Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Л.А.Ніколаева, І.П.Черная. Історія економіки, 2006 - перейти до змісту підручника

5.2. Первинне накопичення капіталу: источ-ники, методи і результати


Первинне накопичення капіталу, що стало вихідною точкою формування капіталізму, зайняло в країнах Західної Європи і Росії близько 2-2,5 століть. Воно мало дві сторони.


Розвиток первісного нагромадження капіталу в різних країнах мало свою специфіку.
В Англії цей процес почався в XV в. і закінчився в другій по-Ловін XVIII в. повним зникненням селянства цієї країни в ході аграрного перевороту. Останній, в свою чергу, став результатом проведення політики обгородження (захоплення общинних земель) і се-кулярізаціі (обігу державою церковної власності на світську) в період Реформації. При цьому уряд за допомогою "кривавого законодавства" примушувало позбавлених землі селян найматися на роботу до капіталістів. Одночасно відбувався про-цес концентрації великих грошових коштів здебільшого шляхом насильства, грабежу, обману і брехні. Одним з головних методів накопичення багатства стала участь Англії в работоргівлі і піратстві, яке підтримувалося короною. Крім цього, накопиченню сприяла і система державної позики, обумовлена ??частими позичками анг-лійскіх королів у лихварів і купців, а також так звана полі-тика сприяння розвитку вітчизняної промисловості, за-прещается експорт сировини і продуктів харчування і обмежує великими податками ввезення готових виробів.
У Голландії кріпосне право не отримало великого розвитку, і селяни зберегли особисту свободу, тому аграрна революція протікала дуже швидко при використанні в основному заходів внееконо-мического примусу (узурпація общинних земель, поширення короткострокової оренди, активізація лихварських угод і т.
д.). Важливим важелем первісного нагромадження в цій країні також була податкова система, що характеризується підвищенням частки прямих податків з міського та сільського населення. Позбавлені землі і імущі-ства бідняки під дією законів проти бродяг змушені були створювати резервну армію майбутніх найманих робітників. Разом з тим збереження цехових-станових привілеїв і вольностей дозволяло верхівки цехів накопичувати значні капітали. Великі кошти зосереджувалися і в осіб, що займаються лихварством. На відміну від Англії, що робить ставку на розвиток власного виробництва і внутрішнього ринку, у Голландії першорядне значення для економі-ки мала зовнішня торгівля. У XVI в. в голландському імпорті 30% со-ставлять сировину, 40% - продовольство, 30% - готові вироби; в екс-порте до 75% - готові вироби і лише 25% - інші товари. Разом з тим роз'єднаність півночі і півдня, збереження багатьох середньовічних пережитків, відсутність єдиної грошової системи призвело до того, що елементи меркантилізму в політиці Габсбургів не склалися в загально-національну систему подібно англійської. Лідерство у світовій тор-Гауліт і морських перевезеннях послужило прикриттям для ведення кон-трабандних і військово-піратських операцій на океанських комунікаціях, грабежу колоній і работоргівлі. Каталізатором процесу первоначаль-ного нагромадження капіталу з'явилася нідерланского буржуазна револю-ція. В результаті Голландія вже в XVII в. стала "зразковою капіталістичної країною".
Первинне накопичення капіталу у Франції почалося в XVI ст. Однак віддаленість країни від основних торгових шляхів, конкурен-ція передових країн раннього капіталізму, відносна перенаселений-ність, прагнення буржуазії в силу економічних і політичних умов вкладати капітали в сфери землеволодіння та державно-го кредиту привели до уповільненого розвитку даного процесу. Для нього не була характерна така масова експропріація селянського населення, як в Англії. Майнове розшарування і обезземелення французького селянства відбувалося під впливом зростання податків і посилення лихварства. Основними податками були грошовий ценз, натуральний шампар (20-25% врожаю), королівський податок - талья, подушний податок, "двадцятини" (1/20 частину прибутку), церковна десяти-на і натуральні повинності, включаючи панщину. Формування капіталістичного укладу в цій країні відбувалося в формі не пере-будівництва феодального господарства на буржуазний лад, а розвитку капіта-лістіческіх відносин серед селян (розшарування селян і виділ-ня селянський буржуазії).
Процеси концентрації капіталу також не мали сприятливих умов не тільки з причини відсутності оди-ної національної економіки, а й через загрозу конфіскації. У резуль-Таті накопичене багатство могло зберегтися не в промисловості або торгівлі, а в придбанні маєтків, титулів чи посад. Тільки починаючи з 30-х років XVIII ст. відбувається прискорення розвитку капіталістичних відносин у Франції.
