загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

Ще раз про справедливість розподілу виручки


Вартість товару Спроізв, 1 представляється засновнику-капіталісту у вигляді суми засновницьких вартостей витрат факторів виробництва. А вартості витрат підлягають безумовній компенсації. Тому частина виручки, рівна вартості товару Спроізв, 1, рас-пределяется засновником-капіталістом відповідно з вартостями його власних факторів виробництва (засновництва, капіталу і «землі» підприємства, в загальному випадку також і праці самого засновника) і договірними цінами - чужих ( див. табл. 3). Таким чином, вже на цьому етапі відбувається компенсація витрат факторів виробництва. Однак це не означає, що власники факторів виробництва отримали справедливу (!) Компенсацію витрат, оскільки справедливий рівень відповідає ринковій ціні, а не договірною ціною і, тим більше, не вартості витрат.
Частина виручки - додаткова вартість (прибуток) виглядає в очах засновника-капіталіста як різниця між ринковими цінами і вартостями витрат його власних факторів виробництва. На його думку, він вже розплатився з володів-цями чужих факторів виробництва. Вони, отримавши компенсацію своїх витрат у розмірі договірної ціни, не мають підстав претендувати на частину додаткової вартості. Тим самим, привласнення всієї доданої вартості засновником-капіталістом представляється йому не тільки відповідним традиції, але і справедливим.
Проте це відповідає істині тільки при рівності договірних та (невідомих нам) ринкових цін витрат чужих факторів виробництва. Тільки в цьому випадку власники найманих і орендованих факторів виробництва отримають справедливу оплату своїх за-трат, відповідну їх ринковою ціною цз.фп, i. Тільки за цієї умови залишилася частина додаткової вартості буде дійсно дорівнює різниці ринкових цін і вар-мостей витрат власних факторів виробництва засновника-капіталіста, і її присвое-ня їм відповідатиме розуміння справедливості з політекономічної точки зору.
Звичність і традиційність ситуації, при якій саме засновник-капіталіст привласнює товар і додаткову вартість, не може розглядатися в якості доказів-тва справедливості такого становища.
В якості ілюстрації можна навести кілька анекдотичний, але показовий приклад.
Деякий час тому по телебаченню був показаний такий сюжет. Жінка втратила сина. Але перед смертю син встиг здати свій спадковий матеріал в ізраїльський банк сперми. Жінка знайшла сурогатну матір і уклала з нею договір. Після народження ди-тини вона заявила, що дитина належить їй одній, а біологічна мати ніякого від-носіння до дитини не має, оскільки гроші за свої послуги вона отримала сповна.
Незважаючи на специфічний характер ситуації, вона повністю відповідає еконо-мическим реаліям існуючого способу виробництва. Засновниця ініціює виробництво «продукту» (доводиться вжити цей термін), бере на себе оплату всіх витрат і забезпечення ризиків, наймає робочу силу. Одночасно засновниця яв-ляется власницею «капіталу», що зберігається в банку. Правда, капітал не грошовий, та й банк теж не звичайний, але це не змінює політекономічної оцінки ситуації: принципи-альний момент полягає в тому, що необхідні для виробництва «продукту» чинники про-виробництва (в даному випадку, це робоча сила) наймаються (!) засновником-капіталістом. Ця обставина служить джерелом «окремішність» його прав.
Далі процес виробництва «продукту» протікає, як звичайно. «Капітал» з'єднується з робочою силою. (До речі, описуваний випадок має потішити прихильників економікса: нарешті отримано незаперечний доказ існування «продуктивної сили капіталу»!). У справу в якості одного з факторів виробництва вступає природа. (Власницею відповідного лімітованого природного блага є сурогатна мати? Це їй може знадобитися компенсація витрат цього блага). За підсумками виробниц-ства «продукту» наймана працівниця отримує повну (з точки зору засновниці) компенсацію витрат своїх факторів виробництва. Договір з сурогатною матір'ю розглядається як безперечний підставу права власності засновниці на «продукт». На цій підставі засновниця його і привласнює.
Ситуація, між тим, абсурдна: якась дама, яка має вельми віддалене відно-шення до безпосереднього процесу створення «продукту», безапеляційно стверджує, що, навпаки, це біологічна мати не має ніякого відношення до дитини , якого остання, між тим, зачала, виносила і народила, і який є «плоттю від плоті її, кров'ю від крові».
Можна подумати, що «особливість» прав засновника-капіталіста підкріплюється догово-ром найму робочої сили. Ймовірно, для юристів договір найму дійсно є вагомим і вичерпним доказом права засновника-капіталіста на товар і при-присвоєнні додаткової вартості. Але з точки зору політекономії ніякої договір найму не може бути джерелом вартості і додаткової вартості, його наявність не може змі-нити або скасувати дійсне джерело вартості. Тому з точки зору політеконо-ми Академії подібний договір, кажучи юридичною мовою, мізерний. Жоден договір найму не вирішує проблему присвоєння товару і додаткової вартості - точно так само, як він не робить засновниць дійсної матір'ю дитини замість його біологічної мате-ри.
