Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Явний змова: картелі |
||
Коли фірми в галузі йдуть назустріч один одному і відкриття домовляються про ціни та обсяги випу-ска, то говорять , що вони утворюють картель. Як Миуже відзначили, на сьогоднішній день в СоедіненнихШтатах явний змову є нелегальним (проти-возаконним), і внаслідок цього картелі що-до рідкісні. Але все ж іноді вони створюються, ічас від часу ми читаємо історії про керуючи-щих працівниках корпорацій, які сідають тюрьмі за встановлення фіксованих цін. У окне12-2 описується подібний виключно важнийслучай незаконного встановлення фіксірованнихцен. Правовий статус картелів з часом претерпелізмененія і розрізняється по країнах. На професси-ональних бейсбол, наприклад, не распространяетсядействіе закону США проти картелів, тоді какбаскетбол, футбол і хокей підкоряються його дей-наслідком. За кордоном ставлення до картелів і другімсоглашеніям між фірмами, як правило, болеемягкое, проте в Європі посилюється тенденція ктому, щоб поставити їх поза законом У Японії кар-ки набули більшого поширення У XIX в. картелі в Сполучених Штатах сущест-вовали в багатьох галузях на законній підставі. 9 Кажуть, що ринки, вхід на які є настільки легкою справою, чтоцену не можна підняти вище конкурентного рівня без того, щоб непрівлечь негайно ж нові фірми, вважаються ринками досконалого со-пернічества. У цьому крайньому випадку змова зовсім не може повисітьпрібилі. Вікно 12-2. Великий змову електричних компаній Починаючи з 30-х років керівні працівники «Джене-рал електрик», «Вестінгауз» та інших головних вироб-ників важкого енергетичного обладнання в СШАпрінімалі участь у діяльності секретних картелів, метою яких було усунення суперництва в рамкахкаждого з основних напрямів їх производственнойспециализации, що включають виробництво генераторів, трансформаторів, кругових переривників і ізоляторов.Ето обладнання купується підприємствами, кото-які займаються виробництвом, передачею та розподілений-ням електроенергії. Деякі з цих предпріятійявляются державними; наприклад, в Лос-Анджелесеелектроенергію проживаючим у ньому жителям продаетмуніціпалітет. Інші є приватними, але їх діяль-ність регулюється державою (як ми побачимо ВГЛ. 14); наприклад, жителі Нью-Йорка отримують елект-роенергію від приватної фірми «Консолидейтед Едісон». Державні підприємства, що купували устатку-вання у членів картелю, зажадали від зацікавлений-них постачальників представити їм на розгляд сек-ретних заявки (що містять пропоновані ними ціни наоборудованіе). Вибиралося пропозицію з самою нізкойценой, і оголошувався переможець, але ціни предложеніяво всіх заявках трималися в секреті. Картелі контролі-рова цей бізнес, в основі якого лежали закритиеторгі (закриті торги часто використовуються в практікегосударственних закупівель. - Прим. Пер), спочатку догів-ріваясь про частку кожного члена картелю в цьому бізнесі, Азат складаючи шифровані таблиці, в яких ука-ни опиняються , яка з фірм отримувала право на предложеніенізкой ціни протягом кожного наступного двухне-ділового періоду. Шифрована таблиця також уточнив-ла, наскільки підвищать пропоновані ціни остальниеучастнікі торгів згідно цієї «місячно-фазової» систе-ме Таким чином, ніколи дві фірми відразу не перед-ставлять на розгляд однакових пропозицій, ко-торие могли б викликати підозру у споживачів, але обман проте був відразу ж помітний для всіх чле-нів картелю. Приватні підприємства зазвичай не проводили закритихторгов. Маючи справу з цими клієнтами, учасники карті-ля просто домовлялися дотримуватися об'явленнихімі цін. Вони не закріплювали клієнтів за