Німеччина XVI-XVIII ст. не знала політичної єдності, не мала господарського центру, єдиної системи фінансів, податків і грошового обігу. Визначальну роль в її господарського життя грали кня-Зья. Потужним інструментом їх впливу на економіку і одним з головних джерел доходу поряд з феодальною рентою були разнооб-різні "монополії" і "регальние права" на ті чи інші види діяльності. Тридцятирічна війна 1618-1648 рр.. Надовго затримала економі-чеський розвиток німецьких князівств і стала для них справжньою катаст-рофой. Вихід із тяжкого становища був знайдений в посиленні феодаль-ної експлуатації селян, що отримала назву другого видання кре-постування. Селяни законодавчим шляхом навічно прикріплені-лись до поміщицьким (юнкерським) маєтків, в яких вони були зобов'язані виконувати нічим не обмежену панщину та інші повинності. У другій половині XVIII в. стійкий попит на сільськогосподарську продукцію з боку найбільш розвинених держав стимулював пошук нових форм господарювання. На сході Німеччини і Пруссії підсилю-ється зганяння селян із землі, в результаті якого розширювалася бар-ська заорювання і зростала застосування праці кріпаків. Занепад про-виробництва спостерігався і в містах, тим більше що політична раздроб-ленность країни зробила неефективною типову для абсолютизму економічну політику меркантилізму. Тому спроби дозволу економічної кризи на основі кріпацтва були перенесені з сільського господарства і в промисловість. Збереження феодальних від-носіння, негативні наслідки численних воєн на території країни, конкуренція з боку Голландії, Англії та Франції замед-лялі і процеси накопичення грошових багатств. Прискорення форму-вання елементів капіталізму почалося з активізації військової діяль-ності Пруссії в XVIII в.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація , релевантна "5.2. Первинне накопичення капіталу: источ-ники, методи і результати "
  1. 3. Капітальні блага
    первісної економії первісних рибалок, які, виготовляючи перші мережі і човни, присвячували частину свого робочого часу забезпеченню віддаленого майбутнього. Якщо діти цих легендарних рибалок зносили б ці проміжні продукти мережі і човни, що не замінивши їх новими, то вони знищили б капітал, і процес економії та накопичення потрібно було б починати заново. Ми більш забезпечені, ніж
  2. 2. Початковий відсоток
    первинного відсотка однакова для всіх товарів. Початковий відсоток це не ціна за послуги капіталу [Це поширене визначення відсотка дано, наприклад, в: Ely, Adams, Lorenz and Young. Outlines of Economics. 3rd ed. New York, 1920. P. 493.]. Більш висока продуктивність вимагають більшого часу обхідних методів виробництва, на яку при поясненні відсотка посилаються
  3. 5. Вплив змін грошового відношення на первинний відсоток
    первинного відсотка. Відповідно до поглядів прихильників інфляціоністской точки зору на історію, інфляція в цілому сприяє підвищенню доходів підприємців. Вони міркують таким чином: ціни на товари зростають швидше і до більш високого рівня, ніж ставки заробітної плати. З одного боку, це несприятливо впливає на робітників і службовців, які працюють за наймом, тобто на ті класи, які
  4. 6. Вплив інфляції та кредитної експансії на валову ринкову ставку відсотка
    первинного відсотка, немає ніякої відповідності між нею і тимчасовими змінами валової ринкової ставки відсотка внаслідок змін грошового відношення під дією грошових чинників. Якщо приплив або відплив грошей і заступників грошей в ринковій системі спочатку надає дію на позичковий ринок, це тимчасово порушує узгодженість валових процентних ставок і ставки первинного
  5. 9. Вплив циклів виробництва на ринкову економіку
    первинного відсотка, не розділяти цю думку, то виникає проблема, від обговорення якої не слід ухилятися. Додаткова пропозиція кредиту, викликане збільшенням маси грошей або інструментів, що не мають покриття, безумовно, в силах знизити валову ринкову ставку відсотка. Якщо відсоток не просто грошовий феномен і не може тривалий час знижуватися або усуватися зовсім з
  6. 2. Роль тимчасового чинника у використанні землі
    первинного відсотка, характерного для будь-якого людського дії, грає першорядну роль. Існують певні інституційні обставини, що змушують людей віддавати перевагу задоволенню в ближчому майбутньому і повністю або майже повністю нехтувати задоволенням в більш віддаленому майбутньому. Якщо, з одного боку, земля не належить індивідуальним
  7. 3. Нерівність
    первісний відсоток, було показано вище , у розділі XIX. Але проти претензійних насмішок Лассаля (Herr Bastiat-Schulze von Delitzsch in Gesammelte Reden und Schriften. Ed. Bernstein. V. 167), повторених в незліченних підручниках, було б доречно підкреслити, що заощадження є позбавленням (Entbehrung) в тій мірі, в якій воно позбавляє людину негайного задоволення.]. Ринкова економіка
  8. Коментарі
    первісній чистоті, можна було перерахувати по пальцях. [13] ід, его і суперего (у Фрейда воно, я і понад-я) в психології три основні системи особистості, кожна з яких володіє власними функціями, властивостями, компонентами, механізмами і т.д., але які взаємодіють настільки тісно, ??що важко і навіть неможливо розплутати лінії їх впливу і зважити їх відносний внесок в людське
  9. 4.6. Додаткова інформація
    первісна вартість придбання або створення об'єкта нерухомості, за якою він був занесений до балансової відомість, за вирахуванням накопиченого зносу. Баланс основних засобів - складається господарюючим суб'єктом баланс, характеризує надходження, витрачання та вибуття основних засобів (будівель, споруд, обладнання) за певний період часу. Благоустрій -
  10. Економічне зростання
    первісної величині ВВП, і загальний випуск збільшується швидше в повільніше зростаючих економіках. Як ми бачили, економіка, яка зростає з темпом 1%, подвоїть свій ВВП приблизно через 70 років, а в економіці з 4-процентним темпом зростання подвоєння ВВП відбуватиметься кожні 17,5 років. Через 70 років економіка з 4-процентним зростанням збільшить свій ВВП в 16 разів у порівнянні з вихідним рівнем (24), у той