ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
В.К. Ломакін. Світова економіка, 2002 - перейти до змісту підручника

Факторная продуктивність

. Тенденції економічного ста визначалися відомими факторами виробництва, включаючи накопичення капіталу, використання робочої сили та науково-технічного прогресу:
G=f (K + L + R + r).
У кінцевому рахунку вони втілюються в динаміці продуктивності, яка залежить від кількості і якості факторів (продуктивних сил), необхідних для виробництва даного обсягу продукції. Динаміка продуктивності характеризує ефективність використання факторів виробництва. Для її оцінки використовується кілька показників, зокрема, показник сукупної факторної продуктивності, який являє собою відношення обсягу виробленої продукції до показника витрат капіталу і праці. Вона зазвичай підраховується як різниця між темпами зростання виробництва і середніми темпами вводяться факторів виробництва, зведених на їх частку в факторному доході (w), або
TFP=? Y-? Lw -? Kw -? Rw.
Сукупна факторна продуктивність розуміється як показник технічного прогресу. Зростання цього показника свідчить не тільки про технічні зрушення, але і про зростання кваліфікації і мотивації робочої сили, вдосконаленні методів управління та організації виробництва, а також про наявність зростаючого ефекту масштабу, коли певні накладні витрати припадають на більший обсяг продукції, що випускається.

