Головна
ГоловнаЕкономікаІсторія економіки → 
« Попередня Наступна »
Г.Б. Поляк, А.Н. Маркова. Історія світової економіки, 2002 - перейти до змісту підручника

33.4. Народне господарство СРСР у період довоєнних п'ятирічок


Завершення відновлення і розширення державного (соціалістичного) сектора створили умови і викликали необхідність переходу від річного планування у формі контрольних цифр до перспективного планування. Розробка першого п'ятирічного плану велася протягом кількох років, починаючи з 1925 р. На XV з'їзді була прийнята резолюція «Про директивах по складанню п'ятирічного плану народного господарства», а в травні 1929 р. він був затверджений V з'їздом Рад СРСР.
Перший п'ятирічний план (1928-1932)
Планом передбачалося збільшити обсяг промислової продукції в 2,8 рази при переважному розвитку важкої промисловості; подолати відставання сільського господарства, налагодити його соціалістичну перебудову; забезпечити витіснення і ліквідацію капіталістичних класів і створення економічної бази для побудови соціалістичного суспільства.

Домни Магнітогорського металургійного комбінату



Протягом наступних років ряд показників змінювався в бік збільшення, що зробило план практично нездійсненним, навіть незважаючи на високі темпи розвитку виробництва. Проте в січні 1933 р. у доповіді на Об'єднаному пленумі ЦК і ЦКК РКП (б) було оголошено, що п'ятирічний план виконано. Таким чином, п'ятирічка тривала чотири роки і три місяці.
На першому етапі індустріалізації (1926-1928) будувалося знову і реконструювалося близько 800 великих підприємств. Велика увага приділялася розвитку енергетичної бази - видобутку вугілля, нафти, будівництва електростанцій. У цей період стали до ладу Штеровская в Донбасі і Земо Авчальская в Закавказзі, Волховська електростанції; розпочато будівництво Брянської, Челябінській, Іваново-Вознесенської електростанцій. У 1927 р. починається прокладання нової залізниці - Турксибу (з Середньої Азії до Сибіру). Перевага в новому будівництві віддавалася околичних районах країни. Одночасно відбувається формування нової системи управління. У 1932 р. ВРНГ було реорганізовано в наркомат, що відав важкою промисловістю. Подальший розвиток системи йшло по лінії розукрупнення наркоматів, особливо інтенсивно в 1938 - 1939 рр.. (До березня 1939 р. їх налічувалося вже 34).
Необхідність залучення величезних коштів для індустріальних новобудов змушувала здійснювати їх «перекачування» з сільського господарства шляхом заниження цін на його продукцію та продажу продукції промисловості за завищеними цінами. В умовах рішучого скорочення приватного сектора в промисловості і торгівлі селянство все більш програвало від нееквівалентного обміну. Це призвело до скорочення посівів і приховування товарного хліба. З темпами індустріалізації таким чином опинилися нерозривно пов'язані і темпи колективізації, оскільки в той момент тільки колективне господарство могло дати збільшення сировинних і фінансових надходжень.
Прийнято вважати, що курс на колективізацію виробив XV з'їзд ВКП (б). Однак матеріали з'їзду свідчать, що як першочергове завдання в галузі сільського господарства визнавалося розвиток всіх форм кооперації, а перспективною завданням - поступовий перехід до колективної обробки землі на основі нової техніки (електрифікації). З'їзд не встановлював строків і єдиних форм і способів кооперування. Відносно експлуататорських класів висувалося завдання їх витіснення економічними методами, домагаючись зниження питомої ваги частнохозяйственного сектора при можливому його абсолютному зростанні.
Однак при практичному здійсненні цих рішень було допущено відступ від програмних установок, порушені основні принципи кооперації: добровільність, поступовість, матеріальна зацікавленість. Форсована колективізація призвела не тільки до різкого скорочення поголів'я худоби і збору зернових, а й до людських жертв. У результаті в роки перших п'ятирічок існувала карткова система постачання населення (до 1936 р.). Проте колективізація створювала соціальну базу для модернізації аграрного сектора, дозволяла підвищити продуктивність праці, вивільнити трудові ресурси для інших сфер економіки.
Слід зазначити, що перша п'ятирічка відрізнялася дуже високими темпами приросту промислової продукції, які хоч і були нижче планових, але значно перевищували темпи приросту продукції в капіталістичних країнах. Програма за загальним обсягом промислового виробництва була виконана на 93,7%, з важкої промисловості - на 108%. Однак показники по найважливіших видах промислової продукції в натуральному вираженні виявилися нижче планових. Перша п'ятирічка з'явилася часом корінної ломки структури промислового виробництва: питома вага першого підрозділу в валової продукції всієї промисловості піднявся до 53,4% проти 39,5% в 1928 р.
Продукція машинобудування і металообробки зросла в чотири рази. Змінилися і пропорції між основними галузями народного господарства. Питома вага промислової продукції у сукупній продукції промисловості та сільського господарства піднявся з 51,5% в 1928 р. до 70,7% в 1932 р. Було побудовано 1500 заводів і фабрик. Серед них - найбільші: Сталінградський тракторний завод, Горьковський і Московський автомобільні заводи, Уралмаш.
З'явилися нові галузі: виробництво пластмас (м. Володимир) і штучного каучуку (м. Ярославль). Були створені нові осередки промисловості на Сході країни (Казахстан, Сибір, Середня Азія).

