2.2. Основні риси та напрямки розвитку первіснообщинного господарства
У розвитку історії економіки в залежності від виду матеріалу, що служив для виготовлення знарядь праці, виділяється кілька епох:
Епоха первісної економіки хронологічно збігається в основ-ном з кам'яним століттям, в якому виділяються три періоди. Початок палеоліту (древнього кам'яного віку) пов'язане з появою перших предків людини, що навчилися виготовляти примітивні знаряддя праці з каменю, дерева, рогу і кістки. Всі знаряддя виготовлялися технікою об-бівкі, без застосування шліфування і свердління. Одним з переломних моментів у розвитку первісної економіки стало оволодіння вогнем. Людина почала будувати житла або облаштовувати печери.
Найдавнішими видами господарської діяльності людини було полювання і збирання. Спочатку полювання була переважно загородне, наприкінці верхнього палеоліту відбувається перехід до індивіда-альної полюванні на дрібних і середніх тварин. У цей період часу (близько 15 тис. років тому) був винайдений цибулю, вдосконалено спис-металка.
Вчені вважають, що вже в палеоліті починають проявлятися регіональні відмінності в технології виготовлення знарядь праці (наприклад, напрямки сколів з каменю), а особливо в спеціалізації діяльності. Так, наприклад, в Європі з археологічних розкопок можна виді-лити спеціалізацію в полюванні не тільки на один вид тварини, але й особливо статевовікових груп всередині одного виду: в Центральній і Пд-ної Італії - мисливці забивали самців-оленів або в перший рік їх життю або у віці 4-8 років (найбільшу вагу), в Північній Італії мисливці воліли тільки старих оленів (9-10 років), які легше добувалися.
У мезоліті - среднекаменного столітті (12-8 тис. років до н. Е..) Вдосконалення-шенствуются технологія виготовлення знарядь праці. Вони зменшуються, перетворюючись на мікроліти - дрібні знаряддя, зроблені з отщепов і мають геометричну форму. Розширилася кількість знарядь праці: набули поширення спеціальні знаряддя - зернотерки, ступи, товкачі, з'являється колесо, що полегшує транспортування. Со-що зберігаються привласнює тип господарства, але виникає рибальство, в тому числі морське. Складався сезонно-осілий спосіб життя першо-битним людей.
Неоліт - новокаменнийстоліття має різні хронологічні рамки для різних територій. Так в Азії він тривав з VIII до V тис. до н.е.; в Європі - з VIII до IV тис. до н. е.. (На півночі аж до III тис. до н.е.). Його зміст визначається неолітичної революцією.
Період неоліту характеризується поширенням осілості, пов'язаним з першим етапом суспільного розподілу праці.
Особливістю територіальної структури первісної економі-ки вважається її поліцентризм. До теперішнього часу виділено не-скільки осередків виникнення землеробства:
* 10-6 тис. років до н. е.. - Північно-Західний Таїланд;
* 8-6 тис. років до н. е.. - Передня Азія і Східне Середземномор-Морьє;
* 7-6 тис. років до н. е.. - Індокитай;
* 6-5 тис. років до н. е.. - Іран і Середня Азія;
* 5-4 тис. років до н. е.. - Долина Нілу;
* 5-3 тис. років до н. е.. - Індія;
* 4-1 тис. років до н. е.. - Індонезія, Китай, Центральна Америка і Перу.
Неолітичні поселення залишаються автаркічності, але з'являється нерегулярний обмін. Свідченням цього є знахідки в різних регіонах однакових каменів виробів, знарядь виробництва, посу-ди, рідкісних речей типу черепашок каурі, які в Стародавній Індії та Кі-тає виконували роль грошей.
Розкладання первісної економіки хронологічно пов'язане з пе-ріод активного використання металу. Енеоліт - меднокаменний століття (VI тис. до н.е.) простежується тільки в окремих районах Євро-пи. Він характеризується появою перших металевих (мідних) знарядь праці великих розмірів, які копіювали кам'яні, дере-вянние та глиняні знаряддя праці. Бронзовий вік (для Європи - III тис.; для Азії - IV-III тис. до н.е.) пов'язаний з поширенням бронзових знарядь праці і другим етапом суспільного розподілу праці - відділень-ленням ремесла від землеробства. Процес виділення ремесла в самостійну сферу діяльності затягнувся. Це пояснюється технологиче-ської складністю ремісничого виробництва, що вимагає спеціальних навичок, тому початкове поділ праці відбувалося не всередині, а між громадами, що обумовлювало торгівлю на межах територій племен. Крім того, ремесло зберігало сезонний характер виробництва.
Розвиток ремесла активізувало торговий обмін, що створювало основу третього етапу суспільного розподілу праці-виникнення регулярної торгівлі і міст. Разом з ремісничими виробами в бронзовому столітті особливу роль відіграє торгівля сіллю, необхідної і в харчуванні, і у виготовленні шкіряних виробів, в консервуванні і т.д. За допомогою обміну люди прагнули отримати насамперед будь-які рідкісні речі або важкодоступну сировину (мідь, бронзу, золото, бурштин і раковини), часто виконують роль "первісних грошей". Нерідко підсумком обмінних відносин було прискорення розвитку більш відсталих суспільств.
Зростаюча продуктивність праці викликала все більшу його індивідуалізацію, що відкривало можливість приватного присвое-ня всього виробленого продукту спочатку якоюсь групою усередині колективу, зазвичай сім'єю, потім окремими особами. Це по-служило передумовою для початку процесу формування класів і держав. Важливою рисою даного етапу є переважання малих державних форм ("номи" в Єгипті або міста - держави в Греції).