За допомогою прикладів, звичайно, нічого не можна довести, але вони, виступаючи в якості ілюстрацій, можуть сильно прояснити картину, змусити подивитися на неї «незамилен-ним» поглядом. Ось і цей приклад яскраво демонструє нам протиріччя капиталистиче-ського способу виробництва. Дитина взагалі не може розглядатися як звичайний товар, створюваний найманою працею при наявності засновництва. Засновниця вносить в есте-жавного природний процес ринкові початку, і виникають кумедні (або трагічні?) Протиріччя між суттю процесу та його зовнішньою формою, заснованої на чисто капіталістичного виробничих відносинах. І в підсумку несподівано виявляється, що рідна мати вже не має ніякого відношення до власної дитини.
Цей життєвий приклад показує, що організація виробництва на капиталистиче-ських засадах, тобто:
? наймі робочої сили і оплаті витрат праці в розмірі договірної ціни;
? приватної власності засновника-капіталіста на підприємство;
? власності засновника-капіталіста на товар і одноосібне присвоєння їм прибавоч-ної вартості
не є такою вже природною і, тим більше, справедливої, як видається більшої частини сучасних економістів.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Ще раз про справедливість розподілу виручки "
  1. 4. Облік витрат виробництва
    У розрахунках підприємця витратами є сума грошей, яка потрібна для придбання факторів виробництва. Підприємець намагається займатися тими проектами, від яких очікує найбільшого перевищення виручки над витратами, і уникати проектів, від яких він очікує більш низького рівня прибутку або навіть збитків. Роблячи таким чином, він погоджує свої зусилля з максимально можливим
  2. 10. Цінова дискримінація з боку продавця
    І конкурентні, і монопольні ціни однакові для всіх покупців. На ринку існує постійна тенденція усунення будь-яких відмінностей у цінах на один і той же продукт або послугу. Незважаючи на те, що оцінки цінності і інтенсивність потреби різних покупців різні, вони проте платять однакові ціни. Заможна людина не платить за хліб більше, ніж менш багата людина, хоча він був
  3. Тема 32. ЗАГАЛЬНЕ РІВНОВАГА І ДОБРОБУТ
    1. Поняття рівноваги в економіці, його види. Обсяги покупок і продажів на ринку завжди рівні між собою, так як це дві сторони угоди. Однак це не означає, що ринок знаходиться в стані рівноваги при будь-якому значенні цін. Ціни можуть відображати як надлишкове, і дефіцитний стан ринку. Ринкова рівновага - це не просто збіг попиту і пропозиції, а ситуація, при якій
  4. У гол. 19 ми більш детально розглянемо конкретні пропорції заробітків працівників, а в гол. 20 -
    У гол. 19 ми більш детально розглянемо конкретні пропорції заробітків працівників, а в гол. 20 - справедливість результатів процесу розподілу доходів і роль держави у їх зміні. Попит фірми на працю Ринки праці, як і інші ринки в економіці, управляються силами попиту і пропозиції. Графік (а) на рис. 18.1 показує нам, як попит і пропозиція яблук визначають їх ціну;
  5. 9.3. Основні тенденції розвитку світової економіки в 50-70-і рр..
    В економічній літературі 50-і рр.. зазвичай називають "сріблячи-ними", а 60-ті - "золотими", що пов'язано з надзвичайно високими тем-пами економічного зростання. Про це наочно свідчать сле-дмуть дані: Порівняльний аналіз ВНП (США=100%) {foto49} Найвпливовішим з усіх факторів післявоєнного розвитку за-падних країн був феномен так званого "надолуження". "Надолуження" -
  6. § 2. ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ
    Сутність і роль бюджету. Державний бюджет - це розпис (кошторис, баланс) грошових доходів і витрат держави. Роль бюджету у розвитку національної економіки неоднозначна на різних періодах історії. При цьому досить чітко виділяються два етапи. В епоху класичного капіталізму держава, як відомо, не втручалася активно в господарську діяльність. Примітно, що в
  7. 1. Макроекономіка - складова частина сучасної економічної теорії. Основні макроекономічні проблеми
    На відміну від попередніх тим, де головна увага була приділена функціонуванню підприємств (фірм) в ринковій економіці, тобто аналізу мікроекономічних проблем, макроекономіка вивчає економічне «здоров'я» країни в цілому, тобто загальний стан національної економіки. Оскільки суспільство безперервно споживає, то воно повинно безперервно виробляти. Безперервний процес повторення
  8. Питання 1 Оподаткування комерційних банків
    Зміни в системі оподаткування комерційних банків необхідно розглядати через призму цілей податкової реформи, відображених у програмних заявах Президента, Федеральних зборів та Уряду РФ. Таких цілей можна виділити чотири: зниження податкового тягаря, спрощення податкової системи, рівномірний розподіл податкового тягаря, підвищення ефективності системи збору
  9. 3.2 Формування системи оподаткування
    . Формування системи оподаткування як складової частини податкової системи після введення частини першої НК РФ пов'язане з податковою реформою, основні цілі якої складалися в зниженні податкового тягаря економіки і його структурній перебудові, оптимізації кількісного та якісного складу податків і зборів. На початку 2001 року у своєму Посланні Федеральним зборам РФ Президент Російської
  10. § 5.2. Податкова система Росії: загальна характеристика та структура
    1. Сучасна податкова система Росії склалася в основному на рубежі 1991-1992 років, в період кардинальних економічних перетворень і переходу до ринкових відносин. Відсутність досвіду правового регулювання реальних податкових відносин, стислі терміни, відпущені на розробку законодавства, економічна і соціальна криза в країні - все це безпосередньо вплинуло на її становлення.
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний