Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
В.Я. Иохин. Економічна теорія, 2006 - перейти до змісту підручника

Модель Харрода-Домара

У рамках кейнсіанської концепції широко відома і модель економічного зростання Харрода-Домара. Це однофакторний модель визначення темпів зростання, в якій в якості джерела зростання враховується тільки капітал. При цьому капіталомісткість визнається відносно незмінною величиною. Її сталість пов'язано з тим, що в разі зростання продуктивності праці (заощадження праці) одночасно відбувається збільшення відношення капіталу до праці і відносини випуску продукції до витрат праці. Це вказує на те, що коефіцієнт «капітал-випуск» залишається постійним.
При використанні даної моделі дається ряд дуже важливих припущень: повна задіяність всіх факторів, рівність попиту і пропозиції та їх пріростних величин.
Розглянемо модель Харрода-Домара на прикладі спрощеної і одноваріантного формули:
,


де - темп приросту національного доходу; - норма нагромадження капіталу в національному доході; - капіталомісткість приросту національного доходу .

Чисельник і знаменник цієї функції можуть бути представлені в наступному вигляді:


де ФН - фонд накопичення; НД - національний дохід;? НД - приріст національного доходу за рахунок задіяння фонду накопичення (заощаджень).
У даному випадку беруться чисті заощадження (фонд накопичення), від яких залежить розмір інвестицій, а чим значніше приріст інвестицій, тим вище темп зростання. Отже, між заощадженнями та
чистими інвестиціями та економічним зростанням існує пряма залежність.
Відносно капіталомісткості та економічного зростання діє зворотна залежність: чим вище капіталомісткість виробництва, тим нижче темпи економічного зростання, і, навпаки, зниження рівня капіталомісткості в результаті НТП, структурних зрушень, скорочення невстановленого обладнання призводить до збільшення темпів економічного зростання.

Капіталомісткість приросту національного доходу (? КЕ) може бути виражена через капіталовіддача (фондовіддачу) приросту національного доходу (? КО) як зворотну їй величину? КЕ=1 /? КО.
Підставивши у вихідну формулу (Тпр=Н? К /? КЕ) капіталомісткість, виражену через фондовіддачу (капіталовіддача), отримаємо:


Звідси випливає висновок про залежність темпу приросту національного доходу від норми нагромадження в національному доході і капиталоотдачи приросту національного доходу. Сам же темп приросту національного доходу (у відсотках) виражається формулою:


« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Модель Харрода-Домара"
  1. 64. Поясніть сенс однофакторний моделі Р. Харрода і Є. Домара.
    Модель визначення темпів економічного зростання була запропонована англійським економістом Роєм Харродом (1900-1978) і американським економістом Євсєєв Домаром (р. 1914). У тому моделі, яку зазвичай називають моделлю Харрода-Домара, враховується тільки капітал в якості єдиного чинника зростання. Цей фактор як би синтезує в собі функціонування всіх інших факторів. Передбачається, що
  2. 6.3.2. Модель економічного зростання Харрода-Домара
    модель, яка об'єднує моделі англійського економіста Р. Харрода (1900-1978) і американського економіста Е. Домара (р. 1914). Вона заснована на двох передумовах. Перша передумова - зростання національного доходу - визначається тільки одним фактором - нормою накопичення капіталу. Всі інші фактори - збільшення зайнятості, ступінь використання обладнання, покращення в організації виробництва, які
  3. Тести
    моделі Кобба-Дугласа (виробничої функції) факторами економічного зростання виступають: а) капітал; б) науково-технічного прогрес; в) трудові ресурси; г) податкова політика 7. У моделі Харрода-Домара економічне зростання є функцією: а) збільшення зайнятості; б) накопичення капіталу; в) ступеня використання обладнання; г) організації виробництва; д) споживання.
  4. 4. Неокласична модель зростання Р. Солоу
    модель Харрода-Домара сильно перебільшувала нестійкість західної економіки і недооцінив-н та сили, що ведуть до її росту. З середини 1950-х років почався но-і ii і етап розвитку теорії зростання, який тривав приблизно до - Редіна 1970-х, коли на авансцену вийшла теорія циклу. Ключі-| | мо роль на цьому етапі зіграла модель зростання Р. Солоу. Американський економіст Роберт Солоу народився в 1924 р. в
  5. 4. Неокласична модель ЗРОСТАННЯ Р. Солоу
    модель Харрода-Домара сильно перебільшувала нестійкість західної економіки і недооцінювала сили, що ведуть до її росту. З середини 1950-х років почався новий етап розвитку теорії зростання, який тривав приблизно до середини 1970-х, коли на авансцену вийшла теорія циклу. Ключову роль на цьому етапі зіграла модель зростання Р. Солоу. Американський економіст Роберт Солоу народився в 1924 р. в
  6. 3. МОДЕЛЬ Харродом-Домар
    моделі англійського економіста Роя Харрода і американця Євсея Домара. Рой Харрод (1900-1978) здобув освіту в Оксфордському університеті (у числі його вчителів був Еджуорт), де згодом викладав більшу частину свого життя. Великий вплив справила на нього знайомство з Дж.М. Кейнсом, що переросло в міцну дружбу. Після смерті Кейнса Харрод написав найбільш повну та змістовну його
  7. 6.3. Моделі економічного зростання
    моделях Кобба-Дугласа, Р. Солоу. Друга група включає моделі, засновані на кейнсіанської теорії. Найбільш відома з них модель Харрода-Домара. Головна відмінність між неокласичними і кейнсианскими моделями економічного зростання полягає в тому, що перші враховують декілька чинників економічного зростання, а другі - однофакторні. Коротко розглянемо сутність цих двох моделей.
  8. Природне зростання
    моделі Харрода, виявляється «двосічним» - необхідно додатково розглянути випадки нерівності Gw і Gn. Для початку, припустимо, що Gw Gw, виникає самопідтримуючий бум. Якщо ж при цьому до того ж Gw
  9. Основні напрямки кейнсіанства в післявоєнний період. Неокейнсианство: теорії циклу та економічного зростання. Посткейнсіанство. Дж. Робінсон, П. Сраффа («ліве» кейнсіанство). «Теорія недосконалої конкуренції» Дж. Робінсон. Теорія монополістичної конкуренції Ед. Чемберлина. Модель IS-LMДж. Хікса, її роль. Модель економічного зростання Р. Харрода і Є. Домара. Інновації як фактор
    Терміни і поняття
  10. Економічне зростання: рівноважний, ефективний, ендогенний Економічний розвиток Цілі економічного зростання Ефективність економічного зростання Якість економічного зростання Фактори економічного зростання (фактори попиту, пропозиції, розподілу) Типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний Моделі економічного зростання (Кобба - Дугласа, Р. Солоу, Я. Тінберген-на, Харрода -
    Терміни і поняття
  11. Економічне зростання: рівноважний, ефективний, ендогенний Економічний розвиток Цілі економічного зростання Ефективність економічного зростання Якість економічного зростання Фактори економічного зростання (фактори попиту, пропозиції, розподілу) Типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний Моделі економічного зростання (Кобба - Дугласа, Р. Солоу , Я. Тінберген-на, Харрода -
    Економічні моделі
  12. моделі в якості найважливішого інструменту наукового дослідження. Економічні моделі являють собою формалізацію складних економічних відносин; моделі - це діаграми , графіки, таблиці, формули, застосування яких допомагає зрозуміти суть економічних подій, розкрити і описати істота і характер функціональних взаємозв'язків. Наприклад, крива Лоренца показує, як змінюється розподіл
    1.4. Макроекономічні моделі та їх види
  13. моделі. Макроекономічні моделі - це формалізовані логічним, графічним або алгебраїчним способом опису різних макроекономічних процесів і явищ з метою встановити між ними функціональні взаємозалежності. Слід мати на увазі, що будь-яка модель є абстрактне спрощення реальності, тому вона не може бути всеосяжною. За допомогою моделювання можна визначити
    4. Моделі економічного зростання
  14. моделі економічного зростання сформувалися на основі неокласичної і кейнсіанської теорій. Неокласична теорія виходить з можливості найбільш оптимального використання виробничих факторів в масштабі не тільки окремого виробництва, а й макроекономічної системи. Для побудови моделей, що показують внесок окремих факторів виробництва в кінцевий результат, використовується
    24. РІВНОВАГА І ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ
  15. моделей економічного зростання: неокласичні і неокейнсианские. Основний методологічною передумовою неокласичних моделей є гіпотеза про наявність досконалої конкуренції як на товарному, так і на ресурсному ринках. Безпосередніми наслідками такого роду гіпотези є припущення: про автоматичне відновлення загального макроекономічного рівноваги за рахунок гнучкості цін; про
    Економічне зростання: сутність, види і чинники.
  16. модель робить упор на формування ефективного сукупного попиту. Американські економісти Е.Домар і Р.Харрод вважали, що економічне зростання залежить лише від одного фактора - капіталу. Модель Е.Хансена базується на регулюванні величини амортизаційних відрахувань. Зростання амортизаційних відрахувань може компенсувати загальне скорочення інвестиційного попиту. Модель Солоу показує, як
    Висновки
  17. моделей економічного зростання (абстрактне, спрощене вираз реального економічного процесу у формі рівнянь і графіків) виділяються моделі неокласичного напряму (Кобба - Дугласа, Р. Со-лоу, Я. Тінбергена та ін.), неокейнсіанського напряму (Харрода - Домара, Дж. Робінсон та ін.), модель «витрати - випуск» В. Леонтьєва, концепція «нульового економічного зростання», теорії стадій
    Висновки
  18. моделей економічного зростання (абстрактне, спрощене вираз реального економічного процесу у формі рівнянь і графіків) виділяються моделі неокласичного напряму (Кобба - Дугласа, Р. Со-лоу, Я. Тінбергена та ін.), неокейнсіанського напряму (Харрода - Домара, Дж. Робінсон і ін), модель «витрати - випуск» В. Леонтьєва, концепція «нульового економічного зростання», теорії стадій
    3. Модель Харрода-Домара
  19. моделі англійської | | кономіста Роя Харрода і американця Євсея Домара. РойХаррод (1900-1978) здобув освіту в Оксфордському уні-фсітете (у числі його вчителів був Еджуорт), де згодом викладав більшу частину свого життя. Великий вплив справила на шгі знайомство з Дж.М. Кейнсом, що переросло в міцну дружбу. Після смерті Кейнса Харрод написав найбільш повну та утримуючи-i тельную його
    модели английского ||кономиста Роя Харрода и американца Евсея Домара. РойХаррод (1900-1978) получил образование в Оксфордском уни-фситете (в числе его учителей был Эджуорт), где впоследствии преподавал большую часть своей жизни. Большое влияние оказало на шги знакомство с Дж.М. Кейнсом, переросшее в крепкую дружбу. После смерти Кейнса Харрод написал наиболее полную и содержа-i тельную его
© 2014-2020  epi.cc.ua