Глава 25. Визначення РІВНЯ націоналбного доходу: Протягом останнього століття реальний ВНПСоедіненних Штатів ріс

Головна

Економіка

Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз

Головна → Економіка → Теорія економіки →

« Попередня		Наступна »

С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника
Глава 25. Визначення РІВНЯ націоналбного доходу
Протягом останнього століття реальний ВНПСоедіненних Штатів ріс середньорічним темпом3, 2%. На рис. 25-1 показані динаміка Фактичні-го рівня реального ВНП в період 1890-1986 рр.., Атакож його трендовий рівень. Останній совпадалби з фактичним рівнем для кожного з років, якби щорічні темпи приросту стабільно на-ходілісь на рівні 3,2%. Однак у справді-сти динаміка реального ВНП зовсім не являетсяплавной. Малюнок ілюструє значні від-клоненія фактичного ВНП від тренда Зокрема, випадає із загального ряду Велика депресія 30-хроків, яка призвела до скорочення випуску про-дукції до рівня, набагато нижчої, ніж трен Содовий показник. Значно відрізняються від трен-дових та обсяги ВНП в роки другої світової вої-ни, коли динаміка випуску продукції превишалауровень своїй тенденції. Набагато ближче до свого трендового рівню ре-альний ВНП знаходився в післявоєнний період. Нои тоді економічне зростання не було рівномірним, що і показано на діаграмі економічного цик-ла, наведеної у вікні 23-1. В окремі періоди, зокрема в 1973-1975 рр.., Потім в 1980 р. і в1981-1982 рр.., Реальний ВНП скорочувався по Мерет, як економіка занурювалася в стан спадати вікні 23-1 проілюстровано розвиток последне-го з економічних циклів з характерним для не го значним падінням виробництва нижче по-потенційного рівня в період 1980-1982 рр.. і по-наступним стійким підйомом Одна з головних цілей макроекономіки полягаєв тому, щоб пояснити, чому рівень ВНП під-Вержен коливанням щодо свого трендовогоуровня, в чому причини існування економіч-ського циклу, і, нарешті, проаналізувати ті сили, які визначають рівень ВНП в кожен з мо-ментів часу. У цій главі ми начінаеманаліз з вимірювання об'єму випуску продукції. Михотім пояснити, чому обсяг ВНП не завжди со-впадає зі своїм потенційним рівнем і в чемпрічіни того, що він коливається на протяженііекономіческого циклу Тут ми фокусуємо ува-гу на сукупному попиті - сумі, яку лю-ди бажають заплатити за товари, - як головної си-ле, що визначає рівень випуску продукції. Згадаймо, однак, з гол. 23, що поряд з сово-купно попитом у визначенні рівня випуску іценів бере участь сукупна пропозиція. Кнему ми повернемося в наступних розділах, де такжеобсудім ту роль, яку може грати правитель-ство в спробах досягти стабільної динаміки ви-пуску на його потенційному рівні. Модель сукупного попиту для визначення до-ходів та обсягів випуску продукції, яку мипредставляем в цьому розділі, була розроблена в 30-х роках головним чином Джоном Мейнардом Кейн- сом (John Maynard Keynes) (1883-1946), визнавати-мим, хоча і не всіма, найбільш видатним дослідника в галузі макроекономіки XX в. Упомя-нутая модель розроблялася для того, щоб об'єк-яснити причини масового безробіття і нізкогоуровня випуску продукції, які вперто збереженні-нялись в найбільш розвинених країнах на протяженііперіода між двома світовими війнами, в 20-х і 30-х роках. Під час Великої депресії 30-х годовбезработіца в Сполучених Штатах досягла 25%. Кожен четвертий з тих, хто бажав мати роботу, не міг її знайти. Втрати у випуску продукції, які з'явилися результатом Великої депресії, можнавиявити у вигляді значних масштабів отривадінамікі фактичного виробництва продукції отеє трендового рівня на рис 25-1. Кейнсианский аналіз - це перший, але, розумі-ється, не останній крок у розумінні