Перша радянська вантажна машина марки АМО



У системі управління народним господарством посилюються доцентрові тенденції. Це виразилося в переході до виключно галузевим принципом управління. Відбувалося розширення регламентації господарського життя, адмініструванням охоплювалась вся соціально-економічна структура суспільства. Одночасно робилися спроби впровадження госпрозрахункових відносин. З цією метою було прийнято Постанову ЦК ВКП (б) «Про реорганізацію управління промисловістю» (5 грудня 1929 р.), де вказувалося, що переклад фабрик і заводів на госпрозрахунок повинен бути рішуче проведений в найкоротший термін. Але саме розуміння госпрозрахунку до цього часу докорінно змінилося: фінансово-господарська самостійність просто зводилася до зіставлення доходів і витрат підприємства.
Підвищенню ефективності суспільного виробництва повинна була сприяти кредитна реформа. Постановою ЦВК і РНК СРСР від 30 січня 1930 «Про кредитної рефом» була скасована існувала система відпуску товарів і надання послуг в кредит. Всі короткострокове кредитування зосереджувалася у Державному банку. Був введений такий порядок кредитування, при якому підприємства отримували кошти від банків за планами, складеними трестами, в які вони входили. Передбачалося, що відкриття підприємствам власних рахунків у банку підвищить їх оперативну самостійність. Однак практичне здійснення зазначених заходів призвело до зворотного результату. Кредитування стало здійснюватися «під план», що підривало самі основи госпрозрахунку. Держбанк за рахунок покупця оплачував рахунки постачальників незалежно від якості та асортименту продукції, а також відшкодовував всі витрати, понесені постачальниками. Не сприяла розвитку ініціативи підприємств і податкова реформа. Замість множинності податків і податкових видів вилучення до бюджету встановлювалися податок з обороту і відрахування від прибутку.
Другий п'ятирічний план (1933-1934)
Другий п'ятирічний план розвитку народного господарства був затверджений у лютому 1934 Як основна політичного завдання п'ятирічки висувалися остаточна ліквідація капіталістичних елементів , повне знищення причин, що породжують розподіл суспільства на класи та експлуатацію людини людиною.
Матеріальною основою вирішення цих завдань повинно було стати завершення технічної реконструкції народного господарства: необхідно було створити новітню технічну базу для всіх галузей народного господарства, освоїти нову техніку і нові виробництва. Основна увага приділялася машинобудуванню і створення потужної енергетичної бази. Керівництво країни в цей час приходить до усвідомлення подолання курсу «стрибка», наближенню планових завдань до реальних можливостей економіки. Тому на XVII з'їзді партії було вирішено встановити середньорічний приріст промислової продукції на 1933 - 1937 рр.. у розмірі 16,5% (по оптимальному варіанту першого п'ятирічного плану - понад 20%). Однією з відмінних особливостей плану другої п'ятирічки була установка на випереджаючі темпи розвитку групи «Б» у порівнянні з групою «А».
У сільському господарстві головним стає завершення колективізації та організаційно-господарське зміцнення колгоспів. Передбачалося збільшити виробництво сільськогосподарської продукції в два рази.
Ставилося також завдання підвищити рівень споживання в два-три рази на базі значного зростання доходів і зниження роздрібних цін на 35%.

