| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. Теорія перехідної економіки: джерела, елементи, місце в економічній теорії |
||
|
Нагадаємо, що економічна наука почала формуватися ще в глибоку давнину. У Ксенофонта і Арістотеля (384-322 рр.. До н. Е..) Ис-користується термін "економія" - наука про ведення домашнього господарства. У 1615 р. француз Антуан де Монкретьєн опублікував "Трактат про політичне життя-ської економії", де розглядав політекономію як науку про правила господарської діяльності в рамках національної держави. У 70-ті роки 19 в маржиналісти К. Менгер, Е. Бем-Баверк ще використовують термін «політична економія» але частіше - «економічна теорія». У другій половині 20в. політична економія витісняється Економікс (А.Маршалл, 1890р., П. Самуельсон, 1948 р.). Якщо політична економія вивчала причинно-наслідкові зв'язки в економічних процесах, то еко-номічного теорія - функціональні зв'язки між економічними кате-горіямі. Практично з 1917р., Коли виникли дві економічні системи - капіталізм і соціалізм, але особливо інтенсивно з середини 60-х го-дов, коли в сферу аналізу потрапляють звільнилися від колоніальної залежності країни, що розвиваються, в рамках економічної теорії виникла компаративістика (Л. Мізес, 1928р.) - галузь економічної науки, предметом якої є порівняльний аналіз економіч-ських систем. В останній чверті 20 століття у зв'язку з трансформацією індустрі-ального суспільства в постіндустріальне, обумовленої революційним стрибком у розвитку продуктивних сил, пов'язаним з винаходом комп'ютера, в рамках компаративістики стала формуватися нова наука - транзитологія - теорія економічної трансформації. Вона з'явилася в зв'язку з прискоренням процесів трансформації, але веде початок від Н.Д. Кондратьєва (довгі хвилі кон'юнктури). На прикладі однієї з розви-вающихся країн транзитологічної процеси проаналізовані Е.де Сото. Предметом вивчення транзитології є загальноцивілізаційних-ні проблеми зміни, трансформації господарських систем. В на-варте час створена міжнародна асоціація транзитології, до складу якої входить російський інститут економічних проблем перехідного періоду. Вже в 80-ті роки почалося подолання кризового стану рос-сийского суспільствознавства. Наприкінці 80-х рр.. з'явився новий розділ еко-номічного теорії - теорія перехідної економіки - перехідною від цін-тралізованно керованого до ринкового господарства. Першими роботами з теорії перехідної економіки були навчальний посібник під редакцією В.В. Радаева і А.В. Бузгалін, монографічні дослідження Аукціонек С.П., Бузгалін А.В., Колганова А. (1994), навчальний посібник під редакцією Кисельової Е.А. і Чепуріна М.Н. (1996), що вийшло пізніше навчальний посібник під редакцією Абалкін Л.І. та ін У них закладається фундамент теорії перехідної економіки. Особливе місце теорії перехідної економіки в системі економіч-ських і громадських наук визначається її комплексним характером, об'єк-единящей предмети дослідження ряду суспільних наук - економічних, соціологічних, політичних, охоплюють весь ланцюг взаємодій різних процесів (від економіки і технології, соціології та культурології до знань про істоту і ролі політичних трансформа-цій). Оскільки перехідний стан економічної системи виступає об'єктом дослідження ряду соціальних наук, то в найкращій мірі тре-бованіям системності аналізу відповідає інституційний підхід. Відповідно до критеріїв експертів Європейського Союзу Росія c 24.06 1994 віднесено до країн з перехідним типом економіки. Ці критерії в основному зводяться до співвідношення адміністративних і ри-нічних методів управління економікою. Коли стало ясно, що елементи ринку та ринкової інфраструктури в Росії виникли і стали неунічто-жими, Європейській Союз визнав перехідний характер економіки Рос-ці. Еволюційна теорія суспільного розвитку обгрунтовує сту-пенчатой характер суспільної еволюції. Рис. 1. Етапи суспільної еволюції Кожна окрема щабель еволюції економічних систем розвиваю-ється історично і проходить через три стадії: становлення і висхідного розвитку, зрілого стану, спадного розвитку, пов'язаного з наростанням нового. Ш. Фур'є визначає ці стадії як дитинство, зростання, занепад, дрях-лость. Перша і остання з перерахованих вище стадій розвитку каж-дой щаблі суспільної еволюції характеризуються неповнотою, відсутність про-наслідком цілісності, співіснуванням елементів нової і старої еконо-міки. Тому період між двома зрілими станами - це і станов-лення нової економічної системи, і одночасно низхідний розви-нення старої. З абстрактно-логічної сторони, перехідна економіка - це осо-бій стан в еволюції економіки, коли вона функціонує в період переходу суспільства від однієї історичної сходинки до іншої. Вона перед-ставлять собою проміжний стан суспільства, відображає циклічність економічного розвитку. Отже, перехідний період - це період переходу від однієї економічної системи до іншої. Ідея про необхідність особливого перехідного періоду висловлена вперше в «Маніфесті комуністичної партії» К. Маркса і Ф. Енгель-са і остаточно сформульована в роботі К. Маркса «Критика Готської програми», але як періоду переходу від капіталізму до соціалізму, від ринкової економіки до централізовано керованою. В.