Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Л.І. Абалкін. Курс перехідної економіки, 1997 - перейти до змісту підручника

6.3.4. Колективні договори підприємств, установ, організацій


Формування величини заробітної плати здійснюється з орієнтацією на відповідність її прожитковому мінімуму і забезпечення споживання на рівні мінімального споживчого бюджету, а диференціація в оплаті з професійно-посадовим (кваліфікаційних) групам працівників - на відмінності в складності, інтенсивності та результативності праці. Дотримання цих принципів має становити основу колективно-договірного регулювання заробітної плати в первинному виробничому ланці.
Відповідно до статті 77 Кодексу законів про працю Російської Федерації «оплата праці кожного працівника залежить від особистого трудового вкладу та якості праці і максимальним розміром не обмежується». Надання партнерам на ринку праці самостійності в устанавленнимі розміру оплати - одне з об'єктивних вимог ринкової економіки. Персоніфікований облік кваліфікації працівників, рівня їх професійної підготовки та результативності праці, ставлення до виконання дорученої роботи створює більш дієві мотиваційні механізми високопродуктивної праці, покликаний забезпечувати стимулюючий вплив організації заробітної плати на працівника.
Все це доцільно приймати за основу при розробці та укладанні колективних договорів на підприємствах. Колдоговір підприємства в частині регулювання оплати праці повинен передбачати: конкретні розміри тарифних ставок і окладів, включаючи мінімальний розмір оплати, з урахуванням галузевих і територіальних угод (мінімальна тарифна ставка, диференціація ставок за складністю, умовами праці, формами оплати, значущості тієї чи іншої професійної групи у виробничому процесі тощо);
розміри гарантійних та компенсаційних виплат (робота в надурочний час, у вихідні та святкові дні, у нічний час, при невиконанні норм виробітку та виготовленні бракованої продукції не з вини працівника та ін.);
умови отримання і розміри стимулюючих виплат (доплат, надбавок, премій, винагород);
коло працівників, яким умови оплати встановлюються індивідуально;
строки виплати заробітної плати та розміри штрафів, що накладаються на роботодавців за затримку заробітної плати.

Питання про мінімальну оплату розглядається в колдоговори як вихідна позиція сторін при визначенні нижньої межі заро-бітної плати. У договорах підприємств на 1995-1996 рр.. рівень цих гарантій в більшості випадків не пов'язаний з мінімальними гарантіями, передбаченими в територіальних та галузевих угодах. Всього 20% з числа обстежених підприємств передбачають у колективному договорі галузевої мінімум.
У колективних договорах ряду підприємств допускається зниження гарантій оплати праці працівників різних професійно-кваліфікаційних груп. Поза договірного регулювання залишається в багатьох випадках оплата праці керівників функціональних і структурних підрозділів. Оплата їх праці нерідко не є предметом договору і вирішується безпосередньо адміністрацією або керівником підприємства в односторонньому порядку при укладанні індивідуального трудового договору (контракту).
Самостійно розробляючи всі умови оплати, заявляючи підчас у колективному договорі про більш високі, ніж у галузевому або територіальному угодах, рівнях оплати, компенсаційних виплат та пільг, підприємства в той же час не беруть на себе відповідальність за виконання умов колективного договору. За відсутності фінансових коштів всі раніше встановлені підвищені норми оплати та пільги зводяться до рівня мінімальної оплати. Heгарантіро-ванность норм і умов колективного договору знижує рівень досягнутих домовленостей і зацікавленість у договорі як нормативному акті.
Обстеження, проведене в 1995 р. в ряді регіонів, виявило, що колективний договір не уклало жодне підприємство, відно-сящееся до кооперативної та приватної форм власності, а також більше половини закритих акціонерних товариств (61 , 1%). Що стосується бюджетних організацій, то колективно-договірні відносини існують на 57,7% підприємств. А в середньому колдоговір не укладено-ли 31,3% обстежених підприємств (з них 31,5%) - підприємства, що мають профспілкові організації).
Найбільше число колдоговорів уклали ВАТ (86,6%)) і державні підприємства (82,7%).
Можна навести кілька причин цього. Одна з них пов'язана з тим, що приватизація на першому етапі носила здебільшого формальний характер, і підприємства, які змінили

