Головна |
« Попередня | Наступна » | |
4.4. ТИПИ ІНФЛЯЦІЇ, ЇЇ ВИМІР І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ |
||
Залежно від темпу зростання цін розрізняють три типи інфляції: повзучу (помірну), коли темп приросту цін не перевищує 5-10% на рік, галопуючу і гіперінфляцію. Для галопуючої інфляції темп зростання цін становить від 20-200% на рік. Це вже серйозна напруга для економіки, хоча блешні-ство угод і контрактів враховують таке зростання цін. Гіперінфляція - це період надзвичайно швидкого зростання номінальної грошової маси, що викликає інфляцію, річна норма ко-торою досягає 1000 і більше відсотків. У цих умовах руйнуються нормальні економічні відносини, прискорюються фінансові кра-хи, посилюються суспільно-політичні безладдя. Рівень і темпи інфляції є основними його показате-лями. Рівень інфляції для даного року обчислюють таким обра-зом. Розраховується індекс цін для даного року. Для цього вибирає-ся базовий період (наприклад, за базу приймається попередній рік, для якого рівень цін приймається за 100%, беруться ціни певного набору товарів).
Це рівень інфляції. Індекс означає, що дане відношення множиться на 100. Темп інфляції для даного року дорівнює: Індекс цін поточного року - Індекс цін минулого року Індекс цін поточного року Найбільш поширеним є індекс споживчих цін. Це середньозважене зміна всіх цін на товари, включений-ні в споживчу корзину. Більш загальним показником інфляції є дефлятор ВНП, ко-торий дає уявлення про поведінку цін в середньому.
Наслідки інфляції мають двоякий характер. По-перше, помірна інфляція - це здорова реакція економіки на виниклі диспропорції в суспільному відтворенні і фінансовій сфері. Це спроба подолати дані диспропорції і досягти рівноважної-го стану між товарною та грошовою масою. По-друге, поміркований-ні темпи інфляції стимулюють ділову активність в економі-ці. Однак за певною рисою інфляція стає препятст-Вієм для нормального відтворення, несе негативні наслідки-вия, сприяючи необгрунтованого перерозподілу національного доходу і національного багатства, спотворює систему податкових ста-вок, позначається на зниженні життєвого рівня населення , стае чинником, стримуючим економічний розвиток. Розглянемо соціальні наслідки інфляції для споживачам-лий. Інфляційні процеси загострюють проблеми соціальної справедливості. При високих темпах інфляції починається падіння життєвого рівня населення, яке проявляється в наступних фор-мах: По-перше, відбувається падіння реальних доходів населення, (реальний дохід показує, яку кількість товарів і послуг можна купити на грошові доходи). Номінальний дохід - скільки коштів отримує людина в якості заробітної плати, відсотків на заощадження та інших видів доходів. Щоб скласти більш повне уявлення про характер вимірюв-вати реальних доходів у відсотках, необхідно відняти з зраді-ня номінального доходу зміни в рівні цін (тобто темпи інфля-ції).
Встановивши відмінність між номінальними і реальними доходу-ми, можна зрозуміти, як відіб'ється інфляція на різних групах на-селища. По-друге, в період інфляції відбувається зростання стоїмо-сті життя. Воно означає подорожчання споживчого кошика і її невідповідність поточним реальним доходам і поточному реальному по-требления. Підвищення вартості життя, насамперед, відбивається на одержувачів фіксованих номінальних доходів, тобто працівниках бюджетних організацій (службовців установ, вчителів, лікарів, працівників науки і культури), а також пенсіонерів, інвалідів. По-третє, інфляція сприяє перерозподілу споживчих витрат у сімейному бюджеті на користь витрат на харчування в порівнянні з іншими статтями. По-четверте, падіння рівня життя і порушення соціальної справедливості відбувається не тільки через поточне споживання, а й через заощадження. Якщо банки не компенсують темпи зростання цін пре-підвищенням відсотків за вкладами, то відбувається знецінення Ощад-жений населення. По-п'яте, інфляція призводить до перерозподілу доходів між-ду дебіторами (боржниками) і кредиторами (що дають гроші в борг). В умовах інфляції боржник виграє, а кредитор - проиг-прориву. По-шосте, падіння життєвого рівня посилюється під впливом-ем інфляції при прогресивній системі оподаткування. Регулярно отримуючи грошові компенсації при відкритій інфляції, платник податків переміщається в групу з більш високими доходами і, від-повідно, з більшою ставкою оподаткування. При цьому він починаючи-ет віддавати державі зростаючу частину свого доходу і може виявитися, що після сплати податку сума купівельної спроможності буде менше тієї, що була до початку інфляційного зростання заробітної плати. Тому в законодавстві про податки повинна бути передбачено-на автоматична корекція ставок прибуткового податку в залежно-сті від індексу цін. Соціальні наслідки інфляції для виробників. У ін-фляціонной економіці деформується ринковий механізм: ціни пе-РЕСТАВ давати точні сигнали інвестиціям, в результаті формиру-ються галузеві та регіональні диспропорції. Інфляційні тенденції гальмують освоєння нових технологій, це позначається на технічному стані виробництва. Така ситуа-ція виникає в зв'язку з тим, що у підприємців витрати на за-робітну плату ростуть повільніше, ніж витрати на придбання засобів виробництва. Це робить більш вигідним збереження уста-застарілих і порівняно дешевого обладнання. Через випереджаючого зростання цін стара трудомістка технологія може приносити більше при-були, ніж нова. У період активної інфляції спостерігається загальне уповільнення економічного розвитку. Підприємці воліють утримай-тися від великих капітальних витрат з тривалими термінами окупності. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 4.4. ТИПИ ІНФЛЯЦІЇ, ЇЇ ВИМІР І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ " |
||
|