Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
Г. Б. Поляк. Бюджетна система Росії, 2000 - перейти до змісту підручника

31.3. Форми і методи податкового контролю


Форми і методи податкового контролю в Російській Федерації встановлені Податковим кодексом РФ.
Відповідно до ст. 82 частини I Податкового кодексу РФ податковий контроль проводиться за допомогою:
- податкових перевірок;
- отримання пояснень платників податків та інших зобов'язаних осіб;
- перевірок даних обліку і звітності;
- огляду приміщень та територій, що використовуються для отримання доходу (прибутку);
- інших форм, передбачених Податковим кодексом РФ.
Державні податкові інспекції у відповідності зі ст. 11 Закону «Про Державну податкову службу РРФСР» * несуть відповідальність за повний і своєчасний облік платників податків підприємств, установ і організацій, заснованих на будь-яких формах власності. З цією метою проводяться перевірки правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету державних податків та інших платежів.
* Відповідно до Указу Президента РФ від 23 грудня 1998 р. № 1635 Державна податкова служба перетворена в Міністерство Російської Федерації з податків і зборів.
Податкові перевірки поділяються на камеральні та виїзні.
1. Камеральні перевірки проводяться територіальними органами податкової служби щодо всіх платників податків на підставі податкових декларацій і документів, поданих платником податків, які є підставою для обчислення і сплати податку, а також інших документів про діяльність платника податків, наявних у податкового органу. Перевірка проводиться уповноваженими посадовими особами податкового органу відповідно до їх службовими обов'язками зазвичай протягом двох місяців з дня подання платником податків податкової декларації та документів, які є підставою для обчислення і сплати податку.
Якщо перевіркою виявлені помилки в заповненні документів або протиріччя між відомостями, що містяться у поданих документах, про це повідомляється платника податків з вимогою внести відповідні виправлення у встановлений термін.
При проведенні камеральної перевірки податковий орган має право витребувати у платника податків додаткові відомості, отримати пояснення та документи, що підтверджують правильність обчислення і своєчасність сплати податків.
На суми доплат за податками, виявлені за результатами камеральної перевірки, податковий орган надсилає вимогу про сплату відповідної суми податку та пені.
2. Виїзні податкові перевірки можуть проводитися стосовно організацій і індивідуальних підприємців. Виїзна податкова перевірка, в практиці податкового контролю іменована документальної, проводиться на підставі рішення керівника податкового органу або його заступника.
Документальною перевіркою вважається податкова перевірка з виходом на підприємство і вивченням всіх документів, які стосуються предмета перевірки.
Такі перевірки проводяться за затвердженим планом роботи податкової інспекції на рік. У розвиток річного плану перевірок розробляються квартальні графіки по кожній ділянці роботи. Один і той же платник податків перевіряється не частіше одного разу на рік. У першу чергу перевіркам піддаються організації, що отримали прибуток у значних розмірах, або, навпаки, допустівшіe збитковість своєї діяльності. Крім того, перевіряються організації та підприємці, що допускають грубі порушення податкового законодавства та правил ведення бухгалтерського обліку. Виїзна податкова перевірка, що здійснюється у зв'язку з реорганізацією або ліквідацією організації-платника податків, а також вищестоящим податковим органом у порядку контролю за діяльністю податкового органу, який проводив перевірку, може здійснюватися незалежно від часу проведення попередньої перевірки.
Керівник податкової інспекції призначає ревізійну групу і встановлює термін перевірки з урахуванням розмірів підприємства, особливостей його діяльності та обсягу перевірених об'єктів. Граничний термін документальної перевірки - два місяці, але він може бути продовжений у виняткових випадках керівником податкової інспекції або його заступником до трьох місяців.
Перед перевіркою розробляється програма її проведення з урахуванням наявної інформації про що допускаються порушення податкового законодавства, про фінансовий стан платника податків, матеріалів минулих перевірок та іншої інформації. Програма затверджується керівництвом податкової інспекції.