конкретниміфірмамі. Це ускладнювало розкриття обману серед чле-нів картелю. «Дженерал електрик» ніяк не могла бисказать, поступилася вона замовлення компанії «Вестінгауз» тому, що покупець віддав перевагу торгового агента «Ве-стінгауз», або тому, що «Вестінгауз» порушила злагоди-шення і знизила свою ціну. Дійсно, в період своєї діяльності ці кар-ки багато разів вдавалися до обману, порушуючи угоді-ня. Час від часу інші фірми вирішували наказатьобманщіков, і тоді вибухали монопольні ценовиевойни. (І покупці, і продавці називали їх «белиміпродажамі».) В інші часи деякі фірми про-сто відмовлялися від участі в одному або більше картелі, відчуваючи, що вони могли б більше виграти, увелічівсвою частку в ринку шляхом енергійної конкуренції, а Незговоров Цим незаконними угодами було покладено край в1960 р, коли замішаним у цій справі фірмам і їх ру-никами було пред'явлено звинувачення з сторонифедеральних присяжних у встановленні фіксірованнихцен. Було оштрафовано 29 компаній майже на 2 млн.дол., І всім їм було пред'явлено вимогу заплатітьво багато разів більше цієї суми у відшкодування ущербакліентам, переплачувати за обладнання. Семероруководітелей були відправлені до в'язниці, а остальние23 отримали умовні жріговори з випробувальним сро-ком на 5 років. Примітка. Цікаве обговорення діяльності цих карті-лей см; Richard Austin Smith, «The Incredible Electric Conspi-rasy», Fortune, April / May 1961. Ці картелі істотно відрізнялися поформам їх організації, характером діяльності имер успіху. Зокрема, залізні дорогібилі об'єднані в цілий ряд картелів. Бичем кар-телей були часті війни цін, що починалися звичайні-но з спроб покарати фірми, які підозрюваний-лись в тому, що заради успіху своєї справи вони йшли натайние цінові знижки. Із сучасних картелів найбільш відомим іпреуспевавшім протягом десятиліття був, конечноже, ОПЕК - Організація країн - експортеровнефті. ОПЕК був заснований в 1960 р., але почав актив-но діяти тільки в 1973 р. З цього временіОПЕК діяв як картель, що включає 12стран-членів (в тому числі великі проізводітелістран Близького Сходу поряд з Індонезією, Ні-геріей і Венесуелою), які регулярно собира- лись разом для прийняття рішень про назначенііцен. Протягом деякого часу світові ценина нафту залишалися близькими до прийнятих внутріОПЕК цінами. Але в першій половині 80-х років це-ни стали падати, і в початку 1986 р. цінові злагоди-шення ОПЕК зазнали краху. Що ж сталося? На рис. 12-2 показано, що після 1973 цениОПЕК різко зростали двічі. Перший раз етопроізошло в 1973-1974 рр.., Коли картель впервиепродемонстріровал свою силу, знизивши обсяг своегопроізводства під час Іом-Кіппурской войнимежду Ізраїлем і його сусідами в жовтні 1973 р. та після цієї війни. Оскільки краткосрочнийспрос на нафту нееластичний, ціни на нафту зріс-ли в 4 рази. У 1970-1980 рр.., Коли в результатеіранской революції були зірвані поставки нафти, ціни знову подвоїлися. Загальна сума доходів ОПЕК 220 Частина 3: Недосконалість ринку та державне регулювання 1970 1975 1980 1985 РІС. 12-Z Ціна імпортованої сиройнефті в 1968-1986 рр.. Номінальна (в теку-щих долл.) і реальна (в дол 1986 р.) ценипріобретенія сирої нафти, импортируемойнефтеперерабатывающими заводами США. (Істочнік. Дані зібрані Міністерствоменергетікі США і містяться в разлічнихпублікаціях.) Рік від нафти зросла за період з 1973 по 1980 р. на340% (навіть після коректування на загальний ростцен за цей період). Картель сильно досяг успіху в делеограніченія обсягу випуску і збільшення прибутків членів. Країни - члени ОПЕК, звичайно ж, не едина в світі виробники нафти; в 1973 р. настрающего, які не є членами ОПЕК (включаяСоедіненние Штати, Радянський Союз, Норвегію, Мексику і Великобританію), доводилося 44% мі-рового виробництва нафти. Але, як показує об-судження моделі домінантною фірми в гол. 11, кар-телю, для того щоб мати істотну моно-польную влада, не потрібно контролювати весьвипуск. Коли ОПЕК вперше досяг успіху в підвищенні ценв 1973 р., багато економістів пророкували карті-лю швидкий крах чинності стоїть перед усіма оліго-ПОЛІСТОМ дилеми, яку ми вже обсуждалі.