Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Т.С. Новашіна, В.І. Карпунін, В.А. Волнін. Фінансовий менеджмент, 2005 - перейти до змісту підручника

3.1. Планування: сутність, мета і завдання фінансового планування

Перш ніж розкрити сутність фінансового планування розглянемо ряд базових категорій і понять: План - задум, що передбачає розвиток чого-небудь; намічена на певний період робота із зазначенням мети, змісту, обсягу, методів, послідовності, строків виконання. Фінансовий план - узагальнюючий фінансовий документ, що відображає прогноз надходження і витрачання грошових коштів на поточний (до 1 року) і довгостроковий (понад 1 року) періоди. Прогноз (економічний, фінансовий) - пророкування з приводу майбутніх значень економічних (фінансових) змінних, засноване на вивченні (аналіз і оцінка) інших економічних (фінансових) змінних, пов'язаних причинно-наслідковими залежностями. Прогнозування - процес розробки прогнозів із застосуванням різних прогностичних методів. Жоден прогностичний метод не дає абсолютно точних пророкувань. Роблячи будь-який прогноз, необхідно враховувати межі похибки цього прогнозу, оскільки існує область можливих (імовірнісний розподіл) майбутніх значень змінних з центром у прогнозованій точці. Фінансове планування - процес розробки системи фінансових планів і планових показників, що включає: - аналіз фінансових можливостей (інвестиційні, поточні), якими володіє організація; - прогнозування наслідків прийнятих управлінських рішень; - обгрунтування вибору варіанта з ряду можливих рішень для включення його у фінансовий план; - оцінку відповідності результатів, досягнутих організацією, параметрам, встановленим у фінансовому плані. Мета фінансового планування - забезпечення організації необхідними фінансовими ресурсами та підвищення ефективності її фінансової діяльності в майбутньому періоді. Завдання фінансового планування: - визначення можливих обсягів і термінів надходження грошових коштів (фінансових ресурсів); - прогнозування майбутнього фінансового стану організації; - стандартизація фінансової інформації; - оптимізація розподілу фінансових ресурсів; - підготовка необхідної інформації для розробки та коригування фінансової стратегії на ринках товарів, капіталу і грошей; - зіставлення (оцінка) фактичних і планових результатів; - розробка заходів щодо усунення виявлених відхилень від плану.
Фінансова стратегія і фінансова політика Фінансова стратегія являє собою довгострокову фінансову програму розвитку організації. Реалізація фінансової стратегії забезпечує: - фінансову стійкість організації в поточному часу і на перспективу; - реалізацію інтересів власників та інвесторів; - підвищення ринкової вартості організації; - зміцнення іміджу в зовнішньому середовищі. Фінансова стратегія організації містить: 1. Часовий горизонт. Головною умовою тимчасового горизонту є тривалість періоду, прийнятого для формування загальної стратегії розвитку організації - так як фінансова стратегія носить стосовно неї підлеглий характер, вона не може виходити за межі цього періоду (більш короткий період формування фінансової стратегії допустимий). 2. Дослідження факторів зовнішнього середовища і кон'юнктури ринку. Аналізується кон'юнктура галузевого, товарного, фінансового та інших сегментів ринку і фактори її визначальні, а також розробляється прогноз кон'юнктури в розрізі окремих сегментів цього ринку, пов'язаних з майбутньою фінансовою діяльністю організації. 3. Опис стратегічних цілей і завдань фінансової діяльності організації. Як правило, головною метою фінансової діяльності є підвищення рівня добробуту власників організації та підвищення її ринкової вартості. Разом з тим, ця головна мета потребує певної конкретизації з урахуванням завдань і особливостей майбутнього фінансового розвитку організації. Рішення задач, сформульованих у фінансовій стратегії має забезпечувати формування достатнього обсягу власних фінансових ресурсів і високорентабельне використання власного капіталу; оптимізацію структури активів і використовуваного капіталу; прийнятність рівня фінансових ризиків у процесі здійснення майбутньої господарської діяльності і т.п. Система стратегічних цілей і завдань фінансового розвитку формалізується у вигляді цільових стратегічних нормативів з різних аспектів фінансової діяльності організації, зокрема: - середньорічний темп зростання фінансових ресурсів, формованих за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел; - частка власного капіталу в загальному обсязі використовуваного капіталу організації; - коефіцієнт рентабельності власного капіталу організації; - співвідношення оборотних і необоротних активів організації; - мінімальний рівень грошових активів, що забезпечують платоспроможність і фінансову стійкість організації; - допустимий рівень фінансових ризиків у розрізі основних напрямків діяльності організації.
