Головна
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
Олександр Володимирович Глічев. Якість, ефективність, моральність, 2009 - перейти до змісту підручника

9.1. Економічна ефективність надійності


У практичній діяльності з поліпшення якості продукції особливо часто, а часом і дуже гостро стоять питання про виявлення тих властивостей або способів дій, які можуть дати найбільшу величину ефекту від поліпшення якості або завдати значної шкоди , шкоду. Ось чому в питаннях оцінки ефективності якості визначення впливу окремих властивостей на ефективність займає важливе місце.
Ефективність якості, її зміни мають численні форми вираження. Це положення справедливо і стосовно до всіх окремим властивостям якості продукції, причому вони відрізняються не тільки формами прояву ефектів, але і механізмами такого прояву.
Зупинимося на економічній ефективності такої властивості продукції, як надійність. При оцінці ефективності дуже багатьох груп продукції, особливо великих технічних і високотехнологічних систем, це властивість відіграє особливу роль. Для нас розгляд надійності має виключно важливе значення при поглибленому пізнанні рухомий природи якості продукції.
За своїм характером надійність - типовий комплексний показник. У методичному плані на зміні саме цієї властивості наочно можна продемонструвати залежність ефективності від зміни властивостей якості.
Спочатку опишемо в словесній формі вплив погіршення і поліпшення надійності на економічну ефективність.
Насамперед зазначимо, що економічні наслідки використання ненадійної продукції пов'язані із збільшенням кількості необхідних виробів, зростанням ремонтного фонду, підвищенням експлуатаційних витрат, зменшенням обсягу створюваної споживної вартості, цільової віддачі через раптом виникають зупинок, перебоїв в експлуатації виробів.
Ненадійні технічні вироби частіше виходять з ладу, і на їх ремонт потрібен певний час, тому корисний час їх використання скорочується. Для його відновлення або збільшення ефективності при певному рівні надійності є єдиний шлях - направити додатково деяка кількість виробів в експлуатацію.
На заводах-виробниках в цих випадках виділяються додаткові виробничі потужності або подовжується період, протягом якого даний виріб знаходиться у виробництві, витрачається додаткова кількість матеріалів, праці, енергії.
Подовження періодів виробництва одного і того ж вироби небезпечно, воно призводить до морального зносу. У сфері експлуатації збільшуються ремонтні фонди, що призводить до двох негативних економічних наслідків. Одне з них пов'язане з тим, що суспільна праця, що міститься у виробі, на період ремонту вимикається з процесу продуктивного функціонування. Інша випливає з того, що зі збільшенням числа виробів, що надходять в ремонтний фонд, ростуть загальні витрати на ремонт і сервісне обслуговування.
Використання ненадійних виробів призводить до того, що сумарні експлуатаційні витрати збільшуються у зв'язку із зростанням чисельності персоналу, витрат на паливо та енергію, оснащенням експлуатуючих організацій додатковими технічними засобами обслуговування і зростанням витрат на усунення відмов виробів.
Становище ускладнюється випадковим характером відмов. Вони виникають несподівано, їх характер і наслідки заздалегідь невідомі. Невизначеність позбавляє можливості заздалегідь підготуватися до такого роду зупинок виробничих процесів і підготуватися до їх подолання.
Використання високонадійних виробів, навпаки, створює впевненість в працездатності техніки, збільшує цільову віддачу, мінімізує витрати виробництва. Це забезпечує зростання рентабельності роботи підприємств-виробників, підвищує їх прибутковість. З'являється можливість розширити рамки задоволення потреби при тій же чисельності застосовуваних виробів або, якщо немає необхідності збільшувати обсяг задоволення потреби, зменшити загальне число виробів, потрібних для її задоволення. І те й інше дуже корисно. Поліпшення параметрів надійності і довговічності виробів скорочує простої, зменшує витрати з усунення несправностей, обмежує ремонтний фонд та ремонтну базу.
Для того щоб в кількісній мірі визначити підвищення або зниження рівня надійності, доводиться брати за базу технічні параметри властивостей надійності.
Оцінка рівня і вибір шляхів підвищення надійності та довговічності виробів тісно пов'язані з кількісною мірою. Для цих цілей використовується система показників, кожний з яких забезпечує вимір тієї чи іншої сторони надійності. Кількісні заходи різних сторін цієї властивості якості і наслідків його змін мають не однозначний, а імовірнісний характер. У цьому зв'язку нагадаємо основні імовірнісні характеристики надійності виробів.
Імовірність безвідмовної роботи - це показник того, що в певних умовах експлуатації в межах заданої тривалості роботи виробу відмову (несправність) не відбудеться з певним ступенем імовірності.
Імовірність безвідмовної роботи залежить від багатьох факторів і відображає здатність виробу виконувати задану функцію. За межами цього відрізка часу справна робота вироби не гарантується.
У загальному випадку при збільшенні напрацювання ймовірність справної роботи має тенденцію до зменшення. Для обчислення цієї ймовірності використовується ряд методів. Найбільш широке поширення отримав закон експоненціального розподілу, за яким імовірність справної роботи розраховується за формулою (1):

