Головна
ГоловнаЕкономікаІсторія економіки → 
« Попередня Наступна »
Д.А. Шевчук. Історія економіки, 2009 - перейти до змісту підручника

2.5. Особливості первіснообщинного господарства східних слов'ян


Подібно всім народам, предки східних слов'ян пройшли через первіснообщинний лад, триваючий тривалий час (IV тис. до н. Е.. - VIII в. Н. Е..). Це було пов'язано з дією наступних факторів:
1) залежність первісної людини від тепла і води в східнослов'янських землях мала особливий характер при достатку води і браку тепла, що вимагало додаткових ресурсів;
2) зони ризикового землеробства також підвищували витрати праці навіть для простого відтворення;
3) обширність територій, що створювала можливості для природного поширення традиційного способу життя на нових територіях і простих засобів порятунку від набігів, зумовила фізичну роз'єднаність і збереження екстенсивного розвитку;
4) велика кількість лісу призвело до відсутності необхідної технології для обробки каменю і металу, до того ж пожежі легко знищували результати праці.
У середині I тис. н. е.. у східних слов'ян стався перехід до сусідської громаді. У VI-VIII в. його здійснили південні племена, що утворили особливі об'єднання - шнур. Освіта сусідської громади - миру у північних племен відбувалося в VII-IX ст. Рівень господарства окремих східнослов'янських племен був різний і характеризувався як збереженням елементів привласнюючого, так і становленням виробляє господарства (землеробсько-скотарські культури).
Еволюція землеробства від мотичного (присадибної) до орного (польовому), обумовлена ??застосуванням металевих знарядь праці, сприяла обробці більшої площі і збільшенню продуктивності праці. При цьому зберігаються регіональні відмінності в системах землеробства. У лісостеповій зоні існує перелогова (перелогова) система землеробства. У лісовій зоні застосовувалася підсічна (вогнева) система. Обидві вони сприяли проведенню активної земельної колонізації. Східні слов'яни займалися і осілим скотарством. Однак цей вид діяльності носив обмежений характер, тому забезпеченість органічними добривами була мінімальною, а врожайність - низькою.
У VI-VIII ст. ремесло у слов'ян починає відділятися від землеробства. З'являються гради і цвинтарі - центри невеликих округів і прообрази майбутніх міст. Створюються умови для розвитку регулярного обміну не тільки між племенами, а й на кордонах території, заселеній східними слов'янами. Спочатку функції грошей виконують худобу, хутра, бурштин, іноземні (римські, арабські та візантійські) монети.
Розвиток матеріального виробництва призвело до складання у східних слов'ян передумов класового ладу. Розпад родових сімей і поява сусідської громади сприяли свободі виходу і прийняття нових членів у громаду. Це робило можливим існування елементів патріархального рабовласництва.
Сильніше воно було виражено у слов'янських племен, що живуть на півдні, тобто на кордонах з грецькими містами-державами.
Рабство носило тимчасовий характер. Римські історики пишуть про можливість викупу і повернення на батьківщину або залишатися вільним у слов'ян. Основні джерела рабства - полон і судочинство (борг, самопродажа, народження від раба). У слов'ян був відсутній такий масовий джерело, як покупка рабів. Разом з тим раби були не стільки робочою силою, скільки експортним товаром.
Поширенню рабства перешкоджали громада і несприятливі природно-кліматичні та географічні умови. Низька продуктивність праці при екстенсивному типі економічного зростання, сезонний характер сільськогосподарського виробництва, а також велика кількість неосвоєних територій, що створює можливості для втечі, означали недоцільність великій концентрації рабів. Соціальна нерівність, що виникає в громаді, набувало характер феодального класового суспільства, яке в той час стверджувалося у багатьох народів Європи та Азії.
Тести по темі