сегодняшнейекономікі. Цей аналіз показує, яким образомможно уникнути глибокого спаду з сопутствующейему масовим безробіттям, тобто спаду, подібного то-му, що мав місце в 30-х роках. Втім, в сучас-них теоріях економічного циклу ця частина, що включає ще й інфляцію, також ще далека отзавершенія. І проте кейнсіанська теорія-це лише перший крок; сьогодні ми просунулися в розумінні економіки та економічної політи-ки набагато далі того рівня, який був продемонструвала в ідеях Кейнса. Після появи в 1936 р. кейнсіанської «Общейтеоріі зайнятості, відсотка і грошей» (GeneralTheory of Employment, Interest and Money) біль-шість молодих економістів швидко перетвори-лись в кейнсіанців, або, іншими словами, стали пос-ледователі теорії Кейнса. Пізніше, в 50-х і 60-х роках групою економістів, званих монетарія-стами, був кинутий виклик кейнсианцам. Інтелектуальна лідером монетаристів став МілтонФрідмен (Milton Friedman), згодом професії-сор університету Чикаго. Монетаристи доводили, що кейнсіанська теорія хороша для поніманіякрізісов, але не дає адекватного пояснення ін-фляции, і це було дійсно так. Крім монетаризму і кейнсіанської теорії, по-лучила популярність і так звана макроекономічна школа раціональних очікувань (rationalexpectations school in macroeconomics), особеннотесно пов'язана з іменами професорів РобертаЛукаса (Robert Lucas) з університету Чикаго і Те -маса Сарджента (Thomas Sargent) з універсітетовМіннесоти і Станфорда, які внесли значи-вальний внесок у макроекономіку протягом 1890 1905 1920 1935 1950 Роки 1965 1980 1995 РІС 25-1. Фактична динаміка і тренд реального ВНП в 1890-1986 рр.. Трендовая динаміка реального ВНП - це рівень, на якому знаходився б фактичний ВНП, якби він рівномірно зростав протягом усього періоду темпом 3,2%, рівним уровнюсреднего фактичного темпу приросту. Велика депресія, друга світова війна і швидке економічне зростання 60-х років заметновиделяются на загальному тлі {Джерела. Department of Commerce, long Term Economic Growth, 1860-1970, Economic Report of thePresident, 1986, and DRI, Inc.) Глава 25: Визначення рівня національного доходу 453 70-х і 80-х років. Сучасна макроекономікаоб'едіняет спросових підхід, розвинений Кейнсом, сподходом на основі сукупної пропозиції, раз-крученим рядом інших економістів, включаючи монета-Ристов і представників школи раціональнихожіданій. За ті п'ятдесят років, що пройшли після пуб-лікації «Загальної теорії», кейнсіанська теоріяразделіла долю всіх тих революцій, яким со-путствовал успіх. Вона була прийнята на озброєння, ставши загальноприйнятою і звичною. Економісти по-черпнув багато чого з кейнсіанського аналізу, що по-зволило їм досягти успіху в аналізі функціонірованіяекономікі. Ключові ідеї кейнсіанської теорії ісейчас залишаються вельми важливими, по крайней мередля розуміння того, як діє економіка. На-приклад, кейнсіанська модель пророкує, чтосніженіе податків і розширення государственнихрасходов призводять до швидкого зростання витрат, ви-пуску продукції та зайнятості, але разом з цим і когромному бюджетному дефіциту, що і відбулося Сполучених Штатах в першій половині 80-х го-дов. Зберігається актуальність цієї теорії під-черківает корисність аналізу, до викладу которо-го ми приступаємо.
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна " Глава 25. Визначення РІВНЯ націоналбного доходу "