4. Конкретизацію фінансової стратегії по періодах її реалізації. Конкретизація забезпечує динамічність стратегічних нормативів фінансової діяльності, а також їх синхронізацію. Зовнішня синхронізація передбачає узгодження в часі реалізації розроблених показників фінансової стратегії з показниками загальної стратегії розвитку організації, а також з прогнозованими змінами кон'юнктури фінансового ринку. Внутрішня синхронізація передбачає узгодження в часі всіх цільових стратегічних нормативів фінансової діяльності між собою. 5. Оцінку реалізованості. У фінансовій стратегії розглядаються потенційні можливості організації реалізувати поставлені стратегічні цілі: - можливість реального задіяння в запланованих обсягах внутрішніх і зовнішніх джерел формування ресурсів організації; - професійний рівень менеджменту, його прихильність поставленим цілям, зацікавленість у реалізації фінансової стратегії; - адекватність структури управління фінансовою діяльністю організації важливість справ; - рівень інформаційного та технологічного забезпечення фінансового менеджменту. Фінансова політика - мистецтво управління фінансовою діяльністю організації, форма реалізації її фінансової стратегії. Залежно від ступеня прийнятого ризику, фінансова політика організації може бути агресивною, помірною або консервативною. Формування фінансової політики по окремих аспектах фінансової діяльності організації може носити багаторівневий характер. У рамках політики управління активами організації можуть бути розроблені політика управління оборотними і необоротні активи. У свою чергу політика управління оборотними активами може включати в якості самостійних блоків політику управління окремими їх видами і т.п.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3.1. Планування: сутність, мета і завдання фінансового планування "
  1. Планування
    планування полягає у своєчасному виявленні засобів і альтернатив, які знижували б ризик прийняття помилкових
  2. ПЛАНУВАННЯ
    планування окремих видів ресурсів (наприклад, фінансове планування), соціальне планування. Планування в директивної формі притаманне централізовано керованій економіці, де провідну роль відіграють державні плани. В економіці ринкового типу набагато більш поширене планування на рівні компаній, фірм, яке часто несе індикативний, орієнтує характер. У плануванні
  3. 3.2. Види планів. Зміст і послідовність розробки
    планування на різних часових горизонтах та формати планових документів сильно розрізняються. - Перспективне фінансове планування - розробка загальної фінансової стратегії і фінансової політики організації за основними напрямками його фінансової діяльності (до 5 років). - Поточне фінансове планування - розробка фінансових планів за окремими напрямами фінансової діяльності організації
  4. Глава 22 Планування трудових показників
    планування в найзагальнішому вигляді - це одна з функцій управління, що складається у встановленні шляхом науково обгрунтованих розрахунків системи показників, які повинні бути досягнуті на конкретних об'єктах за рахунок певних дій і заходів протягом планового періоду. Згідно Законів України «Про підприємство», «Про власність», «Про підприємництво» на Україну суб'єктами
  5. Планування
    Планування - процес, що забезпечує збалансоване взаємодію окремих видів ресурсів у рамках обраного об'єкта управління, що встановлює пропорції і темпи
  6. Функція управління - планування
    планування - спирається на інформаційно-аналітичну функцію і також властива будь-якому суб'єкту управління. Планування обгрунтовує і визначає напрямки діяльності системи управління економічним суб'єктом на всіх рівнях ієрархії. Крім того, дана функція визначає цілі, завдання і заходи щодо їх здійснення. Зараз до функції планування ставляться дещо спрощено, вважаючи, що вона
  7. 3.2. Горизонт планування
    планування: стратегічний, тактичний, оперативний. В цілому сутність цих понять відповідає тому, що в розділі 1.3 говорилося про аналогічні видах аналізу. Місце різних рівнів планування в системі прийняття рішень на підприємстві ілюструє рис. 3.1. Планування в системі прийняття рішень на підприємствах {foto195} Стратегічне планування здійснюється на довгострокову
  8. Глава 13. Фінансове планування в організаціях торгівлі
    планування в організаціях
  9. Тема 3. Фінансове планування в системі фінансового менеджменту
    планування в системі фінансового
  10. 3.3. Методи планування та прогнозування фінансових показників
    планування та прогнозування основних фінансових показників діяльності організації використовуються різні методи, зокрема, програмно-цільовий, нормативний, методи економіко-математичного моделювання, методи економічної кібернетики (імітаційного моделювання), методи математичної статистики та економетрики (стохастичного факторного аналізу), а також традиційні методи аналізу.
