Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Л.А.Ніколаева, І.П.Черная. Історія економіки, 2006 - перейти до змісту підручника

4.4. Господарські реформи другої половини XVII в.


Положення Росії в другій половині XVII в. визначалося необ-ходимостью подолання господарського розорення після Великої смути початку століття і відставання країни. Надзвичайність соціально-економічних умов і відповідних урядових заходів привела до остаточного оформлення мобілізаційного типу економічного зростання, яке визначило подальший розвиток держави.
Основні ознаки мобілізаційного типу економічного ріс-та:
зміцнення держави військово-феодальними методами;
переважання політичних чинників над економічно-ми ;
створення особливої системи компенсацій витрат держави:
* торгівля сировиною;
* прирощення територій;
* бюрократизація управління;
* позаекономічні методи експлуатації власного народу).
Розширення кордонів держави, посилення класової боротьби, боротьба з турецько-татарською агресією на півдні, війна з Польщею та Шве-цією вимагали зміцнення армії і влади. Це стимулювало прове-дення нової комплексної реформи в рамках підвищувальної стадії економічного циклу 1640-1690 рр..
Здійснення військової реформи - створення трьох нових штабів армії, введення рейтарських, драгунських військ і солдатської піхоти, переозброєння армії, спроба будівельник-ства флоту - поглинуло майже половину бюджету. Це призвело до вимірюв-нению податкової системи (введення подвірного оподаткування в селі і поразрядного міського податку) та проведення грошової реформи 1660, що передбачає використання мідних монет на правах сереб-ряних і завершилася сумно знаменитим Мідним бунтом липня 1662
Брак фінансів стимулювала розвиток системи компенсацій, що підготувала посилення особистої влади царя, особливо в області вер-ховного управління, і одночасно створила державну сис-тему використання примусової праці в результаті повного закре-постування селян. Зміцнення держави дозволило перейти до більш дієвих заходів регулювання економіки. Так, у торговельній політи-ці намітився перехід до меркантилізму. У 1649 р. була скасована моно-полія англійців на торгівлю з Росією, а у 1653 р.
Олексій Михайлович підписав Торговий статут. Його головне значення полягало в тому, що замість безлічі торгових мит (явочній, езжей, мостовий, полози-вої та ін.) встановлювалася єдина мито в розмірі 5% з ціни прода-ваемого товару. З іноземних купців стягувалася мито в 6%, а при відправці товарів усередині країни - ще 2%. У 1667 р. почав діяти Новоторговий статут (автор - А. Л. Ордин-Нащокін), за яким про-щий збір з іноземних купців становив уже 22%. Однак проведе-ня протекціоністської політики, зміцнює внутрішній ринок країни, не могло вирішити проблем відставання Росії від розвинених країн. Економічна діяльність уряди не була послідовною, тому що здійснення комплексної реформи сприяло не Стабія-зації внутрішнього становища, а навпаки, дезорганізації економіки. Незавершеність реформ створювала умови для їх інверсії (повернення-ності).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4.4. Господарські реформи другої половини XVII в. "
  1. Коментарі
    господарських явищ. Основні ідеї історичної школи отримали розвиток в рамках нової (молодої) історичної школи. [7] інституціоналізм течія в економічній науці, який виник у кінці XIX ст. в США, кидаючи виклик основним методологічним і теоретичним постулатам неокласичного напряму. Коло основних ідей інституціоналізму визначили три його головних ідеолога: Т. Веблен, Дж.
  2. 3. Теми контрольних робіт для студентів дистанційної форми навчання
    господарських реформ в Росії першої пол. XIX в. 14. Особливості промислового перевороту (на прикладі однієї з країн за вибором студента). 15. Країни-лідери та їх економічна роль у світі. 16. Структурні зміни в економіці розвинених країн наприкінці XIX - поч. XX ст. 17. Особливості розвитку розвинених країн у період світової еко-ліджень кризи 1929-1933 рр.. (На прикладі однієї з країн
  3. 4.3. Економічний розвиток Російського централізованого-ванного держави в сер. XV - сер. XVII вв.
    Хозяйствен-ном розвитку країни. В цей час завершився процес внутрішньої ко-лонізаціі, в результаті якої в шість разів збільшилася територія країни. Сталося державне об'єднання російських земель під владою Москви, що дозволило ліквідувати феодальну раздроб-ленность і повалити татаро-монгольське іго, а також створити систему централізованого управління. Територіальне розширення
  4. § 5. Виникнення і еволюція політичної економії до кінця XIX в. Марксизм і сучасність. Історична школа і маржиналізм
    господарській практиці та економічній політиці. Джерело вартості класики вбачали в різних формах продуктивної праці. А. Сміт чітко розмежував валовий продукт і чистий національний доход, основний і оборотний капітали. Ринкову економіку представники класичної політекономії розглядали як саморегулюючу систему, найбільш ефективно розподіляє ресурси. Згідно
  5. § 15 . Сутність грошей і грошових систем та їх еволюція
    господарського механізму було ринкове саморегулювання. Але оскільки без активного втручання держави в процес відтворення така система більше не могла існувати (що підтвердив криза 1929-1933 рр..), необхідно було паралельно здійснювати радикальну реформу грошової системи, яка дала б можливість проводити власну валютно-грошову політику. Еволюція грошових
  6. § 16. Закони обігу грошей. Інфляція
    господарський обіг і належать державі, фірмам та окремим особам. У грошовій масі розрізняють активні гроші, що знаходяться в готівковому та безготівковому обігу, і пасивні (нагромадження, резерви, залишки на рахунках), які лише потенційно можуть використовуватися в угодах (рис. 4). Основну частину грошової маси становлять різні види банківських депозитів (кредитних грошей), а
  7. 1.3. Бюджетна система дореволюційної Росії
    господарських завдань з місцевого населення збиралися грошові і натуральні збори: кінське пляма (за таврування), тамга (за продаж товару), весч (за зважування), гостиное (за користування торговим приміщенням), помірне (за вимір) і ін У 1551 р. Іван IV провів земську реформу. У цьому ж році Стоглавий собор затвердив «Статутну земську грамоту». У країні було введено земське самоврядування.
  8. Генезис економічної науки
    господарських благ, правильному обміні господарських благ як обміні еквівалентів та ін У зв'язку з тим що в умовах рабовласництва фізична праця вважався непристойним для вільного громадянина, продукт вони оцінювали тільки корисністю, а не працею. Економічні погляди мислителів Стародавнього Риму Варрона (116-27 рр.. до н.е.), Катона Старшого (234-149 рр. . до н.е.), Калумелли (1 століття н.е.), Сенеки
  9. Тіньова економіка
    господарське життя може бути настільки відчутним, що суперечність між неформальним і формальними укладами перетворюється з другорядного в істотне соціально-економічне протиріччя - ті чи інші форми його прояви спостерігаються практично у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Подальше посилення тіньової економіки загрожує підпорядкуванням їй «всього і вся». Це означає, що проблема
  10. Тема 7. ЕВОЛЮЦІЯ ІДЕЙ В ТЕОРЕТИЧНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУЦІ
    господарські відносини ще не були розвинені. Розвиток серйозної економічної науки почалося зі становленням капіталізму в XVI-XVII ст. В цей час створюється перша значна школа у світовій економічній науці - меркантилізм (від іт. - торговець). Його представниками були Томас Ман (1551-1611), Антуан Монкретьєн (1575-1621), Девід Юм (1711-1776). Джерело багатства в економіці меркантилісти
© 2014-2020  epi.cc.ua