Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
С.К. Ашванян. ЕКОНОМІКА. Частина 1, 2008 - перейти до змісту підручника

1. Особливості попиту та ціноутворення на фактори виробництва


Для своєї господарської діяльності будь-якій фірмі необхідно придбати відповідні фактори виробництва. До ринків факторів виробництва відносять: ринок праці, ринок капіталу, ринок земельних ресурсів. Ціноутворення на фактори виробництва відіграє важливу роль в економіці. Саме через ціноутворення на фактори виробництва відбувається розподіл доходів у суспільстві, адже витрати, які несуть фірми, набуваючи економічні ресурси, виступають як доходи постачальників цих ресурсів. У результаті ціна праці приймає форму заробітної плати; дохід на капітал - форму відсотка, а ціна капіталу - форму ставки відсотка; дохід власника природних ресурсів - форму ренти; дохід від реалізації підприємницьких здібностей - форму прибутку. Таким чином, ціноутворення на ринках факторів виробництва визначає частку кожного економічного суб'єкта в виробленому продукті, його доходи і рівень добробуту.
Головне завдання теми полягає в тому, щоб з'ясувати, як формуються ціни на фактори виробництва, і відповідно, як утворюються доходи у формі заробітної плати, ренти, відсотка і прибутку.
Ціни на фактори виробництва в ринковій економіці формуються через взаємодію попиту і пропозиції, що аналогічно механізму формування ціни на готову продукцію. Однак існує ряд важливих особливостей формування цін саме на фактори виробництва.
По-перше, попит на фактори виробництва і рівень їх цін носять похідний характер, тобто залежать від попиту на продукцію, вироблену за допомогою даних факторів виробництва і від зміни ринкової ціни цієї продукції. Чим вище попит на цю продукцію і вище її ціна, тим вище попит на фактори, необхідні для її створення. І навпаки, чим нижче попит на цю продукцію і її ціна, тим нижче попит на фактори, необхідні для її виробництва.
По-друге, за інших рівних умов, кількість купованих і використовуваних фірмою факторів виробництва залежить від їх продуктивності. Тут важливо враховувати дію закону спадної граничної продуктивності. Відповідно до даного закону, починаючи з певного моменту, приєднання додаткової одиниці одного ресурсу до незмінного кількості іншого ресурсу дає зменшувану віддачу на кожну наступну одиницю присоединяемого (мінливого) ресурсу.
Тому фірма буде збільшувати попит і застосування ресурсу доти, поки кожна додаткова одиниця ресурсу збільшує її дохід в більшій мірі, ніж збільшуються витрати на придбання додаткового ресурсу.
Приріст доходу фірми за рахунок використання додаткової одиниці певного ресурсу називається граничним продуктом даного ресурсу в грошовому виразі (граничний продукт в грошовому вираженні від приросту одиниці капіталу позначається MRPК, а граничний продукт в грошовому вираженні від приросту одиниці праці MRPL).
По-третє, всі фактори виробництва використовуються фірмою економічно і технологічно взаємопов'язані, тобто вони не тільки доповнюють один одного, але й можуть заміщати один одного. Величина попиту на кожен фактор виробництва залежить не тільки від його ціни, а й від цін на інші фактори виробництва. Наприклад, попит на працю залежить не тільки від величини заробітної плати (ціни праці), а й від того, яка буде продуктивність машин, сировини і як змінюватимуться ціни на них на ринку. Згідно закону заміщення, коли ціна певного ресурсу зростає, попит на нього (за інших рівних умов) буде знижуватися, а попит на інший ресурс (замінник) - підвищиться. Так, якщо ціна ресурсу - замінника на ринку підвищиться, то попит на даний ресурс (за інших рівних умов) буде зростати. Наприклад, більш висока ціна праці буде вести до заміщення його машинами, тобто збільшення попиту на більш продуктивні машини та механізми. Можливість взаимозамещения різних факторів виробництва дозволяє фірмі використовувати їх в такому співвідношенні, яке забезпечує найменші витрати виробництва і найбільший прибуток.
Яке ж поєднання факторів виробництва буде максимізувати прибуток фірми? У темі «Економічні витрати» було сформульовано перше правило максимізації прибутку в умовах конкурентного ринку, а саме, фірмі слід збільшувати виробництво на одиницю продукту доти, поки граничні витрати (МС) незрівняються з граничним доходом (МR). Далі сформулюємо правило максимізації прибутку, виходячи з факту заміщення економічних ресурсів. В умовах конкурентного ринку фірма реалізує максимізуючи прибуток поєднання ресурсів, у разі рівності граничного доходу на кожну одиницю витрат на придбання кожного фактора виробництва.
Завдання фірми знайти саме таке поєднання факторів виробництва. Правило максимізації прибутку має такий вираз: фірма буде максимізувати прибуток при такому співвідношенні факторів виробництва, якщо граничний продукт в грошовому вираженні, отриманий від застосування додаткової одиниці кожного фактора виробництва буде дорівнює ціні одиниці даного фактора виробництва (фірма застосовує співвідношення факторів виробництва, яке забезпечує максимальний прибуток , якщо ціна на кожен фактор виробництва дорівнює його граничному продукту в грошовому вираженні). Правило максимізації прибутку (враховуючи наявність таких факторів виробництва, як праця і капітал) має таку формулу.
MRPK MRPL
---=---=1
PK PL
Якщо MRPK буде більше, ніж РК (чисельник більше знаменника), то фірма не отримає максимального прибутку і є сенс збільшити попит на додаткову одиницю капіталу. Якщо MRPL буде більше, ніж РL то теж досягається максимальний прибуток, і фірмі є сенс збільшувати попит на додаткову одиницю праці.
Якщо РL> MRPL і якщо РК> MRPK, то фірма несе збитки при придбанні кожної додаткової одиниці факторів виробництва. У свою чергу, якщо

