Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
Ю. Александров. СИНТЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ВАРТОСТІ, 2011 - перейти до змісту підручника

Ще раз про справедливість розподілу виручки


Вартість товару Спроізв, 1 представляється засновнику-капіталісту у вигляді суми засновницьких вартостей витрат факторів виробництва. А вартості витрат підлягають безумовній компенсації. Тому частина виручки, рівна вартості товару Спроізв, 1, рас-пределяется засновником-капіталістом відповідно з вартостями його власних факторів виробництва (засновництва, капіталу і «землі» підприємства, в загальному випадку також і праці самого засновника) і договірними цінами - чужих (див. табл. 3). Таким чином, вже на цьому етапі відбувається компенсація витрат факторів виробництва. Однак це не означає, що власники факторів виробництва отримали справедливу (!) Компенсацію витрат, оскільки справедливий рівень відповідає ринковій ціні, а не договірною ціною і, тим більше, не вартості витрат.
Частина виручки - додаткова вартість (прибуток) виглядає в очах засновника-капіталіста як різниця між ринковими цінами і вартостями витрат його власних факторів виробництва. На його думку, він вже розплатився з володів-цями чужих факторів виробництва. Вони, отримавши компенсацію своїх витрат у розмірі договірної ціни, не мають підстав претендувати на частину додаткової вартості. Тим самим, привласнення всієї доданої вартості засновником-капіталістом представляється йому не тільки відповідним традиції, але і справедливим.
Проте це відповідає істині тільки при рівності договірних та (невідомих нам) ринкових цін витрат чужих факторів виробництва. Тільки в цьому випадку власники найманих і орендованих факторів виробництва отримають справедливу оплату своїх за-трат, відповідну їх ринковою ціною цз.фп, i. Тільки за цієї умови залишилася частина додаткової вартості буде дійсно дорівнює різниці ринкових цін і вар-мостей витрат власних факторів виробництва засновника-капіталіста, і її присвое-ня їм відповідатиме розуміння справедливості з політекономічної точки зору.
Звичність і традиційність ситуації, при якій саме засновник-капіталіст привласнює товар і додаткову вартість, не може розглядатися в якості доказів-тва справедливості такого становища.
В якості ілюстрації можна навести кілька анекдотичний, але показовий приклад.
Деякий час тому по телебаченню був показаний такий сюжет. Жінка втратила сина. Але перед смертю син встиг здати свій спадковий матеріал в ізраїльський банк сперми. Жінка знайшла сурогатну матір і уклала з нею договір. Після народження ди-тини вона заявила, що дитина належить їй одній, а біологічна мати ніякого від-носіння до дитини не має, оскільки гроші за свої послуги вона отримала сповна.
Незважаючи на специфічний характер ситуації, вона повністю відповідає еконо-мическим реаліям існуючого способу виробництва. Засновниця ініціює виробництво «продукту» (доводиться вжити цей термін), бере на себе оплату всіх витрат і забезпечення ризиків, наймає робочу силу. Одночасно засновниця яв-ляется власницею «капіталу», що зберігається в банку. Правда, капітал не грошовий, та й банк теж не звичайний, але це не змінює політекономічної оцінки ситуації: принципи-альний момент полягає в тому, що необхідні для виробництва «продукту» чинники про-виробництва (в даному випадку, це робоча сила) наймаються (!) засновником-капіталістом. Ця обставина служить джерелом «окремішність» його прав.
Далі процес виробництва «продукту» протікає, як звичайно. «Капітал» з'єднується з робочою силою. (До речі, описуваний випадок має потішити прихильників економікса: нарешті отримано незаперечний доказ існування «продуктивної сили капіталу»!). У справу в якості одного з факторів виробництва вступає природа. (Власницею відповідного лімітованого природного блага є сурогатна мати? Це їй може знадобитися компенсація витрат цього блага). За підсумками виробниц-ства «продукту» наймана працівниця отримує повну (з точки зору засновниці) компенсацію витрат своїх факторів виробництва. Договір з сурогатною матір'ю розглядається як безперечний підставу права власності засновниці на «продукт». На цій підставі засновниця його і привласнює.
Ситуація, між тим, абсурдна: якась дама, яка має вельми віддалене відно-шення до безпосереднього процесу створення «продукту», безапеляційно стверджує, що, навпаки, це біологічна мати не має ніякого відношення до дитини , якого остання, між тим, зачала, виносила і народила, і який є «плоттю від плоті її, кров'ю від крові».
Можна подумати, що «особливість» прав засновника-капіталіста підкріплюється догово-ром найму робочої сили. Ймовірно, для юристів договір найму дійсно є вагомим і вичерпним доказом права засновника-капіталіста на товар і при-присвоєнні додаткової вартості. Але з точки зору політекономії ніякої договір найму не може бути джерелом вартості і додаткової вартості, його наявність не може змі-нити або скасувати дійсне джерело вартості. Тому з точки зору політеконо-ми Академії подібний договір, кажучи юридичною мовою, мізерний. Жоден договір найму не вирішує проблему присвоєння товару і додаткової вартості - точно так само, як він не робить засновниць дійсної матір'ю дитини замість його біологічної мате-ри.
