Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
В.К. Ломакін. Світова економіка, 2002 - перейти до змісту підручника

Позиції сільськогосподарського виробництва

. Особливо відчутно змінилося співвідношення між промисловістю та сільським господарством. В економіці країн, що розвиваються існують тривалі і застійні диспропорції в розвитку промисловості і сільського господарства незважаючи на те, що остання має високу питому вагу. Земельні реформи 60-70-х років створили передумови для поліпшення умов життя селян, більшої відповідності між рівнем товарності господарств і їх можливостями і потребами в ринкових зв'язках в результаті ліквідації або обмеження примусового безоплатного вилучення додаткового, а нерідко і частини необхідного продукту. У цих умовах підвищення товарного виходу продовольства безпосередньо залежало від підйому виробництва.

Повільні темпи зростання сільськогосподарського виробництва на першому етапі гальмували процеси розвитку внутрішнього ринку для продукції вітчизняної промисловості, через брак сільськогосподарської сировини виникали труднощі в роботі промисловості. Індустріалізація викликала підвищений попит на продовольство в силу збільшення найманої праці.
Розгорнулися в 70-90-ті роки «зелені революції» в сільському господарстві ряду регіонів, різко підвищивши товарність виробництва, нерідко призводили до величезних диспропорцій у розвитку аграрного сектора. Переважна більшість програм розвитку спиралося на сучасну західну технологію, яка на тлі економічної відсталості і нерозвиненості інфраструктури поставила сільськогосподарське виробництво країн, що розвиваються в залежність від зовнішніх джерел зростання, в першу чергу від імпортованих засобів виробництва.
У багатьох країнах сільськогосподарське виробництво відрізняється великою різноманітністю і специфічністю умов, що робить неефективною застосовувану там технологію західного типу.
Середньорічні прирости сільськогосподарської продукції в країнах, що розвиваються в 80-90-ті роки скоротилися.
Досягнутий загальне зростання виробництва продовольства (83% за 80-90-ті роки) виявився недостатнім для різкого скорочення голоду і недоїдання. У ряді регіонів виробництво продовольства на душу населення скоротилося.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Позиції сільськогосподарського виробництва "
  1. 4. Економічна наука і університети
    позиції, мимоволі поділяють основне кредо інтервенціоністською доктрини. Маючи справу виключно з незліченними різновидами втручання держави в економічне життя, вони не бажають ставати на позицію простого негативізму. Якщо вони і критикують вживані заходи, то лише для того, щоб замість интервенционизма інших запропонувати власний варіант интервенционизма. Без тіні сумнівів
  2. ГРУПИ ІНТЕРЕСІВ МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ
    позиції він займає в питаннях, що становлять для них особливу важливість. Що ж до інших виборців, то, оскільки ці питання мало стосуються їхніх інтересів, вони в масі своїй будуть недостатньо інформовані і пасивні. Як слід чинити політику, прагне до перемоги на виборах? Цілком очевидно, що від неінформованого і незацікавленого більшості користі буде
  3. централізованого планування
    позиції на ринку, в активі матимуть вагомий список вкладів, краще знання техніки лобіювання та ближчий контакт з могутніми політичними діячами. Як сказав колишній сенатор США Вільям Проксмайр, "гроші йдуть туди, де є політична сила". Очевидно, що політичні заслуги допоможуть старим фірмам, навіть якщо вони слабкі в економічному відношенні, перевершити нові,
  4. Економічне зростання
    позиції. Причому навіть невелика різниця в темпах зростання може призвести до величезних відмінностей в рівні доходу й випуску між країнами по закінченні ряду років. Це відбувається завдяки накопичує зростанню, тобто кумулятивного ефекту. Кумулятивний ефект підраховується за формулою «складного відсотка», коли враховується відсоток на раніше отриманий відсоток. Так, якщо величина ВВП в країні становить
  5. 2. Становлення політичної економії як науки. Економічні погляди А. Сміта
    позиції існування природних законів, Сміт стверджує, що справедливо те, що природно, а природно прагнення людини до власного блага при доброзичливому ставленні до інших людей. Можливість же узгодження егоїзму і симпатії в кінцевому рахунку закладена природою (Богом), що наділила людину совістю. Цікаво відзначити, що теза про гармонію інтересів різних людей у ??Сміта
  6. 3. Економічні погляди Д. Рікардо
    позицію Сміта про те, що багатство нації представляють собою продукти матеріального виробництва, а головним джерелом суспільного багатства є праця. Однак будучи більш послідовним ніж Сміт у розробці трудової теорії вартості, Рікардо стверджує, що вартість визначається виключно працею, "визначення вартості робочим часом є абсолютний, загальний закон". Теорія
  7. Лекція 16-я каутськіанства - його буржуазна сутність. Р. Гільфердінг
    позицій опортунізму, бо опортуністам поки нічого еольшего і не треба, як «цілком спокійно надати буду-цему» все корінні питання про завдання пролетарської рево-Люції »2. У книзі «Анти-Бернштейн» Каутський утримується від оп-ееделенних заяв з такого кардинального питання, як юпрос про неминучість пролетарської революції при переході зт капіталізму до соціалізму і
  8. 9. Теоретичні розробки економістів Росії
    позиції анархістів, ігнорували реальні умови, дійсний рівень економічного розвитку країни. Важливу роль у формуванні російської економічної думки грали представники історичної школи, у тому числі автори досліджень і робіт з історії економічних вчень - Володимир Володимирович Святловський (1869-1927), А.І. Чупров. У Росії в меншому ступені, ніж де-небудь,
  9. Чому потрібно боятися інфляції?
    Позиції владних структур. Прагнення державних органів одержати за допомогою емісії додаткові кошти для вирішення нагальних завдань має своїм наслідком зростання невдоволення, посилення натиску з боку різних соціальних груп з метою збільшення заробітків, отримання додаткових пільг і субсидій. Знижується довіра до програмами і заходами, запланована і проведена
  10. 3.2. Особливості еволюції форм господарство-вання та структури економіки в макромоделі феодалізму
    позиції державної собст-ності на Близькому Сході, де держава була не тільки основ-ним власником землі, а й виступало в ролі організатора вироб-ництва і регулятора всіх сфер економічної діяльності. Становлення державної власності супроводжувалося виникненню військово-ленній системи, тобто системи умовного слу-бові землеволодіння під егідою держави. Так,