Головна
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
Г. В. Савицька. Аналіз господарської діяльності підприємства. 4-е видання, перероблене і доповнене, 2001 - перейти до змісту підручника

4.4. Використання відносних і середніх величин в аналізі господарської діяльності

Зміст відносних і середніх величин. Їх використання в практиці економічної та аналітичної роботи. Види відносних і середніх величин та особливості їх використання для оцінки результатів господарювання.
Економічні явища, які вивчаються в АХД, мають, як правило, кількісну визначеність, що виражається в абсолютних і відносних величинах.
Абсолютні величини показують кількісні розміри явища в одиницях міри, ваги, обсягу, протяжності, площі, вартості і т.д. безвідносно до розміру інших явищ.
Відносні показники відбивають співвідношення величини досліджуваного явища з величиною якого-небудь іншого чи явища з величиною цього явища, але узятої за інший чи час по іншому об'єкту. Відносні показники одержують у результаті розподілу однієї величини на іншу, яка приймається за базу порівняння. Це можуть бути дані плану, базисного року, іншого підприємства, середньогалузеві і т.д. Відносні величини виражаються у формі коефіцієнтів (при базі 1) або відсотків (при базі 100).
В аналізі господарської діяльності використовуються різні види відносних величин: планового завдання, виконання плану, динаміки, структури, координації. інтенсивності, ефективності.
Відносна величина планового завдання являє собою відношення планового рівня показника поточного року до його рівня торік чи до середнього за три-п'ять попередніх років.
Відносна величина виконання плану - це відношення між фактичним і плановим рівнем показника, виражене звичайно у відсотках.

Для характеристики зміни показників за який-небудь проміжок часу використовують відносні величини динаміки. Їх визначають шляхом розподілу величини показника поточного періоду на його рівень у попередньому періоді (місяці, кварталі, році). Називаються вони темпами росту (приросту) і виражаються звичайно в чи відсотках коефіцієнтах. Відносні величини динаміки можуть бути базисними і коштовними. У першому випадку кожен наступний рівень динамічного ряду порівнюється з базисним роком, а в іншому рівень показника наступного року відноситься до попереднього.
Показник структури - це відносна частка (питома вага) частини загалом, виражена у відсотках або коефіцієнтах. Наприклад, питома вага посівів зернових культур у загальній посівній площі, питома вага робітників у загальній кількості працівників підприємства.
Відносні величини координації являють собою співвідношення частин цілого між собою, наприклад, активної і пасивної частини основних виробничих фондів, силових і робочих машин, власного і позикового капіталу і т.д.
Відносними величинами інтенсивності називаються ті, котрі характеризують ступінь поширеності, розвитку якого-небудь явища у відповідному середовищі, наприклад, ступінь захворюваності населення, відсоток робітників вищої кваліфікації і т.д.
Відносні величини ефективності - це співвідношення ефекту з ресурсами чи витратами, наприклад, виробництво продукції на 100 га сільськогосподарської площі, на один карбованець витрат, на одного робітника і т.д.
У практиці економічної роботи поряд з абсолютними і відносними показниками дуже часто застосовуються середні величини.
Вони використовуються для узагальненої кількісної характеристики сукупності однорідних явищ за якоюсь ознакою. Наприклад, середня зарплата робітників використовується для узагальнюючої характеристики рівня оплати праці досліджуваної сукупності робітників. У середній величині відбиваються загальні, характерні, типові риси досліджуваних явищ по відповідному ознаці. Вона показує загальну міру цієї ознаки в досліджуваній сукупності, тобто одним числом характеризує всю сукупність об'єктів. За допомогою
середніх величин можна порівнювати різні сукупності об'єктів, наприклад, райони за рівнем врожайності культур, підприємства за рівнем оплати праці і т.д.
В аналізі господарської діяльності використовуються різні типи середніх величин: середньоарифметичні (прості і зважені), середньогармонічні, середньогеометричні, середньо, середньоквадратичні й ін
При використанні середніх величин в АХД слід враховувати, що вони дають узагальнену характеристику явищ, грунтуючись на масових даних. У цьому їх сила і недолік. Нерідко буває, що за загальними середніми показниками, що виглядають досить непогано, ховаються результати погано працюючих бригад, цехів і інших господарських підрозділів. За середніми даними не видні і досягнення передовиків виробництва. Тому при аналізі необхідно розкривати зміст середніх величин, доповнюючи їх середньо, а в деяких випадках і індивідуальних показниками.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4.4. Використання відносних і середніх величин в аналізі господарської діяльності "
  1. В.В. Ковальов, О.Н. Волкова. Аналіз господарської діяльності підприємства, 2002