За результатами перевірки ревізійна група складає акт, в якому викладаються всі порушення з класифікацією їх відповідно до чинного на момент допущення порушення законодавства. В акті податкової перевірки повинні бути вказані документально підтверджені факти податкових правопорушень, виявлені в ході перевірки, або відсутність таких, а також висновки і пропозиції перевіряючих щодо усунення виявлених порушень та застосування санкцій за порушення законодавства про податки і збори. Після представлення акту керівник податкової інспекції визначає міру відповідальності платника податків за допущені порушення.
Акт податкової перевірки вручається керівнику організації-платника податків або індивідуальному підприємцю під розписку або передається іншим способом, що свідчить про дату його отримання платником податків. У разі направлення акту податкової перевірки поштою датою вручення акта вважається шостий день, починаючи з дати його відправлення.
Якщо за результатами податкової перевірки не складено акт податкової перевірки, то вважається, що перевірка відбулася і правопорушень не виявлено.
Платник податків має право у разі незгоди з фактами, викладеними в акті перевірки, а також з висновками і пропозиціями перевіряючих у двотижневий термін з дня отримання акта перевірки подати до відповідного податкового органу письмові мотивовані заперечення по акту в цілому або по його окремих положень.
При цьому платник податку має право додати до письмового пояснення (заперечення) або в узгоджений термін передати податковому органу документи (їх завірені копії), що підтверджують обгрунтованість заперечень або мотиви відмови від підписання акта перевірки.
Після закінчення двотижневого терміну, протягом не більше 14 днів керівник податкового органу або його заступник розглядає акт податкової перевірки, в якому зафіксовані податкові правопорушення та пропозиції перевіряючих осіб щодо усунення виявлених порушень і застосування відповідних санкцій, документи , вилучені у платника податків, а також документи та матеріали, представлені платником податків.
У разі подання платником податків письмових пояснень або заперечень по акту податкової перевірки матеріали перевірки розглядаються в присутності посадових осіб організації-платника податків або індивідуального підприємця або їх представників. Про час і місце розгляду матеріалів перевірки податковий орган повинен сповістити платника податків завчасно. Якщо платник податків, незважаючи на повідомлення, не з'явився, то матеріали перевірки, включаючи представлені платником податків заперечення, пояснення, інші документи і матеріали, розглядаються в його відсутність.
Податковою перевіркою можуть бути охоплені не більш ніж три календарних роки діяльності платника податків, що передували року проведення перевірки. Якщо при проведенні камеральних і виїзних податкових перевірок у податкових органів виникає необхідність одержання інформації про діяльність платника податків, пов'язаної з іншими особами, податковим органом можуть бути витребувані у цих осіб документи, що відносяться до діяльності платника податків, тобто проводиться зустрічна перевірка.
