Головна |
« Попередня | ЗМІСТ | Наступна » |
---|
У простій неокласичної моделі присутні три учасники: репрезентативний споживач, репрезентативний виробник і держава. Репрезентативний споживач є власником факторів виробництва (праці і капіталу), а потім отримує весь дохід Y від виробництва у формі заробітної плати та доходу на капітал. Репрезентативний споживач, зокрема, забезпечує пропозицію на ринку праці. Отримавши дохід, репрезентативний споживач сплачує державі податки. У моделі передбачається найпростіший вид оподаткування - акордний, або паушальний (англ, lump-sum tax), т. Е. З споживача стягується фіксована величина податку Т, яка не залежить від результатів економічної діяльності. Нагадаємо, що, як і в більшості макроекономічних моделей, ми оперуємо реальними величинами, вираженими в одиницях умовного продукту; єдиним винятком є ринок грошей. Отриманий реальний наявний дохід (Y-T) репрезентативний споживач розподіляє між споживанням (відповідно до функцією споживання виду С = C (Y-Т)) і заощадженням, формуючи приватні заощадження. Ще одна функція, пов'язана з діями репрезентативного споживача, - попит на гроші (реальні грошові залишки). Хоча в явному вигляді вказівки на те, хто саме пред'являє попит на гроші, в моделі немає, припущення про те, що це робить репрезентативний споживач, найкраще відповідає духу моделі. Оскільки основний мотив попиту на гроші в умовах кількісної теорії грошей - трансакційний, т. Е. Призначений для здійснення операцій, покупок, а виробництво проміжного продукту в найпростішої неокласичної моделі фактично не розглядається, логічно припустити, що саме репрезентативний споживач пред'являє попит на гроші.
Репрезентативне виробник забезпечує виробництво умовного продукту. Для цього він використовує встановлений капітал і праця відповідно до заданої виробничої функцією F (K, L). Передбачається, що кількість капіталу протягом аналізованого в моделі періоду фіксоване. Незважаючи на наявність інвестиційного попиту (I = / (Г)), висунутого репрезентативним виробником, в моделі не розглядається динаміка капіталу - передбачається, що інвестиції не встигають перетворитися в капітал. Таким чином, ми розглядаємо модель в деякому середньостроковому періоді, так як один фактор виробництва у нас фіксований. Репрезентативне виробник пред'являє попит на працю відповідно до процесом, описаним в гл. 5. Весь отриманий в результаті виробничої діяльності дохід репрезентативний виробник перераховує репрезентативному споживачеві.
Держава бере участь в економічній діяльності, встановлюючи параметри фіскальної і грошово-кредитної політики. Крім податків Т держава встановлює розмір державних закупівель G, що визначає і розмір державних заощаджень (Т -G). Також передбачається, що держава володіє інструментами, які дозволяють йому контролювати розмір номінальної грошової маси М.