Початок залізного віку (III тис. до н.е.) ознаменувався дальньої-шим удосконаленням структури економіки, а в політико-економічному плані - створенням "світових імперій". Причини цих процесів криються не тільки в кризі первісної економіки, ство-що дала умови для розширеного відтворення. Особливе значення стали грати такі чинники:
* необхідність політичного об'єднання регіонів, вироб-дящих засоби виробництва, з регіонами, що дають продукти сіль-ського господарства і ремесла в умовах слабких економічних свя-зей;
* зовнішня загроза - захист кордонів шляхом присвоєння нових тер-торій;
* закріплення розшарування суспільства - формування рабовла-дельческой системи.
Процес складання класових суспільств не був синхронним. Од-ні народи створили свої держави в IV-III тис. до н.е., інші - після розпаду Римської імперії на початку нашої ери, треті - в XVIII-XIX ст. н.е. Причому раніше всього вони виникли в тих областях, де продуктив-ність землеробства була особливо значна. Як правило, такий інтенсивності системою було іригаційне землеробство.
Інформація, релевантна " 2.2. Основні риси та напрямки розвитку первіснообщинного господарства "
- Лекція 10-я Нова історична школа
основному направляла проти утопічного соціалізму-ма, між тим молода історична школа - проти марк-СИЗМ. Молода історична школа виступає одночасно з австрійською, але застосовує інші методи боротьби з марксизмом. Головними представниками молодої історичної школи були Шмоллер, Луйо Брентано, Карл Бюхер та ін Які особливості методології молодий історичної школи? - § 2. ТИПИ І ФОРМИ ПРИСВОЄННЯ
основні принципи загального і приватного привласнення. Це досягнуто в такий спосіб. По-перше, змішана власність утворюється шляхом об'єднання вкладів, які вносять всі учасники підприємства у спільне майно. По-друге, спільно-часткова власність використовується у спільних цілях і під єдиним управлінням. При цьому, як правило, передбачається певну участь кожного пайової - § 1. НАТУРАЛЬНОЕ І ТОВАРНЕ ГОСПОДАРСТВО
основних роду виробництва: натуральне і товарне. Вони є прямо протилежними один одному і розрізняються за такими критеріями: а) за замкнутості або відкритості господарства, б) по розвиненості (або нерозвиненості) суспільного розподілу праці; в) за формою суспільного продукту; г) за видами економічних зв'язків між виробниками та споживачами благ і послуг. Тому при - 2. Товарне виробництво і його різновиди. Товар і його властивості
основними постачальниками даного товару на ринок. При розвинутій конкуренції це будуть витрати праці при середньому рівні вмілості працівників, середньому рівні інтенсивності їхньої праці і при середньому рівні розвитку використовуваних засобів виробництва. Розрізняють конкретний і абстрактний працю. Конкретна праця не залежить від суспільної форми і характеризується певною метою, змістом, - Висновки
риси світового господарства: постійна і взаємний зв'язок і вигідність участі в ньому національних господарств; глобальний економічний організм, що розвивається за законами ринку; створення єдиного світового ринку; наявність розвиненої ринкової інфраструктури; специфіка структури (світовий ринок товарів і послуг, капіталу, робочої сили, міжнародна валютна і кредитно-фінансова системи); формування єдиного - 1. Сутність перехідної економіки, її головні завдання
основні варіанти переходу від централізованої системи господарювання криночной економікесозданія економічних інститутів (Китай і неабиякою мірою - Угорщина). Другий - шокова терапія, що застосовувалася з тим або іншим ступенем інтенсивності в Росії і в більшості країн Східної Європи (в класичній формі - у Польщі). Відмінності між зазначеними варіантами полягають в термінах проведення - Особливості перехідної економіки в Росії, її головні завдання та шляхи їх вирішення
основному фінансрвая), що вимагає придушення інфляції, обмеження грошової емісії , мінімізації держбюджету і т.д. 5. Формування сильної системи соціального захисту населення, яка спрямована на перехід до адресної соціальної підтримки найбільш нужденних верств населення і повинна полегшити частини населення пристосуватися до умов ринкової економіки. 6. Інституційні перетворення, - Тіньова економіка
основному готівкові гроші, в тому числі іноземна валюта, а поширеним методом реалізації подібних відносин виступає насильство над суб'єктом сделок.ілі загроза його застосування. Можна виділити, принаймні, два «поля» існування тіньової економіки: 1) «сірий», або нелегальний, ринок, тобто в принципі дозволені, але офіційно не зафіксовані економічні операції, 2) - Висновки
риси перехідної економіки: мінливість, нестабільність; змішаність старого і нового; альтернативний характер розвитку перехідної економіки ; особливість протиріч, історичність. Найважливіші специфічні закономірності перехідної економіки - інерційність відтворювального процесу та інтенсивний розвиток нових форм, елементів, інститутів. 4. Головні завдання перехідної економіки Росії - - 2. Становлення політичної економії як науки. Економічні погляди А. Сміта
основні ідеї економічного лібералізму. Кінець вісімнадцятого століття - становлення буржуазної етики і особлива увага приділяється обгрунтуванню концепції природних, невідчужуваних прав і свобод особистості. Це мало на увазі і свободу людини у сфері економічної діяльності. Людина завжди вживає свободу на досягнення власних своєкорисливих інтересів. Не визнати це неможливо, однак