ймовірність справної роботи


де e - основа натуральних логарифмів;
? - Інтенсивність відмов (несправностей).
Інтенсивність відмов для багатьох виробів протягом часу використання змінюється так, як це показано на рис. 9.1.
У багатьох випадках для практичних рішень доводиться допускати, що?=Сonst, тобто інтенсивність несправностей має постійний характер. Тоді (2):


де t - сумарне напрацювання виробу;
T * - напрацювання на одну несправність.
Облік ймовірності справної роботи виробів має значення для об'єктивної оцінки реальних можливостей машин, механізмів, систем або окремих пристроїв та їх елементів. Як це робиться?
При розрахунках, наприклад, продуктивності транспортних машин, користуються твором (3):
Q=GкvT,
де Q - повний обсяг транспортної роботи за плановий період часу;
Gк - вага комерційного навантаження транспортного засобу;
v ??- середня швидкість руху;
T - тривалість планованого робочого періоду.
Рівняннями типу (3) широко користуються для економічної оцінки техніки, планування продуктивності обладнання та визначення інших техніко-економічних показників.

Рис. 9.1. Типова картина зміни інтенсивності відмов


Рис. 9.1. Типова картина зміни інтенсивності відмов, де:
ТI - період усунення прихованих, невиявлених дефектів, період підробітки;
TII - період, коли надійність зберігає стійкий рівень;
TIII - період зростання несправностей в силу фізичного зносу і старіння
Неважко помітити, що рівняння (3) складено без урахування ймовірності справної роботи транспортного засобу або в припущенні, що ця ймовірність завжди дорівнює одиниці. У житті на роботу вироби обов'язково впливають фактори, характер дії яких або невідомий, або вивчений недостатньо. Вплив цих факторів призводить до виникнення випадкових відмов, а отже, і до непередбачених перерв у роботі, що, як уже говорилося, зменшує обсяг корисної віддачі.
Таким чином, якщо підходити з позицій реальності, продуктивність і ефективність виробів повинні розраховуватися з урахуванням ймовірності справної роботи. Виходячи з цього, рівняння (3) треба переписати, включивши в нього множник, що враховує надійність (4):
Q=GкvTP,
де P - ймовірність справної роботи .
З рівняння (4) випливає, що продуктивність і обсяг виконуваної роботи пропорційні не тільки таким основним технічним властивостям, як вантажопідйомність і швидкість, але в тій же мірі пропорційні та ймовірності справної роботи. Чим вище надійність, тим більше обсяг корисної роботи. З цієї основної закономірністю пов'язані всі зміни величини ефекту і суми витрат на задоволення потреб.
При економічній оцінці якості вельми часто доводиться звертатися до показника напрацювання на одну відмову.
Напрацювання на один відмова - це математичне сподівання напрацювання між відмовами. Для однотипних відновлюваних виробів вона визначається як відношення сумарного напрацювання виробів до загального числа відмов (5):

відношення сумарної напрацювання виробів до загального числа відмов


де N - загальне число використовуваних виробів;
t? i - сумарна напрацювання i-го виробу за певний період експлуатації;
ni - загальне число відмов i-го виробу за певний період експлуатації.
Показник напрацювання на одну відмову пов'язаний із середньою тривалістю справної роботи між відмовами, тому з його допомогою визначається середня величина корисної роботи (Q?), Яку можна отримати між відмовами (6):
Q *?=QT *,

середня величина корисної роботи на одну одиницю напрацювання


- середня величина корисної роботи на одну одиницю напрацювання.
У практиці використовуються такі різновиди показника середньої годин:
- напрацювання на одну відмову, усувається в експлуатації;
- напрацювання на одне виріб, достроково зняте з експлуатації;
- середнє напрацювання до першої відмови.