За допомогою прикладів, звичайно, нічого не можна довести, але вони, виступаючи в якості ілюстрацій, можуть сильно прояснити картину, змусити подивитися на неї «незамилен-ним» поглядом. Ось і цей приклад яскраво демонструє нам протиріччя капиталистиче-ського способу виробництва. Дитина взагалі не може розглядатися як звичайний товар, створюваний найманою працею при наявності засновництва. Засновниця вносить в есте-жавного природний процес ринкові початку, і виникають кумедні (або трагічні?) Протиріччя між суттю процесу та його зовнішньою формою, заснованої на чисто капіталістичного виробничих відносинах. І в підсумку несподівано виявляється, що рідна мати вже не має ніякого відношення до власної дитини.
Цей життєвий приклад показує, що організація виробництва на капиталистиче-ських засадах, тобто:
? наймі робочої сили і оплаті витрат праці в розмірі договірної ціни;
? приватної власності засновника-капіталіста на підприємство;
? власності засновника-капіталіста на товар і одноосібне присвоєння їм прибавоч-ної вартості
не є такою вже природною і, тим більше, справедливої, як видається більшої частини сучасних економістів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Ще раз про справедливість розподілу виручки "
  1. 4. Облік витрат виробництва
    У розрахунках підприємця витратами є сума грошей, яка потрібна для придбання факторів виробництва. Підприємець намагається займатися тими проектами, від яких очікує найбільшого перевищення виручки над витратами, і уникати проектів, від яких він очікує більш низького рівня прибутку або навіть збитків. Роблячи таким чином, він погоджує свої зусилля з максимально можливим
  2. 10. Цінова дискримінація з боку продавця
    І конкурентні, і монопольні ціни однакові для всіх покупців. На ринку існує постійна тенденція усунення будь-яких відмінностей у цінах на один і той же продукт або послугу. Незважаючи на те, що оцінки цінності і інтенсивність потреби різних покупців різні, вони проте платять однакові ціни. Заможна людина не платить за хліб більше, ніж менш багата людина, хоча він був
  3. Тема 32. ЗАГАЛЬНЕ РІВНОВАГА І ДОБРОБУТ
    1. Поняття рівноваги в економіці, його види. Обсяги покупок і продажів на ринку завжди рівні між собою, так як це дві сторони угоди. Однак це не означає, що ринок знаходиться в стані рівноваги при будь-якому значенні цін. Ціни можуть відображати як надлишкове, і дефіцитний стан ринку. Ринкова рівновага - це не просто збіг попиту і пропозиції, а ситуація, при якій
  4. У гол. 19 ми більш детально розглянемо конкретні пропорції заробітків працівників, а в гол. 20 -
    У гол. 19 ми більш детально розглянемо конкретні пропорції заробітків працівників, а в гол. 20 - справедливість результатів процесу розподілу доходів і роль держави у їх зміні. Попит фірми на працю Ринки праці, як і інші ринки в економіці, управляються силами попиту і пропозиції. Графік (а) на рис. 18.1 показує нам, як попит і пропозиція яблук визначають їх ціну;
  5. 9.3. Основні тенденції розвитку світової економіки в 50-70-і рр..
    В економічній літературі 50-і рр.. зазвичай називають "сріблячи-ними", а 60-ті - "золотими", що пов'язано з надзвичайно високими тем-пами економічного зростання. Про це наочно свідчать сле-дмуть дані: Порівняльний аналіз ВНП (США=100%) {foto49} Найвпливовішим з усіх факторів післявоєнного розвитку за-падних країн був феномен так званого "надолуження". "Надолуження" -
  6. § 2. ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ
    Сутність і роль бюджету. Державний бюджет - це розпис (кошторис, баланс) грошових доходів і витрат держави. Роль бюджету у розвитку національної економіки неоднозначна на різних періодах історії. При цьому досить чітко виділяються два етапи. В епоху класичного капіталізму держава, як відомо, не втручалася активно в господарську діяльність. Примітно, що в
  7. 1. Макроекономіка - складова частина сучасної економічної теорії. Основні макроекономічні проблеми
    На відміну від попередніх тим, де головна увага була приділена функціонуванню підприємств (фірм) в ринковій економіці, тобто аналізу мікроекономічних проблем, макроекономіка вивчає економічне «здоров'я» країни в цілому, тобто загальний стан національної економіки. Оскільки суспільство безперервно споживає, то воно повинно безперервно виробляти. Безперервний процес повторення
  8. Питання 1 Оподаткування комерційних банків
    Зміни в системі оподаткування комерційних банків необхідно розглядати через призму цілей податкової реформи, відображених у програмних заявах Президента, Федеральних зборів та Уряду РФ. Таких цілей можна виділити чотири: зниження податкового тягаря, спрощення податкової системи, рівномірний розподіл податкового тягаря, підвищення ефективності системи збору
  9. 3.2 Формування системи оподаткування
    . Формування системи оподаткування як складової частини податкової системи після введення частини першої НК РФ пов'язане з податковою реформою, основні цілі якої складалися в зниженні податкового тягаря економіки і його структурній перебудові, оптимізації кількісного та якісного складу податків і зборів. На початку 2001 року у своєму Посланні Федеральним зборам РФ Президент Російської
  10. § 5.2. Податкова система Росії: загальна характеристика та структура
    1. Сучасна податкова система Росії склалася в основному на рубежі 1991-1992 років, в період кардинальних економічних перетворень і переходу до ринкових відносин. Відсутність досвіду правового регулювання реальних податкових відносин, стислі терміни, відпущені на розробку законодавства, економічна і соціальна криза в країні - все це безпосередньо вплинуло на її становлення.
© 2014-2021  epi.cc.ua