Радянський паровоз 30-х років



Виходячи з перерахованих завдань обсяг капітальних витрат по всьому народному господарству визначався в 133,4 млрд. руб. замість 64,6 млрд. руб. в першій п'ятирічці. Близько половини всіх капітальних витрат, спрямованих на нове будівництво у важкій промисловості, передбачалося вкласти в східні райони. Це ставило нові, більш складні завдання перед транспортом, відставання якого виявилося в роки першої п'ятирічки. Вантажообіг транспорту повинен був бути збільшений у два рази.
В якості вирішальних умов виконання плану висувалися:
1) розвиток соціалістичного змагання, перш за все стахановського руху;
2) зростання продуктивності праці (на 63% за п'ятирічку);
3) забезпеченість кваліфікованими кадрами (намічалося підготувати 5 млн. працівників масових професій, 850 тис. фахівців середньої і 340 тис. фахівців вищої кваліфікації).
Підсумки реалізації другого п'ятирічного плану показали, що задум п'ятирічки, її основні завдання були виконані. Було побудовано і введено в експлуатацію 4500 нових промислових підприємств. Досягнуто збільшення валової продукції промисловості в 2,2 рази, продукції сільського господарства - в 1,5 рази. План по продукції великої промисловості був виконаний за чотири роки і три місяці. Середньорічний темп приросту промислової продукції перевищив планове завдання і склав 17,1%.
Однак запланованого випередження темпів зростання другого підрозділу досягти не вдалося.
Активно проводилася технічна реконструкція господарства. У 1937 р. більше 80% всієї промислової продукції було отримано з нових і повністю реконструйованих підприємств. Значне перевищення планових завдань по збільшенню продуктивності праці в різних галузях дало можливість знизити собівартість на 10,3% (у першій п'ятирічці відзначалося зростання собівартості на 2,3%). Успіхи в області освоєння нової техніки і підвищення ефективності в п'ятирічці з'явилися результатом зрослої трудової активності народу, масового соціалістичного змагання, здійснення програми підготовки кадрів. Одним з найбільших досягнень другої п'ятирічки стало будівництво московського метрополітену.
Відбулося зростання доходів громадян: вони підвищилися вдвічі за рахунок збільшення заробітної плати, скасування карткової системи, зниження цін на товари масового споживання.
В результаті виконання другої п'ятирічки СРСР став передової індустріальною країною. У 1936 р. країна вийшла на перше місце в Європі та друге в світі за обсягом промислової продукції, хоча за душового виробництва все ще значно відставала від розвинених капіталістичних країн. Найважливішим підсумком двох п'ятирічок є досягнення економічної незалежності Радянського Союзу, який став проводити всі види технічного озброєння для народного господарства на новій базі.
У другій п'ятирічці була завершена колективізація сільського господарства: у колгоспах було об'єднано 93% всіх селянських господарств. Колгоспи охоплювали понад 99% всіх посівних площ. Разом з тим форми і методи проведення колективізації позначилися на результатах сільськогосподарського виробництва. Так, посівні площі під зерновими культурами за період з 1932 по 1937 рр.. зросли лише на 4,8%, відбулося скорочення площ під технічними і кормовими культурами, хоча в порівнянні з першою п'ятирічкою поголів'я худоби збільшилося, продукція тваринництва становила 90% рівня 1913