Показники продуктивності праці та капиталоотдачи дають уявлення про використання кожного великого фактора виробництва. Продуктивність праці - це обсяг виробленої продукції на одиницю витрат праці, а капиталоотдача - відношення виробленої продукції до витрат капіталу. Зростання продуктивності нерідко є наслідком зростання капіталоозброєності.
Таблиця 19.2
Приріст сукупної факторної продуктивності
промислово розвинених країн,%
1960-1984 рр.. 1,0 1984-1994 рр.. 0,8
І с т о ч н і до: Economist, March 7. 1998. S.5
Незважаючи на прискорення технічного прогресу, розширення обсягу НДДКР, інформатизації виробництва показники віддачі основних факторів виробництва з 60-х років сповільнилися (табл. 19.2). Продуктивність праці зростала, але повільніше, ніж після 40-х років, почавши поліпшуватися тільки в окремих країнах у 90-і роки. Зростання капиталоотдачи також знизився.
Швидка зміна продукції і пов'язане з цим прискорення морального старіння устаткування приводили до збільшення капіталоємності. Чималу роль в динаміці продуктивності праці, капиталоотдачи грали структурні зрушення у виробництві та зайнятості.
Як відомо, у всіх розвинених країнах відбувалося зниження частки зайнятих у сільському господарстві і в промисловості і зростання її у сфері послуг. Переміщення працюючих з галузей з більш високим рівнем продуктивності праці в галузі з більш низьким рівнем, природно, не могло не впливати на зниження темпів приросту сукупної продуктивності. Крім того, у багатьох розвинених країнах відбулося скорочення робочого часу в порівнянні з 50 - 60-ми роками.
У другій половині 90-х років в США і Канаді відзначалося підвищення багатофакторної продуктивності. Можливо це пояснюється новим етапом науково-технічних нововведень, збільшенням капіталовкладень в нову техніку, особливо в інформаційну, і техніку зв'язку. Частка інвестицій в інформаційні технології в країнах ОЕСР досягла 13% вкладень в основний капітал в 1996 р., а в устаткування зв'язку - приблизно 5%.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Факторна продуктивність "
  1. Темпи, чинники та умови економічного зростання
    факторна продуктивність. Цьому сприяла політика фінансової стабілізації, скорочення дефіцитності державного бюджету. Соціальні витрати уряду не перевищували 1,7% ВВП. У 90-ті роки різко знизився рівень інфляції - з 13,6 до 3% 2. Економічне зростання в Індії супроводжувався поліпшенням кваліфікації робочої сили, про що свідчить підвищення рівня грамотності. Однак до
  2. Темпи зростання, його фактори та умови
    факторної продуктивності (відповідно 0,7 і 1,15 за 1990-1998 рр..). На розвиток господарства, зростання загальної факторної продуктивності впливає динаміка витрат на НДДКР і їх використання. ЄС в цілому виділяє на дослідні та конструкторські роботи 1,8% ВВП. Провідні західноєвропейські країни, виключаючи Італію, витрачають на ці цілі понад 2% ВВП, але нижче рівня США та Японії.
  3. Темпи і фактори росту
    факторна продуктивність знизилася в сферах, де висока інтенсивність використання інформаційної технології (банківська справа, охорона здоров'я). Технологічні зрушення в американському господарстві були забезпечені масштабними науково-технічними розробками. США володіють найбільшим у світі науково-технічним потенціалом, який в сучасних умовах є вирішальним чинником розвитку
  4. Вплив зарубіжних НДДКР на економічне зростання
    факторну продуктивність на 0,23% . У п'ятнадцяти малих країнах відзначався менший ефект від збільшення НДДКР: приріст науково-дослідних робіт на 1% викликав приріст загальної продуктивності на 0,08%. Здійснення НДДКР в одній країні через зовнішню торгівлю, імітацію технології впливає на загальну продуктивність інших країн. Приблизно 1/4 загальних результатів НДДКР «сімки»
  5. 9.4. Аналіз використання фонду заробітної плати
    факторному аналізу відхилень по фонду заробітної плати в розрізі елементів бюджетної класифікації, а також причин цих відхилень. У першу чергу слід оцінити зміна загального розміру основного окладу робітників і службовців, що і буде зроблено на підставі даних табл. 9.18. Таблиця 9.18 Аналіз основного окладу за категоріями персоналу лікарні {foto145} Дані таблиці
  6. 10.2. Аналіз чисельності, складу і структури трудових ресурсів
    факторного аналізу чисельності працівників НДІ полягає в тому, що цілий ряд факторів насилу піддаються формалізації і кількісному вимірюванню. Зокрема, це стосується кваліфікаційного складу, особистісних факторів, технічного рівня, складності та новизни тематики та ін Розглянемо основні етапи послідовності аналізу чисельності, складу і структури працівників НДІ. 1. Аналіз
  7. 10.4. Аналіз фонду заробітної плати
    факторного аналізу ФЗП відповідно до даної структурно-логічної факторної системою (табл. 10.16). Таблиця 10.16 Аналіз впливу факторів на зміну річного фонду заробітної плати працівників НДІ {foto184} {foto185} Проаналізуємо результати факторного впливу, розрахованого в доларовому обчисленні. За досліджуваний період відбулося зниження фонду заробітної плати НДІ на 10593 дол.
  8. 10.5. Аналіз ефективності праці
    факторну модель можна представити у вигляді рівняння Вг=УНР? ДР? ПД? Вч, (10.1) де Вг - середньорічна вироблення одного працюючого в НДІ; УНР - питома вага наукових працівників у загальній чисельності працюючих НДІ; ДР - середньорічна кількість днів роботи одного наукового працівника; ПД - середня тривалість робочого дня; Вч - середньогодинна вироблення одного наукового
  9. Тіньова економіка
    факторних доходів, що пояснює отримання доходів, які приносить кожний з факторів виробництва: праця - заробітну плату, капітал - прибуток, земля - ??ренту. Останнім часом до них додають підприємницькі здібності, які також забезпечують відповідні доходи. Існує і друга модель пояснення джерела доходів, має у своїй основі марксистську трактування: створюваний
  10. 3. Еволюція теорій прибутку та підприємництва
    факторним виплатах відповідно до принципу граничної продуктивності. І те, що класики називали прибутком, тепер отримує назву відсотка. Не випадково тому інтерес до теорії прибутку збігається з інтересом до аналізу динамічних моделей. І внесок Шумпетера в теорію прибутку безсумнівний. Прибуток в його динамічної моделі економічного розвитку виступає як винагорода за