. продукції. Даному обсягом випуску продукції відповідають середні загальні витрати, рівні близько 160 руб. (Точка N). Тому відрізок між точками M і N являє собою економічну прибуток, одержуваний від кожної реалізованої одиниці продукції даного обсягу випуску і дорівнює 40 руб.
Вся абсолютна величина одержуваної економічного прибутку і дорівнює 320 руб. (8 - 40) графічно вона вимірюється площею прямокутника ABMN. Чим більше розрив між ціною і середніми загальними витратами, відповідний точці перетину граничного доходу та граничних витрат (точка M), тим більшу економічну прибуток присвоїть підприємство.
Рис. 20.5.Максімізація прибутку за критерієм
«Граничні витрати=граничному доходу»
|
- Критерій максимізації прибутку
прибутку полягає в отриманні найбільшої величини економічного прибутку: {foto88} де Пек - економічна прибуток; Двал - валовий дохід; Іобщ - повні загальні витрати. Загальні витрати складаються з суми постійних і змінних витрат незалежно від того, відносяться вони до зовнішніх або до внутрішніх витратам
- Максимізація прибутку
максимізації прибутку графічно представлений на рис. 21.2. Сукупний прибуток дорівнює величині вертикального розриву між кривими валового доходу і загальних витрат. Цей розрив максимальний при випуску, рівному 5 од. Саме при даному обсязі прибуток досягає 135 руб. (500-365). На графіку вона відповідає відрізку вертикальної лінії між точками А і В. Треба відзначити, що максимізація прибутку і
- Тема 20. ПРИНЦИПИ максимізації прибутку
випадку вона перестає отримувати економічний прибуток P, тобто до MC=MR. Так як MR=P, то загальна умова максимізації прибутку може бути записано: MC=MR=P (20.1) де MC-граничні витрати; MR-граничний дохід; P-ціна. 2. Максимізація прибутку за недосконалої конкуренції. В умовах недосконалої конкуренції критерій максимізації прибутку відрізняється від розглянутого, так як фірма
- Принцип максимізації прибутку
випадку бухгалтер чисто досвідченим шляхом перебирає співвідношення витрат і доходів при різних обсягах виробництва та зупиняється на тому з них, який забезпечує найкращий результат. Більш точним способом визначення оптимального обсягу виробництва, що забезпечує отримання максимального прибутку, є «граничний підхід». Необхідною умовою максимізації прибутку є виконання
- 60. ПРАВИЛА максимізації прибутку
випадку, якщо дохід від продажу додаткової одиниці продукції перевищує витрати виробництва даної одиниці (MR більше MC). На рис. 1 цього умовно відповідають обсяги випуску А, В, С. Отримувані в результаті випуску цих одиниць додаткові прибутки виділені на малюнку жирними лініями. {Foto13} MR - граничний дохід; MC - граничні витрати Рис. 1. Правило максимізації прибутку
- Критерій максимізації прибутку
випадках рівні між собою (3), підприємство недовикористовує обидва фактори. З метою максимізації прибутку підприємству необхідно залучити додаткову кількість і першого, і другого факторів, поки їх граничні доходи не зрівняються з ціною, тобто НЕ будуть рівні 6/6 і 7/7. А це означає, що ставлення граничного доходу до ціни всіх факторів виробництва має дорівнювати 1. Тому вищенаведене
- Тема 22. РИНКОВА ВЛАДА: МОНОПОЛІСТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ (Поліполія)
разі збитків. Внаслідок цього на ринку виникає ситуація, притаманна досконалої конкуренції. Але поліполіст в цій ситуації поводиться інакше і все одно отримує надприбуток, так як у нього на відміну від досконалого конкурента: а) є надлишкові виробничі потужності, що дозволяють йому регулювати обсяг виробництва, б) граничні витрати не дорівнюють ціні. Саме внаслідок цих
- Критерій максимізації прибутку
випадку - кривої попиту), кожна додаткова одиниця продукції, що випускається збільшує прибуток. І навпаки, як тільки крива граничних витрат перетне криву граничного доходу і розташується над нею, кожна наступна випущена одиниця продукції зменшує прибуток. Максимальної абсолютної величини прибуток досягає при такому обсязі випуску продукції, якому відповідає рівність
- 10.8.2. ОПОДАТКУВАННЯ
випадку прибуток монополіста становитиме:? (Q)=TR (Q) - STC (Q) - G, (10.43) де G - сума паушального податку за період. Умовою максимізації чистого прибутку монополіста буде: d? (Q) / dQ=MR (Q) - SMC (Q)=0, (10.44) або: MR (Q)=SMC (Q). (10.44 *) {foto180} Як видно на рис. 10.20, оптимальний випуск і ціна продукції після введення паушального податку не змінилися,
- 14.2.1. ПОПИТ МОНОПОЛІСТА НА ЄДИНИЙ ПЕРЕМІННИЙ ФАКТОР
окремим випадком (14.18), оскільки при досконалої конкуренції ЗX=MRX. Враховуючи, що MR=P (1 v 1 / e), ми можемо уявити умова максимізації прибутку (14.18) і як рівність: MPLPX (1 v 1/eX)=w *, (14.19) характеризує співвідношення між ціною товару, прокатної ціною фактора, еластичністю попиту на товар та виробничої функцією. {Foto232} Графічно рівновагу
|