  11. 2.8.5. Принципи планування
    планування. В економічній літературі широко обговорювали принципи планування і називали багато з них: наукова обгрунтованість, безперервність, реальність, напруженість, багатоваріантність та інші. Легше визначити названі принципи, ніж забезпечити їх застосування при розробці планів, що залежить від професіоналізму їх розробників, а також наявних у них засобів. Головним же фактором
  12. 4.14. Планування як функція управління медичним підприємством
    плановано і доцільно у фінансовому та оперативному відношенні. Бізнес-план - це план гри. У ньому письмово викладаються цілі, завдання та основні напрямки розвитку підприємства. Залежно від цілей, для яких готується бізнес-план, його конкретний зміст може змінюватись, але слід пам'ятати, що тільки грамотний прогноз потоку грошових коштів дозволить розвиватися
  13. ДЕРЕВО ЦІЛЕЙ І ЗАВДАНЬ
    плануванні та управлінні при розробці цільових комплексних
  14. ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВЕ ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ
    планування та управління, в основі якого лежить орієнтація діяльності на досягнення поставлених цілей. Програмно-цільове планування побудовано за логічною схемою "цілі-шляхи-способи-засоби". При програмному управлінні у главу кута ставиться не сформована організаційна структура, а управління елементами програми, програмними
  15. Б. Система планування
    планування регіональної маркетингової діяльності? 2. Наскільки ефективно здійснюється прогнозування розвитку різних основних для регіональної економічної системи ринків, товарів і
  16. 13.1 Цілі, завдання та види фінансового планування.
    Планування - це широке поняття, що охоплює весь управлінський процес. Тому ряд фахівців розуміють під фінансовим плануванням управління бізнесом. Фінансове планування являє собою технологію управління всім майном і капіталом організації, а також процесами освіти, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів організації. Управління
  17. Висновки
    планування є найважливішим інструментом раціонального господарювання в ринковій економіці та необхідною умовою залучення зовнішніх інвесторів. 2. У Росії розширюється набір професійних послуг з планування ц управлінню, до яких відносяться насамперед консалтинг і перевірка фінансового стану підприємства (аудит). Ці послуги надаються незалежними фірмами, а також
  18. ЕКОНОМІЧНА ЗАВДАННЯ
    планування, проектування, пов'язані з визначенням шуканих невідомих величин на основі вихідних даних. На відміну від математичних задач економічні завдання не завжди вдається формалізувати, звести лише до розрахунку. Їх рішення супроводжується пошуком відсутніх даних, експертними оцінками, обговоренням, прийняттям
  19. ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНІ
    планування, проектування, пов'язані з визначенням шуканих невідомих величин на основі вихідних даних. На відміну від математичних задач економічні завдання не завжди вдається формалізувати, звести лише до розрахунку. Їх рішення супроводжується пошуком відсутніх даних, експертними оцінками, обговоренням, прийняттям
© 2014-2020  epi.cc.ua