Кожен з цих показників поглиблює аналіз надійності і дозволяє вирішити ряд практичних завдань з організації ремонту та визначення додаткових інвестиційних вкладень, обчислити виникають у зв'язку з цим витрати, а також встановити величини гарантійних термінів.
Напрацювання на одну відмову, усувається при експлуатації, визначається таким чином (7):

Напрацювання на одну відмову, усувається при експлуатації


де N - загальне число виробів, що знаходяться в експлуатації;
niо.у.е. - Число відмов i-го виробу, усунених при експлуатації.
Значення цього показника для оцінки економічних наслідків, що залежать від надійності, полягає в тому, що з його допомогою з урахуванням характеру відмов можна виявити не тільки ймовірний обсяг корисної роботи до появи одного середнього відмови, але також з урахуванням планованої інтенсивності експлуатації визначити черговість і зміст ремонтних робіт, номенклатуру і кількість необхідних запасних частин, трудомісткість ремонту і витрати на ці роботи.
Показник напрацювання на один виріб, достроково зняте з експлуатації, визначається так (8):

Показник напрацювання на один виріб, достроково зняте з експлуатації


де Nд.с. - Число виробів, достроково знятих з експлуатації.
Використовуючи цей показник, можна визначити величину недоотриманого ефекту в результаті виходу вироби з експлуатації, а також суму додаткових вкладень на заповнення парку виробів.
Втрати корисної роботи через те, що виріб, що не виробивши встановленого ресурсу, вийшло з експлуатації, розраховуються наступним чином (9):
- Q?=(T * у - T * д.с.) Q-,
де T * у - встановлений ресурс виробу.
Додаткові вкладення на заповнення парку виробів розраховуються за формулою (10):

Додаткові вкладення на заповнення парку виробів


Де Bо.ц . - Відпускна ціна одного виробу.
Показник середнього напрацювання до першої відмови дозволяє вирішувати деякі організаційно-господарські питання експлуатації та ремонту. На його основі можна визначити обсяг роботи до початку надходження виробів в ремонт, а також встановити, до якого терміну необхідно підготувати ремонтну базу. Цей показник розраховується так (11):


де t1i о.у.е. - Напрацювання i-го виробу до першої відмови, усунутого при експлуатації;
n1i о.у.е. - Число перших відмов, усунених при експлуатації.
Для визначення економічної ефективності надійності використовується також показник частоти відмов.
Частота відмов - це щільність ймовірності напрацювання виробів. Статистично вона визначається як відношення числа невідновлювальних виробів (елементів), які відмовили протягом аналізованого інтервалу напрацювання, до твору спочатку розглянутих систем (елементів) на тривалість цього інтервалу напрацювання (12):


