| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4.2.3 . Нова інвестиційна парадигма: інвестиції в людину |
||
|
Не слід довіряти прогнозам, що передвіщає вихід Росії з кризи за рахунок якогось міфічного другого дихання. Наша статистика тільки прочиняє основні фактори (спад виробництва, наростання безробіття всіх форм , падіння рівня кваліфікації робітників та інженерів), які неминуче ведуть: по-перше, до втрати населенням можливостей капіталізації доходів (хоча примусова капіталізація здійснюється за рахунок всякого роду невиплат доходів, заробітної плати), по-друге, до послідовного руйнування створеного величезними зусиллями всього народу фундаменту індустріалізації, і насамперед виробничих потужностей промисловості. Допущене відставання (до п'яти разів) обсягів капітальних вкладень у життєзабезпечуючі галузі і сфери дозволило «утримати на плаву» ПЕК, металургію і не дати повністю розвалитися потенціалу ВПК, але немає жодних гарантій, що ця інвестиційна політика в найближче десятиліття буде змінюватися в бік забезпечення зростання продуктивної сили людини. Для виведення економіки на мінімальний приріст виробничих потужностей необхідно вкласти величезний капітал в відшкодування вибуття застарілого виробничого потенціалу; він на 80% не працює або недовантажений, що підсилює процес його руйнування і старіння. Для вирішення проблеми виробничих потужностей необхідно різко підняти фондоотдачу, не допустити її подальшого падіння хоча б до 1998-2000 рр.. Все це не реально в умовах, що склалися, коли держава не має інформації для економічного регулювання виробничих- них потужностей і фондовіддачі. Чи не знайдені підходи до інвестиційної політики, при якій оцінка результативності, всі фактори економічного зростання, зумовлені інвестиціями, будуть враховувати приріст продуктивної сили людини та її вплив на зміни структури та обсягів національного багатства країни. Йдеться про політику, що передбачає, що людина як виробник і споживач наділяється державою (в різних формах) інвестиціями, що забезпечують відтворення і якісне поліпшення його продуктивної сили. Приріст її дозволяє людині вносити свою нормативну частку в національне багатство (не в валовий внутрішній продукт, а саме в національне багатство, оскільки в цьому показнику є все, що належить товариству, і все, що належить сім'ї, особистості). Якщо в людині постійно підтримується підвищення працездатності, життєдіяльності, відтворення робочої сили, то можна розраховувати, що суспільство перестає саморуйнуватися. Ось чому необхідна не просто нова інвестиційна політика, але і нова інвестиційна парадигма, здатна реально включити друге дихання в економіку Росії. Що таке інвестиції в людину, чим вони відрізняються від інвестицій в економіку, промисловість, технічну озброєність праці, інфраструктуру, інформацію, оборону, розвиток ринку споживчих товарів? Відомо, що без людини як провідного чинника виробництва і суб'єкта життєдіяльності нічого в цьому світі не відбувається. Але цей головний чинник відтворення, що визначає суб'єкт життєдіяльності - людина здійснює свій життєвий цикл не безпосередньо, а опосередковано, залежно від того, хто, коли і скільки виділить ресурсів не для нього, а для важких гусеничних тракторів, комбайнів, хімічних засобів захисту, нарешті, балістичних ракет, знищення яких коштує більше (з урахуванням витрат на ліквідацію екологічного збитку) , ніж створення всього комплексу життєдіяльності в його сучасній структурі і технології. Досі людина отримує свої джерела (фактори) приросту (зниження) продуктивної сили в тих структурі, кількості і якості, які визначаються не здоров'ям, силою, знаннями, відпочинком, кваліфікацією, можливостями самореалізації в межах науково обгрунтованих нормативів, а в тій структурі та обсягах фон-до-і енергоозброєності, яка приносить дохід, прибуток, зміцнює монополізм і політичне панування спочатку окремих-дер- дарств, а потім елітних міждержавних монополістичних клубів. Необхідно перетворити інвестиційну-систему на основі нової парадигми, інвестицій в людину, в прирощення його продуктивної сили за рахунок подовження його працездатного періоду, скорочення часу хвороб, розширення знань, кваліфікації, можливостей самореалізації, переходу на інші робочі місця, володіння інформації, всім накопиченим в культурі людства, збереження екології в середовищі праці та постійного проживання, забезпечення науково обгрунтованого харчування і фізичної культури. При такому підході буде виключена можливість нав'язувати людині деформовані та завідомо шкідливі для нього, всієї життєдіяльності структури і форми виробничих потужностей, видів продуктів , виробів, методів лікування, відпочинку. Істинний, пов'язаний з життям людини демократизм полягає у свободі відтворення, прирості і якісному оновленні продуктивної сили людини, що дозволяє йому бути корисним і суспільству в цілому, і собі, і родині, і середовищі існування. Гармонія демократизму - у здатності людини до здорової життєдіяльності та відтворенню з накопиченням нових корисних якостей. Промислово розвинені країни, і насамперед США, давно, принаймні розрахунково, оцінюють інвестиції в людини, виявляючи граничні величини, при яких ці інвестиції здатні приносити дохід. Це як би контрольний, вторинний рахунок витрат капіталу. Один рахунок - через структуру відтворення засобів виробництва, ВВП, а другий - через динаміку частки витрат на людину як визначального фактора виробництва, що необхідно і для соціальної злагоди, сумісності інтересів у суспільстві. Росія має великий досвід нормативного вивчення, аналізу, прогнозування та практичного регулювання у всіх сферах життєдіяльності. Час вимагає включення системи балансів, нормативів, регуляторів через рух продуктивної сили людини. Необхідно почати з формування та використання державного бюджету в світлі нової парадигми - інвестицій в людину. Все інше буде обмежуватися, направлятися і контролюватися системою балансів і нормативів (до них можуть бути віднесені і нормативи податкові, дотаційні, штрафні та ін.) . Системи повинні працювати автоматично і не вимагати особливих змін і витрат, окрім створення інформації, яка обслуговує систему інвестицій в людину, в приріст його продуктивної сили. Кожен рубль таких інвестицій покликаний давати віддачу, яка буде протистояти економічному застою, а також і наростання фак- торів соціальної несумісності в суспільстві, одночасно сприяючи розвитку інтеграційних процесів в економіці. Контрольні питання 1. Які причини і параметри інвестиційного кри- зиса, в чому його особливості в російській економіці? 2. Назвіть основні показники інвестиційного потенціалу та його використання. 3. Розкрийте фактори активізації інвестиційної діяльності. 4. У чому суть нової інвестиційної парадигми - 'інвестицій в людину? ЛІТЕРАТУРА Концепція середньострокової програми Уряду Російської Федерації на 1997-2000 роки / / Питання економіки. 1997. № 1. Разд. 6 «Структурна та інвестиційна політика». Плишевский Б . Потенціал інвестування / / Економіст. 1996. № 3. Російський статистичний щорічник. 1996. Держкомстат Російської Федерації. Разд. 12 «Інвестиційна діяльність». Уринсон Я . Перспективи інвестиційної активності / / Економіст. 1997. № 2. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "4.2.3. Нова інвестиційна парадигма: інвестиції в людину" |
||
|
||