  2. Література
    аналіз в бюджетних установах. М., 1974. 3. Самбірський В.І., Грищенко А.А. Аналіз господарської діяльності в бюджетних і наукових установах: Підручник. М., 1989. 4. Соловйов Г.А. Ревізія і контроль господарської діяльності бюджетних установ. М.,
  3. Література
    аналіз в бюджетних установах. М., 1974. 4. Корчагіна Л. М. Аналіз господарської діяльності підприємства / / Бухгалтерський облік. 1996. № 10. 5. Мезенцева Т. Бухгалтерський облік і економічний аналіз в умовах ринку / / Фінанси, облік, аудит. 1994. № 6. 6. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. Мн., 1999. 7. Самбірський В.І., Грищенко А.А. Аналіз господарської
  4. Ступінь глобалізації, міровізаціі господарських процесів
    відносні показники. Насамперед вони стосуються руху підприємницького та позичкового капіталів і виробництва на підприємствах, контрольованих іноземним капіталом. Слід зазначити, що оскільки світове господарство є розвивається, динамічної категорією в цілому та її складових частин, найбільш відповідними мети аналізу виступають відносні
  5. 13. СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ
    відносні. Абсолютні показники характеризують господарську діяльність у натуральних, трудових і грошових вимірах, а відносні - відношення одних абсолютних показників до інших. Обидва показники можуть бути обчислені у відсотках, коефіцієнтах, індексах і характеризують динаміку змін планових завдань, ступінь виконання плану, структуру процесів і явищ. Залежно від
  6. Д.А.Панков. Аналіз господарської діяльності бюджетних організацій, 2003
    використанню коштів, що спрямовуються на утримання галузей невиробничої сфери: охорони здоров'я, освіти, НДІ та ін Основна увага приділена аналізу фактичних і касових видатків, розрахунків з дебіторами і кредиторами, оплати праці, використання матеріальних ресурсів та ін Актуальність видання обумовлена ??відсутністю сучасної літератури з даної теми. Для студентів вузів,
  7. 35. Аналіз середніх та граничних величин та можливості застосування математичних методів в економічній теорії до маржиналистской теорії
    використанням ресурсів. З використанням поняття граничних величин вирішуються завдання на оптимум. Але це дуже складно, тому що в суспільстві виробляється величезна кількість різноманітних споживчих вартостей, які ранжуються, взаимозаменяются, узгоджуються між собою. Концепція австрійської школи відкидалася прихильниками трудової теорії вартості, тому що австрійці відстоювали корисність
  8. Середня норма прибутку
    середніх витрат, відповідно до яких підприємці та отримують прибуток. Однак необхідно пам'ятати, що середні витрати, середня норма прибутку - це всього лише загальна тенденція, спрямована до загального рівноваги, яка з настільки ж незмінною силою порушується під впливом об'єктивного розвитку науково-технічного та соціально-економічного прогресу і конуренція. Умовно цей
  9. Г. В. Савицька. Аналіз господарської діяльності підприємства. 4-е видання, перероблене і доповнене, 2001

  10. 2.2.2. Види зв'язків в економічних системах
    середньому. Система називається ймовірнісної, якщо при одних і тих же початкових умов вона може переходити в різні стани, що мають різні ймовірності. Аналіз стохастичних зв'язків в імовірнісних системах буде розглянуто в розділі
  11. 2.4.2. Горизонтальний і вертикальний аналіз бухгалтерського балансу
    відносними темпами зростання (зниження). Цінність результатів горизонтального аналізу істотно знижується в умовах інфляції, але ці дані можна використовувати при міжгосподарських порівняннях. Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни величин різних статей балансу за певний період, дати оцінку цим змінам.
  12. 2.2. Зміст і завдання аналізу господарської діяльності
    використанням ресурсів. Разом з тим ряд економістів принижують або зовсім заперечують цю функцію аналізу, приписуючи її виключно бухгалтерського обліку і контролю. Безумовно, бухгалтерський облік виконує дуже суттєві контрольні функції в момент реєстрації, узагальнення та систематизації інформації про господарські операції і процеси. Однак це не виключає контроль і при проведенні
  13. 5. МЕТОДИ І ПРИЙОМИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВО ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    середніми величинами. У всіх випадках аналіз базисним методом проводиться за наступною формулою: ±? П=Пан - Пбаз, де ±? П - відхилення аналізованого показника від базисного; Пан, Пбаз - відповідно аналізований і базисний показники. Графічний метод є засобом наочної ілюстрації господарських процесів. Графіки розрізняють за їх призначенням (діаграми порівняння, хронологічні
  14. Співвідношення середньої та граничної продуктивності
    середньої продуктивності певною мірою ідентичний характеру кривої граничної продуктивності. Водночас необхідно звернути увагу на такі особливості співвідношення динаміки граничної і середньої продуктивності. По-перше, в тих випадках, коли гранична продуктивність перевищує величину середньої продуктивності, остання схильна зростанню. Середня