Будівництво першої лінії метрополітену



Нарощування темпів сільськогосподарського виробництва відбувалося багато в чому за рахунок підвищення інтенсивності праці. Так, якщо в 1925 р. в індивідуальному селянському господарстві на одного працездатного доводилося 92 людино-дня роботи на рік, то в колгоспах на одного працездатного в 1937 р. - 185 людино-днів. Зрозуміло, аналізуючи результати розвитку сільського господарства, не можна не враховувати і фактори, що сприяли підвищенню продуктивності праці, і перш за все - функціонування машинно-тракторних станцій, кількість яких в 1937 р. досягло 5518. Вони обслуговували 91,5% колгоспів, будучи основою подальшої індустріалізації сільського господарства.
Третя п'ятирічка
Третя п'ятирічка повинна була стати важливим етапом у вирішенні основного економічного завдання СРСР - наздогнати і перегнати головні капіталістичні країни по виробництву на душу населення. Виконання наміченої програми передбачало підтримка високих темпів розвитку всіх галузей радянської економіки. Разом з тим необхідно було враховувати на різку зміну міжнародної обстановки, наростання військової загрози. Виходячи з цього п'ятирічний план на 1938 - 1942 рр.. передбачав більш високі темпи динаміки машинобудування, хімічної промисловості, енергетики, металургії.
З метою підвищення обороноздатності нове будівництво намічалося вести переважно в східних районах країни у вигляді підприємств-дублерів.
В цілому виконання завдань п'ятирічки проходило успішно. До середини 1941 р. промисловість довела випуск продукції до 86% плану, вантажообіг залізниць склав 90%, товарообіг досяг 92%. Друга половина 30-х років відзначена наростанням проблем у господарській сфері. Тому на XVIII конференції ВКП (б) (лютий 1941 р.) були прийняті рішення для поліпшення становища, для чого знову намічалося повсюдне впровадження госпрозрахункових відносин.
  Питання для повторення
  1. Які заходи щодо перетворення соціально-економічної системи були проведені в період Жовтневої революції 1917 року?
  2. Розкажіть про стан економіки Радянської Росії в роки Громадянської війни та іноземної інтервенції та заходи політики «воєнного комунізму».
  3. Розкажіть про те, як здійснювалося відновлення народного господарства в роки нової економічної політики, в чому полягали її суть і відмінність від «воєнного комунізму».
  4. Охарактеризуйте основні перетворення, здійснені в роки довоєнних п'ятирічок, і місце СРСР у світовій економіці до 1941
  5. Розкрийте чинники, що зумовили формування в нашій країні командно-адміністративної системи управління, покажіть її позитивні сторони і недоліки.
  6. У чому ви бачите причини звуження сфери дії товарно-грошових відносин і демократичних начал?
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "33.4. Народне господарство СРСР у період довоєнних п'ятирічок"
  1.  8.2. Радянська економіка в роки війни (1941-1945) і в післявоєнний період (1945-1953)
      народногосподарський план "на третій квартал 1941 р. У серпні був прийнятий військово-господарський план на четвертий квартал 1941 р. і на 1942 26 червня 1941 вийшов указ" Про режим робочого часу робітників і службовців у воєнний вре-мя ", згідно з яким відпустки скасовувалися і вводилися обов'язкові понаднормові: робочий день для дорослих - 11 годин при шестигодинного робочого тижня. З лютого 1942
  2.  § 1. ОСНОВНІ ЕТАПИ І ПІДСУМКИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
      народного господарства. Сучасна Росія - Російська Федерація-є частиною колишнього СРСР у межах РРФСР. Російська Федерація - правонаступниця СРСР, а значить колишньої Російської імперії. Отже, у відповідності з поставленими завданнями в даній науковій дисципліні точку відліку можна вести з 1913 року-року найбільших досягнень Російської імперії, а потім підсумовує для спадкоємності