Тести по темі

Тести по темі


« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" 2.5. Особливості первіснообщинного господарства східних слов'ян "
  1. 2.5. Особливості первіснообщинного господарства східних слов'ян
    первіснообщинний лад, триваючий тривалий час (IV тис. до н.е.-VIII в. Н.е.). Це було пов'язано з дією наступних факторів: залежність первісної людини від тепла і води в Вистачає-нославянскіх землях мала особливий характер при достатку води і не-хватки тепла, що вимагало додаткових ресурсів; зони ризикового землеробства також підвищували витрати праці да-ж для простого
  2. Тема 2. Господарські форми і галузева структура економіки стародавнього світу
    господарства давньосхідних товариств. Античне рабовласництво. Зовнішньо-економічна діяльність. Причини занепаду та загибелі рабовласницької-ської системи. Особливості первісної економіки у східних слов'ян. Факто-ри, що впливають на хід економічного розвитку руських земель. Форми організації господарства та їх еволюція. Основні види діяльності східних слов'ян. Особливості переходу до класового
  3. 2.2. Основні риси та напрямки розвитку первіснообщинного господарства
    особливо в спеціалізації діяльності. Так, наприклад, в Європі з археологічних розкопок можна виді-лити спеціалізацію в полюванні не тільки на один вид тварини, але й особливо статевовікових груп всередині одного виду: в Центральній і Пд-ної Італії - мисливці забивали самців-оленів або в перший рік їх життю або у віці 4-8 років (найбільшу вагу), в Північній Італії мисливці воліли тільки старих
  4. 3. Особливості феодальної економіки країн Західної Європи (V - XV століття)
    особливо зовнішньої, вимагало все більшої кількості засобів обігу. Головними проблемами розвитку грошової системи в період средневеко-ров'я були: брак дорогоцінних металів (золота і срібла) для карбування монет; їх псування; безліч монетних систем; витік золота і срібла на Схід. В умовах феодальної роздробленості кожне князівство друкувало свої монети, поет-му, як і в античному світі,
  5. Економічний розвиток Росії в докапіталістичних епоху Економічний розвиток Київської Русі (IX - XII ст)
    господарстві грали землеробство і скотарство; полювання і рибальство є-лись побічними промислами. Поряд з сільським господарством важливу роль в економіці Росії грало ремесло. Особливо була розвинена вироблення заліза з озерних і болотних руд. Ще бо-леї розвиненим було ковальство. Ковальська справа поділялося на ряд самостійних видів ремесла: зброярі, щитники, замочники і гвоздичники. Великого
  6. § 1. основні риси економічного розвитку країн Стародавнього Сходу
    особливостей їх господарського ладу було співіснування елементів господарства, властивих первіснообщинному способу виробництва, з елементами господарства, властивими класовому рабовласницькому суспільству. Пережитки первіснообщинного ладу в країнах Стародавнього Сходу були дуже сильні, їх економіка була густо обплетена відносинами, характерними для первісного суспільства. Переконливим
  7. § 3.Сельская господарство Західної Європи в XI - XV ст.
    Особливо архаїчних і важких елементів особистої кріпосної залежності і переводилися, як правило, з панщини на оброк, як натуральний (виплачуваний зазвичай овечою вовною), так і грошовий. У XV в. копігольдери став головною фігурою англійської села. Взросшіе оброчні повинності селян, важкі побори абсолютистського держави, яка все більше ставало знаряддям у руках феодальної
  8. 9.1. Загальна характеристика феодалізму
    особливості. Хронологічні рубежі феодалізму в Західній Європі Початком феодалізму в Західній Європі прийнято вважати падіння рабовласницької Західної Римської імперії (V ст.), А закінченням - Англійську буржуазну революцію (1642-1649) *. * У зарубіжній історіографії кінець епохи Середньовіччя відносять до середини XV - початку XVI ст., Що зв'язується із завоюванням турками-османами
  9. 12.2. Епоха розквіту феодалізму (XI - кінець XV ст.)
    Особливо в положенні селянства. Значні маси селянства отримали особисту свободу або у зв'язку з хрестовими походами, або відкупившись від пана. Деякі феодали, йдучи в похід, відпускали своїх селян на свободу; сотні дворянських родів зникли, а їх селяни добилися свободи. Але головна причина ослаблення кріпацтва до рівня простої залежності диктувалася необхідністю
  10. 34.1. Економіка СРСР у період Великої Вітчизняної війни
    особливо в галузях промисловості, що мають визначальне значення у війні. Наприкінці 30-х - початку 40-х років Німеччина посідала перше місце у світі з видобутку бурого вугілля, виробництва алюмінію, деяких хімічних речовин, металообробних верстатів, а з виробництва електроенергії - друге. З виробництва сталі, чавуну, електроенергії, видобутку вугілля Німеччина напередодні війни в півтора-два рази