більше продуктивності праці), то знову ж таки не досягається максимізації прибутку, і фірмі є сенс заміщати працю капіталом, тобто збільшувати попит на капітал.
Еластичність попиту на фактори виробництва залежить від ряду обставин. А саме, а) чим вище еластичність попиту на товар, тим вище і еластичність попиту на фактори виробництва, які необхідні для створення цього товару; б) чим більше фактором виробництва, що є замінниками даного чинника виробництва, тим вище еластичність попиту на даний фактор виробництва; в) чим вище частка певного фактора виробництва в загальній структурі факторів виробництва, тим менше еластичність попиту на даний фактор виробництва.
Спираючись на викладені вище підходи, розглянемо ціноутворення на конкретні види факторів виробництва і формування відповідних факторних доходів.
2.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Особливості попиту та ціноутворення на фактори виробництва "
  1. 9. Про ідеальному типі
    спространеніе отримали два ідеальні типи: ліві партії (прогресисти) і праві партії (фашисти). Перші включають західні демократії, деякі латиноамериканські диктатури і російський більшовизм; другий італійський фашизм і німецький нацизм. Ця типізація результат певного способу розуміння. Інший спосіб буде протиставляти демократію і диктатуру. Тоді російський більшовизм, італійський
  2. 13. Ціни та дохід
    попит або якщо воно витісняється чимось кращим. Земля стає даремною, якщо з'являється доступ до більш родючої землі. Кваліфікація та навички виконання певних видів роботи перестають добре оплачуватися, коли нові модні віяння або нові методи виробництва звужують можливості їх використання. Успіх будь-яких заходів щодо невизначеного майбутнього залежить від точності передбачення,
  3. 4.6. Додаткова інформація
    особливо негативними наслідками володіє явище, що отримало назву "відпливу умів", тобто еміграції найбільш освічених і кваліфікованих фахівців з бідних країн і країн з перехідною економікою в багаті країни, що мають високий рівень життя. Суттєвою проблемою розвитку (в т. ч. кар'єрного) є шкідливі звички. Алкоголь необоротно руйнує клітини мозку (в будь-якому
  4. Висновки
    попиту, пропозиції, ціни, конкуренції та основних економічних законів ринку. Особливість ринкового механізму в тому, що кожен його елемент пов'язаний з ціною. 7. Попит - це кількість товару, яку буде куплено за прийнятну ціну в певний проміжок часу. Розрізняють: індивідуальний і ринковий попит; попит на фактори виробництва і предмети споживання; екзогенний і ендогенний попит.
  5. 4. Економічні погляди Дж.Мілля
    особливо яскраво ідентичність поглядів Мілля і Рікардо видна в захисті теорії ренти останнього і в поглядах Мілля на перспективи економічного зростання. Слідом за Рікардо і Сеєм Мілль вважав, що при капіталізмі можливо безкризовий розвиток виробництва. Проте, слідуючи логіці Рікардо, у якого зростання населення неминуче призведе до зростання цін на продукцію сільського господарства, зростанню ренти і зменшення
  6. 2. Теорія монополістичної конкуренції Е. Чемберліна
    особливостях самого продукту, начебто таких, як особливі запатентовані властивості - фабричні марки, фірмові назви, своєрідність упаковки ... або ж таких, як індивідуальні особливості, що стосуються якості, формою, кольором або стилю. Диференціація також може існувати у відношенні умов, що супроводжують продаж товарів. У роздрібній торгівлі (якщо обмежитися одним лише прикладом) ці
  7. Лекція 9-я Суб'єктивізм. Австрійська школа
    особливо підкреслює на прикладі Рікардо. Вульгарні ж економісти займаються переважно свідомої та упередженої апологією ка-піталізма. Цю рису Маркс сформулював у послесл-вії до другого видання I тому «Капіталу», кажучи, що відтепер для буржуазного економіста (в даному випадку розглядає-105 валась вульгарна політична економія ) питання укладаючи-ється вже не в
  8. Лекція 13-а Економічні погляди А. Маршалла
    особливості і в значній мірі на американську буржуазну економічну думку. Головна праця Маршалла під назвою «Основи еконо-чеський науки», вийшовши у світ в 1890 р., багато разів перевидавала-ся. По суті досі більшість університетських курсів буржуазної політичної економії будується на базі цієї книги. Буржуазні економісти створили справжній культ Маршалла, вважаючи його
  9. Лекція 14-я Американські апологети найманого рабства. Д. Б, Кларк
    особливостей. Насамперед у якості першої особливості слід зазна-тить, що в американській буржуазної літературі переважає 192 відкритий захист економічної і політичної реакції. У цьому відношенні американська економічна література має мно-го спільного з німецькою літературою. В економічній літературі іноді вживається спеціальний термін «германо-американ-ська
  10. Тема 7. ЕВОЛЮЦІЯ ІДЕЙ В ТЕОРЕТИЧНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУЦІ
    особливості, традиції і т. д. Його представники - Торстейн Веблен (1857-1929), Уеслі Мітчел (1874-1948). 2. Сучасні погляди на економічну теорію. Економічна теорія продовжує розвал, з'являються нові економічні вчення. 1. Теорія постіндустріального суспільства і конвергенції, що виросла з інституціоналізму (представники: Джон Гелбрейт, Уолт Ростоу (США), Ян Тінберген