І. Ленін в робо-ті «Економіка і політика в епоху диктатури пролетаріату» (1919г.) і Н.І. Бухарін в «Економіці перехідного періоду» розвинули ці положення. Але теорія того перехідного періоду не може бути джерелом теорії зворотного процесу - переходу від централізовано керованої економі-ки до ринкової. Сучасна економічна теорія, основу якої становить тео-рія загальної рівноваги (ТОР) також не може служити джерелом нової теорії перехідної економіки, як вважав А. Ноув, за наступними причи-нам: 1.ТОР статична, вона абстрагується від фактора часу, тобто НЕ мо-же аналізувати процеси (динаміку), оскільки, наприклад, інвести-ційна активність порушує загальну рівновагу, 2. математичне моделювання рідко використовує реальні дан-ні (В.В. Леонтьєв), 3. ТОР фрагментарна (міопічний маржиналізм), не враховує ка-пра продукції, заснована на методологічному індивідуалізм. Таким чином, сучасна класична економічна теорія вивчає зріле стан ринкової економіки, як детермінованою і в певному сенсі закритої системи з позицій стійкості і рівноваги, упорядкованості й однорідності, що робить акцент на представ-лення про розвиток як поступальному процесі. Все це вимагає розробки нової парадигми економічної теорії - системи ідей і уявлень, здатною вирішити склалися в ній протиріччя. Причому, ця необхідність викликана не кризою марксіз-ма, а загальноцивілізаційних зрушенням, обумовленим індивідуалізацією продуктивних сил і початком переходу низки країн до нової щаблі еволюції - інформаційного суспільства. Розвиваються в багатьох стра-нах в останній чверті 20 століття процеси приватизації, Индивидуализа-ції присвоєння, зміни в системі розподілу доходів носять загально-цивілізаційний характер і не можуть бути пояснені ні в рамках мар-ксістской політичної економії, ні в рамках західної економічної теорії. До того ж роль економічної науки в суспільстві не зводиться до ство-ням прямих керівництв до дії. Будь-яка теорія абстрактна, вона ви-ділячи ключові (загальні) моменти дійсності, але не може бути «дороговказною зіркою». Теорія К. Маркса є блискучим зразком реалізації діалектико-матеріалістичної логіки, але з її допомогою не можна прогнозувати економічний розвиток. Загальна теорія систем, теорія біфукації і катастроф, термодинаміка нерівноважних процесів, синергетика показали нелінійність, стохастичность, імовірнісний ха-рактер майбутніх станів складних систем, однією з яких є економіка. У сучасній перехідній економіці переплітаються три блоки проблем: глобальні закономірності трансформації економіки, тенден-ції сучасного етапу економічної трансформації, трансформація ЦУЕ на ринкову. Перші блок проблем є предметом аналізу теорії циклів: ? середньострокового економічного циклу (10років), ? технологічного циклу Н.Д. Кондратьєва (50років), ? цивілізаційного циклу (кілька століть), ? історичного суперциклу (1000 років). У другому блоці виділяють наступні світові тенденції: ? дискретність переходу до постіндустріального суспільства, ? очікування демографічного вибуху, ? екологічна криза, ? гуманізація економіки - зміна її відтворювальної структури, ? змішаний характер економіки з переважанням дрібного і середнього бізнесу, ? зрушення в соціальній структурі, обумовлені зростанням якості життя, ? відродження національних традицій, ? еволюція світової економіки до багатополюсного світу. Перехід від централізовано керованої економіки до ринкової супроводжується наступними негативними тенденціями: ? незрілість капіталістичного стану постсоціалістіче-ської економіки, ? криміналізація, розширення тіньового сектора, ? деформація відтворювальної структури (70% інвестицій спрямовуються на сировинний комплекс), ? технологічна деградація, ? економічна дезінтеграція, ? диспропорції торговельного балансу, ? ефективність російської трансформації залежить від совпаде-ня схожих фаз національного та світового відтворення-ного циклів. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 1. Теорія перехідної економіки: джерела, елементи, місце в економічній теорії " |
||
|
||