форму власності на цьому етапі, мало чим відрізняються від традиційних державних підприємств, а тому за звичкою продов -жали укладати колективні договори, як і раніше. Не менш імовірна й інша причина. Справа в тому, що держпідприємства більшою мірою зіткнулися з багатьма економічними і фінансовими труднощами - зупинками виробництва, затримками з виплатою зарплати, вимушеними адміністративними відпустками і т.д. Тому становище працівників виявилося найважчим саме тут. Це в свою чергу могло послужити причиною більшої активності як найманих працівників, так і профспілок, їх прагнення оформити свої права в колдоговорі, з тим щоб згодом домагатися їх виконання з боку адміністрації.
Те, що значна частина ЗАТ, ТОВ та інших приватних підприємств не прагне до укладення колдоговорів, може бути пов'язано або з тим, що фінансово-економічний стан цих підприємств важке, адміністрація не в змозі забезпечити реальне ви -полнение колдоговорів, а профспілки на цьому не наполягають, або з тим, що їх стабільне положення сприяло зростанню матеріального благополуччя всіх працівників і немає потреби в оформленні будь-яких правових відносин між профспілками і адміністрацією. Не виключено, що причина криється в байдужості працівників до укладення колективних договорів внаслідок незнання своїх прав і невіри в можливості профспілки відстоювати їх інтереси і протистояти роботодавцю.
Досвід договірного регулювання свідчить, що колективні договори та угоди як форма управління трудовими відносинами можуть бути повноцінним інструментом соціального партнерства, коли всі його суб'єкти, включаючи державу, будуть виявляти готовність слідувати принципам равноправія'в переговорах, шукати взаємоприйнятні рішення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6.3.4. Колективні договори підприємств, установ, організацій "
  1. Коментарі
    колективних дій і колективних інститутів корпорацій, профспілок, політичних партій. Сам термін інституціоналізм походить від слова інститут, під яким малися на увазі певний звичай, порядок, прийнятий у суспільстві, а також закріплення звичаїв у вигляді закону або установи. Критикуючи статичний підхід неокласичної школи, інституціоналісти протиставляли йому вивчення
  2. 4.6. Додаткова інформація
    колективних власників, спадкоємців. Міра, в якій учасник спільної справи вносить до нього власні ресурси, грошові кошти, іменовані пайовою участю. Ємність ринку - можливий річний обсяг продажу певного виду об'єктів нерухомості при сформованому рівні цін, що залежить від ступеня освоєння даного ринку конкурентами, еластичності попиту, від зміни економічної кон'юнктури,
  3. відсутність складається - МАЙБУТНЄ
    колективну складову. Коли хочуть, щоб уряд робив для капіталізму ці довготривалі соціальні інвестиції, то всі такі вимоги - просто контрфорси, побудовані ad hoc, важливі підпірки капіталістичного собору, які не визнані офіційно. Оскільки вони не зізнаються, капіталізм їх не зберігає і не підтримує. Але коли атрофія громадського сектору дійде до певної
  4. Глосарій
    колективним господарюючим суб'єктам Природні ресурси - земля і надра, рослинний і тваринний світ, лісові та водні ресурси, повітряний басейн і клімат Прогресивне оподаткування - оподаткування, що передбачає підвищення ставки податку в міру зростання податкової бази Проектний аналіз - концепція, що лежить в основі інвестиційних проектів у країнах з ринковою економікою і базується на
  5. § 18. Сутність і структура ринку
    колективної (акціонерні товариства, кооперативи, трудові колективи), державної, муніципальної, а також змішаних форм власності, як результату різної комбінації названих вище форм, по-друге, ефективність функціонування ринку зумовлена здатністю різних суб'єктів підприємницької діяльності впливати на рівень цін. Подібний вплив з боку монополій (у тому числі
  6. § 47. Сутність і методи державного регулювання економіки
    колективний асоційований капіталіст і великий капітал. На реалізацію такої політики в останні роки все більший вплив роблять прогресивні вчені, масові рухи за запобігання негативних наслідків НТР і т. п.. З початку сучасного етапу НТР у розвинених країнах відбуваються істотні якісні зрушення у пріоритетах науково-технічного розвитку. Оскільки головною метою
  7. 14.6. Плата за землю
    колективного та індивідуального садівництва, городництва і тваринництва, а також для індивідуально-житлового, дачного, гаражного будівництва в межах міст, робочих, курортних і дачних селищ. Орендна плата за землю . Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються договором. При оренді земель, що перебувають у державній або муніципальній власності,
  8. ГЛАВА 18. Специфіка оподаткування в офшорних зонах
    колективні інвестиційні фонди - холдинги (Гібралтар, острови Джерсі і Гернсі); - перевагами розвитку окремих сфер діяльності (банківської, страхової - Люксембург, фінансової - Швейцарія); - широко розвиненою інфраструктурою бізнесу (Кіпр); - відсутністю валютного контролю (Ірландія, Нідерланди і Антільські острови) і вільної конвертованості місцевої валюти (Багамські острови);
  9. Словник термінів
    колективну, акціонерну і приватну. Прогнозування - науково обгрунтоване передбачення імовірнісного розвитку подій чи явищ на майбутнє на основі статистичних, соціальних, економічних та інших досліджень. Проспект емісії - документ, що містить необхідну інформацію про випуск цінних паперів, що підлягають реєстрації та встановленому порядку. Профіцит бюджету - перевищення доходів
  10. § 1. ВЛАСНІСТЬ У ЕКОНОМІЧНОМУ І юридичному сенсі
    колективне) утворення вступає в господарські зв'язки від свого імені як самостійна цілісна одиниця. Після того, як держава законодавчо врегулює майнові відносини між зазначеними особами, вони наділяються правом власності. Це право включає повноваження власника володіти, користуватися і розпоряджатися майном (рис.3.2.). Володіння - це фізичне
© 2014-2022  epi.cc.ua