| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. ОСНОВНІ ЕТАПИ І ПІДСУМКИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ |
||
|
Як зазначалося вище, промисловість є провідною галуззю народного господарства. Промисловість виробляє більше половини продукції всього народного господарства, технічно озброює інші галузі і тим самим визначає рівень і темпи розвитку національної економіки. Таким чином, тенденція і підсумки розвитку промисловості визначають рівень і динаміку розвитку всього народногосподарського комплексу країни. Тенденція розвитку промисловості країни за характерне період представлена на малюнку 2. V виробництва % 100 75% від 1940р. 48% від 1990р. 20 1917 1927 1940 1950 1960 1970 1980 1990 1998 2000 1913 1920 1932 1945 1955 1965 1975 1985 1995 1999 Малюнок 2. Динаміка промислового виробництва Характеризуючи основні підсумки розвитку промисловості, слід передусім відзначити, що за роки перших довоєнних п'ятирічок була здійснена індустріалізація країни. Створені всі галузі промисловості, що забезпечили самостійне існування країни, закладений її економічний потенціал і обороноспо-собность. Аналіз даних офіційної статистики промисловості дозволяє зробити кілька безперечних висновків. 1. Промисловість збільшувала обсяги виробництва всі роки мирного розвитку країни аж до перебудованих процесів. 2. Обсяги промислового виробництва зростали в цей період порівняно високими темпами до 70-х років щорічно. Темпи зростання обсягу промислового виробництва досягали 10-12%, що значно вище показників країн решти світу в середньому. Починаючи з 70-х років темпи зростання виробництва продукції промисловості стали знижуватися, що пов'язано в основному зі зниженням дієздатності моделі господарювання в нових умовах. 3. Перебудова, безпосередньо стосувалось народного господарства, починаючи з 1992 року, невдалі експерименти і пошуки оптимальної моделі економіки перехідного періоду негативно позначилися на стані промисловості. З 1991 року почався спад промислового виробництва з різних причин об'єктивного і суб'єктивного характеру. Промисловість до 1985 року досягла піку об'ємного зростання. За офіційною статистикою в 1985 році вироблено в масштабах СРСР понад 160 млн. тонн сталі, видобуто понад 600 млн. тонн нафти і 700 млн. тонн вугілля, що в 1,5-2 рази більше аналогічних показників США. Проте з цих ресурсів отримано в 2 рази менше продукції, ніж у тій же Америці. Промисловість розвивалася переважно екстенсивним шляхом. Результати науково-технічної революції, здійсненої великими зусиллями і коштами у 70-ті роки в країнах з розвиненою ринковою економікою, практично не використані вітчизняною промисловістю (виключаючи ВПК). Це і призвело до технічного відставання всіх базових галузей промисловості і, як наслідок, всього промислового виробництва. Технічне відставання, витратна модель господарювання, екстенсивний характер функціонування промисловості стали причинами порівняно низької ефективності промислового виробництва, його неконкурентоспроможності. За сукупністю найважливіших економічних показників ефективності використання ресурсів - фондомісткості, матеріаломісткості і трудомісткості - наша промисловість до кінця XX століття поступалася промисловості країн з розвиненим товарним виробництвом більш ніж у три рази. Це і визначило неконкурентоспроможність вітчизняної промисловості за ціновим фактором. Низький технічний рівень виробництва, обумовлений в першу чергу неприпустимо великим фізичним зносом (більше половини) і ще більшою моральним зносом (більше 90%), не дозволив виробляти якісну продукцію. Порівняно низька якість промислової продукції стало другою причиною її неконкурентоспроможності. Вітчизняна промислова продукція в розглянутий період була більш ніж на 90% неконкурентоспроможна на світовому ринку. Вона ставала все більш неконкурентоспроможною і на внутрішньому ринку. В окремі роки нинішнього перехідного періоду, наприклад, в Москві і ряді індустріальних регіонів, три чверті промислових споживчих товарів і більше половини продовольчих продуктів, що реалізуються населенню, були імпортними. Структура промислового виробництва виявилася далеко у відриві від запитів ринку, тобто в кінцевому рахунку від споживачів. Модель господарювання і чітко орієнтується на неї промисловість до середини 80-х років систематично нарощувала обсяг виробництва незалежно від потреб ринку та конкурентоспроможності товарів. Розподільна система діяв господарського механізму «розподіляла» все вироблене. Збитки від непотрібно виробленого і централізовано розподіленого продукту компенсувалися так само централізовано через державний бюджет. В результаті виробництво перетворилося на самоціль, виробництво заради виробництва, виробництво будь-яку ціну. Все це призвело до невиправданого викривлення структури самого промислового виробництва. Промисловість функціонувала і розвивалась, як влучно підмітили журналісти-економісти, самоедской-самоцельно, без урахування потреб населення, ринку, а також непропорційно зі своїми можливостями з конкурентоспроможності, незважаючи на запроваджені багатоваріантні госпрозрахункові моделі. Неефективних і непотрібних виробництв у промисловості виявилося більше, ніж потрібних і конкурентоспроможних. Промисловість не задовольняла потреби країни ні потрібною кількістю, ні якістю, ні ефективністю. Ось вкрай невтішний підсумок розвитку вітчизняної промисловості до кінця другого тисячоліття. Сучасний етап функціонування промисловості характеризується болісної перебудовою структури в умовах жорстких вимог конкурентного зовнішнього ринку, згортання неефективних галузей і виробництв, несприятливої економічної середовища у вигляді високих податків і кредитних ставок, фінансового дефіциту через стягувані неплатежів і неминучих в цих випадках вкрай негативних впливів негативних соціальних факторів. Для рішучої перебудови промисловості і динамічного ефективного зростання виробництва необхідно наявність привабливою економічного середовища, політична та соціальна стабільність, інвестиції, сучасні технології, технічне переозброєння та ін |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна" § 2. ОСНОВНІ ЕТАПИ І ПІДСУМКИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ " |
||
|
||