Еті спостерігачі вважали, що деякі членикартеля вдадуться до таємних ціновим знижкам, стем щоб збільшити свої власні обсяги ви-пуску; потім, коли інші члени ОПЕК вияв-жили б це, послідувало б загальне падіння ціни. У 70-х роках такого краху не сталося, навіть не-дивлячись на те, що ОПЕК не робив кроки кограніченію обсягів виробництва нафти в країнах-членах картелю або покаранню за зниження ціни. Тепер більшість спостерігачів думають, чтостабільность ОПЕК була обумовлена головним об-разом домінуючою роллю Саудівської Аравії-найбільшого виробника нафти. У сущностіСаудовская Аравія діяла як домінантнаяфірма всередині картелю. Ціна ОПЕК підтримуючи-лась в основному готовністю Саудівської Аравіісохраніть картельну угоду. Досягнувши од-нажди домовленості в питанні про ціну, остальниестрани діяли як ціноотримувачі і продава-ли стільки, скільки вони хотелі10. До тих пір покаСаудовская Аравія була готова корректіроватьсвой випуск таким чином, щоб загальний об'емпредложенія дорівнював обсягу попиту при установ-ленній картелем ціною, інші країни-члениОПЕК могли продавати стільки, скільки хотіли, поданої ціною. Але в 80-х роках ОПЕК потрапив в затруднітельноеположеніе Незважаючи на майже 30%-й приріст ре-ального ВНП в індустріально розвинених країнах, в w B дійсності Саудівська Аравія не була єдиною країною вОПЕК, не брала ціну як дану. Кувейт і деякі другіеарабскіе держави часто координували свої дії з СаудовскойАравіей. 1984 внаслідок більш високих цін у всьому мірепотребленіе нафти порівняно з 1973 р. знизилися-лось майже на 4%. Більш високі ціни побуділітакже країни, які не є членами ОПЕК, збіль-шити виробництво нафти за цей період майже на50%. У цих умовах ОПЕК, щоб утримати висо-кі ціни, був змушений зменшити своє виробниц-ство приблизно на 45%, а Саудівська Аравія скор-тила виробництво на 80%. Проте навіть прицьому, як показує рис. 12-2, ціна падала после1981 р. як у номінальному, так і в реальному Вира-женні, а вартісний обсяг експорту (в дол) країн ОПЕК щорічно зменшувався після 1980 г. В1984 р. на ОПЕК доводилося тільки 32% міровогопроізводства нафти. Зрештою в початку 1986 р. Саудівська Ара-вия усвідомила, що картель з домінантною фірмою, вкотором вона заради підтримки світової ціни по-йшла на великі втрати у виробництві, більш неслужіт її інтересам. Вона стала виробляти біль-ше нафти, знизивши тим самим світову ціну за межі не-скільки місяців приблизно з 30 дол до менш чем10 дол за барель. У грудні 1986 р. всі государ-ства, що входять в ОПЕК, домовилися строго при-підтримуватися лімітів у виробництві нафти, і неко-торие не входять в ОПЕК країни (Мексика, Нор-вегія і Радянський Союз) також оголосили про скороченні виробництва Ціни на нафту швидко віднов-новілісь десь на рівні 18 дол за барель, новсе ще залишалися набагато нижче реальних цін, превалювали протягом періоду 1974-1985 гг.Однако в лютому 1987 ціни знову прийшли в дви-ються. Подивимося, чи зможе картель сохранітьмонопольние ціни тепер, коли Саудівська Ара-вия не бажає брати на себе всі зростаючі издерж-ки, пов'язані з обмеженням випуску. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Явний змова: картелі " |
||
|