| Головна |
| « Попередня | ЗМІСТ | Наступна » |
|---|
Найбільш адекватними для інтеграції оцінки виробничого потенціалу в економічний прогноз є міжгалузеві динамічні моделі. Вони дозволяють відобразити зворотні зв'язки в економіці, що виникають в процесі формування виробничого потенціалу. У міжгалузевих моделях можна досягти повної збалансованості окремих компонент виробничого потенціалу.
Інвестиційно-фондовий блок міжгалузевих моделей, що відображає процеси генерування капітальних вкладень, трансформації їх у введення в дію основних фондів, формування і функціонування основних фондів, дозволяє зв'язати воєдино виробничі процеси в окремі роки досліджуваного періоду і лежить в основі переходу від статичних міжгалузевих моделей до динамічних.
Результуючою величиною прогнозу капітального будівництва є введення в дію основних фондів, що визначає швидкість росту їх обсягу та оновлення.
Процес формування окремої компоненти виробничого потенціалу включає в себе скорочення компоненти в результаті зносу, старіння і дії інших подібних факторів і збільшення компоненти за рахунок інвестиційних ресурсів. Результатом процесу є певний рівень компоненти для кожного року прогнозного періоду.
На основі прогнозної оцінки вводів основних фондів можна розрахувати баланс їх формування (зазвичай розрахунки проводяться на кінець відповідного року t)
де Kr, Kr_i - відповідно основні фонди на кінець і початок року t (Умовно приймається, що фонди на кінець року t - 1 і початок року t збігаються); Vt і Wt - відповідно вводи нових основних фондів і їх вибуття.
Для економіки в цілому перерозподіл основних фондів між галузями (продаж-купівля в ринковій економіці) не впливає на їх загальний обсяг, але в галузевому прогнозі цей фактор повинен враховуватися, тим більше що в даний час вторинний ринок обладнання становить значну величину.
Величину основних фондів на рік t відображає їх середньорічний обсяг Доср, який можна обчислити за відомою формулою
де X - коефіцієнт усереднення приросту основних фондів, значення якого в році t прогнозованого періоду може бути отримано як середня за базисний період або на основі екстраполяції тенденції базисного періоду, а при відсутності необхідних даних приймається на основі експертної оцінки. Таким чином, обсяг основних фондів на кожен рік прогнозованого періоду можна визначити шляхом послідовних розрахунків починаючи з першого року, для якого обсяг основних фондів на початок року є відомою величиною.
У цьому рівнянні обсяг основних фондів розглядається як функція їх введення в дію, т. Е. Вихідною величиною прогнозного розрахунку є ресурси капітальних вкладень. Залежно від напрямку розрахунків в прогнозуванні введення в дію фондів можна визначити виходячи з необхідного загального їх обсягу:
величина вибуття W - основна характеристика функціонування фондів. Можна припустити, що введені в дію основні фонди експлуатуються протягом певного нормативного терміну служби 0, але після чого вибувають внаслідок зносу з ліквідаційною вартістю, яка дорівнює нулю. У цьому випадку для визначення обсягу їх вибуття можна використовувати формулу, відому як модель Домара - Кваші:
де v - середньорічний темп приросту вводів в дію основних фондів. З рівняння випливає, що в році t повністю вибувають основні фонди, введені в дію 0 років тому.
У даній моделі передбачаються: сталість терміну служби основних фондів, миттєве їх вибуття після досягнення цього терміну і рівномірне зростання введення фондів. За цим гіпотезам вибуття і загальний обсяг основних фондів зростають тим же темпом, що і вводи, а співвідношення між ними визначаються темпами приросту і терміном служби фондів.