Глава 4 певних акцій. Сотні телеграм рекомендували одним наполегливо продавати будь-які акції, і сотні телеграм радили іншим гравцям ці ж акції, не вагаючись, купувати. Потім вони збирали замовлення на продаж і покупку цих акцій. Потім їх фірма купує і продає, скажімо, тисячу цих акцій через посередництво шанованою брокерської компанії і отримує відповідний звіт. Цей звіт в Глава 5 певна природна схильність до гри, мої гроші приносили дуже високий відсоток, хоча, звичайно, справжнім багатством це не назвеш. Я, як і колись, вигравав і програвав, але в цілому був у виграші. Чим більше я заробляв, тим більше витрачав. Так поводяться більшість чоловіків. Ні, не тільки ті, на кого валяться легкі гроші, але будь-яка людина, якщо тільки він не раб накопительского Глава 10 певні цінні папери неодноразово призупиняється через того, що активність продажів робиться вище, ніж активність покупок, і, відповідно, навпаки.], а визначивши лінію найменшого опору, вести торгівлю уздовж неї. Але на практиці людині доводиться побоюватися дуже багато чого, і насамперед самого себе, тобто своєї людської природи. Ось чому я кажу: на того, хто правий, Глава 21 певних акцій, а ринок в цілому йшов вгору. Звідси випливає, зрозуміло, що падіння акцій «Петролеум Продактс», неминуче при розпродажі пулу по будь-якій ціні, повинно було допомогти мені в обрушення ринку інших акцій. Все це дурниця. Я був налаштований по-ведмежому не тому, що продавав без покриття. Я був налаштований по-ведмежому, тому що я так оцінював ситуацію, і я почав продавати без покриття ЕКОНОМІЧНА МАГМА певного класу або стану (38). Індивід мало значив, і не було уявлення про «особистості, що знаходить в самій собі опору проти суджень, нав'язуваних спільнотою ззовні» (39). Римляни не поважає дисидентів. Їх релігія придушувала індивідуалізм і заохочувала почуття приналежності до спільноти - в повну протилежність нашої (40). Римляни засуджували як «вульгарні і неблагородні» ті РЕГІОНАЛЬНІ ТОРГОВІ БЛОКИ глава Європейського співтовариства Жак Делор просив американський уряд залишитися осторонь від цієї справи. «Ми не втручаємося в американські справи, - сказав він, - і ми сподіваємося, що Америка не буде втручатися в європейські справи» (12). Президент Буш погодився і навмисно залишався осторонь. Ймовірно, він зробив це, щоб довести, що європейці не можуть управляти Європою без американського Інфляція та її показники глава монетаризму, відомий американський економіст, лауреат Нобелівської премії Мілтон Фрідман: «Інфляція є завжди і повсюдно чисто грошове явище». Саме високі темпи зростання грошової маси (емісії грошей) з метою фінансування дефіциту державного бюджету, який виникає через те, що витрати держави суттєво перевищують його доходи, служать основною причиною високої Господарська діяльність. Блага і потреби визначення частки, кількості, пропорції, в якій кожен господарюючий людина приймає участь у виробленому продукті. Обмін - процес руху матеріальних благ і послуг від одного суб'єкта до іншого і форма суспільного зв'язку виробників і споживачів, опосередковує громадський обмін товарами. Споживання - процес використання результатів виробництва для задоволення певних Продуктивні сили і виробничі відносини певні виробничі відносини, що виступають як соціально-економічної форми їх руху. Виробничі, чи економічні, відносини утворюють каркас економічної організації суспільства, а спільно з продуктивними силами визначають специфічні форми і види економічних систем. 5 - 3558 66 Глава 3. Економічні системи. Блага. Потреби і економічний 2. Становлення політичної економії як науки. Економічні погляди А. Сміта глава книги і дає відповідь на дане питання. Багатство нації, за Смітом, являє собою продукти матеріального виробництва, а величина останніх, залежить від двох чинників: - частки населення, зайнятого продуктивною, працею - і продуктивності праці: При цьому під продуктивною працею Сміт розумів усю працю, зайнятий у сфері матеріального виробництва, саме той труд, який

© 2014-2022 epi.cc.ua