Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
В.К. Ломакін. Світова економіка, 2002 - перейти до змісту підручника

Глава 29 Основні напрями економічної стратегії і політики країн, що розвиваються


Тісний взаємозв'язок економічного розвитку і соціального прогресу викликає необхідність комплексного підходу до вироблення основних напрямів розвитку країн світової периферії, зміни їх положення в глобальній економічній системі. Незважаючи на своєрідність шляхів розвитку, відзначаються загальні напрями соціально-економічних перетворень країн, що розвиваються.

Різним етапам розвитку підсистеми в цілому та її складових частин відповідали свої довготривалі цілі. Вони визначалися станом господарства країн, співвідношенням політичних сил всередині країн і в світовому господарстві в цілому, привабливістю тих чи інших моделей економічного розвитку. Виходячи з спрямованості основних довгострокових цілей в економічній стратегії країн, що розвиваються можна виділити два періоди - період зміцнення економічного суверенітету і яскраво виражених зусиль по індустріалізації господарств у 60 - 70-ті роки і період відкритої економіки, пристосування до потреб провідних західних країн в наступні два десятиліття.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Глава 29 Основні напрями економічної стратегії і політики країн, що розвиваються "
  1. РЕГІОНАЛЬНІ ТОРГОВІ БЛОКИ
    глава Європейського співтовариства Жак Делор просив американський уряд залишитися осторонь від цієї справи. «Ми не втручаємося в американські справи, - сказав він, - і ми сподіваємося, що Америка не буде втручатися в європейські справи» (12). Президент Буш погодився і навмисно залишався осторонь. Ймовірно, він зробив це, щоб довести, що європейці не можуть управляти Європою без американського
  2. ОБ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА
    глава присвячена становленню ринкових відносин у сучасній російській економіці. Другий том енциклопедії містить оцінку стану ресурсного потенціалу та перспективи економічного зростання Росії. На відміну від більшості країн «наздоганяючої моделі» наша країна має факторами, отсутствовавшими в країнах, що розвиваються до моменту початку їх економічного підйому, - це потужний
  3. Коментарі
    глава німецького фашистського держави (з 1933 р. - рейхсканцлер, з 1934 р. одночасно - президент). Гобіно Жозеф Артюр де (Gobineau Joseph Arthur de) (1816-1882) - французький соціолог і письменник, один із засновників ідеології расизму і расово-антропологічної школи соціології. Гогенцоллерни (Hogenzollern) - династія бранденбургських курфюрстів в 1415-1701 рр.., Прусських королів у
  4. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕРЕД ОБЛИЧЧЯМ глобальних загроз
    основному порожнього угоди. Змовитися про нові правила буде куди важче, а світ не може чекати їх протягом десятиліть. Глобальна економіка не буде чекати, поки трапиться належна конференція. В разі відсутності такої конференції правила нового світового порядку якраз зараз пишуться в Брюсселі. Загальний ринок тепер найбільший ринок світу, а правила світової торгівлі завжди писали ті, хто
  5. Соціально-економічні наслідки інфляції
    основним способом боротьби з інфляцією має бути боротьба з її основоположними причинами, в той час як придушення інфляції за допомогою повного контролю над цінами і доходами без усунення її причин негативно позначається на розвитку ринкових відносин. Розглянемо антиінфляційну політику держави і методи боротьби з інфляцією. Складність ситуації полягає в тому, що антиінфляційну
  6. Лекція 7-я. Пізні роботи основоположників марксизму
    глава 3-й частині, де Енгельс дає узагальнюючий аналіз економічних криз. Саме в «Анти-ДюрІнгу» була дана класична характеристика основної суперечності капіталізму, проти-воречія між суспільним характером виробництва і част-нокапіталістіческім способом привласнення. Енгельс не тільки дав узагальнюючу формулювання основ-ного протиріччя капіталізму, але показав, що анархія
  7. Лекція 10-я Нова історична школа
    глава молодий історичної школи Густав Шмоллер говорив, що поступово виникає все бо-леї різкий контраст ме> т; ду робітниками і заможними і образо-ванними класами, в результаті чого утворюється страшна 136 прірву між світоглядами та ідеалами імущих і не-імущих класів, і ця прірва небезпечніше економічної. Шмоллер закликав заповнити цю прірву, пом'якшити проти-
  8. 9.3. Основні тенденції розвитку світової економіки в 50-70-і рр..
    Основних ставок і понаднормових робіт. Однак в 1953-1954 р. країна вступає в смугу чергового еко-ліджень спаду. Для його подолання уряд вдався до фінансових важелів регулювання: був знижений обов'язковий уро-вень резервів у банках ФРС, скорочена облікова ставка для полегшення доступу до кредиту, уряд викинув на ринок частину валютних резервів, були скорочені податки на
  9. 9.4. Сучасний етап розвитку світового господарства
    основних компонентів попиту, а й впливом специфічних НЕ-циклічних факторів, найважливішими з яких були кризові про-процес в кредитно-фінансовій сфері і скорочення державних військових закупівель. Загальна тривалість спаду склала 10 міся-ців - з жовтня 1990 по березень 1991 р., промислове виробництво со-Крат на 2%. Спад торкнувся в основному автомобільну примушує-ленность в
  10. § 6. Основні напрямки сучасної економічної теорії
    основним змістом яких є заперечення необхідності втручання держави в економічне життя і розуміння механізму саморегульованого ринку як єдиного ефективного регулятора господарських процесів. За державою залишається функція охорони існуючої системи. Ідеї ??економічного лібералізму грунтовно розробив А. Сміт, який виступав за скасування залишків регламентації