де? Nj - число виробів (елементів), які відмовили протягом аналізованого інтервалу напрацювання;
N0 - початкове число розглянутих систем (елементів);
? Tj - розглянутий j-й інтервал напрацювання.
Цей показник дозволяє визначати число виробів, елементів, вузлів, деталей, які можуть вийти з ладу в якомусь інтервалі напрацювання, і на цій основі підрахувати потрібну кількість запасних виробів, елементів, вузлів, деталей і суму коштів, необхідних для їх придбання, врахувати зміни в потрібних засобах.
Таким чином, розгляд зв'язку надійності з економічними явищами і процесами дозволяє побачити, що зміна показників надійності і довговічності вимагає коригування або призводить до них в економічних процесах організації виробництва, у витратах, вкладеннях. Облік надежностних характеристик якості дозволяє більш точно, більш об'єктивно вирішувати питання планування та організації виробництва, ремонту, відтворення, результатів комерційної діяльності та, в кінцевому рахунку, здійснюючи оцінку ефективності якості, проводити її дослідження.
  Наведені вище роздуми дають нам додаткові аргументи на користь необхідності проведення комплексних досліджень не тільки економічної ефективності якості, а й інших форм прояву ефективності.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "9.1. Економічна ефективність надійності"
  1.  4.1. Критерії ефективності інвестиційних проектів
      економічного обгрунтування (включає будівництво, освоєння, експлуатацію); - прогнозування зміни цін на складові доходу і витрат; - розрахунки з виявлення резервів підвищення економічної ефективності та надійності інвестиційного проекту. Тривалість прогнозного періоду, в межах якого здійснюються розрахунки з визначення ефективності інвестиційного
  2.  9.4. Три головних висновки
      економічної ефективності надійності добре видно одне надзвичайно важлива обставина: економічні наслідки змін якості мають імовірнісний характер. Це означає, що всі події, пов'язані з змінами якості, можуть з деякою вірогідністю трапитися і мати деяке кількісне значення або не статися і не досягти очікуваних значень. Звідси випливає, що в теорії і
  3.  8. Концептуалізація і розуміння
      економічних питань. Відповідно сперечаються і історики. Прихильник расистської доктрини нордичного арійства ігноруватиме будь-який документ про інтелектуальних і духовних досягненнях неповноцінних рас як неправдоподібний і просто-напросто неймовірний. Він буде ставитися до такого свідченням точно так само, як сучасні історики відносяться до вищезгаданого китайському свідченням. Ні
  4.  12. Обмеження на випуск в обіг інструментів, що не мають покриття
      економічної політики, підлеглим органом казначейства. З точки зору каталлактики найбільш важливі проблеми емісії інструментів, що не мають покриття, одиничним банком або банками, що діють узгоджено, клієнтура яких охоплює всіх індивідів, полягають не в обмеженнях, що накладаються на обсяги емісії. Ми будемо обговорювати їх в розділі ХХ, присвяченій взаємозв'язкам кількості грошей
  5.  3. Обмеження функцій держави
      економічно самодостатнього індивіда поняття справедливого і несправедливого є беззмістовними. Такий індивід може відрізняти тільки те, що є більш доцільним, від того, що є менш доцільним для нього самого. Ідея справедливості завжди відноситься до суспільного співробітництва. Безглуздо виправдовувати чи відкидати інтервенціонізм з точки зору фіктивною і
  6.  2.5.2. Витратний підхід
      економічних чинників, - розрахунок вартості поліпшень з урахуванням накопиченого зносу: Су=С-С - визначення підсумкової вартості нерухомості: С=С + С. Переваги витратного підходу: 1. При оцінці нових об'єктів витратний підхід є найбільш надійним. 2. Даний підхід є доцільним і / або єдино можливим у наступних випадках: - аналіз найкращого та
  7.  3.1. Пряма капіталізація
      економічного життя об'єкта; - достовірність і обширність інформації; - характеристики доходу від об'єкта оцінки (величина, тривалість надходження, темпи зміни). Найбільш часто використовуються наступні методи капіталізації: - пряма капіталізація, коли вартість об'єкта визначається діленням чистого річного доходу на ставку капіталізації; - метод валової ренти,
  8.  4.5. Кредитний консалтинг
      економічних інновацій з урахуванням предметної області і проблем клієнта. Консалтинг вирішує питання управлінської, економічної, фінансової, інвестиційної діяльності організацій, стратегічного планування, оптимізації загального функціонування компанії, ведення бізнесу, дослідження та прогнозування ринків збуту, руху цін і т.д. Іншими словами, консалтинг - це будь-яка допомога,
  9.  ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ
      економічному прогресу. На доказ цього можна привести чотири основних доводи. По-перше, приватна власність заохочує розумне управління майном. Якщо приватні власники не можуть належним чином утримувати свою власність або допускають погане з нею поводження, то вони будуть покарані пониженням її цінності. Наприклад, володіючи автомобілем, ви зацікавлені в тому, щоб
  10.  СВОБОДА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
      економічному зростанні вісімнадцяти країн, що розвиваються в 80-ті роки - восьми країн з найнижчими торговими бар'єрами і десяти - з найвищими. Перші вісім протягом 80-х років скоротили і до того невисокий рівень імпортних тарифів. У більшості випадків вони утримувалися і від застосування контролю за валютними курсами, так що доходи чорного ринку від нелегальної конверсії