Вступ

Предмет курсу. Навчальна дисципліна «Макроекономіка. Просунутий курс »вивчає макроекономічні явища на основі системи щодо незалежних один від одного економіко-математичних моделей і передбачає використання більш складного математичного інструментарію в порівнянні з базовим курсом макроекономіки. Для успішного засвоєння курсу студент повинен опанувати «модельним» мисленням, яке включає в себе здатність абстрагуватися від малозначущих обставин, будувати систему фундаментальних припущень, отримувати на її основі змістовні висновки з використанням тих чи інших математичних методів. Від студента на початковому етапі вивчення курсу потрібно глибоке розуміння економічного сенсу основних макроекономічних понять, таких як інфляція, безробіття, економічне зростання та ін., А також характеру взаємозв'язку між ними. Для успішного вивчення курсу студенту необхідно також вільно володіти такими математичними навичками, як диференціювання складних функцій, інтегрування, виконання операцій з матрицями, рішення і аналіз диференціальних рівнянь. Оскільки вивчення реальних макроекономічних явищ сьогодні неможливо без збору, обробки та аналізу фактичних даних, студенти зіткнуться зі статистичними завданнями визначення сили взаємозв'язку між показниками, розрахунку коефіцієнтів коваріації і дисперсії, побудови рівнянь регресії. Оволодіння матеріалом курсу дозволить студенту досліджувати відомі йому проблеми макроекономіки на більш високому рівні спільності і аналізувати їх взаємозв'язку більш глибокими і тонкими методами в порівнянні з базовим рівнем.

Завдання курсу - навчити студента сучасним методам макроекономічного моделювання і макроекономічного аналізу, заснованим на використанні математичних та статистичних методів, прищепити навички, які дозволять йому самостійно виявляти актуальні проблеми економіки країни, будувати і аналізувати економічні моделі, інтерпретувати отримані результати, формулювати практично значущі висновки, застосовувати отримані знання в конкретній сфері господарської діяльності.

Значимість курсу для майбутнього професійного розвитку студентів зумовлена тим, що фактично будь-яка діяльність в області економіки і управління реалізується в конкретних макроекономічних умовах, які істотно впливають на вибір того чи іншого рішення. Отримані студентом навички глибокого системного аналізу макроекономічних процесів створять йому конкурентні переваги на ринку праці в порівнянні з колегами, які в силу відсутності необхідних знань здатні бачити лише поверхневу картину таких процесів, що відрізняються високим ступенем складності.

Структура посібника відображає практичну спрямованість курсу, якої спочатку дотримується автор. В силу цього параграфи об'єднані в розділи, що відносяться до одного макроекономічного явища, в той час як деякі автори використовують в якості критерію угруповання по главам методологічний або історико-економічний принцип. Назви більшості глав відображають комплекс взаємопов'язаних проблем в реальній економіці: споживання, заощадження та інвестиції (гл. 2), фінанси і гроші (гл. 3), економічне зростання (гл. 5 і 6), циклічність (гл. 7), інфляція (гл. 8), економічна політика (гл. 9), світова економіка (гл. 10), ринок праці (гл. 11), недосконалість ринку (гл. 12).

3.3.3). На розвиток теорії економічного зростання особливий вплив справила модель зростання Р. Солоу, яка на довгі роки визначила напрямок досліджень в цій області (див. Параграф 5.3, підпункті 6.1.1).

До кінця XX ст. в розвинених країнах сформувалося постіндустріальне суспільство, і в макроекономіці визначилася нова тенденція - в центрі уваги економістів опинилася людина, його освіту, досвід, здібності. Тут в основу багатьох теоретичних конструкцій покладена концепція людського капіталу нобелівського лауреата Г. Беккера (див. Параграф 6.2, підпункті 11.1). Одночасно економісти приділяють все більше уваги інформаційним факторів макроекономічних процесів, зокрема дефіциту і асиметрії інформації, а також витрат на її отримання (див. Параграфи і підпункті 2.6, 2.7.2, 7.5,

11.3). У цій сфері досліджень особливе місце займає ігровий підхід, який пов'язують з ім'ям нобелівського лауреата Д. Неша (див. Підпункті 1.3.2, 7.5.1, 12.1.3).

1. Багаторежимна функція, функція лінійного програмування
   передумови: а) функція однорідна і еластичність функції по першому аргументу є згладжену й-рівневу спадну ступінчасту функцію. Згладжування здійснюється шляхом переходу від кусково-постійною функції де а, b - позитивні константи, до функції де Р »1. Багаторежимна функція, одна з найбільш загальних
2. Багатофакторні виробничі функції
   Можливо побудова виробничої функції, коли число факторів більше двох. Як і раніше нормальну область складають точки, в яких координати ..., хп знаходяться в «правильної» для даного виробництва пропорції. Однак доповнення до нормальної області в загальному випадку не може бути розбите на безлічі
3. Антимонопольна політика
   Вирішальна роль в досягненні сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності російських товарів на світових ринках відводиться активної економічної політики. Заохочення інвестиційної активності російських компаній, стимулювання експорту, адресна допомога окремим фірмам
4. Аналіз фінансових потоків і фінансова політика
   Функціонування національної економіки передбачає розвиток грошових, кредитних (грошові відносини на умовах платності, зворотності і терміновості) і фінансових (безоплатні) відносин. Фінанси як особлива система відносин розглядаються на двох рівнях - мікро- і макроекономічному. Па
5. Аграрні та кредитні цикли
   У давні цивілізації розуміли призначення кредиту в середньострокових (семирічних) і довгострокових (50-літніх, що складаються з 7 семирічних субціклов з додаванням одного року - ювілейного) господарських циклах. Особлива увага приділялася криз. До них підходили як до своєрідних механізмів
6. Адаптивні методи прогнозування
   Під адаптивним прогнозуванням розуміються методи прогнозування, засновані на адаптації до даних або до іншої інформації, на базі якої будується прогноз. Основна властивість такого методу: при надходженні нових даних значення прогнозу змінюється, адаптуючись до нові надходження інформації
7. Зовнішня торгівля
   Динаміку взаємин Росії з навколишнім світом демонструють компоненти платіжного балансу (табл. 11.8). Торговий баланс зводиться здебільшого з профіцитом. Сальдо поточних операцій платіжного балансу у відсотках до ВВП становить в 2005 р 11,1%, в 2010 р.- 4,7%, в 2011 р.- 5,1%, в 2012 р.- 3,6%
8. Завдання, які вирішуються за допомогою статистики Фішера
   Крім знаходження інтервальної оцінки для р за допомогою перетворення можна вирішити такі завдання. 1. Перевірити, чи узгоджується вибірковий коефіцієнт кореляції г з передбачуваним значенням генерального коефіцієнта кореляції р а . Для цього, взявши рівень значущості а, перевіряємо, чи потрапляє