|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
«Теорія зубожіння»
|
|
Згідно з К. Марксом, вартість робочої сили в такій же мірі залежить від співвідносячи-шення попиту та пропозиції на цей специфічний товар, як і вартість будь-якого дру-гого товару. У середині XIX в. застосування найпростіших машин призводило до спрощення (а не ускладнення, як нині) праці, звуження сфери кваліфікованої праці і, одночасно, до витіснення з процесу виробництва некваліфікованої робочої сили. Ця обставина дозволила Марксу зробити висновок про те, що в міру розвитку капіталізму співвідношення попиту і пропозиції робочої сили, а, слідчий-но, і її вартості змінюється на користь капіталіста, а не рабочего9. Аналізуючи з урахуванням цього фактора результат взаємодії двох протилежних тенденцій - стремле-ня роботодавців знизити реальну заробітну плату і протидії цьому зі сто-ку пролетаріату, Маркс сформулював загальний закон капіталістичного нагромадження-ня, згідно з яким з ростом капіталу прогресує не тільки відносне, а й абсолютне зубожіння робітничого класу. Звідси випливав логічний висновок про историче-ської приреченості способу виробництва, при якому «... накопичення багатства на одному полюсі є в Водночас накопичення убогості, муки праці, рабства, невігластва, огрубити-ня і моральної деградації на протилежному полюсі ... »10.
Маркс особливо підкреслив, що загальний закон капіталістичного накопичення но-сит абсолютний характер11, тобто, в якості тенденції він повинен діяти на всьому протязі існування капіталістичної формації.
Однак поступово зі зміною характеру праці і збільшенням попиту на навчену робочу силу позиції трудя-трудящих в їх протистоянні з капіталом суттєво зміцніли. Колишня одностороння за-висимость працівника від роботодавця змінилася взаємозалежністю, так як ефективність виробництва стала багато в чому обумовлюватися кваліфікацією і діловими якості-вами найманого персоналу. Нині висоту планки заробітної плати визначає не неквалі-фіціровать робітник, зайнятий виключно фізичною працею , як у часи Маркса, а освічений і високопрофесійний працівник.
У період переважання некваліфікованої праці працюють відчували по-стояв і дуже сильне зовнішній вплив з боку практично необмеженого ринку робочої сили. Капіталіст завжди міг знайти заміну працівнику за воротами під-приємства. Нині зростаюча цінність кваліфікованої праці і впливав-тільні профспілки серйозно обмежують можливість свавілля роботодавця по від-носіння до найманого працівника.
Зростанню добробуту трудящих також сприяв значний прогрес ка капіталістичного економіки, досягнутий в основному після Другої світової війни. Він зробив можливою соціальну політику сучасної буржуазної держави, осуще ствляемую головним чином за допомогою вторинного розподілу через бюджет.
Цю політику, пом'якшувальну різницю в доходах різних верств населення, можна розглядає-вать в якості своєрідної плати за соціальну стабільність у суспільстві.
В цілому можна констатувати, що виявлені Марксом тенденції абсолютного і відносного зубожіння трудящих відповідали лише сучасним йому умо-віям капіталістичного виробництва. Нині в передових капиталистиче-ських країнах теза про прогресуюче зубожіння робітничого класу втратив свою акту-альность. Однак ця обставина не послаблює і, тим більше, не скасовує впливу, ока-викликають основним протиріччям капіталізму на розвиток продуктивних сил про-вин. Фактори, що підводять сучасні продуктивні сили до соціалізму, дію-вують незалежно від наявності абсолютного або відносного зубожіння трудя-трудящих мас. Тому в принципі неправомірно шукати обгрунтування соціалізму в «теорії зубожіння». Соціалізм не є ідеологією жебраків. Якби можливість прийдешнього торжества соціалізму дійсно прямо визначалася погіршенням положення тру-дящихся мас, соціалізм просто не мав би майбутнього.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "« Теорія зубожіння »" |
- КВАЛІФІКАЦІЯ: ЄДИНИЙ ДЖЕРЕЛО СТАЛОГО КОНКУРЕНТНОГО ПЕРЕВАГИ