Податковим кодексом РФ заборонено проведення податковими органами повторних виїзних податкових перевірок за одним і тим же податків, що підлягають сплаті чи сплаченим платником податків за вже перевірений податковий період. Виняток може бути зроблено у випадку, коли така перевірка проводиться у зв'язку з реорганізацією або ліквідацією організації-платника податків або вищестоящим податковим органом у порядку контролю за діяльністю податкового органу, який проводив перевірку. Повторна виїзна податкова перевірка в порядку контролю за діяльністю податкового органу проводиться вищестоящим податковим органом на підставі їх мотивованої постанови.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 31.3. Форми і методи податкового контролю "
  1. Коментарі
    форми валюти. Закон Грешема діє там, де існує одночасне звернення неполновесних монет з повновагими монетами цього ж металу; там, де обертаються два метали, і один недооцінений в порівнянні з іншим, і там, де поряд з металевою валютою в обіг вводяться нерозмінні паперові гроші. [58] Латинський монетний союз укладений в 1865 р. Францією, Бельгією, Швейцарією,
  2. 3. Антимонопольне регулювання
    форми об'єднань і угод. Закон Клейтона (1914) заборонив угоди про обмеження кола контрагентів, купівлю або поглинання фірм, якщо це могло знищити конкуренцію, створення холдингових компаній та інші угоди. Заборонялися горизонтальні злиття (об'єднання фірм однієї галузі). У 1914 р. була утворена федеральна торговельна комісія, призначена для боротьби з «нечесними»
  3. Тіньова економіка
    форми його прояви спостерігаються практично у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Подальше посилення тіньової економіки загрожує підпорядкуванням їй «всього і вся». Це означає, що проблема вироблення ставлення до неї вийшла за відомчі рамки силових структур і перетворилася на загальнодержавну. Масштаби тіньової економіки величезні. Виміряти її точно практично неможливо. Тіньова економіка
  4. Механізм забезпечення конкурентоспроможності фірми
    форми. Нарешті, конкурентна боротьба носить найбільш запеклий і драматичний характер в депресивних галузях з високими вихідними бар'єрами, тобто коли витрати на відхід з ринку (консервацію виробництва, виплату компенсації звільняється, персоналу і т.д.) перевищують витрати, пов'язані з продовженням конкурентної боротьби. Що опинилися у важкому фінансовому положенні фірми змушені проводити
  5. Умови ринкової адаптації підприємств
    форми власності на ефективність діяльності суб'єктів реального сектора в кінцевому рахунку виявляється меншим, ніж вплив загальної спрямованості державної економічної політики. Функціонування підприємств усіх форм власності в перехідний період визначається бюджетної, грошово-кредитної, валютної політикою влади, стабільністю податкової політики і величиною податкового
  6. Глосарій
    форми власності - форми власності, розрізняються юридичними особливостями свого функціонування Основний капітал (основні фонди) - засоби праці Відкрита валютна позиція - незбалансованість вимог і зобов'язань (активів і пасивів), виражених в тій чи іншій валюті в даний момент часу Відкрита економіка - економіка країни з високим ступенем включеності у світові
  7. 3.2. Особливості еволюції форм господарство-вання та структури економіки в макромоделі феодалізму
    форми розвивалися в рамках простої кооперації і виконували цілий ряд функцій: стверджували монополію на даний вид ремесла, встановлювали контроль над виробництвом і продажем ремісничих виробів, регулювали відносини між своїми членами. До XIV в. така організація мала прогресивне значення, але з початком процес-са "замикання" ремесла вона стала гальмом у розвитку виробник-них сил. В
  8. 5.5. Реформи Петра I та їх наслідки
    форми капіталу, де капітал не протистояв праці, а торговець і промисловець виступали в одній особі). За час петровських реформ кількість мануфактур збільшилася приблизно в 5 разів і склало 205 підприємств. Основні успіхи були досягнуті в металургії, Росія стала займати 3-е місце в світі по виплавці чавуну (після Англії і Швеції). Помітні зрушення відбулися у текстильній промисловості,
  9. § 6. Основні напрямки сучасної економічної теорії
    форми суспільства. Автор соціально-психологічного інституціоналізму Т. Веблен вважає, що основа суспільного розвитку - майстерність, родинні почуття і т. д., а засновник соціально-правового інституціоналізму Дж. Р. Коммонс, що - це право, юридичні відносини. Представники інституціоналізму виступили з різкою критикою маржиналізму, неокласичної теорії ринкової рівноваги з її
  10. § 24. Сутність ринкової, соціально-ринкової та змішаної економіки
    форми, раціональне взаємодія приватного і державного секторів, впровадження системи національного планування, підпорядкування приватного сектора інтересам розвитку суспільства, здійснення поступової соціалізації економіки. Найбільш відомими дослідниками цієї варіантної моделі є американські економісти Дж. Гелбрейт, Р. Хейлброннер та ін Мета соціал-реформістського варіанта
© 2014-2022  epi.cc.ua