  3.  § 2. ОСНОВНІ ЕТАПИ І ПІДСУМКИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ
      народного господарства. Промисловість виробляє більше половини продукції всього народного господарства, технічно озброює інші галузі і тим самим визначає рівень і темпи розвитку національної економіки. Таким чином, тенденція і підсумки розвитку промисловості визначають рівень і динаміку розвитку всього народногосподарського комплексу країни. Тенденція розвитку промисловості країни за
  4.  Промисловість в роки п'ятирічок
      народного господарства », а в травні 1929 р. він був затверджений V з'їздом Рад СРСР. Планом передбачалося збільшити обсяг промислової продукції в 2,8 рази при переважному розвитку важкої промисловості; подолати відставання сільського господарства, налагодити його соціалістичну перебудову; забезпечити витіснення і ліквідацію капіталістичних класів і створення економічної бази
  5.  НЕ ДІЛИТИ, А ЗАРОБЛЯТИ
      народних депутатів, ні самого З'їзду. Почалося все з неї. І я живий свідок того, як йшли вибори на конференцію, скільки пережив кожен з нас, її делегатів. На XIX Всесоюзну партконференцію я був обраний від міста Москви. Але попередньо я пройшов через партзбори свого інституту, а пізніше - через партактив Севастопольського району столиці, де зосереджений колір гуманітарних інститутів
  6.  Індустріалізація
      народного господарства була ре-шена вже до 1926 Виробництво сільськогосподарської продукції в 1925 р. склало 112%, промислової? 75% довоєнного рівня. Однак СРСР залишався відсталою аграрною країною, і ці успіхи були досягнуті на старій технологічній базі. Основу її складали залишилися від царської Росії промислові фонди. До середини 1920-х рр.. можливість розвитку за рахунок цього
  7.  2. «ГЕНЕТИКА» І «телеології» В ДИСКУСІЯХ Про методи побудови господарського плану
      народногосподарського планування радянські економісти і статистики зайнялися розробкою балансових методів. Найвищим досягненням став опублікований в 1926 р. «Баланс народного господарства Союзу СРСР за 1923/24 рік», складений під керівництвом керуючого ЦСУ СРСР Павла Івановича Попова (разом з ним у розробці брали участь Л.Н. Литошенко, О.А. Квіткін, Н . О. Дубенецький, Ф.Г. Дубовик та
  8.  Економіка Росії в роки Другої світової війни
      народного споживання навіть до кінця війни, коли вже відновлюючи-лись мирні галузі, вироблялося вдвічі менше, ніж перед війною. Гострий дефіцит по-споживчих товарів викликав пожвавлення кустарно-ремісничого виробництва, і значна частина потреб населення у воєнні роки задовольнялася кустарями і ремісниками. Таким чином, військове виробництво зростало в значній мірі за
  9.  Відновлення та розвиток промисловості в 1946-1959 рр..
      народної освіти. Створена мережа шкіл, технікумів, вузів позво-лила сформувати хороший кадровий потенціал країни, що позитивно відбилося на розвитку науки, культури. Важливо відзначити, що в розвитку економіки Союзу РСР 1950-1970 рр.. істотну роль грали фактори інтенсивного зростання, коли приріст національного доходу і валового суспільного продукту забезпечувався головним чином
  10.  Тест з періодизації історії економіки Росії підсумковий
      народного господарства СРСР: а) не було виконано жодного; б) було виконано менше половини; в) було виконано більше половини. 75. Чи використовується в країнах ринкової економіки виник і накопичений в СРСР досвід перспективного довгострокового планування розвитку національної економіки? а) ніде і ніколи; б) так, і досить часто, в) іноді. 76. Основний результат колективізації -