«теорією вирівнювання ціни факторів виробництва» . Уявіть собі американського робітника, який працює з природними ресурсами, не більшими, ніж у південнокорейського робочого (його перевага не збережеться, оскільки тепер є світовий ринок сировини, доступний для всіх). Нехай він працює з капіталом, не більшим, ніж у південнокорейського робочого (перевага не збережеться, оскільки є
- Гранична корисність
Якщо гранична корисність дорівнює нулю, отже, дане благо існує в кількості, яка може повністю задовольнити цю потребу. Падіння граничної корисності в міру придбання споживачем додаткових одиниць певного товару відомо як назву закону спадної граничної корисності. Це перший закон Госсена. Отже, суть першого закону Госсена в тому, що
- 2. Монополія і олігополія. Ринкова влада
Вихід у світ робіт «Теорія монополістичної конкуренції» (Едуард Чемберлін, 1933) та «Економічна теорія недосконалої конкуренції» (Джоан Робінсон, 1933), де були досліджені нові умови ринку, дозволили говорити про недосконалої конкуренції. Остання передбачає функціонування на ринку однієї або декількох великих фірм, що виробляють основну масу певного товару. Вона проявляється
- Лекція 1-я Історичні умови виникнення марксизму
Цією темою починається новий розділ курсу історії еконо-вів навчань - розділ з історії марксистської политиче-ської економії. В даному курсі немає необхідності повторювати у системати-чеський формі виклад економічних робіт Маркса у зв'язку з тим, що студенти протягом ряду років детально вивчають економічне вчення Маркса і Енгельса. Завдання цього розділу: з'ясувати, як
- Лекція 6-я Тріумф марксистської політичної економії. Історія «Капіталу»
У 1861-1863 рр.., працюючи виключно інтенсивно, Маркс написав величезну рукопис. Цей рукопис в архіві Інституту марксизму-ленінізму на відміну від так званої «Малої се-60 рії зошитів», про яку ми говорили вище, відома під наз-ристанням «Великий серії зошитів». Ця велика рукопис складається з 23 зошитів . У зошитах від першої до п'ятої і від дев'ятнадцятої до два-дцять
- Лекція 9-я Суб'єктивізм. Австрійська школа
«теорія» користується зараз великою популярністю в буржуазних колах . На думку Бем-Баверка, всі продукти потрібно ділити на дві групи: на продукти теперішнього часу, які можна спожити в даний час, і продукти майбутнього часу * які потребують ще якийсь переробці, в трансформації для того, щоб їх можна було використовувати в якості предметів споживання. До продуктів
- Лекція 13-а Економічні погляди А. Маршалла
«теорія стриманості», яку висунув ще в першій половині про- шлого століть англійська вульгарний економіст Сеньйор, уве-рявшій, що коли капіталіст вкладає капітал у підприєм-буття, то він іде на певні жертви. Капіталіст замість того, щоб використовувати наявні у нього грошові кошти% ля безпосереднього особистого споживання, авансує їх на: редство виробництва.
- Лекція 14-я Американські апологети найманого рабства. Д. Б, Кларк
«теорію граничної продуктивності»? Цілком очевидно, що теорія Кларка виконує опре-ділені класові завдання буржуазії, служить її експлу-торским інтересам. По-перше, тому що вона заперечує факт експлуатації ра-бочих капіталістами, шукає особливий і самостійний джерелом нік доходів капіталістичного класу, стверджує, що джерелом прибутку і зокрема відсотка
- Лекція 15-я Економічна концепція беріштейніанства
«теорія предель-ної корисності». Ще до Бернштейна деякі буржуазні автори виступали з пропозицією синтезу теорії трудової вартості і «теорії граничної корисності». В Зокрема з та-ким пропозицією в російській літературі виступив Туган-Бара-новський. Бернштейн повністю підтримував цю пропозицію і намагався показати, що марксизм зовсім не повинен бути вража-Дебні «теорії
- Глава 21« Теорія споживчого вибору »присвячена процесам прийняття рішень індивідом з
Глава 21« Теорія споживчого вибору »присвячена процесам прийняття рішень індивідом з урахуванням бюджетних обмежень, вводиться поняття кривих байдужості. Деякі викладачі, можливо, визнають за необхідне пропус-тити цю главу, залежно від читаного ними курсу та інтересів студентів. Передмова для викладача Викладачі, які включають цей матеріал у лекції, бути
|